Ухвала від 08.10.2025 по справі 461/975/25

Справа № 461/975/25

Провадження № 2/456/2365/2025

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 жовтня 2025 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Медіа», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про захист гідності та честі фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м.Львова 04.02.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Медіа», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про захист гідності та честі фізичної особи.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 06.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03.06.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

11.08.2025 від представника позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог до ТОВ «Львів Медіа», щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , то позивач просив суд продовжити їх розгляд.

11.08.2025 ухвалою Галицького районного суду м.Львова, позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Медіа», про захист гідності та честі фізичної особи залишено без розгляду.

В свою чергу, ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04.09.2025, постановленою без участі сторін у справі, вказану справу передано на розгляд за підсудністю до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2025 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Янів Н.М..

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Жодним чином не вдаючись в оцінку вищевказаних ухвал Галицького районного суду м.Львова (ухвали про залишення позову без розгляду; ухвали про направлення справи за підсудністю), слід зазначити наступне.

Так, згідно п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

При цьому, за правилами загального позовного провадження, розгляд справи по суті розпочинається з моменту закриття підготовчого провадження.

Також, з матеріалів справи встановлено, що позивачем зазначено місце перебування відповідачів: ТОВ «Львів Медіа» м. Львів вул. С.Стрільців, 12/9; ОСОБА_2 - Стрийський район с. Жулин.

Так, ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом; позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Тобто, законодавець передбачає можливість передачі справи на розгляд іншого суду, проте встановлює чіткі умови для такої передачі.

Зокрема, з аналізу вищенаведених норм процесуального закону вбачається, що передача справи здійснюється за результатами отриманої судом інформації щодо непідсудності (шляхом звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи чи з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру).

У матеріалах справи № 461/975/25, міститься інформація, як щодо місця реєстрації фізичної особи так і щодо місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Разом із тим, згідно з ч. 2 ст.31ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Так, відкриваючи провадження, суд визначив підсудність вказаної справи за Галицьким районним судом м.Львова. Вказаним судом проведено та закрито підготовче судове провадження, та перейдено до розгляду справи по суті. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , жодного разу не був присутній в судовому засіданні, суд не встановив його місцепроживання, хоча контактні дані (телефон) його містяться в справі, окрім того, протягом восьми місяців, починаючи з 04.02.2025, в головуючого судді сумнівів щодо підсудності справи не виникало.

Враховуючи наведене, вважаю, що передача справи до Стрийського міськрайонного суду Львівської області суперечить ч. 2 ст. 31 ЦПК України та призведе до порушення правил підсудності та в подальшому скасування судового рішення. А тому справу слід повернути до Галицького районного суду м.Львова, як помилково передану на розгляд Стрийському міськрайонному суду Львівської області.

Крім цього, вважаю за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.352ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст.353ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, передачі справи на розгляд іншого суду.

Як визначено в п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Однак матеріали справи не містять жодних даних (бодай супровідного листа) про надіслання копії вищевказаних ухвал про залишення позову без розгляду та ухвали про передачу справи за підсудністю відповідачу ОСОБА_4 ..

Згідно з ч. 1 ст.8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення від 24 квітня 2008 року в справі «C.G. та інші проти Болгарії», заява № 1365/07; пункт 170 рішення від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ, формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року в справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні закону, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року в справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року в справі «Дель Ріо Прада проти Іспанії», заява № 42750/09).

У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року в справі «Белле проти Франції»).

За таких обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання (надіслання) відповідачу ОСОБА_4 по справі копій ухвали суду від 11.08.2025 про залишення позову без розгляду та ухвали суду від 04.09.2025 про передачу справи за підсудністю, суд не може встановити, чи набрала вказана ухвала законної сили.

Статтею 32ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. 31, 32, 261, 354 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Медіа», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про захист гідності та честі фізичної особи повернути до Галицького районного суду м.Львова, як помилково передану на розгляд Стрийському міськрайонному суду Львівської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Янів Н.М.