Рішення

від 07.09.2006 по справі 17/538-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/538-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.06           Справа № 17/538-06.

Cуддя Коваленко О. В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Управління комунального майна та приватизації

 Сумської міської ради

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Унісервіс»

про дострокове розірвання договору оренди, примусове виселення з приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 5014 грн. 91коп.

    Суддя         КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача:     не з‘явився

Від відповідача: Цимбал Б.П.

Суть спору: позивач просить суд достроково розірвати договір оренди комунального майна № ФМ-190 від 01.01.1999 року з наступними змінами, укладений між сторонами у зв‘язку з тим, що відповідач не виконує умови договору оренди, зобов‘язати відповідача виселитися з нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Свердлова, 45, загальною площею 134,5 кв. м., а також стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету м. Суми заборгованість по орендній платі в сумі 5014 грн. 91 коп.  

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнає, оскільки на момент порушення справи ніякої заборгованості перед позивачем зі сплати орендної плати у нього не було, що підтверджується відповідними документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

З п.1.1. договору оренди №ФМ-190  від 01.10.1999 р., укладеного між сторонами, вбачається, що позивач передав відповідачу для розміщення службових приміщень останнього нежитлові приміщення в будинку №45 по вул. Свердлова м. Суми.

Відповідно до п. 5.2. зазначеного договору із врахуванням змін до нього від 01.11.2002 року відповідач повинен був перераховувати орендну плату щомісяця не пізніше 15-го числа наступного місяця 100% до місцевого бюджету м. Суми.

Відповідно до ст.33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається  як на підстави своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує свого обов‘язку щодо сплати орендної плати по договору і має заборгованість перед позивачем в сумі 5 014 грн. 91 коп.

З ч.3 ст. 291 ГК України вбачається, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;  2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;  3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, проаналізувавши зазначені правові норми, суд вважає, що невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання у судовому порядку. Посилання позивача на наявність підстав для розірвання у судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів неправомірне, оскільки стаття 782 ЦК України встановлює для таких випадків право на відмову від договору, а також право вимагати повернення орендованого майна. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України по справі № 34/400 від 22.02.2005 року та в листі Вищого господарського суду України від 05.07.2005 року № 01-8/1183 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням норм Цивільного і Господарського кодексів України”.

Отже, оскільки позивачем не пред‘являлись вимоги щодо звільнення приміщення відповідачем і не надано відповідних доказів в обґрунтування своїх вимог, тому вимоги позивача в частині щодо дострокового розірвання договору оренди суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.  

Крім того, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 2500 грн. 00 коп. також задоволенню не підлягають, оскільки на момент подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2500 грн. 00 коп. була сплачена, що підтверджується копією платіжного доручення №251 від 12.07.2006 р.

Оскільки відповідач надав суду докази сплати боргу в сумі 3223 грн. 49 коп. у вигляді платіжного доручення №303 від 06.09.2006 р., провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 3223 грн. 49 коп. підлягає припиненню відповідно до п. 1 (1)  ст. 80 ГПК України.

Також, з огляду на вищевикладене, не підлягає задоволенню і вимога  позивача щодо виселення відповідача з орендованого приміщення, оскільки зазначений договір є чинним  і достроковому розірванню не підлягає.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачене державне мито в сумі 50 грн. 14 коп., але відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за подачу позовної заяви до господарського суду з майновими вимогами сплаті підлягає державне мито в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше ніж 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн. 00 коп.). Враховуючи вищенаведене, з позивача в доход державного бюджету України необхідно стягнути 51 грн. 86 коп. державного мита.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          В задоволенні позовних вимог в частині дострокового розірвання договору оренди № ФМ-190 від 12.09.1999 р., виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Унісервіс» з приміщення та стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Унісервіс» 2500 грн. 00 коп. заборгованості відмовити.

2.          Стягнути з Управління комунального майна та приватизації сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) в доход державного бюджету України (р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095)  витрат по сплаті держмита в сумі 51 грн. 86 коп.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унісервіс» (40030, м. Суми, вул. Свердлова, 45, код 23995882) на користь Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) 65 грн. 57 коп. витрат по держмиту та 75 грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині провадження у справі припинити.

Повний текст рішення підписано 12  вересня 2006 р.

СУДДЯ                                                                                                  О.В. КОВАЛЕНКО