Рішення

від 14.12.2010 по справі 5020-4/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 грудня 2010 року справа № 5020-4/206

За позовом           Відкритого акціонерного товариства

„Севастопольський морський завод”

(вул. Гер. Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис”

(м. Севастополь, вул. Єрошенко, 17)

про стягнення заборгованості в розмірі 8794,96 грн.

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Позивач (Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод”) –Ізмоденов Д.В., представник №б/н від 28.04.2010;   

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Тигрис") –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод” звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис” про стягнення 8794,96 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору оренди основних засобів підприємства №07-40 від 02.10.2007 в частині належної та своєчасної оплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.10.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.11.2010.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений 01.11.2010 на 15.11.2010, 15.11.2010 до 02.12.2010, 02.12.2010 до 14.12.2010, зокрема, через нез'явлення відповідача та невиконання ним вимог суду.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Тигрис»є: 99045, м. Севастополь, Гагарінський район, вул. Єрошенка, будинок 17 (а.с.78).

У судове засідання 14.12.2010 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, що зазначена в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було підписано уповноваженим представником відповідача 08.12.2010 (вх. №27061 від 10.12.2010) про причини неявки не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача виклав суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

02.10.2007 між ВАТ «Севастопольський морський завод»(орендодавець) та ТОВ «Тигрис»(орендар) був укладений договір оренди основних засобів підприємства №07-40 (надалі –Договір), за змістом якого Орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, площею 34,6 кв.м в будівлі корпусного цеху №7001 (надалі –Майно) згідно з інвентаризаційним описом основних засобів та Актом приймання-передачі.

Метою договору оренди є промислове використання та досягнення максимального промислового ефекту від використання приміщення.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі майна, сторони визначили строк дії Договору оренди з 02.10.2007 по 31.08.2008.

Продовження строку дії договору допускається тільки з письмової згоди сторін. При достроковому розірванні договору з боку однієї із сторін, сторона письмово попереджає другу сторону не менш чим за місяць до розірвання.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розмір орендних платежів в місяць складає 524,16 грн.

Згідно з пунктами 4.3-4.4 Договору, орендні платежі вносяться незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря щомісячно. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування засобів на поточний рахунок Орендодавця протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 5 числа поточного місяця, в якому зазначені послуги були надані, в сумі згідно з наданим рахунком та оформленому двома сторонами згідно з Актом наданих послуг. Рахунок Орендодавцем надсилається Орендарю разом з актом щомісячно до 26 числа попереднього місяця.

Погашення рахунків (вимог) Орендодавця за всіма грошовими зобов'язаннями, що обумовлені цим договором здійснюються Орендарем в черговості, яка встановлена статтею 534 Цивільного кодексу України (п. 4.7 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору Орендодавець зобов'язався, зокрема, щомісячно надавати Орендарю акт та рахунок стосовно наданих послуг до 26 числа попереднього місяця.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, Орендар зобов'язався, зокрема, своєчасно вносити плату за користування майном; щомісячно, протягом 2-х робочих днів з дня отримання розглядати та підписувати акти про надання послуг, що надійшли від Орендодавця; у випадку припинення дії договору, в окремо обумовлені строки повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фактичного зносу.

Згідно з пунктом 6.1, у випадку припинення Договору оренди, орендар зобов'язаний в п'ятиденний строк повернути орендоване майно за актом прийому-передачі, у відповідному технічному стані.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, після закінчення строку дії Договору, орендні платежі сплачуються по дату фактичного повернення майна включно.  

Згідно з пунктом 7.1 Договору, за невиконання, або неналежне виконання умов договору винна сторона несе відповідальність згідно з діючим законодавством України.

За порушення строків платежів за використання об'єкту оренди орендар сплачує орендодавцю за кожен день прострочення пеню, яка нараховується від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, відповідно до закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(пункт 7.2. Договору).

Оплата пені не звільняє Орендаря від виконання зобов'язань, передбачених договором (пункт 7.5 Договору).

Згідно з пунктом 8.1 Договору, всі спори або розбіжності, що виникають між сторонами на цим договором, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

На підставі акта приймання-передачі в тимчасове користування майна від 02.10.2007 Орендодавець передав Орендарю майно по інвентаризаційної описи основних засобів згідно з додатком №1 до Договору (арк.с. 11).

Позивачем обов'язки орендодавця виконувались належним чином, що підтверджується актами виконання робіт (послуг) за договором оренди №07-40, які були підписані уповноваженим представником орендаря (арк.с. 13-16), а також рахунками, що були виставлені орендодавцем орендарю у виконання вимог договору (арк.с. 17-38).

Відповідно до пункту 5.2 Договору обов'язком орендаря є своєчасне внесення орендної плати. Проте, відповідачем умови договору оренди виконувались неналежним чином, протягом дії договору орендна плата орендарем не вносилася, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед орендодавцем у розмірі 6273,01 грн. за період з 02.10.2007 по 30.09.2008.

Позивач листами від 31.10.2008 №09/02-566, 10.04.2010 №02/120, 01.10.2010 №02/577 звертався до орендаря з вимогами погасити наявну заборгованість, надавши акт звірення рахунків для підписання, рахунки для проведення платежів, а також дублікати актів прийому-передачі виконаних робіт (послуг) (арк.с. 52-56).

Несплата заборгованості по орендної платі відповідачем і стала підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя з вимогами про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 6273,01 грн., 2161,55 грн. –розмір індексації суми боргу, 360,40 грн. – 3% річних за час прострочення зобов'язання, а всього –8794,96 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання  (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно із статтею 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна, тобто виникли орендні правовідносини.

Статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата  –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 5 числа поточного місяця, в якому надані послуги. Рахунки направляються орендодавцем орендарю разом з актами наданих послуг щомісячно до 26 числа поточного місяця.

Як свідчать матеріали справи, акти наданих послуг, а також рахунки щодо сплати наданих послуг виставлялись орендодавцем своєчасно, акти наданих послуг були підписані орендарем (арк.с. 13-38).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач припустився порушення умов Договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати.

Доказів погашення заборгованості станом на момент прийняття цього рішення не надано.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України  передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, станом на день прийняття рішення у справі обов'язок щодо перерахування орендної плати відповідачем не виконаний, докази погашення заборгованості за вказаний період в матеріалах справи відсутні. Наведене дозволяє суду зробити висновок про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Як вже було зазначено, відповідно до пункту 6.3 Договору після закінчення строку дії Договору, орендні платежі сплачуються по дату фактичного повернення майна включно.  

Враховуючи викладене, сума основної заборгованості підлягає стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі –6273,01 грн. (за період з 02.10.2007 по 30.09.2008, враховуючи дату повернення майна –30.09.2008, відповідно до акту повернення орендованого майна).

Позивачем, також, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 360,40 грн. за період з 01.11.2008 по 30.09.2010 відповідно до наданого позивачем розрахунку (арк.с. 50).

Суд, вивчивши наданий розрахунок, вважає що ця вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок 3% річних (арк.с. 50), зроблений позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 360,40 грн. також підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму індексації боргу за період з 02.10.2007 по 30.09.2008 у розмірі 825,40 грн. та за період з  01 жовтня 2008 року по 30 серпня 2010 року у сумі 1336,15 грн., а всього 2161,55 грн. відповідно до розрахунків індексації суми боргу за договором оренди основних засобів підприємства №07-40 від 02.10.2007 (арк.с. 50).

Відповідно до пункту 4.2 Договору, сума орендних платежів підлягає індексації відповідно до індексу інфляції згідно з методикою розрахунку, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (пункт 4.2 Договору).

Перевіривши розрахунок суми індексації орендної плати, суд вважає його вірним, а вимоги щодо стягнення з відповідача суми індексації суми боргу в розмірі - 2161,55 грн. такими, що підлягають задоволенню.   

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі - стягненню з відповідача підлягає сума орендної плати у розмірі 6273,01 грн., 2161,55 грн. –розмір індексації суми боргу, 360,40 грн. –3% річних за час прострочення зобов'язання, а всього –8794,96 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                    В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис” (99045,               м. Севастополь, вул. Єрошенка, будинок 17, ідентифікаційний код 25147508) на користь Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” (99001,            м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 13, ідентифікаційний код 14312370) суму орендної плати у розмірі 6273,01 грн., 2161,55 грн. –розмір індексації суми боргу,             360,40 грн. –3% річних за час прострочення зобов'язання, а всього –8794,96 грн. (вісім тисяч сімсот дев'яносто чотири грн. 96 коп.).

3.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис” (99045,                              м. Севастополь, вул. Єрошенка, будинок 17, ідентифікаційний код 25147508) на користь Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” (99001,            м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 13, ідентифікаційний код 14312370)  витрати на оплату державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі          236,00 грн. (двісті тридцять шість грн., 00 коп.),

    Накази  видати  після набрання рішенням законної сили

Суддя                                                          підпис                                             О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 17.12.2010