Ухвала від 29.09.2025 по справі 991/7016/25

Справа № 991/7016/25

Провадження 1-кп/991/89/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

29 вересня 2025 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подане до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

У клопотанні прокурором наведено рух кримінального провадження № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , їх правова кваліфікація.

Прокурор зазначає, що ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 991/7016/25 покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 11 жовтня 2025 року обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Прокурор вважає, що з часу покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, ризики передбачені ч. 1, 3 ст. 177 КПК України, не зменшилися та виправдовують застосування вказаного запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 .

На обґрунтування існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду прокурор посилається на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України; майновий стан обвинуваченого та членів його родини; наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон та можливість виїзду за кордон на підставі власного рішення про відрядження; можливість переховування на тимчасово окупованій території, оскільки близькі особи обвинуваченого проживають на такій території; а також наявність у обвинуваченого, який раніше обіймав посаду Голови Донецької ОВА, зв`язків з працівниками військових та правоохоронних органів, які можуть сприяти ОСОБА_6 у перетині лінії розмежування з тимчасово окупованою територією поза межами відповідних пунктів пропуску.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків прокурор зазначає, що значна частина свідків у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , керівник ТОВ «Близниця» ОСОБА_8 , представник ТОВ «КУА Озон» ОСОБА_10 , є або знайомими (сусідами) ОСОБА_6 , або можуть мати дружні чи інші ділові стосунки, що зумовлює можливість впливати на них для викривлення наданих ними свідчень.

Також, прокурор стверджує, що ОСОБА_6 може використати авторитет займаної посади та наявні зв`язки для впливу на свідків, чи використати особистий фінансовий ресурс для впливу на свідків шляхом підкупу.

Прокурор зазначила, що судовий розгляд у кримінальному провадженні триває, а обсяг матеріалів сторони обвинувачення, які планується долучити, а також кількість свідків у справі є значним, тому існує необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , для забезпечення судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, просила суд задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що у серпні 2024 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави, розмір якої суттєво перевищує розмір, що встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України. Проте ухвалою слідчого судді розмір застави було зменшено. Захисник вважає, що внесеної застави цілком достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Під час досудового розслідування і на початку судового розгляду ОСОБА_6 зразково виконував свої процесуальні обов`язки, прибував у всі судові засідання, а також прибував до слідчого, прокурора. Захисник посилався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема стосовно того, що посилання лише на тяжкість обвинувачення при оцінці ризиків не є вирішальним, необхідно брати до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого. Так, обвинувачений не змінив номер мобільного телефону, не змінив місце проживання та місце роботи, виконував свої процесуальні обов`язки зразково, що свідчить про те, що ОСОБА_6 не має наміру переховуватися. Наголосив на тому, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, його сім`я проживає в місті Києві, він має двоє неповнолітніх дітей, які навчаються в школі. З огляду на викладене, ризик переховуватися від суду відсутній. Захисник також зазначив, що тверджень прокурора про наявність у обвинуваченого прихованих активів наразі не достатньо, вказані обставини необхідно доводити доказами. Щодо ризику впливати на свідків, захисник зазначив, що більшість осіб обвинуваченому не знайомі, жодних зустрічей з ними він (обвинувачений) не мав. ОСОБА_6 має на меті в законний спосіб довести свою невинуватість у вчиненні кримінальних правопорушеннях, зазначених в обвинувальному акті. Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу і покладення додаткових обов`язків щодо ОСОБА_6 наразі суттєво зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_6 погодився з думкою захисника та запевнив, що переховуватися наміру не має незалежно від рішення суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, колегія судів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Питання застосування запобіжних заходів врегульовані главою 18 Кримінального процесуального кодексу України.

За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційного прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року, а саме: відповідно до стантті інтернет видання радіо Свобода від 21 березня 2024 року колишній голова Донецької обласної державної адміністрації в період зайняття посади особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з 2020 року по 2023 рік міг набути через інших осіб активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що перевищує його законні доходи (епізод 1); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 2); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 3); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 4); за фактом умисного внесення особою, що є суб`єктом декларування, недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 5) (т. 1 а.с. 113-114).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 991/7623/24 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 280 000 грн та покладено обов`язки, передбачені абз 1, п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 6 а.с. 46-58).

04 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4171/25 зменшено розмір застави до 25 000 000 грн (т. 6 а.с. 372-377).

Також ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 991/14115/24, від 14 лютого 2025 року у справі № 991/1263/25, від 09 квітня 2025 року у справі № 991/3016/25, від 05 червня 2025 року у справі № 991/5290/25 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , продовжувався (т. 6 а.с. 202-254, 276-292).

У зв`язку з тим, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , закінчився 05 серпня 2025 року, прокурором 08 серпня 2025 року подано до суду клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 991/7016/25 клопотання прокурора задоволено та покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 11 жовтня 2025 року обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 3 а.с. 73-81).

Тобто, станом на 29 вересня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави та діють обов`язки відповідно до ухвали від 11 серпня 2025 року.

Щодо наявності обґрунтованості підозри.

Колегія суддів, яка розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення її права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, колегія суддів окремо не оцінює наявність цієї підстави.

Щодо доведеності ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Прокурор у клопотанні доводить існування двох ризиків, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які на її переконання, на цей час не зменшилися, та виправдовують необхідність продовження покладених на обвинуваченого обов`язків.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується зокрема тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України злочини, передбачені ч. 2 ст. 366-2 КК України, є нетяжкими та вважаються кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, а злочин, передбачений ст. 368-5 КК України, класифікується як тяжкий злочин, і відноситься до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України, тобто потенційне покарання є реальним.

У той же час колегія суддів враховує існування інших обставин, які можуть свідчити про наявність у обвинуваченого можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , який дійсний до 05 березня 2028 року, та його досвід перетину кордону, у тому числі у період дії воєнного стану в Україні: 25 березня 2024 року та 11 червня 2024 року (т. 2 а.с. 63).

Колегія суддів не вважає безпідставними посилання прокурора на те, що ОСОБА_6 може скористатися зв`язками з працівниками військових та правоохоронних органів, набутими ним під час перебування на посадах Голови Донецької обласної державної адміністрації та військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, для безперешкодного перетину державного кордону.

Колегія суддів враховує характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також наявні у матеріалах справи відомості щодо майнового стану обвинуваченого та членів його сім`ї (т. 1 а.с. 208-221, 227-238, т. 11 а.с. 19-156, 174-194, 219-342, т. 14 а.с. 16-267, т. 15 а.с. 99-188).

Отже, встановлені обставини, на переконання колегії суддів, дають підстави для висновку про продовження існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Тому, наявні підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Колегія суддів враховує передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). При цьому, нормами ч. 3, 4 ст. 225 КПК України передбачено, що суд за результатами судового розгляду може не врахувати докази (показання свідка), отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, або ж прийняти рішення про необхідність її допиту під час судового розгляду.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судовий розгляд, досліджуються докази сторони обвинувачення, свідки судом ще не допитані, тому існує ризик того, що внаслідок можливого впливу на них, у тому числі з боку обвинуваченого ОСОБА_6 , такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.

Тому, враховуючи доводи прокурора, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року.

Твердження сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6 не порушує покладених на нього обов'язків не свідчить про відсутність будь-яких ризиків, а підтверджує, що обраний запобіжний захід є дієвим та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доводи сторони захисту про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу і покладення додаткових обов`язків щодо ОСОБА_6 , наразі суттєво зменшилися, спростовуються встановленими вище обставинами.

Отже, продовження строку дії обов`язків обумовлене продовженням існування ризиків та забезпечить можливість контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченого з метою досягнення завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 194 КПК України дію вищезазначених обов`язків належить продовжити на два місяці, тобто до 29 листопада 2025 року.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 185, 193, 194, 199, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , строком до 29 листопада 2025 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3