Постанова

від 17.01.2008 по справі 14/165-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/165-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2008                                                                                   Справа № 14/165-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.   

при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Мирошниченко Л.Р., юрисконсульт, довіреність б/н  від 17.12.07;

від відповідача - Карпенко Т.О., юрист, довіреність № 19/11 від 19.11.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фісон", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 14.09.07р.  у справі № 14/165-07  

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест", м. Борзна Чернігівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фісон", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про   стягнення 65983 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 17.01.2008 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Борзна-Агроінвест”, м. Борзна Чернігівської області звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю “Фісон”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 65983,58 грн. упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2007 року № 14/165-07 (суддя Панна С.П.) позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення обґрунтоване тим, що відповідачем був поставлений позивачу неякісний гранулятор, що підтверджується складеним позивачем 11.09.2006 року акт про невідповідність гранулятора та охолоджувача технічним характеристикам, не забезпечують якість продукції та підлягають поверненню.

Крім того, позивачем 22.01.2007 року було укладено акт про те, що електродвигун (30 кВт 750обр/м), який установлений на грануляторі “ПГМ-05-2000L” не такий, що був у використанні.

Не погодившись із рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на такі обставини.

Позивач звернувся з позовом  поза межами гарантійного строку (один рік).

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що придбане обладнання було змонтоване фахівцями даного напрямку. Будь-які порушення при налагоджуванні окремих вузлів чи гранулятора в цілому, які можуть виникнути в процесі монтажу неминуче приводять до зміни технічних параметрів і погіршення експлуатаційних показників.

Отримання меншої продуктивності виробництва, ніж вказана в керівництві з експлуатації (2000 кг/год) не відповідають дійсності, так як в керівництві з експлуатації гранулятора ПГМ –05-2000 чітко вказано, що продуктивність гранулятора залежить від багатьох факторів діаметра пресуючих отворів, кількості пару, розміру фракції, якості ізлому і т.п.

Тобто отримання продукції, вказаної в керівництві з експлуатації гранулятора ПГМ-05-2000 залежить не тільки від самого обладнання (гранулятора ПГМ-05-2000), але і від того, які робітники будуть на ньому працювати (кваліфіковані, які пройшли спеціальну підготовку) та яка сировина буде використовуватись.

Сума завданих збитків (упущена вигода) позивачем не обгрунтована.

Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Борзна-Агроінвест” та товариством з обмеженою відповідальністю “Фісон” укладено договір купівлі-продажу обладнання, відповідно до пункту 1.1 якого відповідач зобов”язувався продати, а позивач купити обладнання (гранулятор ПГМ-05-2000L, охолоджувач ОГП2, подрібнювач гранул КДГ-2).

На виконання умов договору, відповідно до пункту 3.2 Договору загальна сума Договору з ПДВ складає 90400,0 грн. на виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача було відвантажено продукції за накладною від 22.02.2006 року № 2 на суму 90400,0 грн. Позивач згідно до пункту 4.1 Договору здійснив оплату поставленої продукції платіжними дорученнями, з яких: № 53 від 20.02.2006 року на суму 44900,0 грн., № 63 від 21.02.2003 року на суму 5500,0 грн., № 54 від 13.01.2006 року на суму 5000,0 грн., № 33 від 12.01.2006 року на суму 5000,0 грн., № 63 від 17.01.2006 року на суму 10000,0 грн., № 213 від 13.12.2005 року на суму 20000,0 грн. –всього 90400,0 грн.

Сторонами по справі 22.02.2006 року складений Акт приймання-передачі товару. Претензії к якості отриманого обладнання з боку  позивача були відсутні.

Відповідно до пунктів 7.2, 9 Договору продавець гарантував роботу поставленого товару у період гарантійного строку 12 місяців з дня підписання акту приймання-передачі при умові правильної технічної експлуатації. Установлювання, монтаж обладнання здійснюється кваліфікованими спеціалістами - наладниками на місці експлуатації у разі несправностей в результаті неправильної експлуатації. Продавець відповідальності не несе. Товар не може бути повернений.

Як докази поставки неякісного обладнання позивач надав лист від 14.09.2006 року № 157, протокол № 2-1 від 22.01.2007 року, Акт від 22.01.2007 року, Журнал виготовлення комбікорму, розрахунок позову, здійснений на підставі продуктивності обладнання, вказаного у керівництві по експлуатації, розрахунком планової собівартості комбікорму від 01.07.2006 року, Акт обстеження електродвигуна від 16.02.2007 року, Акт від 11.09.2006 року.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно із частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Колегія суддів вважає, що надані позивачем докази, а саме: протокол електронного обладнання № 2-1 від 22.01.2007 року, Акт від 22.01.2007 року, Журнал виготовлення комбікорму, розрахунок планової собівартості комбікорму від 01.07.2006 року, Акт обстеження електродвигуна від 16.02.2007 року № 7/1, Акт від 11.09.2006 року повинні бути відхилені як належні докази, які б підтверджували, що несправності обладнання виникли саме з вини відповідача у поставці неякісного обладнання.

Позивачем не надано доказів, які саме фахівці вводили обладнання у експлуатацію, були чи ні якість несправності обладнання при вводі в експлуатацію.

Надані акти (від 22.01.2007 року, від 16.02.2007 року № 7/1,  від 11.09.2006 року), складені позивачем в односторонньому порядку, не містять обґрунтування того, що несправності  виникли в результаті поставки неякісного обладнання, а не в процесі його монтування  та експлуатації, отже і не можуть бути прийняті, як належні докази поставки відповідачем неякісного обладнання, також не надані докази, яким чином здійснювалось технічне обслуговування обладнання.

Тобто позивачем не доведений причинний зв”язок між виникненими  несправностями обладнання з поставкою відповідачем неякісного обладнання, оскільки при прийманні і монтажу обладнання позивач не зважував на його якість. Вина відповідача у поставці обладнання з несправностями позивачем не доведена.

Як докази розміру упущеної вигоди, позивачем наданий розрахунок собівартості комбікорму та Журнал виготовлення комбікорму, які не можуть бути прийняті до уваги, як належні докази, які б підтверджували розмір збитків, оскільки позивачем не доведено, що саме за цією ціною (собівартості) і фактично (укладені договори) комбікорм буде реалізований позивачем третім особам, і чи буде реалізований взагалі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог, у зв”язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2007 року по справі № 14/165-07 підлягає скасуванню.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на позивача.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2007 року по справі № 14/165-07 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест", м. Борзна Чернігівської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фісон", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область 329,92 грн. державного мита  за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.  

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           О.М.Лисенко

Суддя                                                                                 О.М.Виноградник

Суддя                                                                                 О.В.Джихур