Рішення

від 20.12.2010 по справі 17/220-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/220-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 17/220-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Буртехпостач”

до Дочірнього підприємства „Берег-С” Відкритого акціонерного товариства

„Васильківський завод холодильників”

про стягнення 37 495,67грн.          

         Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача      Пришляк І.В. (доруч. від 03.12.2010р.);

від відповідача  не з'явилися.                   

  Обставини справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Буртехпостач” (далі - позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства „Берег-С” Відкритого акціонерного товариства „Васильківський завод холодильників” (далі - відповідач) про стягнення 37 495,67грн. заборгованості, з яких: 34 243,82грн. основного боргу, 2 523,55грн. інфляційних втрат та 728,30грн. 3 % річних. Також позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України заявлено клопотання про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 1808-01 від 18.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2010р. порушено провадження у справі № 17/220-10, розгляд справи призначено на 06.12.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 06.12.2010р. та 13.12.2010р. розгляд справи відкладено на 13.12.2010р. та 20.12.2010р.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994р. умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          В судовому засіданні 20.12.2010р. суд, розглянувши клопотання позивача про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності  підстав для застосування таких заходів.

В судовому засіданні 20.12.2010р. представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судові засідання 06.12.2010р., 13.12.2010р. та 20.12.2010р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності  та заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

18.08.2009р. між Дочірнім підприємством „Берег-С” Відкритого акціонерного товариства „Васильківський завод холодильників” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буртехпостач” (Покупець) укладено контракт № 1808-01, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець – купити гранули (пелет) з лушпиння насіння соняшника для опалювальних цілей (товар) в кількості і по ціні встановлених в контракті.

Згідно п.п. 3.1 контракту постачання товару здійснюється на умовах, що вказуються в окремому додатку (специфікації) на кожну поставку.

Ціну на товар, що постачається, визначають щоразу перед відправленням відповідно до додатків до контракту, що є його невід'ємною частиною. Загальна вартість контракту становить 6 300 000грн. (п.п. 4.1., 4.2. контракту).

Відповідно до п. 5.1. контракту покупець відповідно до рахунка проплачує 100 % вартості товару.

Згідно п. 12.1. контракту контракт набирає сили з дня його підписання і діє до повного його виконання.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 5.1. контракту та виставлених відповідачем рахунків-фактур на загальну суму 158 340грн. (а.с. 11, 18 на звороті, 21) сплатив на рахунок відповідача 100 % вартості товару (158 340грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 11, 19, 21 на звороті), банківськими виписками (а.с. 14-16, 19 на звороті, 23).

Про належне виконання позивачем зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Відповідач свої зобов'язання за контрактом виконав неналежним чином, передав відповідачу товар на загальну суму 90 096,18грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 17).

Як вбачається з листа ДП „Берег-С” ВАТ „ВЗХ” від 29.09.2009р. (а.с. 24) відповідач повідомив позивача про неможливість відвантаження товару згідно контракту № 1808-01 від 18.08.2009р. та гарантував повернення в найкоротший термін на рахунок позивача 66 150грн., перерахованих позивачем на рахунок відповідача платіжними дорученнями № 570 від 02.09.2009р. та № 562 від 31.08.2009р.

          З метою досудового врегулювання спору позивач 02.12.2009р. надіслав на адресу відповідача вимогу № 3011-01 від 30.11.2009р. про повернення коштів за контрактом (а.с. 26), яка отримана останнім, що підтверджується підписом представника відповідача –Осипової на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 27). Крім того, в зазначеному листі позивач повідомив відповідача про відмову від контракту № 1808-01 від 18.08.2009р.

Суд встановив, що відповідач 29.01.2010р. повернув на рахунок відповідача 34 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 133 від 29.01.2010р. (а.с. 29), решту заборгованості у сумі 34 243,82грн. відповідач позивачу не повернув, що підтверджується банківською випискою ПАТ „Кредобанк” від 15.12.2010р., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент судового розгляду справи склала 34 243,82грн. (158 340грн. –124 096,18грн., де 124 096,18грн. = 90 096,18грн. + 34 000грн.).

На момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, грошові кошти позивачу не повернув.

Предметом позову є вимога про стягнення 37 495,67грн. заборгованості, з яких: 34 243,82грн. основного боргу, 2 523,55грн. інфляційних втрат та 728,30грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

        Частиною першою статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Суд встановив: позивач належним чином виконав умови контракту, сплатив відповідачу 100 % вартості товару у сумі 158 340грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 11, 19, 21 на звороті), банківськими виписками (а.с. 14-16, 19 на звороті, 23); відповідач передав позивачу товар на суму 90 096,18грн. (видаткові накладні, а.с. 17) та 29.01.2010р. повернув позивачу 34 000грн. за недопоставлений товар, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склала 34 243,82грн., що підтверджується банківською випискою ПАТ „Кредобанк” від 15.12.2010р.; 02.12.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 3011-01 від 30.11.2009р. про повернення коштів за непоставлений товар за контрактом (а.с. 26), яка отримана останнім, що підтверджується підписом представника відповідача –Осипової на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 27); позивач листом № 3011-01 від 30.11.2009р. (а.с. 26) повідомив відповідача про відмову від договору.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення складає 34 243,82грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача суми вказаного боргу  підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 30.01.2010р. по 30.09.2010р. нараховано 2 523,55грн. інфляційних втрат та 728,30грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 8), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 30.01.2010р. по 30.09.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 2 062,26грн. інфляційних втрат та 751,97грн. 3 % річних відповідно. Відтак вимога про стягнення 728,30грн. 3 % річних підлягає задоволенню в розмірі 728,30грн., а вимога про стягнення 2 523,55грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в розмірі 2 062,26грн., оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 34 243,82грн. основного боргу, 2 062,26грн. інфляційних втрат та 728,30грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

  1.    Позов задовольнити частково.

   2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Берег-С” Відкритого акціонерного товариства „Васильківський завод холодильників” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72; код ЄДРПОУ 21666312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Буртехпостач” (79060, Львівська обл., м. Львів, Франківський р-н., вул. Наукова, буд. 39, кв. 4; код ЄДРПОУ 31659118) 34 243 (тридцять чотири тисячі двісті сорок три гривні) 82 коп. основного боргу, 2 062 (дві тисячі шістдесят дві гривні) 26 коп. інфляційних втрат, 728 (сімсот двадцять вісім гривень) 30 коп. 3 % річних, 370 (триста сімдесят гривень) 34 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три гривні) 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.   У задоволенні решти позову –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

 Суддя                                                                                               Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 24.12.2010р.