4/279-4735
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" січня 2008 р.Справа № 4/279-4735
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, вул. 22 Січня,17, м. Теребовля, Тернопільської області
до Приватно-орендного підприємства “Весна-Агро”, с. Котузів, Теребовлянського району, Тернопільської області
про стягнення 9835грн. 26коп.
За участю представників сторін:
Позивача: завідувач юридичного сектору – Баланова М.М., доручення № 04/9 від 14.01.2008р.
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача –Приватно-орендного підприємства “Весна-Агро”, с. Котузів, Теребовлянського району, Тернопільської області про стягнення 9835грн.26коп. заборгованості по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій.
Позивачем на вимогу суду згідно з ухвалами про порушення провадження у справі від 30.11.2007р. та про відкладення розгляду справи від 21.12.2007р. подано до матеріалів справи копію статуту ПОП “Весна-Агро” та довідку про сплату боргу перед Пенсійним фондом України, із якої слідує обов'язок ПОП “Весна-Агро” сплачувати заборгованість, що виникла у колгоспу “Котузівський” станом на 01.05.2000р., тому слід вважати, що Приватно-орендне підприємство “Весна-Агро” є належним відповідачем щодо заявлених позовних вимог про стягнення 9835грн.26коп. заборгованості по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій.
Відповідач відзиву на позов суду не представив, повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про час і місце слухання справ був повідомлений належним чином ухвалою про порушення провадження по справі від 30.11.2007р. та ухвалою про відкладення розгляду справи від 21.12.2007р.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
Пенсійне страхування відповідно до ст.ст.2,4 „Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998р. є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється в порядку, передбаченому законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні;
Відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні щодо порядку та розміру сплати збору на пенсійне страхування регулюються Законом України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. (далі-Закон), Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 06.06.1997р. (далі - Закон про збір), Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (Далі –Закон про пенсійне страхування), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі Інструкція №21-1);
Згідно абз.4п.1ст.2 Закону про збір об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, п.2: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п.1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, а згідно абз.3 п.1 ст.4 цього ж Закону (Закону про збір) на обов'язкове державне пенсійне страхування для зазначених вище платників збору встановлена ставка збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4п.1ст.2 цього Закону, тобто в розмірі фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій;
Згідно ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України, розділу 6 „Повідомлення про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування”, розділу 7 „Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розділу 6 „Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах” Інструкції №21-1 відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснюються підприємствами на підставі повідомлень про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. „б-з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року органами Пенсійного Фонду.
Згідно Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як слідує із матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі відповідно до п.6.4. Інструкції №21-1 направило відповідачу повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2005 рік із зазначенням щомісячних сум до відшкодування, яке вручено відповідачу 03.11.2007р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення за № 220837.
Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2005р. не виконав, станом на 01.11.2007р. його недоїмка до Пенсійного фонду за цей період становить 9835грн. 26коп.
Вищезазначена сума недоїмки до Пенсійного фонду України підтверджується даними картки особового рахунку відповідача про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій станом на 15.11.2007р., повідомленням –розрахунком за 2005р.
Оскільки в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення ним заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій або заперечень з приводу заявленого позивачем позову, тому слід вважати, що позивачем доказано належними і допустимими доказами, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, його вимоги про стягнення з відповідача 9835грн. 26коп., а відтак позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати, згідно з нормою ст. 49 ГПК України та ст. 3 Декрету Кабміну України “Про державне мито”, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватно-орендного підприємства “Весна-Агро”, с. Котузів, Теребовлянського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30828249, на користь Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, вул. 22 Січня,17, м. Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21156278 – 9835 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 26коп. боргу.
3. Стягнути з Приватно-орендного підприємства “Весна-Агро”, с. Котузів, Теребовлянського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30828249:
- в доход Державного бюджету України 102 (сто дві)грн. 00коп. державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 23588119, одержувач : УДК у м. Тернополі.
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "_24_"_01_ 2008 року через місцевий господарський суд.
Суддя
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1310507 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бурда Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні