Рішення

від 07.12.2010 по справі 61/261-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61/261-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р.                                                            Справа № 61/261-10

вх. № 8985/4-61

Суддя господарського суду Рильова В.В. 

при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - Острога А.Г., за довіреністю №76 від 17.05.2010р.;

відповідача - не з"явився;   

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан", м. Харків  

про стягнення 41187,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся  до господарського суду Харківської області з позовною заявою до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан" про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 29622,26грн., 7015,37грн. - пені та 4549,71грн. - штрафу. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 07.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі , надав додаткові письмові пояснення по справі, які долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 07.12.2010р., не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 16.11.2010р. сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

Згідно договору оренди №3652-Н від 11.08.2008р. та додаткової угоди №1 від 25.05.2009р., що змінила та доповнила попередній договір , РВФДМ України (позивач по справі) передав , а ТОВ "Геолан" (відповідач по справі) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно  - нежитлові будівлі: ангар №1 площею 460,0кв.м. , ангар №2 плошею 341,6 кв.м., загальною площею 801,6 кв.м., розміщені за адресою: м.Харків, вул. Омська, 87, що перебувають на балансі Національного наукового центру "Інститут метрології".

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі орендованого майна від 11.08.2008 року .

Відповідно до п.3.3 договору , орендна плата перераховується орендарем щомісячно до Державного бюджету  на рахунки , визначені фінансовими органами в розмірі 70%.

Відповідно до п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №785, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку  - червень 2008р. 15980,87грн.

Орендна плата за перший місяць оренди  - березень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць розрахунку на індекси інфляції за листопад -грудень 2008р. , сучень - березень 2009р.

Згідно п.3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору передбачено , що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно , до 12 числа місяця. наступного за звітним , відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки , визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок , визначений балансоутримувачем  - у розмірі 30%.

Пунктом 5.2 договору передбачено , що орендар повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету та відповідно до п.5.5 щоквартально до до 12 числа місяця попереднього наступному кварталу надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати до Державного бюджету.

Згідно з п.3.6 договору , орендна плата , перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні  , відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати.

Відповідно до п.3.8 договору у разі , якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці , орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Договір оренди №3652-Н   укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.08.2008р. до 10.07.2011р.

Орендар свої обов"язки за договором оренди, не виконав , у зв"язку з чим , за період з квітня 2009р. по липень 2009р. заборгованість з орендної плати складає 29622,26 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

          Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284  Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 29622,26 грн.  заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди №3652 - Н від 11.08.2008р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором  оренди №3652 - Н від 11.08.2008р. у сумі 29622,26 грн.  , документів, що спростовували викладене у позові,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 29622,26 грн.  заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

          Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.8 договору у разі , якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці , орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 7% від суми боргу у сумі 4549,71грн.

Суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4549,71грн.  штрафу, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з п.3.6 договору , орендна плата , перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні  , відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Перевіривши нарахування позивачем пені , суд встановив, що розмір пені нарахований позивачем за порушення відповідачем строків оплати за орендну плату у період з 12.04.2009р. по 16.08.2010р. складає 7015,37 грн., однак, розрахунок пені виконано позивачем без урахування ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” та ст. 232 ГК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2929,73 грн. за період 6 місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

В іншій частині нарахованої суми пені суд відмовляє, як в необгрунтованій.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, 610, 625, 626,  655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-     

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан"  (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 42-А, кв.111, ідентифікаційний код 22610503) на користь державного бюджету України (р/р УДК у Червонозаводському районі №31113094700011, код ЄДРПОУ : 24134627, МФО 851011) 29622,26грн. - заборгованості з орендної плати, 2929,73 грн. - пені, 4549,71грн. - штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан"  (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 42-А, кв.111, ідентифікаційний код 22610503)  на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 371,02 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан"  (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 42-А, кв.111, ідентифікаційний код 22610503) на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011)  - 212,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                 Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 13.12.2010р.

Справа №61/261-10.