Рішення

від 29.12.2007 по справі 3/367-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/367-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.07р.

Справа № 3/367-07

За позовом  Виробничо-комерційного підприємства "ВІТІКА", м. Сімферополь, АРК 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 51 258 грн. 89 коп.

                                                                                               Суддя Юзіков С.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача - Манюхін Ф.Ю., дов. №64 від 09.10.2007р.

відповідача - Білоус А.В., юрисконсульт, дов. №70 від 01.01.2007р. 

СУТЬ СПОРУ:

  Позивач просить стягнути з Відповідача 51 258,89 грн. боргу.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між Сімферопольським пасажирським вагонним депо ДП "Придніпровська залізниця" та Позивачем від 06.02.2006р. станом на 01.01.2006р. Відповідач мав кредиторську заборгованість перед Позивачем у сумі 4 386,43 грн. Платіжним дорученням  від 07.02.2006р. №524 Відповідач в особі відокремленого структурного підрозділу "Сімферопольське пасажирське вагонне депо" спрямував на рахунок Позивача грошову суму в розмірі 4 386,43 грн. –сплата кредиторської заборгованості за актом звірки від 06.02.2006р., що підтверджується платіжним дорученням № 524 від 07.02.2006р. Зі складених Позивачем актів звірки взаємних розрахунків неможливо з'ясувати фактичний стан  взаємних розрахунків, так як у вказаних актах відсутні дані бухгалтерського обліку Позивача щодо номеру платіжного документу, на підставі якого Позивач врахував погашення Сімферопольським пасажирським вагонним депо дебіторської заборгованості. На вимоги Позивача, під час досудового врегулювання спору, Відповідач сповістив Позивача про відсутність законних підстав для задоволення вимог Позивача про стягнення боргу за послуги ремонту електродвигунів різних типів. Позивач не надав суду доказів надсилання Відповідачеві  та отримання Відповідачем листів від 22.12.2005р., 05.05.2006р. та претензії від 09.06.2006р., на які Позивач посилається у позовній заяві.  Також Відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог Позивача.

27.11.2007р. Позивач надав до матеріалів справи перелік несплачених рахунків за розрахунками між сторонами.

Справа згідно зі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд                                     

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2003, 2004, 2005 років Позивач надав Відповідачеві послуги з ремонту  електродвигунів різних типів. При цьому, він орендував приміщення, які належать Кримському відділенню Придніпровської залізниці. Частина послуг з ремонту виконувалась взаємозаліками за рахунок оплати орендованих приміщень, решта сум сплачувалась Сімферопольським пасажирським вагонним депо в безготівковому порядку, згідно з  виставленими Позивачем рахунками.

          Розпорядженням начальника Сімферопольського пасажирського вагонного депо від 21.11.2001р. № 62 зобов'язано головного енергетика організувати ремонт електричних машин і агрегатів силами підприємства "Вітіка" на виробничих площадках вагонного депо.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення цивільних прав  та  обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; … 4) інші юридичні факти.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.  

Заборгованість Відповідача підтверджується: актами виконаних робіт, рахунками, розрахунком суми боргу, частково платіжним дорученням Відповідача.   

За даними Позивача борг Відповідача за спірний період  (рахунки Позивача з 30.10.2003р. до 26.01.2005р.) становить 51 258,89 грн.

За ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

07.02.2005р. за переліком Позивач передав Відповідачеві рахунки на оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 55 645,32 грн., що підтверджується підписом головного бухгалтера ЛВЧД-11 Воронцової В.А. Передачу  рахунків слід  вважати вимогою Позивача оплатити його послуги, надання яких підтверджується актами виконаних робіт. За даними сторін з указаної суми Відповідач сплатив 4 386,43 грн.

Також, після вручення рахунків Відповідачеві, ним оплачено ще один рахунок  - до матеріалів справи Відповідач надав копію платіжного доручення від 30.03.2005р. № 1113, яким він оплатив рахунок  Позивача № 017 від 25.01.2005р. у сумі 999,60 грн., доказів оплати решти рахунків, виставлених Позивачем Відповідачеві за актами виконаних робіт, останній не надав.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем направлявся лист від 05.05.2006р., вручений Відповідачеві 10.05.2006р., з вимогою оплатити борг за виконані роботи. У наведеному листі вказано, що 22.12.2005р. Відповідачеві направлено лист № 01/22 (копія додається). У листі від 22.12.2005р. ставиться вимога про оплату зазначеного боргу за рахунками, переданими головному бухгалтеру ЛВЧД-11 Воронцової В.А. 07.02.2005р., а також вказано, що  Відповідач 08.02.2006р. оплатив 4 386,43 грн. за рахунками № СФ-221, СФ-222, СФ-223 від 24.11.2003р. При цьому, вимоги про оплату за рахунками № СФ-221, СФ-222, СФ-223 від 24.11.2003р. не увійшли до позовних вимог.

Вимоги Позивача   залишені Відповідачем  без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.     Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач не надав доказів відсутності боргу.

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заява Відповідача про застосування строку давності задоволенню не підлягає, так як за ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки, рахунки на оплату робіт Позивача Відповідач отримав  07.02.2005р., а позовну заяву Позивачем здано на пошту 31.08.2007р., тобто у межах строку  позовної давності.

За таких обставин, з урахуванням того, що Відповідачем оплачено рахунок Позивача № 017 від 25.01.2005р. на суму 999,60 грн. платіжним дорученням Відповідача від 30.03.2005р. № 1113, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі 50 259,29 грн. –основного боргу.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати  слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

                    Позов задовольнити частково.

                    Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01173828, р/р 26006000012 ДФ АБ "Експрес-Банк" у м. Дніпропетровську, МФО 306964) на користь Виробничо-комерційного підприємства "ВІТІКА", 95043, АРК, м. Сімферополь, вул. Київська, 114-44 (код ЄДРПОУ 30266698, р/р 2600538385001 у КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010)                           50 259 грн. 29 коп. –боргу, 502 грн. 59 коп. - витрат по сплаті державного мита,  115 грн. 70 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволенні решти позову відмовити.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              С.Г.Юзіков