Рішення від 14.10.2025 по справі 127/7334/25

Дата документу 14.10.2025Справа № 127/7334/25 Провадження № 2/554/3215/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2025 року м.Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря Звігольської О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди завданої посадовими особами держави,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі ТУ ДСА в Полтавській області) про відшкодування моральної шкоди завданої посадовими особами держави.

Позовні вимоги обґрунтував тим, у провадженні СУ УМВС України в Полтавській області перебувала кримінальна справа №10231067 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України. Позивач підозрювався у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. У подальшому, постановою слідчого від 21.07.2011 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито.

Позивач вважає, що постановлені Октябрським районним судом м.Полтави ухвали про надання дозволу на проведення обшуку у помешканні ОСОБА_1 ; надання дозволу на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; за результатами розгляду клопотання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та за результатами розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, є незаконними, при ухваленні яких не враховано тих обставин, що ОСОБА_1 жодним чином не був причетний до заволодіння майном ТОВ фірма «Ідалія», стану здоров`я позивача, перебування його на стаціонарному лікуванні та наявності гострої потреби у невідкладних медичних обстежень та медичному лікуванні, які не могли бути проведені в умовах СІЗО.

Такі дії суду спричинили йому моральні страждання через беззаконня та свавілля суду, через сильний фізичний біль у зв`язку з ненаданням необхідної медичної допомоги як онкохворому, що позивачем прирівняно до тортур.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова у справі №638/6301/14 на користь позивача стягнено моральну шкоду у розмірі 150000 грн, спричиненої незаконним утриманням в умовах СІЗО.

Окрім цього, позивач вважає, що суд, при винесенні неправосудної постанови від 26 листопада 2010р., усвідомлено порушив ст.5 Європейської Конвенції і мої конституційні права: - навмисне не роз`яснив ОСОБА_1 права та обов?язки; - навмисне не надав можливості виступити в судовому засіданні та документально спростувати свідомо сфабриковане подання слідства про, нібито, необхідність взяття під варту; - навмисне завуалював і не дав належної юридичної оцінки відповіді Харківського ГБТІ від 06.09.2010р. слідчому про те, що на ім?я ОСОБА_1 права на об?єкти нерухомого майна у м.Харків не зареєстровані; - навмисне завуалював і не дав належної юридичної оцінки рішенню Господарського суду Харківської області у справи № 27/240-10 від 13 жовтня 2010 р., яке було надано суду адвокатом позивача, де чітко було відзначено факт того, що нерухоме майно ТОВ фірма «Ідалія» з володіння суспільства ніколи не вибувало; - у постанові не вказано термін утримання підозрюваного під вартою; - у постанові відсутній аналіз можливості застосування до ОСОБА_1 інших альтернативних заходів крім арешту; - у постанові суд застосував типовий та стандартний набір підстав для взяття підозрюваного під варту, без вивчення їх відповідності конкретної ситуації.

У зв`язку з тим, що Держава відповідає за незаконні дії суду, просив стягнути на користь ОСОБА_1 з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди у розмірі 720000 грн.

Ухвалою судді від 29.04.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 12.05.2025 року задоволено клопотання позивача про розгляд справи у режимі відео конференції з Вінницьким міським судом Вінницької області.

26.05.2025 року на адресу суду надійшов відзив ТУ ДСА України в Полтавській області щодо позову, відповідно до якого позовні вимоги не визнали з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ДСА України представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом, тобто лише з фінансових питань, та не втручається у здійснення правосуддя і не відповідає за строки розгляду справи судом. ДСА України та її територіальні управління, відповідно до статей 151, 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є державні органи у системі правосуддя, які здійснюють організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Відповідно до частини другої статті 148 Закону, ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії судців України та ДСА України. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Наведені положення дають підстави для висновку, що ТУ ДСА України в Полтавській області не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, здійснювати відшкодування моральної шкоди позивачу.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. Застосування положення частини шостої статті 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є дії чи бездіяльність, зокрема суду, які не пов`язані із здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, що має на меті прийняття акту органом судової влади.

Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.

Зазначено, що порядок виконання рішень судів про стягнення шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду з державного бюджету України регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (пункти 35-40).

Так, у законах України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачена бюджетна програма 3504030 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб", головним розпорядником якої є Державна казначейська служба України.

ТУ ДСА України в Полтавській області своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не здійснювало заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на порушення прав та законних інтересів позивача, відтак територіальне управління є неналежним відповідачем.

Водночас, звертають увагу на те, що позивач у своїй позовній заяві не ставить до територіального управління жодних позовних вимог та просить стягнути моральну шкоду в розмірі 720 000 грн з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України та не просить нічого стягувати саме з ТУ ДСА України в Полтавській області.

Просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду. За змістом відзиву просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТУ ДСА України в Полтавській області.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні слідчих органів перебувало кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 та ст.358 КК України.

У ході досудового розслідування:

- проведено обшуку жилих та інших приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_1 , на підставі ухвали судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.08.2010 року у справі №4а-929/10;

- відповідно до ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 24.11.2010 року (справа №4а-1217/10) надано дозвіл слідчій на затримання ОСОБА_1 ;

- відповідно до постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 26.11.2020 року у справі №4-а-1217/10 обрано міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно ОСОБА_1 , помістивши його під варту у слідчий ізолятор м.Полтави. Ухвала залишена без змін, відповідно до постанови Апеляційного суду Полтавської області від 09.12.2020 року;

- постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 14.01.2011 року у справі №4-15/11 продовжено термін тримання під вартою у кримінальній справі №10231067 до 4-х місяців ОСОБА_1 , який утримується у Полтавському слідчому ізоляторі. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25.01.2011 року частково задоволено апеляційну скаргу захисника Ісмайлова В.Ш. та скасовано ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 14.01.2011 року, а матеріали справи з поданням слідчого направлено до того ж суду на новий розгляд іншим суддею;

- відповідно до постанови слідчої СУ УМВС України в Полтавській області від 21.07.2011 року кримінальну справу №10221067 відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю у діях ознак злочинів, передбачених ст.190 та ст.358 КК України. Запобіжний захід підписку про невиїзд, скасовано.

Позивач, за змістом позовних вимог, вважає, що йому спричинено моральну шкоду незаконними рішеннями суду, проте відповідачем визначає Державу Україну в особі ТУ ДСА України в Полтавській області.

Так, відповідно до відповідно до пункту 1 частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ДСА України представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом.

Державна судова адміністрація України та її територіальні управління, відповідно до статей 151, 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є державні органи у системі правосуддя, які здійснюють організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Відповідно до частини другої статті 148 Закону, Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії судців України та ДСА України. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Наведені положення дають підстави для висновку, що ТУ ДСА України в Полтавській області мають повноваження лише щодо фінансового забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, та не має права втручатися у здійснення правосуддя та не несе відповідальності за строки та порядок розгляду справ судом, а також не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, здійснювати відшкодування моральної шкоди позивачу, а отже є не належним відповідачем у вказаній справі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові. Що відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду № 761/2397/21 від 07.05.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом положень ст.12, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Водночас позивач всупереч вимогам ч.1-3 ст.51ЦПК Українисвоїм процесуальним правом на внесення клопотання про заміну первісних відповідачів належними відповідачами, або залучення у справі як співвідповідачів, не скористався, тоді як з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу суд позбавлений можливості самостійно вчинити дані процесуальні дії.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Зважаючи на викладене та в зв`язку з поданням позивачем позовної заяви до ТУ ДСА України в Полтавській област, яке є неналежним відповідачем у даній справі, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати віднести на рахунок держави, оскільки позивач звільненимй від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2-ої групи (посвідчення серії НОМЕР_1 ).

Керуючись ст.ст.12,13,76, 77, 81, 89, 263-26ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди завданої посадовими особами держави відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.10.2025 року.

Суддя Т.М.Черняєва