Постанова від 13.10.2025 по справі 917/1130/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/1130/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про ухвалення додаткового рішення в справі

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор. ЛТД"

на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 по судовому наказу Господарського суду Полтавської області від 03.07.2023 у справі № 917/1130/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс"

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор. ЛТД"

про видачу судового наказу про стягнення боргу за договором від 18.07.2018 № 1/2446 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 15.09.2021 по 31.05.2023 включно, у тому числі: основний борг у розмірі 108 262 грн, 3 % річних у розмірі 2553,94 грн, інфляційні нарахування в розмірі 17 055,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор. ЛТД" (далі - ТОВ "Вектор. ЛТД", Товариство, боржник) на дії приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича (далі - приватний виконавець Скрипник В. Л., Виконавець, заявник) відмовлено повністю.

2. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2025 касаційну скаргу ТОВ "Вектор. ЛТД" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 917/1130/23 залишено без змін.

3. 30.09.2025 приватний виконавець Скрипник В. Л. через систему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій (заяві) просить стягнути з Товариства на користь Виконавця 3000 грн витрат на правничу допомогу в зв`язку з розглядом касаційної скарги.

4. Заява аргументована тим, що Виконавець у відзиві на касаційну скаргу від 08.09.2025, зазначав про те, що орієнтовний розрахунок витрат під час розгляду справи в суді касаційної інстанції становить 3000 грн, докази понесення яких будуть надані в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), тоді як Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 (пункти 64, 65) виснувала про те, що відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень. Приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.

Також заявник посилається на викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 27.07.2022 у справі № 686/28627/18 висновок про те, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

5. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі № 917/1130/23 приватний виконавець Скрипник В. Л. долучив до зазначеної заяви такі докази:

1) копію договору про надання правничої допомоги від 03.01.2025 № 03-01/25 (далі - договір № 03-01/25), укладеного між адвокатом Лейковською А. О. (Адвокат) і приватним виконавцем Скрипником В. Л. (клієнт);

2) копію рахунку на оплату послуг від 30.09.2025 № 3 (далі - рахунок № 3);

3) копію акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2025 № 3 (далі - акт № 3);

4) копію ордера на надання правничої допомоги від 30.09.2025 серії ВІ № 1338178.

6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2025 заяву приватного виконавця Скрипника В. Л. про ухвалення додаткового рішення в справі № 917/1130/23 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам частини 2 статті 221 та частини 3 статті 244 ГПК України в редакції, чинній з 16.07.2025.

7. 03.10.2025 і 07.10.2025 ТОВ "Вектор. ЛТД" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду із запереченнями щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (далі - заперечення), в яких просить відмовити в задоволенні зазначеної заяви з огляду на те, що:

1) ордер на надання правничої допомоги від 30.09.2025 приватному виконавцю Скрипнику В. Л. видано адвокатом Лейковською А. О. після дати ухвалення Верховним Судом постанови від 24.09.2025 у справі № 917/1130/23, тобто в поданих первинних документах щодо надання правничої допомоги не міститься інформації на підтвердження реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності), так як адвоката Лейковську А. О. Виконавець як свого представника в справу № 917/1130/23 до 30.09.2025 не заявляв, тому в справу вона не вступала, участі в розгляді не брала та процесуальні документи не подавала;

2) заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн є неспівмірною, адже з акта № 3 вбачається, що на підготовку відзиву на касаційну скаргу обсягом лише 5 сторінок, сформованого в системі "Електронний суд", адвокатом було витрачено 2 години, що зважаючи на фактичне дублювання в цьому відзиві змісту раніше поданого відзиву на апеляційну скаргу, не потребувало значних фізичних та розумових навантажень для професійного юриста.

8. Колегія суддів, дослідивши заяву приватного виконавця Скрипника В. Л. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, заперечення боржника проти неї, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення зазначеної заяви з огляду на таке.

9. Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 244 ГПК України (в редакції, чинній з 16.07.2025) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

10. Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними в зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок викладено в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

11. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

12. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

13. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

14. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

15. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

16. 08.09.2025, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 24.09.2025 у справі № 925/695/24 приватний виконавець Скрипник В. Л. у поданому відзиві на касаційну скаргу в цій справі заявив про те, що орієнтовний розрахунок витрат під час розгляду справи в суді касаційної інстанції становить 3000 грн, докази понесення яких будуть надані в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Отже, заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

17. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

18. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

19. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

20. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (аналогічні правові висновки викладено в пунктах 6.1 і 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

21. Верховний Суд установив, що згідно з пунктами 1.1, 3.1- 3.3 договору № 03-01/25, укладеного 03.01.2025 між адвокатом Лейковською А. О. (Адвокат) і приватним виконавцем Скрипником В. Л. (клієнт), клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу допомогу щодо захисту прав там інтересів останнього, представляти інтереси клієнта в суді та надавати інші види правничої допомоги в межах правового супроводу судових справ клієнта за його усним дорученням в обсязі, порядку та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. При визначенні вартості послуг за цим договором сторони виходять із тарифу 1500 грн за одну годину роботи, витрачену Адвокатом на виконання відповідного доручення клієнта. Загальна вартість наданих послуг та їх детальний перелік відображається Адвокатом в акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами за результатами надання правничої допомоги в межах кожного із доручень клієнта, що є невід`ємною частиною договору. На підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі послуг, наданих в межах відповідного доручення згідно з цим договором, Адвокат виставляє рахунок, який Клієнт зобов`язується оплатити не пізніше 15 робочих днів з дня його отримання.

22. 30.09.2025 між адвокатом Лейковською А. О. (виконавець) та приватним виконавцем Скрипником В. Л. (замовник) складено та підписано акт № 3, за змістом якого виконавець надав, а замовник прийняв послуги з підготовки відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Вектор. ЛТД" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 917/1130/23 за скаргою на дії приватного виконавця Скрипника В. Л. загальною вартістю 3000 грн (2 години витраченого часу).

23. Колегія суддів звертає увагу, що, аналізуючи положення статей 339, 343, 344 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 64, 65 постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 виснувала про те, що відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень. Приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.

24. Відповідно до пунктів 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про лобіювання"; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

25. Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

26. Водночас Верховний Суд відхиляє вміщені в запереченнях доводи Товариства про те, що: 1) ордер на надання правничої допомоги від 30.09.2025 приватному виконавцю Скрипнику В. Л. видано адвокатом Лейковською А. О. після дати ухвалення Верховним Судом постанови від 24.09.2025 у справі № 917/1130/23, тобто в поданих первинних документах щодо надання правничої допомоги не міститься інформації на підтвердження реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності); 2) адвоката Лейковську А. О. Виконавець як свого представника в справу № 917/1130/23 до 30.09.2025 не заявляв, тому в справу вона не вступала, участі в розгляді не брала та процесуальні документи не подавала, з огляду на нижченаведене.

27. Так, у постанові від 20.01.2025 у справі № 761/5870/24 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала про те, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. Відсутність у частині 4 статті 62 Цивільного процесуального кодексу України (аналогічна за змістом норма міститься в частині 4 статті 60 ГПК України) вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

28. Отже, договір про надання правничої допомоги та чинне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю є належним підтвердженням повноважень адвоката на представництво інтересів учасника справи в суді навіть за відсутності належним чином оформленого ордера (схожий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 910/7914/24, від 09.04.2025 у справі № 916/1092/24).

29. У свою чергу, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 910/4997/24 викладено такий правовий висновок у подібних процесуальних правовідносинах:

"Згідно із частиною четвертою статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Касаційна скарга ТОВ ВКП "Автофургон" у справі № 910/4997/24 (підписана керівником Гапоненком Р. І.) розглядалася в суді касаційної інстанції в порядку письмового провадження.

Водночас ГПК України не містить вимоги про підписання процесуальних документів у справі, складених представником (адвокатом), лише таким представником (адвокатом). Ці документи можуть бути підписані, зокрема керівником юридичної особи, іншою особою, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Підписання таких документів не безпосередньо представником (адвокатом) саме по собі не впливає на факт їх підготовки (складення) представником (адвокатом).

Верховний Суд зазначає, що факт надання правової допомоги в суді касаційної інстанції у справі № 910/4997/24 є підтвердженим ТОВ ВКП "Автофургон".

30. Ураховуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду та обставини підтвердження актом № 3 факту надання адвокатом правничої допомоги приватному виконавцю Скрипнику В. Л., колегія суддів наголошує на тому, що саме по собі підписання відзиву на касаційну скаргу не безпосередньо представником (адвокатом) не впливає на факт їх підготовки (складення) представником (адвокатом), а відтак і не спростовує наявності підстав для відшкодування заявнику витрат на правничу допомогу.

31. Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані на підтвердження судових витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

32. Боржник скористався передбаченим частиною 5 статті 126 ГПК України правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, у якому (клопотанні) обґрунтовано зазначив про те, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн є неспівмірною, адже з акта № 3 вбачається, що на послугу з підготовки відзиву на касаційну скаргу, сформованого обсягом лише 5 сторінок у системі "Електронний суд", адвокатом Лейковською А. О. було витрачено 2 години, що, зважаючи на схожість змісту цього відзиву з раніше поданим відзивом Виконавця на апеляційну скаргу, не потребувало значних фізичних і розумових навантажень для професійного юриста.

33. У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з вміщеними в запереченнях аргументами Товариства про те, що як вартість заявлених Виконавцем до стягнення послуг (2000 грн), так і обсяг витраченого адвокатом часу для їх надання (2 години) є неспівмірними і значно завищеними, не відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності понесених витрат на правничу допомогу, зокрема, враховуючи незначний обсяг підготовленого адвокатом відзиву на касаційну скаргу (5 сторінок).

34. Колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якими зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу в розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

35. Відтак, суд касаційної інстанції вважає доведеними та співмірними витрати заявника на підготовку відзиву на касаційну скаргу в сумі 2000 грн.

36. Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані приватним виконавцем Скрипником В. Л. на обґрунтування адвокатських витрат, зважаючи на обґрунтованість клопотання боржника про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката (3000 грн) не є співмірним із незначною складністю цієї справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи (однієї наданої послуги), не повністю відповідає критеріям реальності, розумності, співрозмірності та справедливості, як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви приватного виконавця Скрипника В. Л. про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з ТОВ "Вектор. ЛТД" на користь заявника 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а в решті вимог зазначеної заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про ухвалення додаткового рішення в справі № 917/1130/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор. ЛТД" на користь приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича 2000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

У задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай