Постанова від 14.10.2025 по справі 906/1302/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2025 року Справа № 906/1302/23 (292/1473/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Саврій В.А. , суддя Павлюк І.Ю.

учасники провадження у справі у судове засідання не з`явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 08.07.25р. суддею Гнисюком С.Д. у м.Житомирі, у справі № 906/1302/23 (292/1473/24)

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова"

за участю третіх осіб без самостійних вимог:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеафілд"

про розірвання договорів

в межах справи №906/1302/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова"

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1302/23 (292/1473/24) від 08.07.2025.

1.2. Рішенням Господарського суд Житомирської області від 08.07.2025 у справі №906/1302/23 (292/1473/24) позовну заяву ОСОБА_1 від 10.12.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова"; треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеафілд" про розірвання договорів задоволено.

1.2.1. Розірвано Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (Емфітевзис) від 26 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 (1709116780) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" (код ЄДРПОУ 39289687) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:05:000:0018 площею 3,1976 га.

1.2.2. Розірвано Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (Емфітевзис) від 26 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ялинівка Нова (код ЄДРПОУ 39289687) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:01:000:0062 площею 00,7776 га.

1.2.3. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" (код ЄДРПОУ 39289687) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 4845,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції, мотивоване тим, що 26.04.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" було укладено Договори:

2.1.1. Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:05:000:0018 площею 3,1976 га, строком на 5 років та із оплатою за один повний рік користування земельною ділянкою (Договір 1);

2.1.2. Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:01:000:0062 площею 0,7776 га, строком на 5 років та із оплатою за один повний рік користування земельною ділянкою (Договір 2).

2.2. Умовами Договору 1 передбачено, що плата за користування Земельною ділянкою-1, яка передається Землевласником Землекористувачу за цим договором, встановлюється за погодженням сторін та складає 5838,51 грн за один повний рік користування земельною ділянкою та має бути сплачена в строк до 31 грудня поточного року користування (п. п. 3.1, 3.4 Договору).

2.3. Умовами Договору 2 передбачено, що плата за право користування Земельною ділянкою-2, яке передається Землевласником Землекористувачу за цим Договором, встановлюється за погодженням Сторін та складає 372,60 грн за один повний рік користування земельною ділянкою та має бути сплачена в строк до 31 грудня поточного року користування (п.п. 3.1, 3.4).

2.4. Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем систематично не сплачується плата за користування земельними ділянками.

2.5. Систематична несплата є істотним порушення умов договорів та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що Землевласник розраховував при укладенні договорів з Землекористувачем. Безпосередньо несплата має відповідні наслідки, а саме: дострокове розірвання договору у випадку систематичної її несплати.

2.6. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що Відповідач, систематично не сплачуючи плату за користування земельними ділянками, допустив істотне порушення умов Договорів, чим позбавив Позивача матеріальної вигоди, на яку вона розраховувала за фактом передачі землі в користування, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.

2.7. Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження сплати за користування земельними ділянками суду не подано, у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка" 24.07.2025 через систему "Електронний суд", звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.3309/25 від 25.07.2025) на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2025 у справі №906/1302/23 (292/1473/24), в якій просить:

3.1.1. прийняти до розгляду та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2025 у справі №906/1302/23 (292/1473/24).

3.1.2. Визнати підстави неподання доказів до суду першої інстанції поважними, взяти їх до уваги та врахувати при розгляді справи. Задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка" - повністю.

3.1.3. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2025 у справі №906/1302/23 (292/1473/24) повністю.

3.1.4. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 01.09.2023 між ТОВ «Ялинівка Нова» (Продавець) та ТОВ «Агрофірма Ялинівка» (Покупець) було укладено Договір №1 про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

3.3. Відповідно до п. 1.1. Договору №1 Продавець зобов`язується передати права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (інші речові права на нерухоме майно) (надалі права оренди земельних ділянок у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (інші речові права на нерухоме майно) і сплатити за них грошову суму відносно до умов даного Договору. Загальна площа права оренди земельних ділянок, що відчужуються за цим Договором, становить 389,2626 гектар. Перелік земельних ділянок, права оренди яких відчужуються за цим Договором наведено в Додатку №1 до цього Договору (п. 1.2. Договору №1).

3.4. Згідно з п. 1.3. Договору №1, з моменту укладення даного Договору та державної реєстрації права оренди земельних ділянок на Покупця, Покупцю на підставі відповідних договорів оренди землі належатиме право володіння та користування земельними ділянками, Покупець, як новий орендар володітиме правами та виконуватиме обов`язки за відповідними договорами оренди землі.

3.5. Пунктом 3.1. Договору визначено, що договірна загальна ціна продажу права оренди земельних ділянок, вказаних в Додатку №1 до цього Договору, становить 19 490 грн з урахуванням ПДВ.

3.6. Відтак, починаючи з 01.09.2023 всі права орендаря перейшли від ТОВ «Ялинівка Нова» до ТОВ «Агрофірма Ялинівка».

3.7. Позивач, посилаючись на те, що не було здійснено орендних платежів, зазначає, що 21.01.2024 направила на адресу ТОВ «Ялинівка Нова» вимогу про сплату коштів за користування земельними ділянками за 2022, 2023 роки, де вказала реквізити карткового рахунку для сплати коштів.

3.8. Вказаний лист було отримано Землекористувачем 06.02.2024, що підтверджується роздруківкою трек Укрпошти, проте жодних коштів за користування земельними ділянками остання не отримала.

3.9. Судом першої інстанції не було досліджено ту обставину, що станом на 21.01.2024 ТОВ «Ялинівка Нова» вже не являлося Землекористувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480200:01:000:0062 та 1825480200:05:000:0018, належних ОСОБА_1 .

3.10. При цьому, слід звернути увагу на те, що Позивачка була обізнана з вказаними обставинами, так як зазначає про це безпосередньо в позовній заяві, проте жодного разу не зверталася до належного землекористувача ТОВ «Агрофірма Ялинівка».

3.11. Проте, Відповідачем зазначено саме ТОВ «Ялинівка Нова», тобто неналежного землекористувача, а ТОВ «Агрофірма Ялинівка» було визначено третьою особою.

3.12. Отже, суд першої інстанції, встановивши, що право оренди земельних ділянок перейшло до ТОВ «Агрофірма Ялинівка» зобов`язаний був відмовити у позові до неналежного відповідача.

3.13. Також скаржник зазначає, що ТОВ «Агрофірма Ялинівка» було повністю сплачено орендну плату, долучає до апеляційної скарги докази.

3.14. За таких обставин заборгованість перед ОСОБА_1 відсутня, та як наслідок відсутній предмет спору.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Відзиву на апеляційну скаргу ні позивач ні відповідач ні третя особа ТОВ "Кеафілд" не подали.

4.2. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 08.07.2025 у справі №906/1302/23 (292/1473/24) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУзПБ або Кодекс про банкрутство);

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Земельний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЗК України);

Закон України "Про оренду землі";

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1302/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова".

7.3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.2023, відкрито провадження у справі №906/1302/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" (12043, Житомирська область, Пулинський район, с.Ялинівка, вул. Шевченка, буд. 1 Б; код ЄДРПОУ 39289687).

7.4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.08.2024 року у справі №906/1302/23 призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича (свідоцтво арбітражного керуючого № 149 від 18.02.2013; 03035, м. Київ, а/с 9; РНОКПП НОМЕР_2 ) за його згодою.

7.5. 11.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до Червоноармійського районного суду Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова", в якому просить розірвати: договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 26.04.2021; договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 26.04.2021.

7.6. При цьому у вступній частині позовної заяви позивачка ОСОБА_1 (представник - адвокат Сіра Аліна Василівна) залучила у якості третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеафілд".

7.7. Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.12.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова", треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеафілд" про розірвання договорів передано на розгляд Господарському суду Житомирської області за підсудністю, на розгляді якого перебуває справа № 906/1302/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова".

7.8. Протоколом передачі судової справи від 13.01.2025 позовну заяву передано для розгляду судді Гнисюку С.Д., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" №906/1302/23 та присвоєно єдиний унікальний номер - №906/1302/23(292/1473/24).

7.9. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 від 10.12.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" про розірвання договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (Емфітевзис) до розгляду в межах справи про банкрутство №906/1302/23 та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

7.10. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Землевласник) є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:05:000:0018 площею 3,1976 га, та земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:01:000:0062 площею 0,7776 га.

7.10.1. Вказані земельні ділянки мають цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Андріївської сільської ради, Пулинського району Житомирської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягом з ДЗК про земельну ділянку.

7.11. 26.04.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" (далі - Відповідач; Землекористувач) було укладено Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (далі по тексту постанови також - Договір 1) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:05:000:0018 площею 3,1976 га, строком на 5 років та із оплатою за один повний рік користування земельною ділянкою.

7.11.1. Предметом цього договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення (надалі по тексту - Земельна ділянка-1), детальна інформація про яку наведена в п. 1.2. даного договору, відносно якої Землевласник, в порядку та на умовах визначених даним договором, передає Землекористувачу право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (п. 1.1).

7.11.2. Земельна ділянка-1, зазначена в п. 1.1 цього Договору, відведена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і перебуває у приватній власності Землевласника на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку (п. 1.2).

7.11.3. Інформація про Земельну ділянку-1, що додатково ідентифікує останню:

- місцезнаходження Земельної ділянки - Андріївська сільська рада, Пулинського району, Житомирської області.

- кадастровий номер Земельної ділянки-1 - 1825480200:05:000:0018.

- загальна площа Земельної ділянки-1 - 3,1976 та.

- цільове призначення Земельної ділянки-1 - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

7.11.4. Цей договір укладено на 5 (п`ять) років (п. 2.1).

7.11.5. Плата за право користування Земельною ділянкою-1, яке передається Землевласником Землекористувачу за цим Договором, встановлюється за погодженням Сторін та складає 5838,51 грн (п`ять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 51 копійка за один повний рік користування Земельною ділянкою-1 (п. 3.1).

7.11.6. Плата за право користування Земельною ділянкою-1 сплачується Землекористувачем на користь Землевласника щорічно, в строк до 31 грудня поточного року користування (п. 3.4).

7.11.7. Цей договір набирає чинності із дня його підписання Сторонами.

7.11.8. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає у Землекористувача з моменту здійснення/проведення державної реєстрації такого права в порядку, встановленому законодавством України (п. 4.1).

7.11.9. Передача Земельної ділянки-1 в користування Землевласником Землекористувачу здійснюється на протязі 5 (п`яти) робочих днів з дня проведення державної реєстрації такого права (п. 4.1. Договору) (п. 4.2).

7.11.10. Земельна ділянка вважається переданою Землевласником Землекористувачу з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою в порядку встановленому законодавством (п. 4.3).

7.11.11. Землевласник має право (п. 5.1.1):

б) вимагати від Землекористувача своєчасної сплати коштів, передбачених цим Договором.

7.11.12. Землекористувач зобов`язаний (п. 5.2.2):

в) своєчасно вносити плату за користування правом (земельною ділянкою);

7.11.13. Цей договір може бути достроково розірваний (п. 6.4):

- за взаємною згодою Сторін;

- у разі виявлення необумовлених Землевласником у Договорі недоліків Земельної ділянки, які істотно перешкоджають Землекористувачу використовувати Земельну ділянку;

- за рішенням суду.

7.11.14. Відповідач, передав право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1825480200:05:000:0018 площею 3,1976 га іншій особі - ТОВ "Кеафілд" на підставі договору суборенди земельної ділянки від 01.04.2023 року.

7.12. 26.04.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" (далі - Відповідач, Землекористувач) було укладено Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (надалі - Договір 2) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480200:01:000:0062 площею 0,7776 га, строком на 5 років та із оплатою за один повний рік користування земельною ділянкою.

7.12.1. На підставі вказаного Договору 2, 26.04.2021 року було внесено запис про інше речове право № 41773979, а саме про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ТОВ "Ялинівка Нова".

7.12.2. Предметом цього договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення (надалі по тексту - Земельна ділянка-2), детальна інформація про яку наведена в п. 1.2. даного договору, відносно якої Землевласник, в порядку та на умовах визначених даним договором, передає Землекористувачу право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (п. 1.1).

