05/309-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2010 р. Справа № 05/309-10
вх. № 9395/6-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Ніколаєнко Д.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Мельник М.О. (довіреність від 11.10.10 р.),
відповідача - не з'явився,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артекс Групп" (м. Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВС" (м. Харків)
про стягнення 27637,25 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 27637,25 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р.
Відповідач, в відзиві на позов, вказує, що між сторонами 18.03.09 р. дійсно був укладений договір поставки лакофарбових виробів під реалізацію споживачам №18/03/09-1, згідно якого відповідач отримав від позивача товар на суму 78683,26 грн., але видатковою накладною (повернення) №0000001274 від 10.11.09 р. відповідач повернув позивачу товар на суму 3379,27 грн., тому фактично йому було поставлено товару на 75303,99 грн., оплачено ним - 56514,15 грн., товарний залишок (нереалізований товар позивача на складі відповідача) складає суму 409,43 грн., що підтверджується звітом з управлінського обліку ТОВ "НАВС" по контрагенту ТОВ "Артекс Групп" та довідкою про залишки нереалізованого товару, тому просить суд частково відмовити в задоволенні позову - в частині виплати суми 9256,84 грн.
Відповідач надав уточнення до відзиву, в якому вказує, що у відзиві відповідач частково визнає позовні вимоги в сумі 18380,41 грн. і просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині сплати 9256,84 грн., та цим уточненням відповідач роз'яснює свою правову позицію і додає нові доводи, а саме: він не згоден з сумою 9256,84 грн., яка складає вартість поставленого товару за накладними №28 від 17.03.09 р. і №29 від 17.03.09 р., оскільки вказані накладні ніякого відношення до договору поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р. не мають, адже виписані за день до набрання юридичної чинності договором, та більш того, не мають жодної прив'язки до будь-якого іншого договору між позивачем і відповідачем, тому просить частково відмовити в задоволенні позову - в частині виплати суми 9256,84 грн.
Відповідач надав письмове пояснення щодо продовження реалізації ним товару після закінчення строку реалізації в 60 днів.
Позивач не надав витребувані судом документи.
Відповідач не в повному обсязі надав витребувані судом документи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.
20.12.10 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 21.12.10 р. о 14:00 год.
Після перерви представник позивача надав супровідний лист, в якому просить долучити документи до матеріалів справи згідно додатку.
Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.03.09 р. сторонами був укладений договір поставки №18/03/09-1 (надалі – договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується передавати у встановлений строк у власність покупцю (відповідачу) товар, асортимент, кількість, ціна яких вказується в замовленні, а покупець (відповідач) зобов'язується на умовах даного договору приймати і оплачувати поставлений товар.
В специфікації №1 (додаток №1 до договору поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р.) сторони узгодили асортимент, кількість та ціну товару, а саме лакофарбові матеріали, загальна вартість яких складає 70024,54 грн., ПДВ - 17506,14 грн. та загальна вартість з ПДВ складає 87530,68 грн.
Пунктом 1.3 договору сторони узгодили, що загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, переданого у власність покупцю протягом дії договору у відповідності до товаророзпорядчих документів і виставлених до сплати рахунків-фактур або специфікації, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 7.1 даного договору строк реалізації поставленого постачальником товару складає 60 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.
Відповідно до п. 7.2 цього ж договору, у випадку, якщо покупець в строк, вказаний в п. 7.1 договору, не реалізував товар постачальника, він зобов'язаний: повернути нереалізований товар постачальнику, на умовах, передбачених в п. 4.2 договору; за згодою постачальника продовжити строк реалізації товару.
Згідно п. 4.4 договору постачальник має право вимагати від покупця повернення товару, та якщо покупець не може реалізувати його понад 60 днів з моменту поставки. При цьому постачальник зобов'язаний попередити покупця за 10 календарних днів до передбачуваної дати повернення.
Відповідно до п. 4.1.7 договору товар, поставлений постачальником може бути повернений покупцем у випадку якщо покупець не може реалізувати його понад 60 календарних днів з моменту поставки.
Згідно п. 8.1 договору покупець сплачує поставлений товар після реалізації покупцем кожної одиниці товару третім особам шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника п'ятого, двадцятого числа кожного місяця. Якщо вказані строки оплати припадають на святкові або вихідні дні, покупець перераховує грошові кошти за проданий товар на наступний робочий день.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 78683,26 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних та довіреностей відповідача на отримання товару (т.1 а.с.43-80), а також податковими накладними (т.1 а.с.17-39).
Відповідач частково оплатив отриманий товар в загальній сумі 56514,15 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача (т.1 а.с.81-149), а також повернув позивачу частину товару на загальну суму 3379,27 грн., що підтверджується копіями накладних на повернення товару (т.1 а.с.150-163) та розрахунками коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної (т.2 а.с.1-14).
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар по видатковим накладним становить 18789,84 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем до суми позовних вимог включена сума 8847,42 грн., яка складає вартість поставленого товару по видатковим накладним №28 від 17.03.09 р. на суму 4553,07 грн. і №29 від 17.03.09 р. на суму 4294,35 грн.
Суд вважає поставку товару, вказаного в видаткових накладних №28 і №29 від 17.03.09 р., здійсненою не за договором поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р., оскільки: по-перше, вищевказані накладні датовані раніше ніж укладений між сторонами договір поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р.; по-друге, відповідач здійснював оплату тільки за товар, отриманий по договору, що підтверджується копіями вказаних вище банківських виписок; по-третє, в цих видаткових накладних відсутні посилання на договір поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р. та позивач не надав доказів поставки відповідачу товару, вказаного в цих накладних, саме по договору поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р.
Наявність заборгованості в сумі 18380,41 грн. визнається відповідачем, а наявність залишків нереалізованого товару в сумі 409,43 грн. підтверджується звітом з управлінського обліку відповідача по контрагенту.
Відповідно до статті 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Посилання відповідача на те, що договором не передбачено обов'язку покупця (відповідача) звертатися з письмовими повідомленнями до постачальника (позивача) з проханням чи пропозиціями продовжити строк реалізації товару, а є його правом повернути нереалізовані залишки товару в тому разі коли він не зміг реалізувати товар протягом 60 календарних днів та жодних письмових вимог позивача стосовно повернення залишків нереалізованого товару з будь-яких причин, в тому числі з причин закінчення строку реалізації товару, відповідач не отримував, суд вважає безпідставними, оскільки пункти 4.2 і 7.2.1 договору покладають на відповідача обов'язок повернути нереалізований товар, а не надає йому право це зробити.
Відповідач не надав суду доказів направлення позивачу листа з проханням продовжити строк реалізації або забрати нереалізований товар та доказів продовжити позивачем строк реалізації товару, як це передбачено п. 7.2.2 договору.
Таким чином, нереалізований відповідачем товар на суму 409,43 грн. підлягає оплаті.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково – в сумі 18789,84 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 46, 49, 78, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВС" (61157 м. Харків, вул. Кривомазівська, б.14, кв.35. Код ЄДРПОУ №35245740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артекс Групп" (61145 м. Харків, вул. Космічна, б.22. Код ЄДРПОУ №36373718) заборгованість за договором поставки №18/03/09-1 від 18.03.09 р. товару в сумі 18789,84 грн., державне мито в сумі 187,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 160,45 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст рішення підписаний 23.12.10 р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2010 |
Оприлюднено | 29.12.2010 |
Номер документу | 13086097 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні