Рішення

від 21.01.2008 по справі 14/241-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/241-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 січня 2008 р.           Справа 14/241-07

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Пилипчаку О.І., з участю представників сторін:

позивача         -   Зажирко Ю.Д., Цион Д.А.

відповідача    -    не з'явився

інші особи       -    Майструк М.І. –представник СТОВ «Липівка»

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»(вул. 600-річчя,  13, м. Вінниця, 21100)   до Приватного підприємства корпорації «Липівка»(вул. Набережна, 95, с. Липівка, Томашпільський район,  Вінницька область, 24205) про стягнення  15706,95  грн. заборгованості за теплопостчання

В С Т А Н О В И В :

Посилаючись на умови договору на постачання та споживання теплової енергії №855 від 18.10.05 укладений з магазином «Київський» корпорації «Липівка», позивач просить стягнути з відповідача 15706,95 грн. заборгованості за теплопостачання, в тому рахунку 13229,66 грн. основного боргу, 1073,57 грн. інфляційних втрат, 324,19 грн. 3% річних, 1079,53 грн. пені.

В судовому засіданні 24.12.07 представником позивача  подано заяву  про розгляд справи поза межами встановленого ст. 69 ГПК України 2-х місячного строку розгляду справи.

Представниками позивача в даному судовому засіданні заявлено клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника в суд не   направив, однак проти позову заперечував з підстав викладених у запереченнях  від  20.12.07  (а.с.39), зокрема зазначивши, що по закінченню дії договору №855 від 18.10.05 відповідачу надіслано лист з відмовою від пролонгації договору, а тому направлення на адресу магазину «Київський»корпорації «Липівка»рахунків за спожиту теплову енергію в опалювальний сезон 2006-2007р.р. є необгрунтованим. Крім того, вказує відповідач, аналогічний позов по зверненню позивача вже був розглянутий господарським судом Вінницької області за результатими розгляду якого останнім винесено ухвалу про припинення провадження у справі. Також відполвідач зауважує, що приміщення магазину «Київський», щодо заборгованості по постачанню тепленергії в який заявлено позов, з 06.03.06 не є власністю СТОВ «Липівка», а тому позов заявлено до неналежного відповідача.

Присутня в судовому засіданні представник СТОВ "Липівка"  Майструк М.І. не надала суду доказів  на підтвердження її  повноважень представляти інтереси  відповідача. Так, подана  нею довіреність  видана на представництво інтересів СТОВ "Липівка", а не приватного підприємства корпорації "Липівка" і не може розцінюватися судом як належний доказ повноважень представника  Майструк М.І. діяти від імені  відповідача.

Посилання Майструк М.І., як на підставу достатності доказів представництва відповідача, на те, що СТОВ «Липівка»є правонаступником  відповідача не може бути взято судом до уваги та спростовується матеріалами справи з огляду на наступне.

В судовому засіданні  24.12.07 представниками СТОВ «Липівка»Майструк М.І та Біланом В.В. суду надано пояснення, що СТОВ «Липівка»є правонаступником  Корпорації «Липівка», проте жодних доказів на підтвердження  цього не надано. З метою з'ясування зазначених  обставин ухвалою від 24.12.07  розгляд справи було відкладено,   а відповідача зобов'язано надати суду відповідні докази.  Крім того, вказаною ухвалою суд зобов'язав Головне управління статистики у Вінницькій області надати  довідку про включення відповідача та СТОВ «Липівка»до ЄДРПОУ, а також інформацію щодо їх  реорганізаці та  правонаступництва.

На підтвердження відносин правонаступництва між  відповідачем та СТОВ «Липівка»представниками останнього надано Статут  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Липівка»з доповненнями від 29.05.01, згідно яких  останнє є  правонаступником по активах і пасивах  реорганізованої Корпорації «Липівка». Проте, в судовому засіданні встановлено, що Корпорація «Липівка»та СТОВ «Липівка»значаться в ЄДРПОУ як  окремі  юридичні  особи, з відмінними ідентифікаційними кодами, причому дані щодо їх реорганізації та/або правонаступництва в ЄДРПОУ відсутні, що підтверджується відповідними довідками Головного  управління статистики у Вінницькій області №13/4/3946 від 11.12.07 та №13/4/98 від 17.01.08.

Таким чином, відповідачем у даній справі є Корпорація «Липівка», ідентифікаційний код  03730294.

Заслухавши представників позивача, розглянувши матеріали справи,  дослідивши надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд з'ясував наступне.

18 жовтня 2005 року між позивачем та магазином «Київський»корпорації «Липівка», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 134,  укладено договір №855  на постачання та споживання теплової енергії (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник (позивач по справі) зобов'язався постачати у вказаний вище магазин теплову енергію  в потрібних обсягах, а споживач (відповідач по справі)  зобов'язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Пунктом 3.2.1 Договору на магазин покладено обовязок з 6 по 10 число зявлятися до постачальника для отримання рахунку за надані послуги та до 20 числа його оплачувати.

Згідно виставлених рахунків в період з жовтня 2005 року по квітень 2007 року позивач надав  магазину послуги з теплопостачання на  загальну суму 19088,94 грн. (а.с. 15-20).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що магазин «Київський»корпорації «Липівка», що  знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 134,  який був об'єктом послуг теплопостачання за Договором, з 03.08.06 не перебуває у власності відповідача, оскільки був проданий Ніколаєць К.М. згідно договору купівлі-продажу від 27.07.06, про що свідчить рішення третейського  суду (ad hoc) від 23.08.06 про визнання  вказаного договору  дійсним та визнання  за Ніколаєць К.М. права власності  на  зазначений  магазин та реєстраційним посвідченням  від  23.08.06.

За вказаних обставин, з якими відповідач погодився у своїх запереченнях на позов, відповідач  фактично споживав енергію  за період з моменту укладення з позивачем Договору №855, тобто з 18.10.05  до моменту продажу магазину по вул. Київський, 134, а саме до 27.07.06. До того ж, відповідно до п.9.1 Договору, він діє до 30.09.06. Таким чином,  з врахуванням часу перебування магазину у власності відповідача, позивач,  за період дії Договору, поставив відповідачу  теплову енергію на  загальну  суму  6859,65 грн.

Відповідач свої зобовязання згідно умов Договору виконав частково, оплативши з порушенням встановлених договоров термінів розрахунків, виставлені йому рахунки на загальну суму 5859,28 грн., що підтверджується  банківськими виписками (а.с. 23-30) та наданими  відповідачем платіжними дорученнями.

Посилання відповідача на повне виконання магазином  умов Договору №855 та заявлення даного позову до неналежного відповідача спростовуються викладеним вище.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді  заборгованість відповідача за поставлену йому теплову енергію за  договором  №855 від 18.10.05 становить 1000,37 грн.  

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1  ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

Посилання представника СТОВ «Липівка», як на підставу відмови в задоволенні позову, на те, що  аналогічний спір уже розглядався господарським судом Вінницької області і є  відповідне судове рішення  зі  справи №9243-07, суд вважає  необгрунтованим.

Так, як вбачається з бази даних «Діловодство господарського суду»та наданих відповідачем копій судових  рішень по  справі  №9/243-07, відповідачем у вказаній справі за позовом  Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»про стягнення 13299,66 грн. є магазин «Київський»корпорації «Липівка», тоді як відповідачем  у даній справі є Корпорація «Липівка». До того ж, справа №9/243-07 господарським судом не вирішена по суті, а провадження у ній припинено на підставі п. 1 ст 80 ГПК України, про що свідчить відповідна ухвала суду від 31.07.07.

Як уже зазначалось вище, твердження відповідача, що СТОВ «Липівка»є правонаступником відповідача  спростовуються наявними у справі  документами. Крім того, про те, що вказані особи є окремими суб'єктами господарювання  свідчить також платіжні доручення якими відповідач в 2006 році перераховував позивачу кошти по договору №855, в графі «Платник»яких вказано: «Корпорація Липівка м-н Київський». До того ж, на момент винесення  рішення господарського суду Вінницькї області від 08.11.06 у справі №2/231-06  за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»про стягнення з корпорації «Липівка»заборгованості за теплопостачання  за період з вересня 2002 р. по квітень 2005 р. зміни до Статуту СТОВ «Липівка»вже були внесені, проте відповідачем у зазначеній справі виступила саме корпорації «Липівка», а не його правонаступник СТОВ «Липівка», як на то вказує відповідач.  

Також, судом не може бути взято до уваги посилання  відповідача, як на підставу своїх заперечень проти позову, на направлення позивачу листів з відмовою від пролонгації договору №855 від 18.10.05, оскільки як вбачається з матеріалів справи вказані листи надіслані позивачу 14.08.06 та 22.11.06, тобто після продажу магазину відповідачем, а тому дані обставини не є предметом дослідження  при вирішенні  даного спору.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визначення позивачем  термінів  виконання зобов'язань, та зважаючи, що після  їх спливу відповідач у повній мірі  не розрахувався з позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 1000,37 грн. основного боргу  підлягають задоволенню. В задоволенні  вимог в частині стягнення 12229,29 грн. боргу слід відмовити.

Крім суми основного боргу позивач у своєму позові заявив до стягнення  1073,57 інфляційних втрат, 324,19 грн. 3% річних, 1079,53 грн. пені.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою,  якщо це встановлено договором або законом. Частиною другою ст. 551 Кодексу визначено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 Договорів  від 07.11.06 та 06.03.07,   за прострочення  виконання  грошових зобов'язань, боржник сплачує кредитору  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості  від суми боргу за кожен  день прострочення платежу.

Зважаючи на зазначені вище обставини, виходячи з періоду фактичного споживання відповідачем послуг з теплопостачання та   вврахувуючи  часткових розрахунків,  позовні вимоги в частині стягнення 1073,57 інфляційних втрат, 324,19 грн. 3% річних, 1079,53 грн. пені підлягають задоволенню частково, в наступних розмірах: 319,34 грн. інфляційних втрат,  85,58 грн. 3% річних, 95,52 грн. пені.

В задоволенні позовних вимог щодо  стягнення  754,23 грн. інфляційних втрат, 238,61 грн. 3% річних, 984,01 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що станом на день розгляду справи в суді доказів погашення боргу за Договором  відповідачем не надано,  суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог  в сумі  1500,81 грн.

Судові витрати підлягають покладенню на сторони відповідно до положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, ст. 82-84, 115, 116  ГПК України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в сумі 1500,81 грн.

2. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 12229,29 грн. основного  боргу, 754,23 грн. інфляційних втрат, 238,61 грн. 3% річних, 984,01 грн. відмовити.

3. Стягнути з Корпорації «Липівка»(вул. Набережна, 95, с. Липівка, Томашпільський район,  Вінницька область, 24205, код ЄДРПОУ 03730394)  1000,37 грн. (одна тисяча гривень 37 копійок)  боргу,  319,34 грн. (триста девятнадцять гривень 34 копійки) інфляційних втрат,  85,58 грн. (вісімдесят пять  гривень 58 копійок) 3% річних, 95,52 грн. (девяносто пять гривень 52 копійки) пені,  15,02 грн. (пятнадцять гривень 02 копійки) відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та  11,28 грн. (одинадцять гривень 28 копійок)  відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»(вул. 600-річчя,  13, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 33126849).

4.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.  Копію рішення надіслати сторонам.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  24 січня 2008 р.

Суддя                                             Залімський І.Г.