Рішення

від 20.12.2010 по справі 47/270-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/270-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р.                                                            Справа № 47/270-10

вх. № 9597/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Стука Є.Б. довіреність б/н від 20.09.10 р.;

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Стар Україна", м. Харків    

до  Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", с. Пісочин    

про стягнення 7 987,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Стар Україна" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача –Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" основної заборгованості у розмірі 7 132,50 грн., 3% річних у розмірі 201,45 грн. та інфляційні у розмірі 653,48 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі видаткових накладних №РН-0000069 від 05.11.2009 р., №РН-0000070 від 06.11.2009 р., №РН-0000071 від 12.11.2009 р., №РН-0000095 від 26.11.2009 р., №0000189 від 14.12.2009 р., №РН-0000187 від 15.12.2009 р., №РН-0000230 від 30.12.2009 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду 20.12.2010 року відзив на позов (вх.№32495) в якому проти позову заперечує, оскільки вважає, що він не є належним відповідачем по справі та у видаткових накладних на які посилається позивач в обгрунтування позовних вимог у одержувачем є АО ЗТ "КДСК", а не АТ ЗТ "КДБК" - що є належним наіменуванням відповідача. Також, посилається на те, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору поставки і відповідно не було погоджене питання умов та строків проведення розрахунків за поставлений товар, тобто порушення відповідачем грошового зобов"язання не було, оскільки строк виконання не наступив, у зв"язку з чим вважає нарахування інфляційних та трьох процентів річних безпідставним.

Позивачем  у період з 05.11.2009р. по 30.12.2009р. було поставлено відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 13432,50 грн., що підтверджується  видатковими накладними: № РН-0000069 від 05.11.2009 р. на суму 3300,00 грн., № РН-0000070 від 06.11.2009 р. на суму 1080,00 грн.,           № РН-0000071 від 12.11.2009 р. на суму 1080,00 грн., РН-0000095 від 26.11.2009 р. на суму 3450,00 грн.,          № РН-0000189 від 14.12.2009 р. на суму 2300,00 грн.,           № РН-0000187 від 15.12.2009 р. на суму 1080,00 грн., №  РН-0000230   від  30.12.2009  р.   на  суму   1142,50   грн. Відповідач отримав товар, що підтверджується підписами повноважних представників відповідача за довіреностями: №861 від 30.10.2009 р. та №1007 від 04.12.2009 р., але його вартість в установлений договором строк сплатив  лише частково, а саме у розмірі 6300,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 7 132,50 грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 7 132,50 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 3% річних у розмірі 201,45 грн. та інфляційні у розмірі 653,48 грн.

          В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 102,00 грн. передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

    Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 626, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" (62418, Харківська область, с.м.т. Пісочин, вул. Кільце ва,41, р/р 26007075000034 ВАТ "Родовід банк", МФО 321712, ІПН 048525820230, св. платника ПДВ № 28026112, код ЄДРПОУ 04852585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Стар Україна" (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, б. 61, к. 4, р/р №26009254963700 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, ІНН 363719620313, св. платника ПДВ № 100224002, код ЄДРПОУ 36371967) суму основної заборгованості у розмірі 7 132,50 грн., інфляційні у розмірі 653,48 грн., 3 % річних у розмірі 201,45 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Светлічний Ю.В.

Справа №47/270-10

                                         Повне рішення складене 24 грудня 2010 року.