Рішення

від 20.12.2010 по справі 5020-5/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 грудня 2010 року справа № 5020-5/182

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю „Будтехінвест”

                          (99003, м. Севастополь, вул. Київська/Л.Толстого, 11/35)   

до                       Севастопольського державного підприємства „Атлантика”

                          (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10)   

  Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної        реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської Міської Ради

   (99000, м. Севастополь, Папаніна 1-А)

про                     визнання права власності     

                                                                                                                          Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач: (ТОВ "Будтехінвес") –Смачний Анатолій Григорович -  довіреність б/н  від 08.12.2010;

Відповідач: (СДП "Атлантика") –не з`явився;

Відповідач: (КП „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” СМР) –не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будтехінвест”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідачів - Севастопольського державного підприємства „Атлантика” про визнання права власності на незавершені будівництвом об'єкти нерухомого майна –будівлю для технічного обслуговування та ремонту автомашин, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/4, літ. „Ж”, ступень готовності 34% та будівлю очисних споруд, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/5, літ. „З” з прибудовою літ. „з”, яка складається у тому числі з басейну, естакади, оглядової ями, ступень готовності 30 % та Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Будтехінвес” незавершеного будівництвом об'єкт нерухомого майна –будівлю для технічного обслуговування та ремонту автомашин, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/4, літ. „Ж”, ступень готовності 34% та будівлю очисних споруд, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/5, літ. „З” з прибудовою літ. „з”, яка складається у тому числі з басейну, естакади, оглядової ями, ступень готовності 30 %.    

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд повідомили.  

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до пункту 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників відповідачів.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2009 між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу (далі –Договір), відповідно до умов якого продавець (відповідач СДП „Атлантика”) зобов`язується передати у власність Покупцю (позивачу) наступне індивідуально визначене майно: будівлю для технічного обслуговування та ремонту автомашин, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/4, літ. „Ж”, ступень готовності 34% та будівлю очисних споруд, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/5, літ. „З” з прибудовою літ. „з”, яка складається у тому числі з басейну, естакади, оглядової ями, ступень готовності 30 % /а.с. 9-10/.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, право власності на зазначені незавершені будівництвом об'єкти нерухомого майна переходить до Покупця після нотаріального посвідчення Договору, що відповідно відбулось 15.12.2009.    

Згідно з актом прийому-передачи від 30.12.2009 СДП "Атлантика" передало, а ТОВ "Будтехінвес" прийняло зазначені у Договорі незавершені будівництвом об'єкти нерухомого майна /а.с. 12/.

Згідно довідок Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради готовність незавершеного будівництвом об'єкту нерухомого майна будівлі для технічного обслуговування та ремонту автомашин лит. „Ж” складає 34% та готовність незавершеного будівництвом об'єкту нерухомого майна будівлі очисних споруд літ. „З” з прибудовою літ. „з” складає 30 % /а.с. 13-14/.      

Крім того, земельна ділянка на який розташовані спірні будівлі, надана у постійне користування відповідачу, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії І-КМ № 005483 (а.с.16-19).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

                    Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності виникає в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачи майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.  

          Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

          Право власності позивача виникло на законних підставах: з договору купівлі продажу, укладеного між сторонами.

Відповідно до пункту 10 статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до частини 4 статті 133 Господарського кодексу України, держава   забезпечує  рівний  захист  майнових  прав  усіх суб'єктів господарювання.

                    Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,  невизнання або оспорювання.  

          Відповідно до статті 16 ЦК України,  кожна особа має   право  звернутися  до суду  за  захистом  свого  особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів судового захисту є визнання права.

Пунктом 2 статті 20 Цивільного кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання права власності.

Також, позивачем заявлені вимоги до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Будтехінвес” незавершеного будівництвом об'єкт нерухомого майна –будівлю для технічного обслуговування та ремонту автомашин, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/4, літ. „Ж”, ступень готовності 34% та будівлю очисних споруд, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/5, літ. „З” з прибудовою літ. „з”, яка складається у тому числі з басейну, естакади, оглядової ями, ступень готовності 30 %.

Провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню, виходячи з наступного.

 Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального  кодексу України,  господарським   судам  підвідомчі   справи  у  спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні  та  виконанні господарських  договорів   та  з інших  підстав, а  також  у  спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у  законодавстві.

01.09.2005 набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення понять:

-          справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

-          адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;

-          суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

                    Згідно з п.1 ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради є органом виконавчої влади, а спір є публічно-правовим.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Будтехінвест»до Комунального підприємства  „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської МР, про спонукання до реєстрації права власності, є публічно-правовим спором, підвідомчим адміністративним судам України.

За таких обставин, провадження по справі у частині вимог про зобов'язання Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради здійснити державну реєстрацію підлягають припиненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити часково.

2.            Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Будтехінвест” (99003, м. Севастополь, вул. Київська/Л.Толстого, 11/35, ідентифікаційний код 35884859) на незавершені будівництвом об'єкти нерухомого майна –будівлю для технічного обслуговування та ремонту автомашин, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/4, літ. „Ж”, ступень готовності 34% та будівлю очисних споруд, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/5, літ. „З” з прибудовою літ. „з”, яка складається у тому числі з басейну, естакади, оглядової ями, ступень готовності 30 %.

3. Стягнути з Севастопольського державного підприємства „Атлантика” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний номер, 00463088, відомостей про наявні рахунки в банківських установах немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будтехінвес” (99003, м. Севастополь, вул. Київська/Л.Толстого, 11/35, ідентифікаційний код 35884859, відомостей про наявні рахунки в банківських установах немає) витрати по сплаті державного мита в сумі 600,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

4. Провадження в частині вимог до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської Міської Ради припинити.

Суддя                                                                                                                          І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

20.12.2010