Рішення

від 10.01.2008 по справі 13/717

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/717

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.08                                                                                 Справа № 13/717.

За позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит»м. Ровеньки

до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ровенькивський »с. Новодарівка м. Ровеньки   

про стягнення 16419 грн. 37 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивачаСитнікова М.В. дов. № 1-3/3д-95 від 29.12.2006 р.

Від відповідача Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 16419 грн. 37 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 275 від 10.12.2007 р. позов не визнає посилаючись на здійснення ліквідації підприємства, та списання боргу 26.01.2007 р. в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що 20 травня 2003 року між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати, а відповідач придбати та оплатити КРГ -22 гол.; свині –52 гол., вівці –4 гол, кролі –9 гол., нутрії –8 гол. Строк оплати договором встановлений не був.

02.06.2003 року позивач за актом прийому-передачі передав відповідачу тварин у загальній кількості 77 голів на суму 31031 грн. 00 коп.

05.05.2004 р. позивач направив відповідачу претензію № 575 з вимогою про оплату за договором в сумі 16419 грн. 37 коп.

Листом від 03.06.2004 р. у відповідь на претензію від 05.05.2004 р. відповідач зобов'язався погасити борг шляхом проведення взаємозаліків.

Інші претензії позивача залишились без відповіді.

15 червня 2005 року загальними зборами відповідача було прийнято рішення про його ліквідацію.

23.07.2005 р. в газеті «Луганська правда»було опубліковане оголошення про ліквідацію відповідача –СК «Ровенькивський».

29.07.2005 р. інформація про рішення засновників щодо припинення юридичної особи була внесена до  єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг за договором купівлі-продажу від 20.05.2003 р. в сумі 16419 грн. 37 коп. В запереченнях від 08 січня 2008 р. № 13-04 позивач зазначає, що строк позовної давності  за його вимогами не сплив, оскільки договором не встановлений строк оплати. А вимогу про оплату боргу –претензію, позивач направляв 12.01.2005 р.

Відповідач позов не визнає посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності. Відповідач зазначає, що наказом № 3 від 30.12.2006 р. борг перед позивачем в сумі 16745 грн. 40 коп. був ним списаний.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Договір купівлі-продажу від 20 травня 2003 року не містив строку виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Станом на 01 січня 2004 року строк позовної давності за спірними вимогами не сплив.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. За спірним договором зазначене право виникло у позивача після передачі 02.06.2003 року товару за договором.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.  Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

За таких обставин, строк позовної давності за спірними правовідносинами необхідно обчислювати виходячи з моменту визнання відповідачем наявності боргу в листі від 03.06.2004 р.

Станом на час звернення позивача з позовом 21.11.2007 р. строк позовної давності сплив.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач заперечує проти позову саме з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

14.01.2008 р.