Рішення від 30.09.2025 по справі 910/1670/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2025Справа № 910/1670/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Крутиголови В.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

треті особи Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про зобов`язання вчинити дії

за участі представників:

від позивача - Патлачук Є.В.

від відповідача - Прокопів Н.М.

від третьої особи 1 - Сапацинська Ю.А.

від третьої особи 2 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець», треті особи Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір №14950/01 від 15.03.2018. За період лютий 2022 року - серпень 2022 року відповідачем були виставлені Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та Акти коригування до них. Позивач зазначив, що виставлення відповідачем зазначених Актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року - серпень 2022 року (з врахування Актів коригувань, отриманих Позивачем у наступних періодах) відбувалось із застосуванням формули, вказаної у пункті 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженої Постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46 «Про затвердження Змін до Постанови НКРЕКП, від 26 квітня 2019 року № 641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом». Разом з тим, постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, яким встановлювалась відповідна формула обрахунку обсягу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії. На підставі викладеного, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок розміру частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року - серпень 2022 року в порядку передбаченому Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що визначення розміру частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до глави 9 Порядку №641, також було узгоджено сторонами у Договорі (п.2.2.), зміни до умов якого протягом спірного періоду в цій частині також не вносились. Відповідач зазначив, що позивач не надав суду будь-якого обґрунтування щодо здійснення відповідного перерахунку, як і не навів правових підстав для здійснення такого перерахунку. Крім того, відповідач вказав, що позивачем обрано неефективний спосіб судового захисту. Також відповідач зазначив, що оскаржуючи дії відповідача щодо розрахунку частки, позивач не ставить під сумніві правильність даних комерційного обліку на підставі яких здійснено розрахунок. Відповідач вказує на те, що позов направлено з метою встановлення юридичних фактів.

Третя особа 1 у своїх поясненнях зазначила щодо неможливості розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансів гарантованого покупця за формулою, яка діяла в постанові НКРЕКП №641 (редакція постанови №2802). Також третя особа 1 вказала, що питання дії та застосування формули за період х 15.01.2021 по 08.09.2022 є законодавчо визначеним станом на сьогоднішній день.

Третя особа 2 у своїх поясненнях зазначила, що чинним законодавством не передбачено коригування вартості відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця за вказані у позовній заяві періоди з підстав, зазначених ТОВ «Енергопарк «Яворів» у позові до ДП «Гарантований покупець».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засідання представника позивача підтримав подану позовну заяву, просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи 1 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, просили суд відмовити.

Третя особа 2 уповноваженого представника в судове засідання не направила.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.03.2018 між відповідачем (далі - ДПЕ, Гарантований покупець) та позивачем (далі - ВАД, продавець за «зеленим» тарифом, Продавець,) укладено Договір №14950/01 (далі - Договір).

До вказаного Договору сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, якими сторони, зокрема, викладали Договір в новій редакції.

За цим Договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію вироблену продавцем за «зеленим» тарифом та здійснювати її оплату відповідно до цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами). (п.1.1. в редакції Додаткової угоди №373/01/20 від 12.03.2020)

Згідно п.1.2. Договору в редакції Додаткової угоди №585/01/21 від 16.02.2021 за цим Договором гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, в тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії.

Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця визначається відповідно до глави 9 Порядку. (п.2.6. Договору в редакції Додаткової угоди №585/01/21 від 16.02.2021)

Відповідно до п.3.3. Договору в редакції Додаткової угоди №585/01/21 від 16.02.2021 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяця, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 9.3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2019 року № 641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом» (в редакції затвердженій постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46) передбачено, що обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB (далі - відшкодування), у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою, наведеною у постанові.

Як вбачається з матеріалів справи, за період лютий 2022 року - серпень 2022 року відповідачем були виставлені акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та акти коригування до них, а саме:

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 16.03.2022 за лютий 2022 року;

- акт коригування від 16.02.2023 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 16.03.2022 за лютий 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 10.06.2022 за березень 2022 року;

- акт коригування від 30.09.2023 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 10.06.2022 за березень 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 24.05.2022 за квітень 2022 року;

- акт коригування від 17.02.2023 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 24.05.2022 за квітень 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 04.07.2022 за травень 2022 року;

- акт коригування від 16.03.2023 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 04.07.2022 за травень 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 19.07.2022 за червень 2022 року

- акт коригування від 20.03.2023 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 19.07.2022 за червень 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 16.08.2022 за липень 2022 року;

- акт коригування від 22.03.2023 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 16.08.2022 за липень 2022 року;

- акт коригування від 07.05.2024 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 16.08.2022 за липень 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 30.09.2022 за серпень 2022 року;

- акт коригування від 21.02.2023 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 30.09.2022 за серпень 2022 року;

- акт коригування від 13.05.2024 до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 30.09.2022 за серпень 2022 року.

При цьому, позивачем вищевказані акти приймання-передачі не підписувались.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСЕКОЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третіх осіб - Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекоенергосистеми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Квант Енерджи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Приморська енергогенеруюча компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехнік Велика Добронь», Приватне підприємство «Техсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «АСД ЛЕКС» про визнання протиправним та нечинним рішення в частині, позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021.

Як зазначає позивач, виставлення відповідачем вищевказаних Актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року - серпень 2022 року (з врахування актів коригувань) відбувалось із застосування формули, вказаної у пункті 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженої Постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46 «Про затвердження Змін до Постанови НКРЕКП, від 26 квітня 2019 року № 641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом».

Листом №11/12-24-1 від 11.12.2024 позивач звертався до відповідача, у якому посилаючись на визнання в судовому порядку у справі №640/4069/21 протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, просив відповідача перерахувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії згідно рішення Верховного суду, відповідно до Договору, за період люти-вересень 2022 року з використанням формули розрахунку, що міститься у постанові НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641» від 13.12.2019 №2802.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК).

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем

У ситуації, коли позивач не довів права на позов у матеріально-правому сенсі, суд не вправі робити висновок по суті позовних вимог про правомірність або неправомірність дій відповідача, чинність або дійсність укладеного правочину тощо.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Так само підставою для відмови у позові є відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем

В той же час, позивачем не доведено та не обґрунтоване, яке саме право чи інтерес позивача порушено відповідачем в даному випадку, так само як не доведено наявності порушень відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

Також, суд зазначає, що заявлена позивачем позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року - серпень 2022 року в порядку передбаченому Законом України «Про ринок електричної енергії», фактично направлена на встановлення фактів.

Водночас, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу, що звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок в порядку передбаченому Законом України «Про ринок електричної енергії», без конкретно визначеної норми Закону, методики та формули для здійснення розрахунку/перерахунку.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, не доведення позивачем наявності порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, а також спрямованість позову на встановлення юридичних фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 197 ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 08.10.2025

Суддя Я.В. Маринченко