Рішення від 14.10.2025 по справі 904/2684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/4264/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Литвиненко С.В., адвокат.

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

РУХ СПРАВИ

01.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 16.09.2025.

21.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2025 відкладено судове засідання на 14.10.2025.

02.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

13.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач працював у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, а саме: з 25.03.1981 по 27.08.1981 - підземний гірничий робітник на ш. «Гігант» рудоуправління ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда»; з 27.08.1981 по 07.09.1985 - підземний бурильник шпурів на ш. «Гігант» рудоуправлння ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда»; з 07.09.1985 по 26.11.1987 - підземний бурильник шпурів з проведенням вибухових робіт на ш. «Гігант» рудоуправління ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда», з 26.11.1987 по 01.10.1989 - підземний вибуховик на ш.«Гігант» рудоуправління ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда», з 01.10.1989 по 13.10.1991 - підземний гірничий робітник на ш. «Гігант» ВО «Кривбасруда». Робота у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача (10 років 6 місяців) спричинила значну шкоду моєму здоров`ю, у зв`язку з чим позивачу було встановлено наступне професійне захворювання радикулопатію попереково-крижову та шийну, полісегментарну на фоні остеохондрозу та деформуючого спондильозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, зі стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, та різко вираженими порушенням біомеханіки хребта, неродистрофічним синдромом у вигляді дв. плечолопаткового періартрозу ПФС першого-другого ст, деф. артрозу ліктьових, ПФ першого ст. та колінних суглобів ПФ першого-другого ступеня, периферичним нейросудинним синдромом з порушенням трофіки кистей, рецедивуючий перебіг.

Позиція відповідача

Відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, вказуючи, що не є належним відповідачем у справі. Відсутність правонаступництва по шахті «Гігант» АТ «Кривбасзалізрудком» зазначає, що майно шахти «Гігант» не входило до статутного фонду підприємства і не передавалося до його складу в процесі реорганізації. Підприємство є правонаступником лише в межах майна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат», до якого шахта «Гігант» не входила. Натомість частина майна шахти «Гігант» перебуває на балансі ДП «Кривбасшахтозакриття», яке уповноважене державою управляти цим об`єктом, а також частково увійшла до складу ПрАТ «Центральний ГЗК». Таким чином, належним відповідачем у справі є інші підприємства, а не АТ «Кривбасзалізрудком».

Також відповідач зазначає, що сума моральної шкоди є необґрунтовано завищеною та такою, що суперечить принципам розумності, справедливості та співмірності. Позивач добровільно працював у шкідливих умовах, звільнився за власним бажанням, а ступінь втрати працездатності становить лише 35%. При цьому факт шкідливих умов на шахті «Гігант» актом розслідування не встановлений.

Відповідач також долучив до матеріалів справи рішення Покровського районного суду м.Кривого Рогу від 18.09.2025 у справі 212/8102/25 та просив врахувати його при вирішенні справи по суті.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Михасюк Богдан Дмитрович працював у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, а саме: з 25.03.1981 по 27.08.1981 - підземний гірничий робітник на ш. «Гігант» рудоуправління ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда»; з 27.08.1981 по 07.09.1985 - підземний бурильник шпурів на ш. «Гігант» рудоуправлння ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда»; з 07.09.1985 по 26.11.1987 - підземний бурильник шпурів з проведенням вибухових робіт на ш. «Гігант» рудоуправління ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда», з 26.11.1987 по 01.10.1989 - підземний вибуховик на ш.«Гігант» рудоуправління ім.Дзержинського ВО «Кривбасруда», з 01.10.1989 по 13.10.1991 - підземний гірничий робітник на ш. «Гігант» ВО «Кривбасруда». Робота у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача (10 років 6 місяців) спричинила значну шкоду моєму здоров`ю, у зв`язку з чим позивачу було встановлено наступне професійне захворювання радикулопатію попереково-крижову та шийну, полісегментарну на фоні остеохондрозу та деформуючого спондильозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, зі стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, та різко вираженими порушенням біомеханіки хребта, неродистрофічним синдромом у вигляді дв. плечолопаткового періартрозу ПФС першого-другого ст, деф. артрозу ліктьових, ПФ першого ст. та колінних суглобів ПФ першого-другого ступеня, периферичним нейросудинним синдромом з порушенням трофіки кистей, рецедивуючий перебіг.

Відповідно до пункту 14 акту №8 розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 23.02.2010, затвердженого головним державним санітарним лікарем Саксаганського району м. Кривого Рогу Черняєвою Т.А., встановлено діагноз: радикулопатію попереково-крижову та шийну, полісегментарну на фоні остеохондрозу та деформуючого спондильозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, зі стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, та різко вираженими порушенням біомеханіки хребта, неродистрофічним синдромом у вигляді дв. плечолопаткового періартрозу ПФС першого-другого ст, деф. артрозу ліктьових, ПФ першого ст. та колінних суглобів ПФ першого-другого ст., периферичним нейросудинним синдромом з порушенням трофіки кистей, рецедивуючий перебіг. M54.1

Згідно пунктом 16 вищевказаного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: РУ ім. Дзержинського, шахта Гігант: з 25.03.1981 по 27.08.1981 підземний гірничий робітник, з 27.08.1981 по 07.09.1985 - підземний бурильник шпурів, з 07.09.1985 по 26.11.1987 підземний бурильник шпурів з проведенням вибухових робіт, з 26.11.1987 по 01.10.1989 підземний вибуховик; шахта Гігант з 01.10.1989 по 13.10.1991 підземний гірничий робітник; ШУ КДГМК "Криворыжсталь", шахта ім. Артема з 06.11.2001 по 08.04.2004 прохідник (підземний); ШУ ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" з 12.01.2006 по 14.06.2007 прохідник (підземний); ШУ ВАТ "АрселорМіттал "Кривий Ріг" з 14.06.2007 по теперішній час - прохідник (підземний). Протягом зазначеного стажу виконував важку роботу, через недосконалість робочих місць.

Згідно пункту 17 вказаного акту причина професійного захворювання важка фізична праця.

Прізвища, імена та по батькові, посади осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні нормативи (закони та інші нормативно-правові акти, вимоги яких порушені, із зазначенням статей пунктів тощо): керівництво підприємств зазначених в п. 16; ст. 153 КзПП України, ст. 13 Закону України "Про охорону праці" (пункт 19).

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії ДНА-02 №022663 від 09.01.2008 позивачу було встановлено 35 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності первинно, у з в`язку з професійним захворюванням.

Випискою із акту огляду МСЕК до довідки серії ДНА-02 №028497 від 02.02.2009 позивачу було встановлено 35 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково, у з в`язку з професійним захворюванням.

Відповідно до поданої позовної заяви, позивач зазначає, що у зв`язку з професійним захворюванням вимушена постійно лікуватися та приймати ліки, у зв`язку з чим у останньої змінився образ і якість життя, що в результаті спричиняє їй моральні страждання.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи виписками з історії лікування позивача.

Враховуючи викладені обставини позивач вважає, що зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо моральної шкоди

Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155, від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно ст. 4 Закону України "Про охорону праці", державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про охорону праці", умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 153 Кодексу законів про працю України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Враховуючи зазначені положення, господарський суд зазначає, що відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Відповідно до частини третьої ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі Постанова) роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

У пункті 13 Постанови роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того господарський суд звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

З огляду на положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України, до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я, їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).

Згідно зі ст. 38 Гірничого закону України, до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.

Відповідно до пункту 16 вищевказаного акту комісією встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: "Працюючи з 01.04.1995 по 31.03.1998 підземною стовбуровою на шахті "Гігант" ВО "Кривбасруда", шахті "Гігант-Дренажна" ГУ "Кривбасхідрозахист", ДП "Кривбасреструктуризація", ОСОБА_2 виконувала роботу в підземних умовах шахти по керуванню підіймальними пристроями, а також прибирала просипи руди в руддворах за допомогою великої совкової лопати та цебра, що з причин недосконалості технологічного процесу було пов`язано з підійманням і переміщенням вантажів масою більше допустимої. Посилюючим шкідливим фактором був несприятливий мікроклімат, характерний для підземних робіт.".

Також згідно пункту 17 акту причина професійного захворювання робота на протязі 10 років в умовах важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату. Рівень фізичного перевантаження; підіймання та переміщення (разове) вантажів, чергуючи з іншою роботою (до 2 разів на годину) 12,5 кг при допустимій до 10 кг; перебування в робочій позі з нахилом тулуба до 30 градусів / більше 30 градусів 25,5% / 1,4 %тривалості робочої зміни при допустимій 25% / 0%. Важкість праці відноситься до ІІІ класу 2 ступеню шкідливості. Мікрокліматичні умови відносна вологість повітря 100% при допустимій 80-30 %.

Прізвища, імена та по батькові, посади осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні нормативи (закони та інші нормативно-правові акти, вимоги яких порушені, із зазначенням статей пунктів тощо): керівництво шахти "Гігант" ВО "Кривбасруда", шахти "Гігант-Державна" ГУ "Кривбасгідрозахист", ДП "Кривбасреструктуризація" під час роботи ОСОБА_2 на цих підприємствах. Порушення ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України "Про охорону праці".

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 10 ААА №002368 від 13.04.2010 позивачу було встановлено 50 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності первинно.

Випискою із акту огляду МСЕК серії 10ААА №070376 від 19.04.2011 позивачу було встановлено 50 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності повторно.

Також випискою із акту огляду МСЕК до довідки серії АБ №0003435 від 27.03.2013 позивачу було встановлено 35 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності повторно.

Згідно виписки закту огляду МСЕК до довідки серії 12ААА №003895 від 02.04.2015 позивачу було встановлено 35 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково.

Як зазначає позивач, що внаслідок набутого професійного захворювання у нього постійний біль в поперековому та шийному відділах хребта, обмеження рухів і біль в плечових суглобах, кістях, запаморочення та потемніння в очах при поворотах голови в сторони, почуття оніміння і слабкість в руках, мерзлякуватість кистей, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, втома, відчуття серцебиття, запаморочення, підвищення А.Т. У зв`язку з професійним захворюванням позивач вимушений постійно лікуватися та приймати ліки, тому змінився мій образ і якість життя, що в результаті спричиняє мені моральні страждання.

Виходячи із наведених вище обставин, господарський суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування за рахунок роботодавця - АТ "Криворізький залізорудний комбінат", яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (Шевченко проти України, Харук та інші проти України, Скордіно проти Італії) і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Господарський суд, врахувавши рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 18.09.2025 у справі № 212/8102/25, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь позивача 230 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, а також обставини отримання шкоди позивачем - ОСОБА_1 , наявність фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотні вимушені зміни у способі життя, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження лікування, обмеження життєвої активності та необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану, а також встановлення інвалідності третьої групи із втратою частини професійної працездатності, дійшов висновку, що визначена сума компенсації моральної шкоди у розмірі 230 000,00 грн є доцільною, справедливою та відповідає обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, спричинених діями відповідача.

Слід також зазначити, що Верховним Судом встановлено факт правонаступництва ш. Гігант ПАТ «Кривбасзалізрудком» (справа №212/6925/16 від 13.06.2019 року), у зв`язку АТ "Криворізький залізорудний комбінат" є належним відповідачем у справі.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо оподаткування суми моральної шкоди

Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов`язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв`язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов`язкових платежів".

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;

В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.

Частиною 2 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" до господарського суду за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окремо у ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, належний розмір судового збору за подання даного позову (розмір майнових вимог складає 296 000,00 грн.) складає 4440,00 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 2 688, 00 грн. з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану професійним захворюванням у розмірі 296 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 4440,00 грн - судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.10.2025.

Суддя С.В. Мартинюк