7.12.3. Земельна ділянка-2, зазначена в п. 1.1 цього Договору, відведена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і перебуває у приватній власності Землевласника на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку.

7.12.4. Інформація про Земельну ділянку-2, що додатково ідентифікує останню:

- місцезнаходження Земельної ділянки-2 - Андріївська сільська рада, Пулинського району, Житомирської області.

- кадастровий номер Земельної ділянки-2 - 1825480200:01:000:0062.

- загальна площа Земельної ділянки-2 - 0,7776 га.

- цільове призначення Земельної ділянки-2 - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1.2).

7.12.5. Земельна ділянка-2 (право користування Земельною ділянкою-2) передається Землевласником Землекористувачу з метою здійснення останнім сільськогосподарської діяльності - діяльності, що пов`язана з сільськогосподарським виробництвом і наданням послуг сільськогосподарського характеру (п. 1.3).

7.12.6. Цей договір укладено на 5 (п`ять) років (п. 2.1).

7.12.7. Плата за право користування Земельною ділянкою-2, яке передається Землевласником Землекористувачу за цим Договором, встановлюється за погодженням Сторін та складає 372,60 грн (триста сімдесят дві) гривні 60 копійок за один повний рік користування Земельною ділянкою-2 (п. 3.1).

7.12.8. Плата за право користування земельною ділянкою сплачується Землекористувачем на користь Землевласника щорічно, в строк до 31 грудня поточного року користування (п. 3.4).

7.12.9. Цей договір набирає чинності із дня його підписання Сторонами (п. 4.1).

7.12.10. Передача Земельної ділянки-2 в користування Землевласником Землекористувачу здійснюється на протязі 5 (п`яти) робочих днів з дня проведення державної реєстрації такого права (п. 4.1. Договору) (п. 4.2).

7.12.11. Земельна ділянка-2 вважається переданою Землевласником Землекористувачу з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою в порядку встановленому законодавством (п. 4.3).

7.12.12. Землевласник має право (п. 5.1.1):

б) вимагати від Землекористувача своєчасної сплати коштів, передбачених цим Договором.

7.12.13. Землекористувач зобов`язаний (п. 5.2.2):

в) своєчасно вносити плату за користування правом (земельною ділянкою);

7.12.14. Цей договір може бути достроково розірваний (п. 6.4.):

- за рішенням суду.

7.12.15. Відповідач передав право користування Земельною ділянкою-2 з кадастровим номером 1825480200:01:000:0062 площею 0,7776 га іншій особі - ТОВ "Кеафілд" на підставі договору суборенди земельної ділянки від 01.04.2023 року.

7.13. Записи внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за відповідачем права користування вищевказаними земельними ділянками свідчать про те, що позивачка на виконання умов Договору 1 та Договору 2 передала зазначені земельні ділянки у користування відповідачу у квітні 2021 року.

7.14. Землекористувач (Відповідач) не виконав свої зобов`язання за вказаними договорами та не сплачував позивачу плати за користування двома земельними ділянками за 2022 та 2023 роки. Аналогічно не було здійснено сплати орендної плати і за 2024 рік.

7.15. Оскільки, жодних платежів здійснено не було, позивачка 21.01.2024 направила на адресу ТОВ "Ялинівка Нова" вимогу про сплату коштів за користування земельними ділянками за 2022, 2023 роки, де вказала реквізити карткового рахунку для сплати коштів.

7.16. Вказаний лист було отримано Землекористувачем 06.02.2024, що підтверджується роздруківкою трек Укрпошти, проте жодних коштів за користування земельними ділянками остання не отримала.

7.17. Враховуючи своє право порушеним, позивач звернулася із позовною заявою за його захистом до Червоноармійського районного суду Житомирської області, який у подальшому за підсудністю передав цей позов до Господарського суду Житомирської області для розгляду у межах справи про банкрутство відповідача.

7.18. За результатами розгляду позовних вимог судом першої інстанції ухвалено рішення (пункти 1.2. - 1.2.3. постанови) з підстав, зазначених у пунктах 2.1.-2.7. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

8.4. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.5. За змістом частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

8.6. В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

8.7. Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ч.2 ст.16 ЦК України.

8.8. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

8.9. Отже, при вирішенні спору суд з`ясовує характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.

8.10. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були або ж можуть бути вони порушеними.

8.11. При цьому, слід виходити з положень ст.11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Матеріальний аспект захисту охоплюється положеннями глави 3 ЦК України, в якій йдеться саме про захист цивільних прав та інтересів.

8.12. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

8.13. Сторона при зверненні до господарського суду повинна довести, що її суб`єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об`єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

8.14. Щодо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Ялинівка Нова» відкрито провадження у справі про банкрутство: ухвала Господарського суду Житомирської області від 02.11.2023 (справа №906/1302/23).

8.15. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

8.16. Згідно статті 7 Кодексу про банкрутство, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

8.17. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

8.18. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

8.19. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

8.20. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

8.21. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

8.22. Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

8.23. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із такого.

8.24. За вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

8.25. За змістом статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

8.26. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.27. Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.28. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

8.29. Зміст договору, відповідно до ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

8.30. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

8.30. Відповідно до ст. ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.31. Частиною 1 ст.530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

8.32. Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.33. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

8.34. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

8.35. Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

8.36. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

8.37. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

8.38. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

8.39. Згідно з вимогами ст. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (далі - землекористувач).

8.40. Відповідно до ч. 1 ст. 102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

8.41. Стаття 408 ЦК України передбачає, що строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і не може перевищувати 50 років.

8.42. Згідно з вимогами ст. 409 ЦК України, власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.

8.43. Власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

8.44. Власник земельної ділянки зобов`язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.

8.45. Стаття 410 ЦК України встановлює права та обов`язки землекористувача.

8.45.1. Так, землекористувач має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до умов договору.

8.45.2. Землекористувач має право передавати земельну ділянку в оренду.

8.45.3. Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.

8.45.4. Землекористувач зобов`язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

8.45.5. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

8.46. Умовами Договору 1 передбачено, що плата за користування Земельною ділянкою-1, яка передається Землевласником Землекористувачу за цим договором, встановлюється за погодженням сторін та складає 5838,51 грн за один повний рік користування земельною ділянкою та має бути сплачена в строк до 31 грудня поточного року користування (п. п. 3.1, 3.4 Договору).

8.47. Умовами Договору 2 передбачено, що плата за право користування Земельною ділянкою-2, яке передається Землевласником Землекористувачу за цим Договором, встановлюється за погодженням Сторін та складає 372,60 грн за один повний рік користування земельною ділянкою та має бути сплачена в строк до 31 грудня поточного року користування (п.п. 3.1, 3.4).

8.48. За нормами ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

8.49. Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з зазначеною нормою статті ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

8.49.1. Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

8.49.2. Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 20.11.2024 по справі № 918/391/23).

8.50. Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

8.51. Судом першої інстанції в оспорюваному рішенні зазначено про те, що Землекористувач, у відповідності до ст. 410 ЦК України, має право передавати земельну ділянку в оренду.

8.52. Умови Договорів 1, 2 не містять заборони для такого передання, у даному випадку суборенди, а також не містять норми щодо надання Землевласником згоди на передання в оренду, тому доводи Позивача у цій частині суд не приймає.

8.53. Також місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем систематично не сплачується плата за користування земельними ділянками.

8.54. Відтак, несплата є істотним порушення умов договорів та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що Землевласник розраховував при укладенні договорів з Землекористувачем. Безпосередньо несплата має відповідні наслідки, а саме: дострокове розірвання договору у випадку систематичної її несплати.

8.55. Колегією суддів звернуто увагу, що відповідачем не проведено оплат по Договору 1 та Договору 2 за 2022 рік станом на 31.12.2022; за 2023 рік станом на 31.12.2023, а також за 2024 рік.

8.56. З урахуванням наведеного, суди приходять до висновку, що Відповідач, систематично не сплачуючи плату за користування земельними ділянками, допустив істотне порушення умов Договорів, чим позбавив Позивача матеріальної вигоди, на яку вона розраховувала за фактом передачі землі в користування, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.

8.57. Господарськими судами враховується, що Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження сплати за користування земельними ділянками суду не подано, у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

8.57.1. Подаючи апеляційну скаргу, апелянт (Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка", яке у даній справі виступає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) долучає копії (не завірені належним чином) видаткових касових ордерів, за якими, нібито, позивачка ОСОБА_1 отримала грошові кошти за оренду земельних ділянок, а відтак відсутній предмет спору.

8.57.2. Колегія суддів апеляційного господарського суду такі докази відхиляє з огляду на приписи статті 269 ГПК України (розділ 5 цієї постанови), адже докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

8.57.3. У межах даного апеляційного провадження окремого мотивованого клопотання від апелянта не надходило.

8.57.4. З огляду на вищевикладене місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав, визначених Кодексом України з процедур банкрутства та Цивільним кодексом України, для розірвання договорів, у зв`язку з чим позовну заяву задоволив.

8.58. Північно-західний апеляційний господарський суд з таким висновком погоджується.

8.59. Щодо обставин здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - земельні ділянки після ухвалення рішення про розірвання договорів оренди.

8.59.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

8.59.2. Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

8.59.3. Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

8.59.4. Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, щодо розірвання договорів про надання права користування земельними ділянками, є самостійною підставою для проведення державної реєстрації припинення речового права (права оренди) на вказані земельні ділянки.

8.59.5. Оскільки Господарський суд Житомирської області задовольнив позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, таке рішення є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

8.60. Щодо припинення дії договорів суборенди.

8.60.1. Згідно ст.8 Закону України "Про оренду землі", з моменту припинення договору оренди землі, чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

8.60.2. У даному випадку договори суборенди земельних ділянок від 01.04.2023 припиняють свою чинність в силу закону.

8.60.3. За таких обставин, наслідком розірвання судом зазначених вище Договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (Емфітевзис) від 26.04.2021 є припинення в силу норми закону договору суборенди земельної ділянки від 01.04.2023, в частині суборенди ТОВ "Агрофірма Ялинівка" земельної ділянки кадастровий номер 1825480200:05:000:0018, площею 3,1976 га, та договору суборенди земельної ділянки від 01.04.2023, в частині суборенди ТОВ "Кеафілд" земельної ділянки кадастровий номер 1825480200:01:000:0062 площею 0,7776 га.

8.61. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.61.1. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

8.61.2. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.61.3. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.61.4. В силу приписів ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

8.61.5. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.62. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.

8.62.1. Доводи апеляційної скарги щодо неналежності відповідача не можуть бути прийняті як належні та обґрунтовані, адже позивачкою ОСОБА_1 договори оренди Земельної ділянки-1 та Земельної ділянки-2 були укладені саме із ТОВ "Ялинівка Нова", на момент звернення із позовом до суду були чинними.

8.62.2. У свою чергу ТОВ "Ялинівка Нова" уклала договори суборенди на Земельну ділянку-1 із ТОВ "Агрофірма Ялинівка"; на Земельну ділянку-2 із ТОВ "Кеафілд" без подальшої участі власника земельних ділянок Ковальчук В.П.

8.62.3. Щодо твердження апелянта про відсутність предмету спору у зв`язку із сплатою орендних платежів, то на момент звернення до суду із позовом такі оплати зі сторони орендаря - ТОВ "Ялинівка Нова" були відсутні. І під час розгляду спору відповідач оплату не здійснив.

8.62.4. Правомірність здійснення орендних платежів іншою особою землевласнику мало б доводитися у суді першої інстанції із надання належних та допустимих доказів, чого ні відповідачем ні третіми особами дотримано не було.

8.63. За таких обставин апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма Ялинівка" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 08 липня 2025 року у справі № 906/1302/23(292/1473/24) - без змін.

8.64. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, апелянтом ТОВ "Агрофірма Ялинівка" за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 08.07.2025 у справі № 906/1302/23(292/1473/24) сплачено платіжною інструкцією №890 від 22.07.2025 судовий збір у розмірі 7268,10 гривень.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ялинівка" від 24.07.25р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 08 липня 2025 року у справі №906/1302/23 (292/1473/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1302/23 (292/1473/24) повернути Господарському суду Житомирської області.

Повна постанова складена "14" жовтня 2025 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Павлюк І.Ю.