Рішення

від 13.12.2007 по справі 22/430/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/430/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.07                                                                                        Справа №  22/430/07

Суддя   

Позивач:Відкрите акціонерне товариство “Запорізький асфальто-бетонний завод”,69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, 20,

Відповідач: Приватне підприємство “Сервіс-Плюс”,71700, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Куйбишева, 31,

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники:

Від позивача:         Кравченко С.І. –довіреність №1/77 від 21.06.2007 р.

Від відповідача:     Не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося відкрите акціонерне товариство “Запорізький асфальто-бетонний завод” з позовною заявою до приватного підприємства “Сервіс плюс” про стягнення 28818,07 грн., що складаються з 21870,00 грн. основного боргу, 6561,00 грн. неустойки у вигляді 30% штрафу, 61,12 грн. 3% річних, 325,95 грн. пені.

 Ухвалою господарського суду Запорізької області  від 08.11.2007 р. порушено провадження по справі №22/430/07, судове засідання призначено на 13.12.2007 р..

11.12.2007 р.  на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення банківських реквізитів відповідача. Зазначена заява судом прийнята.

11.12.2007 р. на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд  стягнути з відповідача 36336,32 грн., що складаються з 27702,00 грн. основного боргу, 6561,00 грн. неустойки у вигляді штрафу, 149,20 грн. 3% річних, 795,63 грн. пені, 1128,49 грн. індексу інфляції.

Зазначена заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує прав та законних інтересів сторін, тому судом приймається. Судом розглядаються уточненні позовні вимоги.

          У судовому засіданні 13.12.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за згодою представника позивача.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається ст. 20, 199, 230, ч.2 ст. 625 ЦК України. Зазначає, що відповідач порушив умови договору поставки №7 від 13.09.2007 р., своєчасно не розрахувався за поставлений асфальтобетон м/з В2 в кількості 72,9 тон на загальну суму 21870,00 грн.. Факт отримання відповідачем товару позивач підтверджує накладною та довіреністю на отримання товарно матеріальних цінностей. Позивач зазначає, що на час  існування заборгованості ціни на основні матеріали та ресурси використані при виготовленні продукції для відповідача, збільшилися на 5%  і вартість асфальтобетону м/з В2 станом на 10.12.2007 р. становить 380,00 грн. з ПДВ. Тому, на підставі за значеного та п.6.3. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого асфальтобетону м/з В2 в кількості 72,9 тон по ціні 380,00 грн. за тону на загальну суму 27702,00 грн.. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6561,00 грн. неустойки у вигляді 30% штрафу, 149,20 грн. 3% річних, 795,63 грн. пені, 1128,49 грн. індексу інфляції.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 08.11.2007 р. по справі №22/430/07  не виконав, відзив суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання 13.12.2007 р. не направив.

Згідно з п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. В матеріалах справи міститься  витяг  Головного управління статистики у Запорізькій області №15-7/6144 від 10.12.2007 р., згідно з якою станом на 10.12.2007 р. приватне підприємство “Сервіс-Плюс” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій за тією адресою, що зазначена у позові.

Відповідач по справі № 22/430/07 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний був направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд  встановив, що 13.09.2007 р. між приватним підприємством “Сервіс-Плюс” (покупець, відповідач по справ) та  відкритим акціонерним товариством “Запорізький асфальто-бетонний завод” (постачальник, позивач по справі) було укладено договір поставки №7 (надалі Договір), відповідно до п1.1. якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця товар –асфальтобетонну суміш, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті визначених умовами даного договору.

Згідно з пунктами 2.1. –2.2. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця –асфальтобетон м/3 В2 в кількості 80,0 тон по ціні  300,00 грн. за тону, в тому числі ПДВ 20%. Загальна вартість товару, що поставляється по договору складає 24000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%.

Покупець зобов'язується оплатити отриманий товар не пізніше  п'яти календарних днів з моменту поставки партії товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника (6.1. Договору).

При простроченні оплати більш ніж на п'ять днів, вартість  товару, коригується у випадку істотного зростання (понад 5%) після укладання договору цін на ресурси та матеріали, які використовує постачальник для виготовлення товару, а також послуг, що надаються йому третіми особами та підлягає оплаті по цінам діючим на час перерахування коштів (п.6.3. Договору).

В матеріалах справи містяться копії видаткової накладної №РН-0000422 від 13.09.2007 р. та довіреності  на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯНБ №286659 від 03.09.2007 р., які свідчать, що 13.09.2007 р.  ВАТ “Запорізький асфальто-бетонний завод” передало, а  приватне підприємство “Сервіс-Плюс” прийняло товар –асфальтобетон м/з В2 в кількості 72,9 тон за ціною 250,00 грн. за тону, на загальну суму 21870,00 грн..

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором щодо оплати товару не виконав, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість  в розмірі 21770,00 грн..

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання позивач направив в його адресу  вимогу про сплату суми боргу. Вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановлено, що відповідач зобов'язання щодо оплати виконав неналежним чином, не здійснив оплату отриманого товару в на протязі п'яти днів з моменту отримання товару (п.6.1. Договору), внаслідок чого на день розгляду справи у суді за ПП “Сервіс-Плюс” рахується заборгованість у розмірі 21870,00 грн.. Позивач збільшив зазначений  розмір суми основного боргу на підставі  п.6.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача 27702,00 грн..

Оцінивши зазначене, суд вирішив, що позовна вимога про стягнення 27702,00 грн. основного боргу підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягає 21870,00 грн. –фактична сума основного боргу відповідача за отриманий асфальтобетон, оскільки позивачем не надано суду документального підтвердження факту істотного зростання  цін на ресурси та матеріали, які використовує позивач для виготовлення товару, а також послуг, що надаються йому третіми особами, що могло б слугувати підставою для перерахування суми основного боргу на підставі п.6.3. Договору.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань і погашення вищенаведеної суми заборгованості.

Таким чином, судом вирішено стягнути з відповідач на користь позивача 21870,00 грн. основного боргу.

Позивачем заявлено до стягнення 6561,00 грн. 30% неустойки у вигляді штрафу від вартості несплаченого товару на підставі п.7.5. Договору, та 795,63 грн. пені  на підставі 7.4. Договору за період з 19.09.2007 р. по 11.12.2007 р..

Згідно з п. 2. ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4. Договору, сторони передбачили,  що при простроченні оплати за поставлений товар, покупець сплачує неустойку у вигляді пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період  за який  сплачується пеня.

При простроченні оплати за поставлений товар більш ніж на п'ять днів, покупець сплачує підрядникові неустойку  у вигляді штрафу у розмірі 30-ти відсотків від суми заборгованості з  указаним терміном ( п. 7.5. Договору).

Судом у судовому засіданні перевірений розрахунок заявлених до стягнення сум штрафу та пені за визначений період.

Отже, виходячи із змісту вищенаведених норм та змісту Договору щодо стягнення пені та штрафу, суд  дійшов висновку, що   вимога позивача про стягнення суми 795,63 грн. пені за визначений позивачем період та 6561,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути з   відповідача на свою користь 149,20 3% річних за період з 19.09.2007 р. по 11.12.2007 р. та 1128,49 грн. збитків від інфляції за період часу з жовтня по листопад 2007 р..

Стаття 612 Господарського кодексу України передбачає, якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк, вважається таким, що прострочив.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час перевірки правильності нарахування 3% річних та збитків від інфляції, суд встановив, що з урахуванням вище викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 149,20 грн. 3% річних за вищевизначений період часу та 1128,49 грн. збитків від інфляції за період часу з жовтня по листопад 2007 р..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на  сторони пропорційно задоволеним  вимогам.

Суд вирішив на підставі ст. 47 ГПК України видати позивачу довідку про повернення надмірно сплаченого державного мита.

Керуючись  ст. ст., 44-49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  приватного підприємства “Сервіс-Плюс” (71700, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Куйбишева, 31, р/р 26007301282000 в банку ПІБ, МФО 313043, код ЄДРПОУ 32701359) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький асфальто-бетонний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, 20, р/р 26006253306, АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 03327144)  21870,00 грн. основного боргу, 6561,00 грн. неустойки у вигляді 30% штрафу, 149,20 грн. 3% річних, 795,63 грн. пені, 1128,49 грн. збитків від інфляції, 305,04 грн. державного мита, 99,06 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позові відмовити.

4.          Видати відкритому акціонерному товариству “Запорізький асфальто-бетонний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, 20, р/р 26006253306, АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 03327144) довідку про повернення з державного бюджету 748,45 грн. надмірно перерахованого державного мита.

 Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84  ГПК України  21.01.2008 р.   

Суддя                                                             Ю.О. Скиданова