Рішення

від 09.01.2008 по справі 55/363-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/363-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2008 р.                                                            Справа № 55/363-07

вх. № 11362/5-55

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Чопенко К.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Лукашова В.В.

1-го відповідача-не з"явився

2-го відповідача- не з"явився     

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тензоприбор", м. Х-в  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Богуславський гранітний кар'єр", м. Богуслав  

Приватного підприємства "Яхтінг", с. Комунар      

про стягнення 21693,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тензоприбор", м. Х-в, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Богуславський гранітний кар'єр", м. Богуслав, та  Приватного підприємства "Яхтінг", с. Комунар,20986,89 грн. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 696,47 грн. 3% річних, мотивуючи свої вимоги тим, що 1-й відповідач в порушення умов договору № 07/12 від 08.12.04 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати. Між позивачем та 2-м відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до якого 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання 1-м відповідачем  зобов"язань за договором № 07/12 від 08.12.04 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2007 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 листопада 2007 р.

06 листопада 2007 р. 2-й відповідач надав до суду письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову до ПП "Яхтінг", з посиланням на те, що   між 1-м та 2-м відповідачем було укладено додаткову угоду до договору поруки від 10.12.04 р., у відповідності до умов якої п.4.1 договору було змінено та встановлено, що договір поруки діє до 20.12.05 р.,  у зв"язку з чим 2-й відповідач не може нести відповідальність за несплату боргу, оскільки термін дії вказаного договору скінчився.

16 листопада 2007 р. позивач надав до суду пояснення, в яких вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та зазначає про те, що наявність заборгованості підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 30.03.07 р. до договору № 07/12 від 08.12.04 р.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників  відповідачів , враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  19 листопада 2007 р. було відкладено розгляд справи до 10 грудня 2007 р.

06 грудня 2007 р. позивач надав до суду пояснення, в яких вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та зазначає про те, між сторонами інших договорів у письмовій чи усній формі не укладалось. Щодо пояснення 2-го відповідача щодо закінчення строку поруки, позивач зазначив, що  між 1-м та 2-м відповідачем було укладено додаткову угоду до договору поруки від 10.12.04 р., у відповідності до умов якої п.4.1 договору було змінено та встановлено, що договір поруки діє до 20.12.05 р. Згідно внесених змін до п. 4.2 строк, впродовж якого надається порука за цим договором, дорівнює строку цього договору, у зв"язку з чим вважає доводи 2-го відповідача щодо його не можливості нести відповідальність за несплату боргу безпідставним.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 10 грудня 2007 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 18 січня 2008 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  10 грудня 2007 р. було відкладено розгляд справи до 09 січня 2008 р.

Ухвалою  заступника голови господарського суду від 09 січня 2008 р. було передано справу № 55/363-07 для подальшого розгляду судді Шведу Е.Ю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник 1-го відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 2-го відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

08 грудня 2004 р. між  ТОВ"Тензоприбор", м. Х-в (далі позивач) та  ТОВ "Богуславський гранітний кар'єр", м. Богуслав(далі 2-й відповідач) був укладений договір № 07/12, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався виготовити, змонтувати та здійснити наладку вагонних тензометричних ваг з найбільшим граничним важенням 150 тон  у кількості однієї одиниці, а 1-й відповідач,в свою чергу, прийняти та спалити позивачу. Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість договору складає 110 802,00грн.  Відповідно п. 3.2 договору оплата здійснюється в три етапи, перший- розробка будівельної та конструкторської документації відповідно до наданого Т3- передоплата 50%, після підписання договору; 2-й етап: отримання комплектуючих, виготовлення грузоприйомних платформ, проведення монтажних, пусконаладочних робіт та проведення атестації- 40%, після отримання будівельного завдання та надходження комплектуючих на склад виконвця; 3-й етап: 10% після проведення атестації ваг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Пунктом 8.2 договору передбачений строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписаня та діє до  повного виконання зобов"язань сторонами за договором та повного взаєморозрахунку.

Також між сторонами до договору була укладена специфікація постачаємого обладнання, де зазначена його назва, кількість, ціна та вартість.

Як свідчать матеріали справи, позивачем взяті на себе зобов'язання згідно договору № 07/12 виконані належним чином.

На виконання вимог п. 2.2.4. договору № 07/12 від 08.12.2004р. після виконання робіт вага були пред'явлені держповірителю та здані відповідачу.

Згідно листа ДП «Київський обласний виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» вих. № 948 від 13.07.2006р., 05.05.2005р. було проведена повірка, в результаті якої вага визнана придатною до застосування і затаврована.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та 1-м відповідачем був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт від 06.05.2005р., який було направлено позивачу 26.05.2007р. разом з актом звірки. З акту випливає, що позивач передав, а відповідач прийняв вагонні тензометричні ваги з найбільшим граничним важенням 150 тон у кількості однієї штуки. В пунктах 2-4 вказаного акту сторони вказали, що кількість, асортимент та комплектність прийнятих ваг відповідає умовам договору, підписанням цього акту Сторони посвідчують відсутність претензій та нарікань щодо переданих ваг, порядку та строків їх виготовлення, монтажу, наладки та передачі, та посвідчили відсутність претензій та нарікань щодо виконання умов договору позивачем.

Проте 1-й відповідач в свою чергу в порушення вимог договору № 07/12 від 08.12.2004р. взяті на себе зобов'язання виконані неналежним чином, оплата була здійснена лише частково, у сумі 93 000,00грн., а саме: 24.12.2004р. - 21000,00грн., 10.01.2005р. - 10 000,00грн., 26.01.2005р. - 20 000,00грн., 10.02.2005р. - 9 000,00грн., 02.03.2005р. - 10000,00грн., 23.03.2005р. - 10 000,00грн., 24.03.2005р. - 10 000,00грн., 12.08.2005р. - 3 000,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах банківські виписки.

Таким чином заборгованість 1-го відповідача перед позивачем складає 17 802,00 грн.

Наявність заборгованості підтверджується також підписаним та скріплений печатками позивачем та 1- м відповідачем актом звірки взаємних розрахунків від 30.03.2007р. до договору № 07/12 від 08.12.2004р., згідно якого 1-й відповідач визнав наявну в нього заборгованість в сумі 17 802,00грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 с. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Виходячи зі змісту договору № 07/12 від 08.12.2004р. в ньому не встановлено чітких строків виконання зобов'язань з оплати.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як свідчать матеріали справи,  позивачем 20.06.2006р. на адресу Відповідача-1 була направлена телеграма з вимогою про сплату боргу, яка отримана останнім 21.06.2006р. Отже 1-й відповідач повинен був здійснити оплату по договору до 28.06.2006р. включно, тобто у продовж 7 днів з моменту отримання вимоги.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 17 802,00 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що 1-й відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –17 802,00 грн.(сума основного боргу)  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 3184,89 грн. та 3% річних у сумі 696,47 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягають задоволенню як правомірні.

10 грудня .2004р. між позивачем та 2-м відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до якого Відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язань по договору № 07/12 від 08.12.2004р.

Додатковою угодою від 22.12.2004 р. до договору поруки від 10.12.2004р. були внесені зміни, а саме пунктами 4.1., 4.2. встановлено, що строк, впродовж якого надається порука, дорівнює строку дії договору, який в свою чергу діє до 20.12.2005р.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено припинення поруки після закінчення строку, встановленого в договорі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог  до 2-го відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у випадку задоволення позову покладаються на відповідача.

 Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.2 ст.530,  ч. 2 ст. 625  ЦК України,ч. 1, 2 ст. 193, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Богуславський гранітний кар'єр"(09700, Київська область, м. Богуслав, вул. Корсунська, 179, п/р 2600211260001 у ФАБ «Київська Русь» м. Богуслав, МФО 319036, код у ЄДРПОУ 31583505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тензоприбор" ( 61137, м. Харків, пр. Московський, 124/5, п/р 26006016816121 в ХФ «Укрексімбанк» м. Харкова, МФО 351618, код у ЄДРПОУ 31798727) 20 986,89 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 696,47грн. три відсотка річних, 210,50 грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тензоприбор" до Приватного підприємства "Яхтінг" відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 10 січня 2008 року.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.