Ухвала від 14.10.2025 по справі 160/789/25

УХВАЛА

14 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №160/789/25

адміністративне провадження № К/990/40025/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

перевірив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ІТАЛ УКРАЇНА» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови, і

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 27 грудня 2024 року № ПС/ДН/36298/0002/ТД-ФС (далі - Постанова).

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

01 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року, в якій ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» просить скасувати їх і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами відкриття касаційного оскарження ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права (неправильно протлумачили і застосували норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, неповно з`ясували обставини справи і не застосували закон, який підлягав застосуванню).

Гадає, що в розумінні підпунктів «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у цій справі, яка відноситься до справ незначної складності та інших справ, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження мають бути переглянуті за правилами касаційного оскарження, бо особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.

За пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України до справ незначної складності відносяться справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого той може заявити вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У КАС України термін «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).

Предметом оскарження у цій справі є постанова Управління від 27 грудня 2024 року № ПС/ДН/36298/0002/ТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, яке полягало у фактичному допуску до роботи працівника без оформлення трудового договору (контракту). Згідно з цією постановою на ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» накладено штраф у розмірі 80 000 грн.

Отож, якщо зважити на правила частин третьої, четвертої, пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, з огляду на характер спірних правовідносин, предмет позову та суб`єктний склад учасників справи, її складність та те, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то треба визнати, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі незначної складності.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 січня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цій справі та ухвалив провадити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Тут відразу треба зазначити, що малозначна справа є такою через якість своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, бо насамперед юридичне значення мають приписи частини шостої статті 12 КАС України, яка належить до Загальних положень цього Кодексу і поширює свою регулятивну дію й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Ці критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права .

Доведення обставин прийнятності касаційної скарги та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник, не заперечуючи, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, які не задовольняють його як сторону по справі, не підлягають касаційному оскарженню, однак посилається на визначену підпунктом "б" пункту 2 частини п`ятої статті 328КАС України умови прийняття касаційної скарги вважає, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Суд відхиляє такі доводи автора скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження він не навів та не обґрунтував, при розгляді яких саме справ позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі. Суд зазначає, що лише загальні покликання на такі обставини, за відсутності вмотивованих аргументів, не дають підстав для висновку, що є підстави для відкриття касаційного провадження, з посиланням на підпункт «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Стосовно «виняткового значення» справи для позивача, то в цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. За відсутності належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України посилання скаржника на винятковість справи не може бути визнана Судом прийнятною.

У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 КАС України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

До того ж треба додати, що за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), зважаючи на особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 3, 4, 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: А. І. Рибачук

Л. В. Тацій