Рішення від 06.10.2025 по справі 904/2990/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2025 Справа № 904/2990/23 (904/3672/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Бакаєва А.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІРОБУДМАШ", м.Дніпро

до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Слостін А.Г. - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІРОБУДМАШ"

від відповідача: Іванова С.О. - представник Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

від третьої особи: МамічЯ.С. - представник ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІРОБУДМАШ", м.Дніпро (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ (далі - відповідач), в якому просило:

1. прийняти позовну заяву до розгляду та розглянути в межах справи про банкрутство за правилами загального позовного провадження;

2. стягнути з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на користь ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" сплачені ним лізингові платежі в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за договором фінансового лізингу №4Д16032ЛИ від 01.07.2016 року у розмірі 5 583 517,01 грн.;

3. судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

14.07.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №904/2990/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІРОБУДМАШ", 49000, м.Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд.11, код ЄДРПОУ 39481257 та відкрито провадження у справі;

- ухвалено здійснювати розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження;

- призначено підготовче засідання на 04.08.2025 на 11:30 год.;

- запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування заперечень; надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу.

21.07.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №1-18/07 від 18.07.2025 представника ОСОБА_1 , в якій представник просив залучити єдиного учасника (засновника) ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" - ОСОБА_1 до участі у справі №904/2990/23(904/3672/25) за позовною заявою ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" до АТ КБ "Приватбанк" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

01.08.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на позовну заяву, в якому відповідач просив:

- відмовити позивачу ТОВ "ДНІРОБУДМАШ", м.Дніпро у позові до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ про стягнення 5 583 517,01 грн. у повному обсязі;

- застосувати строки позовної давності до позову ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" в особі ліквідатора Слостіна А.Г. до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення 5 583 517,01 грн.

04.08.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- задоволено заяву представника ОСОБА_1 від 18.07.2025 за №1-18/07 про залучення до участі у справі єдиного учасника (засновника) ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору;

- залучено до участі у справі єдиного учасника (засновника) ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" ОСОБА_1 у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору;

- зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи;

- запропоновано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання письмові пояснення по суті спору;

- відкладено підготовче засідання на 02.09.2025 на 11:30 год.

08.08.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшли докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи ОСОБА_1

01.09.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення ОСОБА_1 , в яких третя особа зазначила про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення лізингових платежів.

В судовому засіданні 02.09.2025 оголошено перерву по даній справі до 12.09.2025 о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2025 о 11:30 год.

У судовому засіданні 06.10.2025 представники позивача та третьої особи наполягали на необхідності задоволення позовних вимог.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" у повному обсязі.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.10.2025 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно позивача Господарським судом Дніпропетровської області 13.07.2023 відкрито провадження у справі №904/2990/23 про банкрутство, на даний час справа перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Слостін А.Г.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на посаді посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

01.07.2016 між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №4Д16032ЛИ (далі - договір).

Згідно умов договору лізингу банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно у банку в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів - у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до умов договору лізингу (п.6.2.11) лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізинговий платіж: суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банку, пов`язані з виконанням договору.

Згідно акту №1 прийому-передачі майна від 01.07.2016 ПАТ КБ "ПриватБанк" передало, а ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" прийняло в платне володіння та користування нерухоме майно, яке є об`єктом лізингу.

За час дії договору лізингу ТОВ "ДНІРОБУДМАШ", як лізингоодержувач за договором, сплатив АТ КБ "ПРИВАТБАНК", як лізингодавцю, лізингові платежі, як сплату частини вартості об`єкту лізингу, на загальну суму 6 983 517,01 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які додано до позовної заяви та не оспорюється сторонами.

26.10.2020 у зв`язку з несвоєчасним виконанням лізингоодержувачем зобов`язань по договору лізингу банк в односторонньому порядку розірвав договір лізингу, за Актами приймання-передачі від 24.11.2020, 25.11.2020, 26.11.2020, 27.11.2020, 30.11.2020, 01.12.2020 ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" повернуло АТ КБ "ПРИВАТБАНК" об`єкт лізингу.

Позивач стверджує, що у зв`язку з розірванням договору фінансового лізингу має право на повернення банком сплачених ним лізингових платежів як попередню оплату за не отримане ним у майбутньому майно (об`єкт лізингу) на суму 5 583 517,01 грн. на підставі ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Також позивач зазначив, що ТОВ "ДНІРОБУДМАШ" зверталося до суду з позовною заявою про стягнення з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" сплачених лізингових платежів в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за договором фінансового лізингу від 01.07.2016 №4Д16032ЛИ у сумі 1 400 000 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/2990/23(910/7677/23) стягнено з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІРОБУДМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 11, код ЄДРПОУ 39481257) сплачені лізингові платежі в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за договором фінансового лізингу від 01.07.2016 №4Д16032ЛИ у сумі 1 400 000 грн. (один мільйон чотириста тисяч гривень) та судові витрати у сумі 21 000 грн. (двадцять одна тисяча гривень).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у вищеозначеній справі залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі № 904/2990/23 (910/7677/23) без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2025 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №904/2990/23 (910/7677/23) залишено без змін.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив стягнути залишок лізингових платежів.

Позиція позивача підтримана третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача керівником позивача Головком Андрієм Валентиновичем.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи свою правову позицію тим, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за договором лізингу виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 01.07.2016, а позивач не сплатив повної вартості майна, тому не має права вимагати повернення коштів.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частинами першою-другою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 628 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна в користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частинами другою та четвертою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, наслідком розірвання договору є відсутність у лізингодавця обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Умови договорів щодо зобов`язання лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі в повному обсязі до моменту розірвання договору не впливають на те, що у разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об`єкту лізингу не підлягає стягненню (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.04.2018 у справі №911/3483/16).

Оскільки договір лізингу є змішаним договором, на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання лізингоодержувачем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність позивачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до положень частин першої-другої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплата предмету купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов`язувався передати лізингоодержувачу у власність.

У зв`язку з розірванням договору та вилученням предметів лізингу на користь лізингодавця, такий обов`язок у останнього відсутній.

Тому позивач правомірно посилається на положення частини другої статті 693 ЦК України як на підставу повернення частини покупної плати за надання майна в майбутньому у власність позивачу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначила, що лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів (п. 6.28).

За умовами укладеного між сторонами договору фінансового лізингу від 01.07.2016 №4Д16032ЛИ не передбачено, що у випадку розірвання договору за ініціативою лізингодавця лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу або мати інше призначення, у тому числі вважатися відповідальністю за порушення умов договору лізингу.

Крім того, чинне на момент розірвання договору законодавство України не містило заборони щодо повернення лізингоодержувачу лізингових платежів, зокрема і тієї їх частини, яка стосувалась плати за відшкодування вартості предмету лізингу. Відповідні зміни до Закону України "Про фінансовий лізинг" внесені до статті 17 цього Закону Законом України від 14.12.2021 №1953IX. Цими змінами передбачено, що лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати розірвання договору, не підлягають поверненню лізингоодержувачу.

Суд відхиляє доводи відповідача про застосування строків позовної давності до позовної заяви, з огляду на таке.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач наголошував на тому, що початок перебігу позовної давності відлічується з дати здійснення платежів позивачем, що здійснювались починаючи з 25.07.2016 по 31.01.2019.

Господарський суд не погоджується з цими доводами і вважає, що початок перебігу строку позовної давності саме на повернення платежів, сплачених позивачем як частини вартості предмету лізингу, розпочався з 25.11.2020 наступного дня після повернення об`єктів лізингу лізингодавцю внаслідок розірвання договору лізингу.

З урахуванням дії карантину та військового стану в Україні строк позовної давності по заявлених вимогах не сплинув.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, дія якого тривала до 30 червня 2023 року.

Згідно Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Таким чином, ст. 257 ЦК України підпадає під перелік статей, строки яких продовжені на період дії в Україні воєнного стану.

Оскільки з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на даний час, тому відповідно, починаючи з 02.04.2020 було фактично зупинено перебіг строків позовної давності.

Поновлення строків позовної давності розпочалося з 04.09.2025 на підставі Закону України №4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності".

Однак звернення до господарського суду з даним позовом відбулося до 04.09.2025 - 08.07.2025.

За вказаних обставин заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, згідно зі ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІРОБУДМАШ" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд.11, код ЄДРПОУ 39481257) лізингові платежі в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за договором фінансового лізингу №4Д16032ЛИ від 01.07.2016 у розмірі 5 583 517,01 грн. та судові витрати у сумі 67 002,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання його повного тексту та в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 09.10.2025.

Суддя Н.М. Камша