Постанова від 30.09.2025 по справі 904/421/23

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/421/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Гамей В.В.,

відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом) - Чуміна К.Г.,

відповідача-2 (третьої особи за зустрічним позовом) - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Панни С.П.

від 27.12.2023 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чередко А.Є., Іванов О.Г., Мороз В.Ф.

від 10.06.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС", Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК"

про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК"

про стягнення заборгованості в розмірі 2 381 667,21 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС", Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.04.2023, просило:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" основну заборгованість у розмірі 21 005 598,48 грн, пеню у сумі 4 821 546,49 грн, 3% річних у розмірі 338 389,30 грн, інфляційні витрати у сумі 1 909 794,83 грн;

- нараховувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" 3% річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України від простроченої суми у розмірі 21 005 598,48 грн з 14.01.2022 до моменту виконання рішення суду. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати 3% річних за такою формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 :100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" за період починаючи з 14.01.2022 до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, і стягнути отриману суму процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ";

- розірвати договір оренди № 63а від 24.06.2011 в редакції додаткової угоди № 68 від 13.08.2018 та додаткової угоди № 71 від 08.02.2021 в частині оренди 259 вагонів, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", і щодо яких договір оренди в редакції додаткової угоди № 68 від 13.08.2018 та додаткової угоди № 71 від 08.02.2021 діє між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС", Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" та Акціонерним товариством "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період з 10.11.2021 по 31.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" не в повному обсязі сплачено орендну плату за договором оренди № 63А від 24.06.2011, у зв`язку з чим заявлено вимоги про стягнення основного боргу, штрафних санкцій та про розірвання договору.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" про стягнення основного боргу у розмірі 1 694 307,54 грн, пені у сумі 311 069,74 грн, 3% річних у розмірі 45 533,21 грн, інфляційних витрат у сумі 330 756,72 грн, судового збору у розмірі 35 725,01 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 500 000,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані обов`язком орендодавця відшкодовувати витрати на проведення ремонтів вагонів, які були понесені орендарем.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

24.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" (надалі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРУП" (надалі - Орендодавець) укладено договір оренди № 63А від 24.06.2011, предметом якого є передача в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" залізничних напіввагонів в кількості 709 штук (далі - Вагони) з метою їх комерційної експлуатації.

13.08.2018 було укладено додаткову угоду № 68 до договору оренди № 63А від 24.06.2011, згідно з якою у договір введено третю сторону - Акціонерне товариство "СБЕРБАНК", правонаступником якого є Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", а також сам договір оренди № 63А від 24.06.2011 викладено в новій редакції (надалі - Договір).

08.02.2021 було укладено додаткову угоду № 71 до договору оренди № 63А від 24.06.2011 (зі змінами), якою викладено в новій редакції пункт 3.2 Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору у випадку зміни власника Вагонів, переданих в оренду, до нового власника переходять права та обов`язки Орендодавця, крім випадків, передбачених Договором. Передача Вагонів в оренду не припиняє та не змінює права на них третіх осіб.

Відповідно до пункту 2.2 Договору технічний та комерційний стан Вагонів протягом дії цього Договору має відповідати вимогам, що висуваються до вагонів інвентарного парку залізниць України.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 71 від 08.02.2021, орендна ставка одного Вагону (далі - Орендна ставка) визначається на 1 календарний місяць (далі - Розрахунковий період), не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує Розрахунковому періоду, на підставі діапазону орендних ставок одного напіввагону для роботи на внутрішньому ринку України, що публікується на сайті https://ukrvantage.com/railage за місяць, що передує Розрахунковому періоду.

Розрахунок здійснюється на підставі орендних ставок одного напіввагону для роботи на внутрішньому ринку України на останній місяць, що передує Розрахунковому періоду. При цьому розрахунок Орендної ставки на Розрахунковий період визначається як середнє арифметичне значення вказаних в інформаційних повідомленнях на вищевказаному сайті значень ставок оренди для напіввагонів, які використовуються на внутрішньому ринку України в місяць, що передує Розрахунковому періоду. Орендна ставка визначається без урахування ПДВ.

Приклад розрахунку орендної ставки наведено у Додатку до цього Договору.

У разі непрацездатності вищевказаного сайту або відсутності на вищевказаному сайті відповідного інформаційного повідомлення, сторони використовують для визначення Орендної ставки на наступний Розрахунковий період значення Орендної ставки, визначене на попередній Розрахунковий період. При цьому сторони зобов`язані протягом 30 днів врегулювати питання подальшого визначення Орендної ставки шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору.

Розмір Орендної ставки на кожен Розрахунковий період готується Орендодавцем та фіксується сторонами у Протоколі погодження ціни (далі - Протокол). Типова форма Протоколу погодження ціни, підписана сторонами, додається (додаток до Договору).

Орендна плата щодо Вагонів, зазначених у пункті 1.1.1 Договору в період перебування їх у Зоні обмеження - нуль гривень за один Вагон, тому не підлягає нарахуванню та оплаті Орендарем.

Згідно з пунктом 3.2.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 71 від 08.02.2021, Орендна плата встановлюється на кожен Розрахунковий період та фіксується у Протоколі, який підписується усіма сторонами цього Договору не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує Розрахунковому періоду.

Для розрахунку Орендної плати за Розрахунковий період використовується Орендна ставка на такий Розрахунковий період шляхом множення Орендної ставки на кількість Вагонів, зазначених у пункті 1.1 Договору (за вирахуванням Вагонів, зазначених у пункті 1.1.1 Договору), та на кількість днів відповідного Розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 71 від 08.02.2021, у разі не підписання Протоколу будь-якою із сторін Договору протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у пункті 3.2.1 Договору, за умови, що Орендна ставка та Орендна плата на відповідний Розрахунковий період визначено у точній відповідності до пункту 3.2 Договору, то Протокол вважається таким, що узгоджено всіма сторонами Договору, підготовленого Орендодавцем (мовчазна згода сторін). У разі, якщо при підготовці Протоколу Орендна ставка та Орендна плата на відповідний Розрахунковий період були визначені не в точній відповідності до пункту 3.2 Договору, то сторони з ініціативи будь-якої сторони, що заперечує, зобов`язані врегулювати це питання протягом 10 робочих днів від дати, зазначеної в пункті 3.2.1 Договору, шляхом визначення Орендної ставки та Орендної плати на відповідний Розрахунковий період у повній відповідності до пункту 3.2 Договору. У разі невиконання Орендодавцем вимог пункту 3.2 Договору або не досягнення згоди Сторін у зазначений строк на шостий робочий день від дати, зазначеної у пункті 3.2.1 Договору, Банк самостійно проводить розрахунок розміру Орендної ставки та Орендної плати, та направляє Орендарю та Орендодавцю відповідний Протокол. Цей Протокол є остаточним та обов`язковим для виконання всіма сторонами.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що за період виведення Вагонів з експлуатації (оренди) для проведення планових (капітальний та деповський) ремонтів та технічного обслуговування Орендна плата Орендодавцем не нараховується і Орендарем не сплачується, тобто, розрахункові вартості оренди Вагонів, зазначені у пункті 3.2.1 Договору, з метою здійснення оплати підлягають відповідному коригуванню.

При проведенні планового (капітального та деповського) ремонту Орендна плата не нараховується з дати (включно) прибуття Вагону на адресу вагоноремонтного підприємства до дати (виключно) прибуття на станцію навантаження, зазначену Орендарем, про що вказується у відповідному Акті надання послуг, який підписується сторонами Договору.

При проведенні технічного обслуговування з відчепленням Орендна плата не нараховується з дати (включно) складання повідомлення форми ВУ-23 до дати (виключно) складання повідомлення форми ВУ-36, про що зазначається у відповідному Акті надання послуг, який підписується сторонами Договору.

Згідно з пунктом 3.4 Договору Орендна плата оплачується Орендодавцю або Банку (після переходу прав власності на Вагони до Банку) шляхом попередньої оплати з розрахунку за кожні 10 календарних днів (декаду) оренди Вагонів на підставі пункту 3.2 Договору у розмірі 1/3 від Орендної плати та з урахуванням пункту 3.3 Договору. Розмір платежу за третю декаду коригується відповідно до фактичної кількості Вагонів, що перебувають в ремонті, а також кількості днів ремонту таких Вагонів у звітному місяці.

Згідно з пунктом 3.4.1 Договору платежі здійснюються у такі терміни: за першу декаду - з 5 по 10 число Звітного місяця; за другу декаду - з 15 по 20 число Звітного місяця; за третю декаду - з 25-го до 30-го числа Звітного місяця (якщо Звітний місяць закінчується 28/29 числа, то платежі здійснюються за третю декаду - з 25-го по 28/29-е число Звітного місяця, відповідно).

Згідно з пунктом 3.4.2 Договору розмір платежу за кожну декаду підлягає коригуванню у бік зменшення на суму: документально підтверджених понесених Орендарем витрат, передбачених пунктами 6.5, 6.6 Договору, строк для відшкодування (встановлений пунктом 7.2 Договору) за якими минув; необхідну для організації Орендарем проведення в наступному Звітному місяці ремонтів Вагонів Орендодавця, передбачених пунктом 7.2 Договору.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що Звітним місяцем у Розрахунковому періоді (Звітному місяці) за Договором є кожен календарний місяць у Розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 3.6 Договору документом, що засвідчує факт надання послуг Орендодавцем Орендарю у Звітному місяці, є Акт надання послуг (форма такого Акта підлягає погодженню сторонами), який підписується Орендодавцем та Орендарем не пізніше 10 числа місяця, наступного за Звітним місяцем, з урахуванням інформації про кількість та час працюючих та перебуваючих в ремонтах Вагонах у Звітному місяці, а також інформацію про Орендну ставку. Завірена Орендодавцем копія кожного Акта надання послуг надається Орендодавцем до Банку протягом 3 робочих днів з моменту його підписання Орендодавцем та Орендарем.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що остаточні розрахунки здійснюються Орендарем і Орендодавцем не пізніше 3 робочих днів з дати підписання сторонами кожного Акта надання послуг.

Згідно з пунктом 5.4 Договору до обов`язків Орендаря входить своєчасно відповідно до вказівок Орендодавця виводити з експлуатації (оренди) Вагони для проходження планового (капітального та деповського) ремонтів.

До обов`язків Орендаря також входить: організовувати та оплачувати проведення технічного обслуговування Вагонів (за винятком технічного обслуговування, передбаченого пунктом 7.2 Договору) (пункт 5.5 Договору); сплачувати тариф за перевезення Вагонів: на адресу вагоноремонтного підприємства для проведення деповських ремонтів, технічного обслуговування, передбаченого пунктом 5.5 Договору, та за перевезення Вагонів на станцію навантаження після проведення технічного обслуговування, передбаченого пунктом 5.5 Договору; з вагоноремонтного підприємства після проведення капітальних ремонтів; збір за подачу-прибирання вагонів на/з вагоноремонтного підприємства, збір за маневрову роботу (ПТО) при проведенні технічного обслуговування, передбаченого пунктом 5.5 Договору (пункт 5.6 Договору); приймати та оформлювати зі своєї сторони Акти надання послуг протягом 3 календарних днів з моменту їх отримання від Орендодавця, но не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем. У випадку виникнення розбіжностей по Акту надання послуг підписувати уз зауваженнями (в цей же строк) з письмовим обґрунтуванням розбіжностей (пункт 5.7 Договору); надавати Орендодавцю та Банку: інформацію про кількість і час працюючих та перебуваючих в ремонтах Вагонах в поточному місяці протягом 3 робочих днів після закінчення поточного місяця; дислокацію орендованих Вагонів в кінці кожного кварталу; можливості для технічного огляду переданих Вагонів (за письмовим запитом Орендодавця або Банку); інформацію про вантаж, який перевозиться в орендованих Вагонах (за письмовим запитом Орендодавця або Банку) (пункт 5.8 Договору); виконувати інші зобов`язання, передбачені Договором та чинним законодавством України (пункт 5.13 Договору).

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що Орендар за письмовим дорученням Орендодавця та за згодою Банку може організовувати проведення ремонтів та технічне обслуговування передбачене у пункті 7.2 Договору з подальшим відшкодуванням Орендодавцем витрат, пов`язаних з організацією даних ремонтів (у т.ч. вартість номерних вузлів та деталей). Попередній орієнтовний бюджет технічного обслуговування, зазначеного у пункті 7.2 Договору, підлягає погодженню сторонами до початку таких ремонтів, а бюджет планових ремонтів має бути письмово погоджений Орендарем з Орендодавцем та Банком за 30 календарних днів до запланованої дати кожного з таких ремонтів.

У пункті 6.6 Договору зазначено, що Орендар має право організовувати оплату тарифів, передбачених пунктами 7.3 та 7.4 Договору з подальшим відшкодуванням Орендодавцем понесених витрат (у т.ч. збір за подачу/забирання Вагонів на/з вагоноремонтного підприємства (ПТО), збір за маневрову роботу та ін.).

У розділі 7 Договору сторони визначили обов`язки Орендодавця.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Орендодавець зобов`язаний надавати Орендарю і Банку інформацію про дату проведення планових (капітальних та деповських) ремонтів Вагонів не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення нормативного строку, вказаного в електронній базі ГІВЦ «Укрзалізниці» (спрака 2612 «Ресурс роботи вагону»), із зазначенням кількості Вагонів за їх номерами, станцій призначення та місця проведення ремонту.

Відповідно до пункту 7.2 Договору Орендодавець зобов`язаний проводити планові (капітальні та деповські) ремонти Вагонів, технічне обслуговування у гарантійний період, якщо необхідність обслуговування виникла з вини заводу-виробника або вагоноремонтного підприємства.

Згідно з пунктом 7.3 Договору Орендодавець зобов`язаний сплачувати тариф за перевезення Вагонів: із вагоноремонтного підприємства після проведення деповських ремонтів, технічного обслуговування у гарантійний період на станцію навантаження, зазначену Орендарем, та тариф за перевезення Вагонів на адресу вагоноремонтного підприємства для проведення технічного обслуговування у гарантійний період, якщо необхідність обслуговування виникла з вини заводу-виробника або вагоноремонтного підприємства; на адресу вагоноремонтного підприємства для проведення капітальних ремонтів; збір за подачу-забирання вагонів на/з вагоноремонтного підприємства, збір за маневрову роботу (ПТО) під час проведення ремонтів, передбачених пунктом 7.2 Договору.

Відповідно до пункту 7.4 Договору Орендодавець зобов`язаний відшкодовувати понесені Орендарем витрати, зазначені у пунктах 6.5, 6.6 Договору протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Орендаря. У разі коли витрати, передбачені пунктами 6.5, 6.6 Договору, понесені Орендарем в іноземній валюті, перерахунок суми витрат з іноземної валюти в українську гривню здійснюється за комерційним курсом іноземної валюти до української гривні, встановленим Банком, на дату здійснення розрахунків між Орендарем та третіми особами. Зазначений комерційний курс іноземної валюти до української гривні підтверджується довідкою Банку та відповідним платіжним дорученням. Витрати на ремонти, зазначені в пункті 6.5 Договору, підлягають відшкодуванню Орендодавцем Орендарю лише у випадку, якщо попередні орієнтовні бюджети таких ремонтів письмово узгоджені Орендарем з Орендодавцем та Банком.

Відповідно до пункту 11.2 Договору у разі несвоєчасного виконання Орендарем своїх зобов`язань щодо оплати Орендної плати за Вагони, Орендар сплачує Орендодавцю або Орендар сплачує Банку у разі переходу права власності на Вагони пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним Банком України від неоплаченої суми, за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 15.1 Договору він діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення.

Пунктом 15.4.3 Договору передбачено, що Договір підлягає достроковому розірванню у випадку якщо прострочена заборгованість Орендаря по Орендній платі перевищує 50% від місячної Орендної плати, Договір вважається розірваним на тридцятий календарний день з моменту отримання Орендарем повідомлення від Орендодавця або Банку про розірвання Договору.

09.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРУП" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу напіввагонів у кількості 518 одиниць (надалі - Товар); перелік напіввагонів, які підлягають продажу визначено у специфікації від 09.11.2021.

Згідно з пунктом 1.5 договору купівлі-продажу напіввагонів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" від 09.11.2021, Покупець підписанням договору підтверджує, що йому відомо про те, що Товар не є новим.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу напіввагонів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" від 09.11.2021, Товар на момент укладення цього договору перебуває в оренді Товариства з обмеженою Відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" (надалі - Орендар), відповідно до договору оренди № 63А від 24 червня 2011 року зі всіма змінами, доповненнями, додатками та іншими документами до нього, надалі "Договір оренди"; зміст та умови Договору оренди відомі Покупцю, включаючи, зокрема, строк оренди, стан виконання зобов`язань за Договором оренди (пункт 1.6.2); сторони погоджують, що внаслідок укладення цього договору права орендодавця щодо Товару за Договором оренди переходить до Покупця, тобто Товар відчужується на користь Покупця на умовах, що на момент укладення та виконання цього договору він перебуває в оренді за Договором оренди (пункт 1.6.2.1); покупець після переходу до нього права власності на Товар замінює Продавця як сторону Договору оренди у всіх правовідносинах щодо Товару, які виникнуть чи можуть виникнути на підставі договору оренди з дати переходу до Покупця права власності на Товар, з урахуванням пп. 1.6.2.3 цього Договору (пункт 1.6.2.2).

Згідно з пунктом 5.2 договору купівлі-продажу напіввагонів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" від 09.11.2021, визначено, що підписанням цього договору, Покупець, гарантує, що: вся інформація щодо Товару, можливих судових спорів, що стосуються чи можуть стосуватися Товару, підстав набуття права власності, була передана Покупцю в повному обсязі до моменту укладення цього Договору, та була врахована Покупцем при узгодженні ціни Договору, він ознайомлений з документами, що стали підставою для набуття Продавцем права власності на Товар і немає заперечень щодо них, відповідно; Покупець підтверджує, що він провів ознайомлення з усіма документами, що стосується Товару та які були наявні у Продавця; Покупцю відомо, що Товар (частина одиниць/деякі одиниці Товару) потребує проведення ремонтів і Товар не є новим; Покупець погоджується з тим, що претензій чи будь-які інші зауваження щодо якісних характеристик та/або будь-яких недоліків відчужуваного Товару можуть бути пред`явлені Орендарю на підставі та відповідно до умов Договору оренди. Тобто Покупець погоджується (підписанням цього договору приймає відповідні ризики) з тим, що Продавець не несе будь-якої відповідальності, якщо на момент передачі Товару з оренди (від Орендаря до Покупця) Покупцем буде виявлено не належний технічний стан Товару чи будь-які інші недоліки Товару (зокрема, якщо стан Товару відрізняється від очікуваного Покупцем).

Згідно з актом приймання-передачі напіввагонів від 09.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРУП" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" прийняло згідно з умовами договору купівлі-продажу напіввагонів від 09.11.2021 Товар згідно з умовами договору, а саме напіввагони у кількості 518 одиниць згідно з переліком представленим в акті. Також згідно з пунктом 1 акта приймання-передачі сторони зафіксували, що: "Товар, тобто напіввагони, які набуті у власність Покупцем не є новими та потребують проведення ремонту. Покупець приймає вагони в тому технічному стані, в якому вони фактично перебувають.".

07.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" (надалі -Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу напіввагонів, предметом якого, з урахуванням додаткових угод № 1 від 09.11.2021, № 2 від 09.11.2021, № 3 від 10.11.2021 та специфікації від 07.11.2021, специфікації № 2 від 09.11.2021 (в редакції, викладеній відповідно до додаткової угоди № 3 від 10.11.2021), є придбання напіввагонів у кількості 259 одиниць (надалі - Товар).

Згідно з пунктом 1.4.1 договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", Товар на момент укладення цього договору перебуває в заставі Акціонерного товариства "СБЕРБАНК", така застава буде знята Акціонерним товариством "СБЕРБАНК" до дня, коли Продавець зобов`язаний поставити Товар Покупцю.

Відповідно до пункту 1.4.2 договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", Товар, на момент укладення цього договору перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" (надалі - Орендар), відповідно до умов Договору оренди № 63А від 24 червня 2011 року зі всіма змінами, доповненнями, додатками та іншими документами до нього (надалі - "Договір оренди); зміст та умови Договору оренди - відомі Покупцю, включаючи, зокрема, строк оренди. Сторони погоджують, що внаслідок укладення цього договору права орендодавця щодо Товару за Договором оренди переходить до Покупця, тобто Товар відчужується на користь Покупця на умовах, що він перебуває в оренді за Договором оренди. Покупець після переходу до нього права власності на Товар замінює Продавця як сторону Договору оренди у всіх правовідносинах щодо Товару, які виникли на підставі Договору оренди.

Згідно з пунктом 4.1 договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", сторони домовилися, що Продавець передав у власність, а Покупець приймає y власність Товар виключно за умови належного i повного виконання Покупцем положень пунктів 3.1 - 3.3 цього Договору (отримання Продавцем ціни договору в повному обсязі), але не раніше придбання Продавцем Товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРУП".

Відповідно до пункту 5.2 договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", підписанням цього договору, Покупець, гарантує, що: вся інформація щодо Товару, можливих судових спорів, що стосуються чи можуть стосуватися Товару, підстав набуття права власності, була передана Покупцю в повному обсязі до моменту укладення цього договору, та була врахована Покупцем при узгодженні ціни договору, він ознайомлений з документами, що стали підставою для набуття Продавцем права власності на Товар і немає заперечень щодо них, відповідно; Покупець підтверджує, що він провів ознайомлення з усіма документами, що стосується Товару та які були наявні у Продавця; Покупцю відомо, що Товар (частина одиниць/деякі одиниці Товару) потребує проведення ремонтів і Товар не є новим; Покупець погоджується з тим, що претензій чи будь-які інші зауваження щодо якісних характеристик та/або будь-яких недоліків відчужуваного Товару можуть бути пред`явлені Орендарю на підставі та відповідно до умов Договору оренди. Тобто Покупець погоджується (підписанням цього договору приймає відповідні ризики) з тим, що Продавець не несе будь-якої відповідальності, якщо на момент передачі Товару з оренди (від Орендаря до Покупця) Покупцем буде виявлено не належний технічний стан Товару чи будь-які інші недоліки Товару (зокрема, якщо стан Товару відрізняється від очікуваного Покупцем).

Згідно з актом приймання-передачі напіввагонів № 1 від 10.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" прийняло згідно з умовами договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021 Товар, а саме напіввагони у кількості 181 одиниць згідно з переліком, який наведено в акті.

Згідно з актом приймання-передачі напіввагонів № 2 від 10.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" прийняло згідно з умовами договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021 Товар, а саме напіввагони у кількості 78 одиниць, згідно з переліком, який наведено в акті.

До матеріалів справи надано Протокол узгодження ціни на листопад 2021 року від 25.10.2021, згідно з яким запропоновано на листопад 2021 року встановити орендну ставку (щодо одного вагону за добу) у розмірі 920,33 грн без ПДВ та орендну плату у розмірі 14 993 175,70 грн без ПДВ.

Згідно з Протоколом узгодження ціни на грудень 2021 року від 19.11.2021 запропоновано на грудень 2021 року встановити орендну ставку у розмірі 1 098,00 грн без ПДВ та орендну плату у розмірі 8 815 842,00 грн без ПДВ. Вказаний протокол підписано Орендарем із запереченнями (з посиланням на лист № МТ-97 від 12.01.2022), визначено наступні показники, які підлягають врахуванню при розрахунку орендної плати: кількість вагонів - 164 одиниць, розрахункова орендна плата 5 582 282,00 грн без ПДВ.

Згідно з Протоколом узгодження ціни на січень 2022 року від 28.12.2021 запропоновано на січень 2022 року встановити орендну ставку у розмірі 1 250,67 грн без ПДВ та орендну плату у розмірі 10 041 629,43 грн без ПДВ. Вказаний протокол підписано Орендарем із запереченнями (з посиланням на лист № МТ-217 від 20.01.2022), визначено наступні показники, які підлягають врахуванню при розрахунку орендної плати: кількість вагонів - 216 одиниць, розрахункова орендна плата 8 374 486,32 грн без ПДВ.

Згідно з Протоколом узгодження ціни на лютий 2022 року від 27.07.2022 погоджено на лютий 2022 року встановити орендну ставку у розмірі 1 439,67 грн без ПДВ та орендну плату у розмірі 10 440 486,84 грн без ПДВ.

Згідно з Протоколом узгодження ціни на березень 2022 року від 22.02.2022 запропоновано на березень 2022 року встановити орендну ставку у розмірі 1 227,33 грн без ПДВ та орендну плату у розмірі 9 854 232,57 грн без ПДВ. Вказаний протокол Орендарем не підписано.

Листом № МТ-548 від 28.02.2022 "Щодо протоколу погодження ціни на березень 2022р." Орендар зазначив про те що розрахунок розміру орендноі? ставки за використання одного вагона на добу в Протоколі погодження ціни на березень 2022 року до Договору виконано Орендодавцем з порушенням положень пункту 3.2 Договору через що Протокол погодження ціни на березень 2022 року не підлягає оформленню. Просив привести Протокол погодження ціни на березень 2022 року до Договору у точну відповідність до умов Договору та направити Орендарю на узгодження. Вказаний лист було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" кур`єрською службою.

Протоколи узгодження ціни на період з квітня по серпень 2022 року матеріали справи не містять.

Відповідно до даних Інтернет-ресурсу "Інформаційний сервіс. "ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ В УКРАЇНІ" https://ukrvantage.com/railage (наявні в матеріалах справи листи № 1183 вiд 03.05.2023 та № 1229 вiд 26.09.2023, надані правовласником редакції вказаного Інтернет-ресурсу - ТОВ ФІРМА "МЕТАЛ-КУР?ЄР"):

"Повідомляємо, що протягом 2022 року редакція інформаційного ресурсу вантажні перевезення в Україні сайт продовжували працювати та надавати інформаційні матеріали, зокрема що місячний огляд ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні, на регулярній основі в окреслений термін було опубліковано 7 оглядів. Зміст опублікованих матеріалів сегменти оренди напіввагонів вказані нижче:

Ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні у серпні.

У серпні більшість власників напіввагонів продовжують працювати з контрагентами на умовах оренди. Ставки на такии? рухомии? склад знаходились у діапазоні грн.229-267/доба (тут і надалі без ПДВ). Також залишаються компаніі?, які розраховували вартість користування парком наприкінці місяця, - на таких умовах деякі оператори змогли отримати напіввагони лише по грн.264/доба.

Ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні у липні.

У липні більшість власників напіввагонів продовжують працювати з контрагентами на умовах оренди. Ставки на такии? рухомии? склад знаходились у діапазоні грн.250-333/доба (тут і надалі без ПДВ). Також залишаються компаніі?, які розраховували ставки за користування парком наприкінці місяця, - на таких умовах деякі оператори змогли отримати за парк лише по грн.167/доба.

Ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні у червні.

У червні більшість власників напіввагонів повернулись до роботи з контрагентами на умовах оренди. Ставки на такии? рухомии? склад знаходились у діапазоні грн.250-350/доба (тут і надалі без ПДВ). Також залишаються компаніі?, які розраховували ставки за користування парком наприкінці місяця - на таких умовах ціна становила грн.375-417/доба. Однак деякі оператори змогли отримати парк по грн.167/доба.

Ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні у травні.

Як і місяцем раніше, більшість напіввагонів залучена у "технічних рейсах".

У травні основна частина операторів працювала по ставкам за користування напіввагонами на рівні грн.242-417/доба (тут і надалі без ПДВ). Проте з огляду на значнии? період обороту вагонів дехто з власників зміг оцінити оренду лише у грн.167-208/доба.

Ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні у квітні.

У квітні ставки за користування напіввагонами були на рівні грн.208-417/доба (тут і надалі без ПДВ). Компанії, як і у березні, розраховують вартість користування вагоном наприкінці місяця залежно від кількості залученого до перевезень парку та періоду, упродовж якого рухомий склад виконував завантажене відправлення. Час подачі та повернення порожніх вагонів не враховується.

Ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні в березні.

Компаніі?, які вже підбили підсумки за березень, зазначають, що ціна користування напіввагоном на таких умовах становила грн.208-417/доба (тут і надалі без ПДВ). Зауважимо, що в деяких випадках вона знаходилась на рівні грн.80/доба.

Ставки оренди вантажного рухомого складу в Україні у лютому.

У лютому ставки оренди напіввагонів суттєво знизилися внаслідок вивільнення великоі? кількості парку з-під перевезень глини та щебеню. За даними операторів, металургіи?ні холдинги через профіцит рухомого складу не прии?мають додаткові вагони. На падіння вартості оренди також вплинув проведении? Метінвестом тендер, ставка за яким закріпилася на рівні грн.1 тис./доба (тут і надалі без ПДВ).

Також наявна інформація про ставки оренди напіввагонів в Україні у розмірі 1 207 (середньозважене значення), 1 100-1 375 (за результатом опитування).

У листопаді 2020 року на саи?ті Інформаціи?ного сервісу "ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ В УКРАІ?НІ" https://ukrvantage.com/ було опубліковано щомісячнии? огляд "Ставки оренди вантажного рухомого складу в Украі?ні". Наявна інформація про ставки оренди напіввагонів в Україні у розмірі 461 (середньозважене значення), 417-542 (за результатом опитування).".

В матеріалах справи міститься лист Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" № 50/2030 від 15.12.2022 щодо відомостей з Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів щодо історії перерахування вагонів в несправні та виконані ремонти.

Також в матеріалах справи наявні залізничні накладні щодо дат та маршрутів слідування рухомого складу про направлення вагонів в ремонт, у тимчасовий відстій.

Починаючи з листопада 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" орендну плату у розмірі 32 345 944,56 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № ТЗW0003267 від 22.11.2021, № ТЗW0003346 від 30.11.2021, № ТЗW0003446 від 10.12.2021, № ТЗW0003536 від 20.12.2021, № ТЗW0003647 від 30.12.2021, № ТЗW0000059 від 10.01.2022, № ТЗW0000136 від 17.01.2022, № ТЗW0000181 від 20.01.2022, № ТЗW0000269 від 28.01.2022, № ТЗW0000399 від 10.02.2022, № ТЗW0000424 від 18.02.2022, та не оспорюється відповідачем-1.

В матеріалах справи наявні акти щодо понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" витрат № 01/253 від 30.11.2021, № 01/261 від 30.11.2021, № 01/262 від 30.11.2021, № 01/267 від 30.11.2021, № 02/271 від 30.11.2021, № 04/289 від 31.12.2021, № 03/288 від 31.12.2021, № 02/277 від 31.12.2021, № 03/285 від 31.12.2021, № 02/286 від 31.12.2021, № 05/24 від 31.01.2022, № 02/18 від 31.01.2022, № 03/15 від 31.01.2022, № 06/45 від 28.02.2022, № 04/43 від 28.02.2022, № 07/52 від 31.03.2022, № 01/58 від 15.04.2022, № 08/68 від 30.04.2022, № 02/84 від 30.05.2022, № 09/87 від 27.06.2022, № 10/102 від 25.07.2022, № 11/108 від 28.07.2022, № 12/120 від 25.08.2022, № 13/128 від 16.09.2022 та докази направлення таких актів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ".

Матеріали справи містять договори на організацію та проведення ремонтів, на технічне обслуговування, на надання послуг з підготовки вантажних вагонів під навантаження з підрядниками та копії первинних документів на підтвердження понесення Орендарем витрат на організацію ремонтів, зокрема, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звіти, виписки з банківського рахунку, акти звіряння взаєморозрахунків, а також залізничні накладні щодо витрат на сплату тарифів по організації ремонтів.

Листом Філії "ГІОЦ" АТ "Укрзалізниця" № 46/257 від 28.03.2023 надано відомості щодо історії перерахування 75 одиниць рухомого складу в несправні та виконані ремонтні роботи.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі № 904/421/23 первісний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" 2 972 009,85 грн основного боргу та 44 580,15 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" 1 694 307,54 грн основного боргу, 311 069,74 грн пені, 45 533,21 грн 3% річних, 330 756,72 грн інфляційних витрат та 35 725,01 грн судового збору. Зараховано вимоги по зустрічному позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" 1 694 307,54 грн основного боргу, 311 069,74 грн пені, 45 533,21 грн 3% річних, 330 756,72 грн інфляційних витрат та 35 725,01 грн судового збору в рахунок погашення первісних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" 2 972 009,85 грн основного боргу та 44 580,15 грн судового збору. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягали до стягнення за первісним і зустрічним позовами: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" заборгованість в розмірі 590 342,64 грн та 8 855,14 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- акти наданих послуг, з урахуванням того що такі акти за період з лютого по серпень 2022 року не були підписані з боку Орендаря, а за період з листопада 2021 року по січень 2022 року підписані з розбіжностями, не можуть свідчити про узгодження сторонами розміру ціни (орендної плати) та розміру зобов`язання Орендаря перед Орендодавцем як такого;

- умови про визначення ціни (Орендної ставки та Орендної плати) містяться в пункті 3.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 71 від 08.02.2021 та додатку до Договору - Прикладі розрахунку орендної ставки, якою сторони погодили, що орендна плата визначається шляхом множення орендної ставки на кількість вагонів, та на кількість днів розрахункового періоду (місяця). Перегляд розміру ставки оренди відбувається щомісячно. У зв`язку з цим на виконання умов Договору Орендодавець був зобов`язаний щомісячно здійснювати розрахунок Орендної ставки в порядку, передбаченому пунктом 3.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 71 від 08.02.2021, складати Протокол узгодження ціни та направляти його на узгодження Орендарю;

- зі змісту положення пункту 3.2 Договору, в редакції Додаткової угоди № 71 від 08.02.2021 та Прикладу розрахунку орендної ставки, який є додатком до Договору, слідує, що сторонами погоджено умови щодо: джерела (Інтернет-ресурсу), з якого береться інформація про показники для розрахунку Орендної ставки, а саме - такі показники беруться з публікацій Ставок орендної плати у відповідному місяці з Інтернет-ресурсу "Інформаційний сервіс. "ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ В УКРАЇНІ" https://ukrvantage.com/railage, та погоджено характеристики таких показників: 1) показники мають стосуватися орендних ставок напіввагону для роботи на внутрішньому ринку України; 2) враховується весь наявний діапазон таких ставок по напіввагонам. В цій частині умови Договору щодо обрахунку Орендної ставки є погодженими;

- Договір та Приклад розрахунку орендної ставки, який є додатком до Договору, не містять обмежень щодо форми викладу відомостей щодо показників ставок оренди, а тому при здійсненні розрахунку орендної ставки згідно з пунктом 3.2 Договору мають враховуватися всі числові значення орендних ставок по залученню напіввагонів приватного парку на внутрішньому ринку України незалежно від форми викладу даних про значення ставок (текстуальна, таблична тощо);

- зі змісту Договору, зокрема пункту 3.2 та Прикладу розрахунку орендної ставки є неможливим встановити, за який саме місяць (розрахунковий чи наступний за розрахунковим) сторонами мають братися ставки, опубліковані редакцією Інтернет-ресурсу, при визначенні орендної ставки. Тобто, Договором не узгоджено (а відповідно, неукладено) умови Договору в частині періоду, показники за який сторони використовують при обрахунку Орендної ставки на Розрахунковий місяць. Тобто, ціна (Орендна ставки та Орендна плата) у Договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов (бо не достатньо тих складових, які є погодженими);

- у такому випадку ставка може вважатися погодженою, лише у випадку, якщо сторонами було підписано протокол узгодження ціни на відповідний Розрахунковий місяць. У разі, якщо такий протокол не було підписано, то Орендна ставка (ціна) має визначатися в поєднанні умов пункту 3.2 (у тому числі підпунктів 3.2.1 та 3.2.2) Договору (за виключенням частини умов, які є неукладеними та не підлягають застосуванню) та положень частини 4 статті 632, частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за звичайними цінами відповідного місяця. Тобто, орендна ставка на Розрахунковий місяць повинна визначатися як середньоарифметичне значення показників ставок оренди для напіввагонів, які використовуються на внутрішньому ринку України, зазначених на сайті https://ukrvantage.com/railage в публікації за цей же Розрахунковий місяць (місяць в місяць);

- з урахуванням зазначених обставин, між Орендодавцем та Орендарем було погоджено розмір ставки оренди на розрахункові місяці листопад, грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року. Враховуючи що протоколи узгодження ціни на розрахункові періоди з березня по серпень 2022 року включно сторонами не підписано (не погоджено), то, відповідно, Орендні ставки на такі Розрахункові місяці не погоджені;

- принцип мовчазної згоди відносно погодження ставки Орендної плати на березень 2022 року, або на подальші Розрахункові місяці не може бути застосовано, оскільки при обрахунку Орендної ставки на березень 2022 року Орендодавцем не було враховано всі показники діапазону ставок орендної плати відносно напіввагонів, наявні в публікації Інтернет-ресурсу "Інформаційний сервіс. "ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ В УКРАЇНІ" https://ukrvantage.com/railage; щодо такого розрахунку Орендарем надані заперечення. Крім того, були відсутні підстави, передбачені пунктом 3.2 Договору, за яких раніше погоджена ставка Орендної плати може бути застосована в наступному Розрахунковому місяці;

- з урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції самостійно здійснив розрахунок орендної ставки на період з березня по серпень 2022 року в порядку визначення середньоарифметичного значення показників орендних ставок (одного напіввагону за одну добу) для напіввагонів, які використовуються на внутрішньому ринку України, зазначених на сайті https://ukrvantage.com/railage, які діяли у відповідний Розрахунковий місяць, відповідно до наявних в матеріалах справи відповідних повідомлень з сайту https://ukrvantage.com/railage. Відповідно до розрахунку, здійсненого судом першої інстанції: Орендна ставка за березень 2022 року складає 235 грн без ПДВ; Орендна ставка за квітень 2022 року складає 312,50 грн без ПДВ; Орендна ставка за травень 2022 року складає 258,50 грн без ПДВ; Орендна ставка за червень 2022 року складає 311,80 грн без ПДВ; Орендна ставка за липень 2022 року складає 250 грн без ПДВ; Орендна ставка за серпень 2022 року складає 253,33 грн без ПДВ;

- враховуючи встановлені обставини щодо використання напіввагонів, суд першої інстанції встановив, що розмір Орендної плати, яка підлягала сплаті Орендарем у спірний період (з 10.11.2021 по 31.08.2022) складає: за листопад 2021 року - 3 161 333,55 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 3 793 600,26 грн; за грудень 2021 року - 5 815 008,00 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 6 978 009,60 грн; за січень 2022 року - 7 863 012,32 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 9 828 765,40 грн; за лютий 2022 року - 9 451 433,55 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 11 341 720,26 грн; за березень 2022 року - 1 515 280,00 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 1 818 336,00 грн; за квітень 2022 року - 989 062,50 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 1 186 875,00 грн; за травень 2022 року - 192 065,50 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 230 478,60 грн; за червень 2022 року - 84 497,80 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 101 397,36 грн; за липень 2022 року - 27 750,00 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 33 300,00 грн; за серпень 2022 року - 4 559,94 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 5 471,93 грн;

- при розрахунку помісячного розміру Орендної плати судом першої інстанції також враховано, що після початку повномасштабного вторгнення Орендодавцем було прийнято рішення направити всі вагони, які є предметом оренди, у тимчасовий відстій (тариф за направлення у відстій також сплачувався Орендодавцем), у зв`язку з чим Орендар не міг використовувати орендовані напіввагони з причин, які не залежать від нього, що виключає нарахування орендної плати за період знаходження вагонів у відстої;

- отже, загальний розмір орендної плати за спірний період (з 10.11.2023 по 31.08.2023) становить 35 317 954,41 грн. Орендарем було сплачено оренду плату у розмірі 32 345 944,56 грн, що не заперечується обома сторонами. Таким чином, розмір заборгованості Орендаря перед Орендодавцем складає 2 972 009,85 грн. Відтак первісні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню;

- застосування таких наслідків як стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, а також розірвання договору є можливим у випадку встановлення факту невиконаного грошового зобов`язання (наявності заборгованості по орендній платі). Крім того, застосування такого наслідку порушення зобов`язання як розірвання договору оренди на вимогу орендодавця є можливим з підстав, передбачених частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України - невнесення плати за найм речі протягом трьох місяців підряд;

- з огляду на те, що за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року Орендарем сплачувалась орендна плата, заборгованість відсутня, підстави для стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат відсутні;

- враховуючи те, що розмір Орендної ставки за розрахункові періоди з березня по серпень 2022 року сторонами не було визначено (погоджено), акти наданих послуг не підписано, розмір Орендної ставки та Орендної плати обраховано судом першої інстанції, то розмір зобов`язання Орендаря перед Орендодавцем фактично буде визначено з моменту набрання законної сили рішенням суду, то суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних та вимог про розірвання Договору;

- Договором розмежовано відповідальність сторін за проведення ремонтів, технічного обслуговування напіввагонів, несення додаткових витрат, пов`язаних із направлення напіввагонів на/з ремонтів, маневрову роботу тощо;

- з положень Договору слідує, що на Орендодавця як власника напіввагонів покладено обов`язок несення витрат: на планові ремонти (капітальний, деповський); на технічне обслуговування в гарантійний період, якщо необхідність обслуговування виникла з вини заводу виробника або вагоноремонтного підприємства. В інших випадках технічне обслуговування покладається на Орендаря; щодо сплати тарифів, визначених пунктом 7.3 Договору;

- з матеріалів справи вбачається, що Орендар не заперечує наявність у нього обов?язку щодо понесення витрат на проведення організацію до деповських та капітальних ремонтів;

- вагоноремонтні підприємства, що виконують капітальний ремонт вагонів несуть гарантіи?ну відповідальність за якість і роботоздатність відремонтованих вагонів та і?х деталеи?, за умови виконання споживачем правил експлуатування (застосування, транспортування і зберігання) згідно з чинним законодавством, до наступного планового виду ремонту або до виконання заданого обсягу перевезень під час експлуатування по "Пробігу", рахуючи з дати виписки повідомлення про прии?мання вагона з ремонту форми ВУ-36М;

- вагоноремонтні підприємства, що виконують деповський ремонт вагонів, за умови дотримання технології вантажних операцій з вагонами, дотримання технологіі? експлуатування та технічного обслуговування цих вагонів, несуть відповідальність за якість і справність відремонтованих вагонів, їх деталей та вузлів до моменту постановки таких вагонів у наступнии? плановии? ремонт;

- гарантійна відповідальність за якість та працездатність матеріалів, деталей та вузлів, що встановлюються вагоноремонтним підприємством на вантажний вагон при ремонті або технічному обслуговуванні (в тому числі технічному обслуговуванні з відчепленням), які були перед тим виготовлені або відремонтовані іншим підприємством діє протягом строку (або пробігу), встановленого відповідною документацією (стандартами, технічними умовами, настановами, інструкціями, договорами, креслениками тощо);

- технічні обслуговування піввагонів ТОв-1, ТОв-2 (зі складанням форми ВУ-23М) та технічні обслуговування, які виникають у гарантійний період планових ремонтів підпадають під гарантійні зобов`язання вагоноремонтних підприємств та/або постачальників матеріалів деталей та вузлів, за умови дотримання технології вантажних операцій з вагонами та дотримання технології експлуатування вагонів;

- на Орендаря покладається обов?язок з проведення позапланових ремонтів (технічного обслуговування), необхідність яких виникла при експлуатації Орендарем рухомого складу (наприклад, пошкодження вагону при виконанні комерційних перевезень, виконанні робіт з навантаження/розвантаження, аварій тощо), що має бути підтверджено в окремому спеціальному порядку;

- отже, щодо технічного обслуговування вина вагоноремонтного депо або заводу-виробника наявна (гарантійний випадок) має місце у всіх випадках, крім тих, в яких необхідність технічного обслуговування була спричинена неналежною експлуатацією рухомого складу, аварії, сходів з рейок, розкрадань, пошкоджень, спричинених порушенням порядку навантажувально-розвантажувальних робіт;

- таким чином, з урахуванням пункту 7.2 Договору, понесені Орендарем витрати підлягають компенсації за рахунок Орендодавця;

- доказів, що необхідність проведення ремонтів, технічного обслуговування виникла внаслідок неналежної експлуатації вагонів Орендарем, аварій, матеріали справи не містять;

- суд першої інстанції критично оцінив доводи Орендодавця щодо відсутності підстав для компенсації понесених Орендарем витрат у зв`язку з неузгодженістю між сторонами бюджетів щодо ремонтних робіт, технічного обслуговування. Орендодавець був обізнаний про стан придбаного ним рухомого складу. Відтак з переходом до позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) права власності на напіввагони, з моменту переходу права власності на останнього перейшов і обов`язок здійснювати у відповідності до вимог Договору компенсацію витрат, понесених Орендарем. Крім того, в матеріалах справи наявне листування між сторонами з приводу проведення ремонтів вагонів. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про обізнаність Орендодавця та наявність можливості отримувати дані щодо стану напіввагонів;

- заперечуючи проти неузгодженості бюджетів, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не надав доказів необґрунтованості понесених Орендарем витрат/штучного завищення їх розміру. З урахуванням цього дії Орендаря не містять ознак зловживання; організація проведення ремонтів (технічного обслуговування) та тарифів, необхідних для організації відповідних робіт, відповідала інтересам Орендодавця щодо підтримання належного стану рухомого складу;

- суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог Орендаря щодо компенсації витрат, понесених у зв`язку з відстоєм вагонів та тарифів при передислокації на станції тимчасового відстою;

- судом першої інстанції враховано, що: попередній власник визнавав наявність обов`язків щодо компенсації витрат Орендаря на відстій вагонів, оскільки після заміни Орендодавця на Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" умови Договору не змінилися, то відповідно, обов`язок Орендодавця по компенсації вартості відстою перейшов до нового Орендодавця; з відомостей, що містяться у листі Філії "ГІОЦ" АТ "Укрзалізниця" № 46/257 від 28.03.2023, слідує, що перелічені у цьому листі 75 одиниць рухомого складу є такими, у яких станом на дату 10.11.2021 прострочений термін виконання планових видів ремонту; наслідком несвоєчасного проведення ремонтних робіт технічного обслуговування є виникнення додаткових зобов`язань щодо сплати тарифів та витрат на відстій. У випадку знаходження (простою) вагонів на коліях загального користування, якщо у таких вагонів прострочений термін виконання планових видів ремонту підлягають нарахуванню наступні платежі: плата за користування вагонами; збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях. Крім того, у випадку подальшого перевезення таких вагонів на ремонтне підприємство підлягає нарахуванню плата за перевезення;

- з урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 1 694 307,54 грн;

- перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції встановив, що такі розрахунки є обґрунтованими, арифметично правильними та здійснені відповідно до вимог законодавства та умов Договору. Відповідачем за зустрічним позовом заперечення щодо здійсненого розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, контррозрахунки не надавалися. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постановою від 10.06.2025 Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі № 904/421/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Прийняв у цій частині нове рішення про стягнення пені у сумі 484 600,55 грн, 3% річних у розмірі 29 076,03 грн, інфляційних втрат у сумі 150 530,08 грн та здійснив новий розподіл судового збору за первісним позовом. Скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі № 904/421/23 в частині стягнення пені за зустрічним позовом. Прийняв у цій частині нове рішення про відмову у стягненні пені та здійснив новий розподіл судового збору за зустрічним позовом. Виклав резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" 2 972 009,85 грн основного боргу, пеню у сумі 484 600,55 грн, 3% річних у сумі 29 076,03 грн, інфляційні втрати у сумі 150 530,08 грн та 54 543,25 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити. Зустрічний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" 1 694 307,54 грн основного боргу, 45 533,21 грн трьох відсотків річних, 330 756,72 грн інфляційних витрат та 31 058,96 грн судового збору. В порядку частини 11 статті 238 та частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами. Зарахувати вимоги по зустрічному позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" 1 694 307,54 грн основного боргу, 45 533,21 грн трьох відсотків річних, 330 756,72 грн інфляційних витрат та 31 058,96 грн судового збору в рахунок погашення первісних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" 2 972 009,85 грн основного боргу, пені у сумі 484 600,55 грн, 3% річних у сумі 29 076,03 грн, інфляційних втрат у сумі 150 530,08 грн та 54 543,25 грн судового збору. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" заборгованість в розмірі 1 565 619,04 грн та 23 484,29 грн судового збору."

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо умов Договору, щодо здійсненого розрахунку Орендної ставки, та щодо розміру заборгованості Орендаря перед Орендодавцем.

Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року за первісним позовом, оскільки Орендарем за цей період сплачувалась орендна плата та заборгованість відсутня.

Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції:

- прострочення оплати у решті місяців мало місце, а тому нарахування Орендодавцем пені, 3% річних та інфляційних втрат було обґрунтованим;

- визначення у даному випадку суми основного зобов`язань у судовому порядку не усуває факту того, що плата мала бути здійснена у відповідності до умов Договору своєчасно. Орендар у спірні періоди не здійснював сплату орендної плати взагалі, у тому числі у сумах, які вважав вірними;

- отже, спір щодо розміру основного боргу, не є обставиною яка звільняє від відповідальності за прострочення її оплати, а тому відповідні висновки суду першої інстанції є безпідставними;

- враховуючи визначені суми заборгованості за березень-червень 2022 року (за березень 2022 року на залишок заборгованості у сумі 403 849,04 грн, за квітень 2022 року від суми 1 186 875,00 грн, за травень 2022 року від суми 230 478,60 грн, за червень 2022 року від суми 101 397,36 грн (нарахування штрафних санкцій Орендодавцем за липень-серпень 2022 року не заявлялося), а також періоди нарахувань, визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" з 14.07.2022 по 13.01.2023 задоволенню за вказаний період підлягають пеня у сумі 484 600,55 грн, 3% річних у сумі 29 076,03 грн та інфляційні втрати у сумі 150 530,08 грн.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що згідно з пунктом 15.1 Договору, такий договір діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення. Отже, станом на момент прийняття даної постанови судом апеляційної інстанції строк дії Договору закінчився.

Враховуючи викладене, апеляційний суд хоча і не погодився з підставами відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання Договору судом першої інстанції, проте зазначив, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим дійшов висновку про те, що вимога позивача про розірвання Договору не підлягає задоволенню, оскільки дія Договору наразі закінчилась.

Також суд апеляційної інстанції зазначив про правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" основної заборгованості в розмірі 1 694 307,54 грн, 45 533,21 грн 3% річних та 330 756,72 грн інфляційних втрат.

Проте, як виснував суд апеляційної інстанції, судом першої інстанції безпідставно стягнуто пеню у сумі 311 069,74 грн, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору та іншими положеннями законодавства не передбачено відповідальність у вигляді пені за прострочення зобов`язань, про стягнення яких заявлено зустрічний позов.

Щодо цього суд апеляційної інстанції зазначив, що положення частини 2 статті 343 Господарського кодексу України та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", на які посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування розміру нарахованої пені, не є тими законодавчими актами, які визначають відповідну відповідальність. Вказані норми не встановлюють розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов`язання, а визначають певний спосіб її формування, а відтак не можуть бути застосовані у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені. Отже, вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення пені не підлягали задоволенню.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у даній справі, та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- суди попередніх інстанцій застосували частину 4 статті 632 та статтю 638 Цивільного кодексу України без урахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; порушили статті 13, 74 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.06.2023 у справі 916/3027/21;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування статті 638 Цивільного кодексу України щодо можливості погодження сторонами договору істотної умови лише в окремій її частині; щодо застосування частин 1, 2, 4 статті 632, частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за умови, коли після внесення відповідних змін до договору неможливо визначити його ціну, однак при цьому ціна договору була чітко визначена його попередніми редакціями, а також щодо того чи мають суди застосовувати попередні редакції договору для визначення ціни замість механізму, що передбачений частиною 4 статті 632 Цивільного кодексу України; щодо можливості одночасного застосування частини 4 статті 632 Цивільного кодексу України у поєднанні з положеннями договору про ціну для визначення ціни договору в межах одних й тих самих правовідносин;

- порушили статті 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та належним чином не дослідили докази щодо попередніх редакцій договору оренди (додаткову угоду № 68 та первісну редакцію договору); протоколи узгодження цін на листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року та лютий 2022 року; питання дії додаткової угоди № 68 в контексті припинення заставних обтяжень щодо 259 напіввагонів, що призвело до застосування неактуальної редакції договору оренди при вирішенні спору щодо відшкодування витрат на ремонт; не врахували факт того, що у Прикладі розрахунку орендної ставки допущено лише описку щодо місяця, за який беруться дані для розрахунку, проте сторони фактично використовували правильний алгоритм розрахунку, що підтверджується складеними ними протоколами узгодження цін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" подало додаткові пояснення (заперечення) щодо відзиву на касаційну скаргу.

5. Розгляд клопотань

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" подало до Суду заяву про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України. Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" подало до Суду письмові пояснення щодо наявності повноважень у представника скаржника на підписання та подання касаційної скарги у даній справі. На підтвердження відповідних повноважень представником скаржника подано ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1215613 від 08.07.2025, Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ № 1061784, договір про надання правової допомоги від 27.06.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" та адвокатом Гамеєм Валентином Володимировичем. Також у судовому засіданні 16.09.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" - адвокат Чуміна Катерина Григорівна зазначила, що надані представником скаржника пояснення та докази, надали відповідь на питання наявності повноважень у представника скаржника на підписання та подання касаційної скарги у даній справі, і таке питання відпало. Враховуючи викладене, у Суду відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" про закриття касаційного провадження.

6. Позиція Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, договірні відносини, що склалися між сторонами у справі, за своєю правовою природою мають ознаки договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

У частинах 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" обґрунтовувало свої вимоги тим, що відповідачем за первісним позовом було порушено умови Договору в частині оплати орендної плати (її сплата не в повному обсязі).

Приймаючи оскаржувані судові рішення про часткове задоволення первісного позову в частині стягнення основної заборгованості, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що умови про визначення ціни (Орендної ставки та Орендної плати) містяться в пункті 3.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 71 від 08.02.2021 та додатку до Договору - Прикладі розрахунку орендної ставки.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що зі змісту Договору, зокрема пункту 3.2, та Прикладу розрахунку орендної ставки (додаток до Договору) є неможливим встановити, за який саме місяць (розрахунковий чи наступний за розрахунковим) сторонами мають братися ставки, опубліковані редакцією Інтернет-ресурсу, при визначенні Орендної ставки. Тобто, Договором не узгоджено умови Договору в частині періоду, показники за який сторони використовують при обрахунку Орендної ставки на Розрахунковий місяць. Тобто, ціна (Орендна ставки та Орендна плата) у Договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов (бо не достатньо тих складових, які є погодженими).

Як наслідок, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував про те, що у такому випадку Орендна ставка може вважатися погодженою, лише у випадку, якщо сторонами було підписано Протокол узгодження ціни на відповідний Розрахунковий місяць. У разі, якщо такий Протокол не було підписано, то Орендна ставка (ціна) має визначатися в поєднанні умов пункту 3.2 (у тому числі пунктів 3.2.1 та 3.2.2) Договору та положень частини 4 статті 632, частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за звичайними цінами відповідного місяця. Тобто, за висновками судів попередніх інстанцій, Орендна ставка на Розрахунковий місяць повинна визначатися як середньоарифметичне значення показників ставок оренди для напіввагонів, які використовуються на внутрішньому ринку України, зазначених на сайті https://ukrvantage.com/railage в публікації за цей же Розрахунковий місяць (місяць в місяць).

Таким чином, суди виснували, що, враховуючи встановлені обставини (не підписання сторонами Протоколу узгодження ціни на відповідні Розрахункові місяці), для визначення Орендної ставки слід застосовувати, зокрема, положення частини 4 статті 632 та частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України - за звичайними цінами відповідного місяця.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Водночас, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (частина 4 статті 632 Цивільного кодексу України).

Із даної норми (частини 4 статті 632 Цивільного кодексу України) слідує, що її положення застосовуються у разі, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов. Тобто, необхідною умовою її застосування є з`ясування умов договору, а саме, чи встановлено у відповідному договорі ціну, чи може бути визначена ціна.

З`ясувавши умови договору та встановивши необхідність застосування частини 4 статті 632 Цивільного кодексу України, у такому випадку ціна у договорі визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У контексті доводів касаційної скарги та висновків судів першої та апеляційної інстанції Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 910/7722/24, які підлягають врахування в силу приписів частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд послідовно та незмінно у постановах виснував, що, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору, з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 71 від 08.02.2021) сторони погодили, зокрема, що Орендна ставка одного Вагону визначається на 1 календарний місяць (Розрахунковий період), не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує Розрахунковому періоду, на підставі діапазону орендних ставок одного напіввагону для роботи на внутрішньому ринку України, що публікується на сайті https://ukrvantage.com/railage за місяць, що передує Розрахунковому періоду.

Розрахунок здійснюється на підставі Орендних ставок одного напіввагону для роботи на внутрішньому ринку України на останній місяць, що передує Розрахунковому періоду. При цьому розрахунок Орендної ставки на Розрахунковий період визначається як середнє арифметичне значення вказаних в інформаційних повідомленнях на вищевказаному сайті значень ставок оренди для напіввагонів, які використовуються на внутрішньому ринку України в місяць, що передує Розрахунковому періоду. Орендна ставка визначається без урахування ПДВ.

Приклад розрахунку Орендної ставки наведено у додатку до цього Договору.

Із вказаного пункту Договору чітко слідує погоджений сторонами порядок визначення Орендної ставки одного Вагону, а саме, Орендна ставка на Розрахунковий місяць повинна визначатися як середнє арифметичне значення показників ставок оренди для напіввагонів, які використовуються на внутрішньому ринку України, зазначених на сайті https://ukrvantage.com/railage в публікації за місяць, що передує Розрахунковому періоду.

Натомість, із Прикладу розрахунку орендної ставки, який наведено у додатку до Договору, вбачається, що Орендна ставка на Розрахунковий місяць повинна визначатися як середнє арифметичне значення показників ставок оренди для напіввагонів, які використовуються на внутрішньому ринку України, зазначених на сайті https://ukrvantage.com/railage в публікації за цей же Розрахунковий місяць (місяць в місяць).

Водночас, умови Договору не визначають Приклад розрахунку орендної ставки, який наведено у додатку до Договору, як обов`язковий до виконання сторонами. Навпаки, саме пункт 3.2 Договору унормовує як розраховується (визначається) Орендна ставка одного Вагону.

Крім того, при оцінці змісту правовідносин сторін Договору слід враховувати також інші положення Договору.

Так, зокрема, у пункті 3.4 Договору визначено, що Орендна плата оплачується Орендодавцю або Банку (після переходу прав власності на Вагони до Банку) шляхом попередньої оплати з розрахунку за кожні 10 календарних днів (декаду) оренди Вагонів на підставі пункту 3.2 Договору у розмірі 1/3 від Орендної плати та з урахуванням пункту 3.3 Договору. Розмір платежу за третю декаду коригується відповідно до фактичної кількості Вагонів, що перебувають в ремонті, а також кількості днів ремонту таких Вагонів у звітному місяці.

У пункті 3.4.1 Договору сторонами визначено, що платежі здійснюються у такі терміни: за першу декаду - з 5 по 10 число Звітного місяця; за другу декаду - з 15 по 20 число Звітного місяця; за третю декаду - з 25 до 30 числа Звітного місяця (якщо Звітний місяць закінчується 28/29 числа, то платежі здійснюються за третю декаду - з 25 по 28/29 число Звітного місяця, відповідно).

Відповідно до пункту 3.5 Договору Звітнім місяцем в Розрахунковому періоді (Звітнім місяцем) за Договором є кожен календарний місяць в Розрахунковому місяці.

Отже буквальний та логічний зміст Договору (умови пунктів 3.2, 3.4, 3.4.1, 3.5 Договору) свідчить про погодження сторонами у пункті 3.2 Договору визначення (розрахунку) Орендної ставки одного Вагону, а саме: орендна ставка одного вагону визначається на 1 календарний місяць (Розрахунковий період), не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує Розрахунковому періоду, на підставі діапазону орендних ставок одного напіввагону для роботи на внутрішньому ринку України, що публікується на сайті https://ukrvantage.com/railage за місяць, що передує Розрахунковому періоду.

При цьому, слід взяти до уваги і те, що сторони у пункті 3.2.1 Договору визначили, що Орендна плата встановлюється на кожен Розрахунковий період та фіксується у Протоколі, який підписується усіма сторонами цього Договору не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує Розрахунковому періоду.

Тобто, визначення Орендної ставки та Орендної плати сторонами здійснюється «наперед», у поточному місяці на наступний місяць.

Також слід зауважити, що такі умови Договору були зрозумілими як Орендодавцю, так і Орендарю. До того ж саме таке розуміння сторонами умов Договору (визначення орендної ставки одного Вагону на підставі пункту 3.2 Договору, а не на підставі Прикладу розрахунку орендної ставки, який наведено у додатку до Договору) визнавалось сторонами Договору, та ними виконувалось.

Так, зокрема, у Протоколі від 28.12.2021 погодження ціни на січень 2022 року до Договору Орендодавцем визначення Орендної ставки здійснювалось на підставі пункту 3.2 Договору, а саме (як зазначено у Протоколі) - у грудні 2021 року ставки оренди напіввагонів в Україні для роботи на внутрішньому ринку, згідно з даними сайта https://ukrvantage.com/railage, становили по 1 252,00, 1 167,00, 1333,00 грн/добу (без ПДВ). Середнє арифметичне значення (1 252,00+1 167,00 + 1 333,00)/3 = 1 250,67 грн/добу (без ПДВ). Таким чином Орендна ставка одного вагону у добу на січень 2022 року становить 1 250,67 грн (без ПДВ). Розрахункова сума Орендної плати на січень 2022 року складе 10 041 629,43 грн (без ПДВ), яка складається із кількості днів у січні 2022 року (31 календарний день) та кількості вагонів - 259 штук (т. 1, а.с. 237-238).

Орендар підписав Протокол від 28.12.2021 погодження ціни на січень 2022 року до Договору із зауваженнями. Однак такі зауваження стосувались виключно кількості вагонів, а саме - 216 штук. Тому у відповідних зауваженнях Орендар зазначав, що Розрахункова сума Орендної плати на січень 2022 року складає 8 374 486,32 грн (без ПДВ) (216 вагонів * 1 250,67 грн (Орендна ставка) = 8 374 486,32 грн).

Викладене свідчить про те, що Орендар погоджувався із визначеним Орендодавцем розміру та, відповідно, порядку, визначення Орендної ставки на січень місяць 2022 року, яка розраховувалась на підставі пункту 3.2 Договору, а не на підставі Прикладу розрахунку орендної ставки, який наведено у додатку до Договору.

Аналогічно, на підставі пункту 3.2 Договору, визначення Орендної ставки Орендодавцем здійснювалось у Протоколі від 27.01.2022 погодження ціни на лютий 2022 року до Договору. При цьому такий Протокол підписано Орендарем взагалі без зауважень (т. 1, а.с. 239).

Крім того, у відзиві на первісний позов у даній справі (т. 9, а.с. 112-125) сам Орендар вказував на те, що визначення Орендної ставки повинно розраховуватись на підставі пункту 3.2 Договору, із зазначенням відповідних розрахунків.

Наведене свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" своєю попередньою поведінкою засвідчувало розуміння умов пункту 3.2 Договору, що підтверджується протоколом від 28.12.2021 погодження ціни на січень 2022 року до Договору, протоколом від 27.01.2022 погодження ціни на лютий 2022 року до Договору, відзивом на первісний позов у даній справі.

Зміна у подальшому (під час слухання цієї справи) своєї поведінки щодо розуміння умов Договору свідчить про недобросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС".

Таким чином, враховуюючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій не встановили дійсні обставини справи щодо визначення розміру основної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", та нарахованих на відповідну суму інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Також, Суд зазначає, що внаслідок неналежної оцінки умов Договору суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме приписи частини 4 статті 632 Цивільного кодексу України, яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з підставами відмови судом першої інстанції у задоволенні позовної вимоги про розірвання Договору. Однак, як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на момент прийняття постанови судом апеляційної інстанції строк дії Договору закінчився, а розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання Договору не підлягає задоволенню, оскільки дія Договору наразі закінчилась.

Водночас, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить встановлених обставин дати та причин закінчення строку дії Договору.

У частинах 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Так, в обґрунтування вимог про розірвання Договору позивач за первісним позовом посилався на приписи пункту 15.4.3 Договору, яким передбачено, що Договір підлягає достроковому розірванню у випадку якщо прострочена заборгованість Орендаря по Орендній платі перевищує 50% від місячної Орендної плати, Договір вважається розірваним на тридцятий календарний день з моменту отримання Орендарем повідомлення від Орендодавця або Банку про розірвання Договору.

Суд апеляційної інстанції зазначив про: направлення Орендодавцем Орендарю листа № BGSR-082622-1 від 26.08.2022, яким повідомлено, зокрема, про розірвання Договору; про направлення Орендарем відповіді (лист № МТ-1523 від 31.08.2022), зокрема, про відсутність підстав для одностороннього позасудового розірвання Договору, що наведені в листі від 26.08.2022 № BGSR-082622-1; направлення Орендодавцем Орендарю листа № BGSR-120922-1 від 12.09.2022, яким повідомлено, зокрема, про розірвання Договору, та відсутністю доказів вручення цього листа Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС".

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з пунктом 15.1 Договору такий договір діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків до повного їх проведення.

Проте, суд апеляційної інстанції не навів обґрунтувань (мотивів) своїх висновків про закінчення строку дії Договору, чи Договір розірваний на підставі пункту 15.4.3 Договору, у розумінні приписів частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України і частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України, і тому не діяв на момент прийняття постанови судом апеляційної інстанції, чи Договір не діяв на підставі пункту 15.1 Договору, у розумінні приписів частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України.

При цьому, Суд зазначає, що у пункті 15.1 Договору сторони погодили строк дії Договору, а не строк дії зобов`язань за Договором.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій в частині розгляду вимог позивача за первісним позовом про розірвання Договору є передчасними, зробленими без належної оцінки обґрунтування таких вимог та без належного встановлення обставин щодо цих вимог.

Крім того, як зазначалось вище, приймаючи оскаржувані судові рішення в частині розгляду зустрічних позовних вимог, суди попередніх інстанцій виснували, що з положень Договору слідує, що на Орендодавця як власника напіввагонів покладено обов`язок несення витрат: на планові ремонти (капітальний, деповських); на технічне обслуговування в гарантійний період, якщо необхідність обслуговування виникла з вини заводу виробника або вагоноремонтного підприємства. В інших випадках технічне обслуговування покладається на Орендаря.

Також суди зазначили, що на Орендаря покладається обов`язок з проведення позапланових ремонтів (технічного обслуговування), необхідність яких виникла при експлуатації Орендарем рухомого складу (наприклад, пошкодження вагону при виконанні комерційних перевезень, виконанні робіт з навантаження/розвантаження, аварій тощо), що має бути підтверджено в окремому спеціальному порядку.

Крім того, суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації ЦВ-0043, затвердженої наказом АТ "Укрзалізниця" № 417-Ц від 25.09.2008, Правил з підготовки вагонів до перевезень СТП 04-102:2021 "Вантажні вагони. Технічне обслуговування. Правила з підготовки вагонів до перевезень СТП 04-102:2021", Правил з технічного обслуговування з відчепленням "Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила з технічного обслуговування з відчепленням. СТП 04-021:2020", Настанови з деповського ремонту. СТП 04-032:2020. "Вагони вантажні. Настанова з деповського ремонту. СТП 04-032:2020", Настанови з капітального ремонту СТП 04-016:2018 ("Вагони вантажні залізничного транспорту колії 1520 (1524) мм. Настанова з капітального ремонту СТП 04-016:2018" зазначили, що:

- вагоноремонтні підприємства, що виконують капітальний ремонт вагонів несуть гарантіи?ну відповідальність за якість і роботоздатність відремонтованих вагонів та і?х деталеи?, за умови виконання споживачем правил експлуатування (застосування, транспортування і зберігання) згідно з чинним законодавством, до наступного планового виду ремонту або до виконання заданого обсягу перевезень під час експлуатування по "Пробігу", рахуючи з дати виписки повідомлення про прии??мання вагона з ремонту форми ВУ-36М;

- вагоноремонтні підприємства, що виконують деповський ремонт вагонів, за умови дотримання технологіі? вантажних операціи? з вагонами, дотримання технологіі? експлуатування та технічного обслуговування цих вагонів, несуть відповідальність за якість і справність відремонтованих вагонів, і?х деталеи? та вузлів до моменту постановки таких вагонів у наступнии? плановии? ремонт;

- гарантіи?на відповідальність за якість та працездатність матеріалів, деталеи? та вузлів, що встановлюються вагоноремонтним підприємством на вантажнии? вагон при ремонті або технічному обслуговуванні (в тому числі технічному обслуговуванні з відчепленням), які були перед тим виготовлені або відремонтовані іншим підприємством діє протягом строку (або пробігу), встановленого відповідною документацією (стандартами, технічними умовами, настановами, інструкціями, договорами, креслениками тощо);

- технічні обслуговування піввагонів ТОв-1, ТОв-2 (зі складанням форми ВУ-23М) та технічні обслуговування, які виникають у гарантійний період планових ремонтів підпадають під гарантійні зобов`язання вагоноремонтних підприємств та/або постачальників матеріалів деталей та вузлів, за умови дотримання технології вантажних операцій з вагонами та дотримання технології експлуатування вагонів.

Отже, щодо технічного обслуговування вина вагоноремонтного депо або заводу-виробника наявна (гарантійний випадок) має місце у всіх випадках, крім тих, в яких необхідність технічного обслуговування була спричинена неналежною експлуатацією рухомого складу, аварії, сходів з рейок, розкрадань, пошкоджень, спричинених порушенням порядку навантажувально-розвантажувальних робіт. Та, зазначивши, що матеріали справи не містять доказів про те, що необхідність проведення ремонтів, технічного обслуговування виникла внаслідок неналежної експлуатації вагонів Орендарем, аварій, суди дійшли висновку, що понесені Орендарем витрати підлягають компенсації за рахунок Орендодавця.

Водночас, такі висновки судів є передчасними.

Так, із умов Договору вбачається, що:

- до обов`язків Орендаря належить - здійснювати організацію та оплату технічного обслуговування Вагонів (за виключенням технічного обслуговування, передбаченого пунктом 7.2 Договору) (пункт 5.5 Договору);

- до обов`язків Орендодавця належить: 1) проводити планові (капітальні та деповські) ремонти Вагонів; 2) здійснювати технічне обслуговування у гарантійний період, якщо необхідність обслуговування виникла з вини заводу виробника або вагоноремонтного підприємства (пункт 7.2 Договору).

Тобто, умовами Договору розподілено обов`язки сторін виходячи з виду ремонту та технічного обслуговування, а саме: 1) Орендодавець несе обов`язок проводити та оплачувати планові (капітальні та деповські) ремонти Вагонів, а Орендар несе обов`язок проводити та оплачувати позапланові ремонти Вагонів; 2) Орендодавець несе обов`язок здійснювати та оплачувати технічне обслуговування Вагонів тільки у гарантійний період, та тільки якщо необхідність обслуговування виникла з вини заводу виробника або вагоноремонтного підприємства, а у всіх інших випадках обов`язок здійснювати та оплачувати технічне обслуговування Вагонів несе Орендар.

Однак, поза дослідження судами попередніх інстанцій залишились обставини виду ремонту та технічного обслуговування вагонів, оплату за які заявлено позивачем за зустрічним позовом.

Так, суди попередніх інстанцій зазначили про те, що в матеріалах справи наявні: акти щодо понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" витрат № 01/253 від 30.11.2021, № 01/261 від 30.11.2021, № 01/262 від 30.11.2021, № 01/267 від 30.11.2021, № 02/271 від 30.11.2021, № 04/289 від 31.12.2021, № 03/288 від 31.12.2021, № 02/277 від 31.12.2021, № 03/285 від 31.12.2021, № 02/286 від 31.12.2021, № 05/24 від 31.01.2022, № 02/18 від 31.01.2022, № 03/15 від 31.01.2022, № 06/45 від 28.02.2022, № 04/43 від 28.02.2022, № 07/52 від 31.03.2022, № 01/58 від 15.04.2022, № 08/68 від 30.04.2022, № 02/84 від 30.05.2022, № 09/87 від 27.06.2022, № 10/102 від 25.07.2022, № 11/108 від 28.07.2022, № 12/120 від 25.08.2022, № 13/128 від 16.09.2022 на загальну суму 1 694 307,54 грн та докази направлення таких актів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ"; договори на організацію та проведення ремонтів, на технічне обслуговування, на надання послуг з підготовки вантажних вагонів під навантаження з підрядниками та копії первинних документів на підтвердження понесення Орендарем витрат на організацію ремонтів, зокрема, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звіти, виписки з банківського рахунку, акти звіряння взаєморозрахунків, залізничні накладні щодо витрат на сплату тарифів по організації ремонтів; відомості щодо історії перерахування 75 одиниць рухомого складу в несправні та виконані ремонтні роботи (лист Філії "ГІОЦ" АТ "Укрзалізниця" № 46/257 від 28.03.2023).

Водночас оскаржувані судові рішення не містять відображення здійсненої судами оцінки зазначених доказів, у тому числі, який саме вид ремонту та/або технічного обслуговування вагонів здійснювався на підставі таких доказів.

Суд також зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо застосування положень Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації ЦВ-0043, затвердженої наказом АТ "Укрзалізниця" № 417-Ц від 25.09.2008, Правил з підготовки вагонів до перевезень СТП 04-102:2021 "Вантажні вагони. Технічне обслуговування. Правила з підготовки вагонів до перевезень СТП 04-102:2021", Правил з технічного обслуговування з відчепленням "Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила з технічного обслуговування з відчепленням. СТП 04-021:2020", Настанови з деповського ремонту. СТП 04-032:2020. "Вагони вантажні. Настанова з деповського ремонту. СТП 04-032:2020", Настанови з капітального ремонту СТП 04-016:2018 ("Вагони вантажні залізничного транспорту колії 1520 (1524) мм. Настанова з капітального ремонту СТП 04-016:2018".

Так, застосовуючи зазначені нормативні документи, суди попередніх інстанцій не врахували положення таких актів щодо конкретної відповідальності вагоноремонтних підприємств (на що поширюється відповідальність (гарантійна) таких підприємств, на вагон в цілому, чи тільки певну деталь, вузол, елемент вагона, на здійснені ремонтні роботи, на роботи по заміні та на якість і справність замінених деталей; з якого моменту та до якого часу діє така відповідальність; із здійсненням якого виду робіт чи технічного обслуговування настає відповідна відповідальність; чи наявні умови, які виключають таку відповідальність, зокрема, чи є дотримання користувачем вагонів технології вантажних операцій з вагонами, технології експлуатування та технічного обслуговування обставинами, які покладають на вагоноремонтні підприємства відповідну відповідальність).

Також суди попередніх інстанцій, враховуючи правовідносини сторін за Договором (розподілені права та обов`язки Орендодавця та Орендаря) не врахували положення таких актів щодо визначення, які існують види технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів, та які із них є плановими/неплановими, та не дослідили обставини наявності гарантійної відповідальності вагоноремонтного депо або заводу-виробника щодо кожного конкретного вагону.

Як наслідок суди попередніх інстанцій помилково виснували про те, що щодо технічного обслуговування вина вагоноремонтного депо або заводу-виробника наявна (гарантійний випадок) має місце у всіх випадках, крім тих, в яких необхідність технічного обслуговування була спричинена неналежною експлуатацією рухомого складу, аварії, сходів з рейок, розкрадань, пошкоджень, спричинених порушенням порядку навантажувально-розвантажувальних робіт.

При цьому, скаржник вірно зазначає, що суди попередніх інстанцій, переклавши на Орендодавця обов`язок доказування обставин відсутності вини вагоноремонтного депо або заводу-виробника, у розумінні пункту 7.2 Договору, порушили норми процесуального закону, які покладають обов`язок доказування на сторону, котра посилається на відповідні обставини, та фактично застосували відносно відповідача за зустрічним позовом концепцію негативного доказу, адже судами не враховано того, що у разі якщо Орендар посилається на наявність у Орендодавця обов`язку відшкодування витрат, пов`язаних з організацією проведення ремонтів та технічного обслуговування вагонів, передбачених у пункті 7.2 Договору, то саме Орендар повинен, у тому числі, довести наявність обставин, за наявності яких у Орендодавця може виникнути таке зобов`язання, у розумінні пункту 7.2 Договору.

Крім того, як визначено у пункті 6.5 Договору Орендар за письмовим дорученням Орендодавця та за згодою Банку може організовувати проведення ремонтів та технічне обслуговування передбачене у пункті 7.2 Договору з подальшим відшкодуванням Орендодавцем витрат, пов`язаних з організацією даних ремонтів (у т.ч. вартість номерних вузлів та деталей). Попередній орієнтовний бюджет технічного обслуговування, зазначеного у пункті 7.2 Договору, підлягає погодженню сторонами до початку таких ремонтів, а бюджет планових ремонтів має бути письмово погоджений Орендарем з Орендодавцем та Банком за 30 календарних днів до запланованої дати кожного з таких ремонтів.

Із наведеного пункту Договору вбачається можливість Орендаря виконати обов`язок Орендодавця, передбачений у пункті 7.2 Договору (зокрема, ремонт та технічне обслуговування у гарантійний період, якщо необхідність обслуговування виникла з вини заводу виробника або вагоноремонтного підприємства). Водночас така можливість наявна у Орендаря у разі: письмового доручення Орендодавця; попереднього, до початку ремонту, погодження сторонами орієнтовного бюджету технічного обслуговування, зазначеного у пункті 7.2 Договору.

Натомість, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, не встановили обставин зазначених у наведених пунктах Договору, за наявності яких у Орендаря виникає право вимагати у Орендодавця відшкодувати витрати, пов`язані з організацією проведення ремонтів та технічного обслуговування, передбаченого у пункті 7.2 Договору.

Крім того, у пункті 7.4 Договору сторони погодили, що витрати на ремонти, зазначені в пункті 6.5 Договору, підлягають відшкодуванню Орендодавцем Орендарю лише у випадку, якщо попередні орієнтовні бюджети таких ремонтів письмово узгоджені Орендарем з Орендодавцем та Банком.

Водночас, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, не встановлювали обставин чи виникли у Орендодавця зобов`язання щодо відшкодування Орендарю витрат на ремонти, зазначені в пункті 6.5 Договору, у розумінні положень пункту 7.4 Договору.

Таким чином суди попередніх інстанцій не встановили дійсні обставини справи щодо визначення розміру основної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС", та нарахованих на відповідну суму інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

За наведених обставин у Суду відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у цій справі, в розумінні положень статей 86 і 236 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, враховуючи, що судами не було повно і всебічно з`ясовано обставини, які входили до предмету доказування у цій справі, належним чином не досліджено зібраних у справі доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, виходячи із предмета і підстав позову, не надано належну оцінку всім обставинам і доводам сторін по суті заявлених вимог, справу, що розглядається, слід направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З огляду на наведене Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює і не ухвалює нове рішення (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України), розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 904/421/23 скасувати.

3. Справу № 904/421/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Г.О. Вронська

В.І. Студенець