Постанова від 05.08.2025 по справі 279/444/25

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/444/25 Головуючий у 1-й інст. ЗБАРАЖСЬКИЙ А. М.

Категорія 61 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу №279/444/25за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Васянович Марії Іванівни, до Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для звернення з заявою про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Васянович Марії Іванівни, на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 17 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Збаражського А. М.,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивачка звернулася до суду із позовом,в якомузазначила,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Звернувшись до нотаріуса, їй було роз`яснено про пропуск строку для прийняття спадщини і тому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вказала, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини пропустила через сильні душевні страждання, а також у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок чого було запроваджено воєнний стан, обмежено роботу державних реєстрів, нотаріусів, інших державних органів влади, виникали перебої з електроенергією. Крім того, 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою пунктом 3 було встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Відтак, вважала, що може оформити спадщину після скасування воєнного стану. Вказані обставини в сукупності стали непереборними, істотними та об`єктивними труднощами пропуску строку для прийняття спадщини.

Таким чином, просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю в два місяця для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 17 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки адвокат Васянович М.І., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Зокрема, зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась з моменту смерті спадкодавця за заповітом, оскільки раптова смерть матері стала для позивачки емоційним потрясінням, яке викликало сильні душевні страждання. Також у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався і існує на теперішній час.

Крім того, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану. Отже, позивачка вважала, що може оформити спадщину після скасування воєнного стану. З моменту введення воєнного стану було припинено роботу державних реєстрів, нотаріусів, інших державних органів влади, часткова робота яких відновилася лише через декілька місяців, що унеможливлювало своєчасне звернення людей до нотаріуса для оформлення спадщини. На теперішній час робота вказаних органів все ще суттєво обмежена через можливі ракетні обстріли, знищення інфраструктури, перебої з електроенергією тощо.

Всі зазначені вище обставини в сукупності і стали обставинами непереборної сили, істотними та об`єктивними труднощами пропуску строку для прийняття спадщини. Інтересу до спадкового майна позивачка ніколи не втрачала.

Звернувшись до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Івчука С.С., останній роз`яснив, що позивачкою пропущено строк написання заяви про прийняття спадщини, та рекомендував звернутись до суду за захистом своїх прав.

Судом при ухваленні рішення не надано належної правової оцінки та не враховано, що законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Також судом не враховано позиції Верховного суду, що відображена у постанові суду від 13 березня 2020 року у цивільній справі № 314/2550/17, згідно з якою поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними: 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Саме «тощо» вказує на те, що суд при винесенні рішення не обмежений в причинах пропуску терміну для прийняття спадщини.

Тобто, в законі не міститься чіткого визначення поняття поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку та виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Родинні відносини позивачки зі спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджуються копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 13.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Володарсько-Волинського районного нотаріального округу Толстіхіною Н.Д., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придбала у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з копією витягу з Державного реєстру правочинів №4438498 від 13.08.2007 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15933490 від 14.09.2007 року, ОСОБА_2 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу №1589 від 13.08.2007 року.

Відповідно до копії довідки ЦНАП Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 12.04.2023 за № 137/08-10, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (до перейменування Хорошівського району) Житомирської області, на день смерті та 6 місяців по тому одна.

Згідно з копією заповіту від 17 березня 2014 року, посвідченого секретарем Іршанської селищної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповіла ОСОБА_1 .

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 позивачка 09.01.2025 року звернулася до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу, проте отримала роз`яснення про те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може бути видано, так як ОСОБА_1 не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини згідно зі ст.1268 ЦК України, а тому їй рекомендовано звернутись до суду.

Згідно з листом-відповіддю приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Івчук С.С. від 25.02.2025 року №239а/01-16 повідомлено, що згідно з алфавітними книгами, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємці із заявами про прийняття (відмову) спадщини до приватного нотаріуса Івчука С.С. Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області не звертались, спадкова справа не заводилась.

Вказане також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №80298254 від 28.02.2025, з якої вбачається, що в спадковому реєстрі відсутня інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивачка посилалася на ту обставину, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини в зв`язку з емоційним потрясінням, яке викликало сильні душевні страждання, та зі збройною агресією російської федерації проти України у відповідності до Указу Президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і воєнними діями на території України.

Проте сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є виключною підставою для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини. Такими підставами можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили звернення до органів нотаріату у встановлений законом строк.

На початку введення воєнного стану в Україні безпекова ситуація в Житомирській області значно відрізнялася від тієї, яка була, зокрема, у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській та в інших областях, де велись активні бойові дії.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , тобто, в тому ж населеному пункті, де постійно проживала та померла спадкодавець ОСОБА_2 .

На території Коростенського району не проводились активі бойові дії у зв`язку із запровадженням воєнного стану. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази щодо обмеження чи припинення роботи нотаріусів, через воєнний стан.

Також слід зазначити, що 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - постанова № 164 від 28 лютого 2022 року), яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови № 164 від 28 лютого 2022 року.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса лише в січні 2025 року.

Переконливих доказів, що свідчили б про наявність обставин, які унеможливили позивача звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з дня смерті її матері, суду не надано.

Отже, ОСОБА_1 мала можливість реалізувати свої спадкові права, оскільки для цього у неї не було об`єктивних перешкод.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 -адвоката ВасяновичМарії Іванівни,залишити беззадоволення,а рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 17 березня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: