Рішення від 08.10.2025 по справі 940/1400/25

08.10.2025 Провадження по справі № 2/940/572/25

Справа № 940/1400/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Зіп`юк Т.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Кашперівський Бурякорадгосп» про визнання відсутнім права оренди землі,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому просить визнати право оренди Приватного акціонерного товариства «Кашперівський Бурякорадгосп» (код ЄДРПОУ 00385879), номер запису про інше речове право 30479885, на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224683600:04:016:0002 таким, що припинене, та відсутнім право оренди Приватного акціонерного товариства «Кашперівський Бурякорадгосп» (код ЄДРПОУ 00385879) на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224683600:04:016:0002 та зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кашперівський Бурякорадгосп» повернути їй земельну ділянку з кадастровим номером: 3224683600:04:016:0002.

В обґрунтування зазначила, що вона має у власності земельну ділянку площею 3,5403 га, кадастровий номер: 3224683600:04:016:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить їй на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 28.02.2025 року приватним нотаріусом Бурлаченко О.Г. Дану земельну ділянку їй подарувала ОСОБА_4 , яка успадкувала її від ОСОБА_5

15.05.2015 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_5 передала в оренду відповідачу земельну ділянку з кадастровим номером: 3224683600:04:016:0002, терміном на 10 років (п. 8 Договору). Вказаний договір оренди новим власником ОСОБА_3 продовжено не було. Термін дії договору закінчився 15.05.2025 року. Про свій намір не продовжувати дію договору оренди землі від 15.05.2015 року на новий термін відповідача попереджала попередня власниця ОСОБА_4 , а в подальшому і позивачка. Станом на 18.07.2025 року відповідач продовжує володіти та користуватись земельною ділянкою позивачки з кадастровим номером: 3224683600:04:016:0002.

Позивачка вважає, що право оренди відповідача на вищевказану земельну ділянку є припиненим, а земельна ділянка підлягає поверненню їй. Враховуючи викладене, в інший спосіб, крім пред`явлення до суду вимоги про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, позивачка не може захистити своє право власності на належне їй майно, а тому вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 25.07.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11.08.2025 до суду від представника відповідача ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп» адвоката Федоркіна А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що твердження позивачки про те, що строк дії договору закінчився, а право оренди товариства припинилося є хибними та категорично заперечив проти таких тверджень, наголосивши, що договір оренди землі від 15.05.2015 року є чинним, оскільки він був автоматично пролонгований на сім років на тих самих умовах відповідно до пункту 8 Договору. Сторони, реалізуючи принцип свободи договору, встановили особливий, відмінний від диспозитивної норми ст. 33 Закону «Про оренду землі», порядок пролонгації. Пунктом 8 Договору чітко та недвозначно передбачено: "За відсутності письмових заперечень орендодавця, отриманих орендарем не пізніше, ніж за півтора року до закінчення строку дії цього договору, цей договір вважається продовженим на тих же умовах на наступні сім років". Крім того, вказав, що ні Позивачка, ні попередній власник не надали Товариству письмових заперечень щодо поновлення Договору у строк до 15.11.2023 року. Лист-вимога попередньої власниці ОСОБА_4 датований 14.02.2025 року , а заява самої Позивачки 16.04.2025 року. Обидва документи були направлені із запізненням майже на 1 рік і 5 місяців від строку, встановленого п. 8 Договору. Таким чином, оскільки орендодавець (у тому числі Позивач як правонаступник) не виконав покладеного на нього обов`язку та не скористався своїм правом надіслати заперечення у визначений Договором строк, 16.11.2023 року настала подія, з якою сторони пов`язали автоматичне продовження дії Договору на наступні 7 років, тобто до 15.05.2032 року.

Щодо тверджень позивачки про те, що товариство не надсилало повідомлення про намір скористатися переважним правом та проєкт додаткової угоди, як того вимагала ст. 33 Закону «Про оренду землі» зазначив, що ця норма застосовується для реалізації переважного права на укладення договору на новий строк, що передбачає вчинення сторонами активних дій та можливу зміну умов. Натомість, п. 8 Договору встановлює інший механізм автоматичну пролонгацію існуючого договору на тих самих умовах, яка відбувається внаслідок мовчазної згоди сторін (відсутності заперечень). Цей механізм не вимагав від товариства надсилання проєкту додаткової угоди, оскільки договір продовжувався автоматично без її укладення. Відтак, право оренди товариства є чинним, а запис про це у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є законним та достовірним. Порушення орендодавцем терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у продовженні договору оренди землі (за на явності таких заперечень) можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на продовження цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. За таких обставин, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі ( а. с. 41-45).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 08.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Порхун О.П. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп» адвокат Федоркін А.В. позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у поданому відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом,що ОСОБА_3 , є власницею земельної ділянки площею 3,5403 га, кадастровий номер: 3224683600:04:016:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить їй на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 28.02.2025 року приватним нотаріусом Бурлаченко О.Г. ( а. с. 14-18).

15.05.2015 року попередня власниця ОСОБА_5 уклала Договір оренди землі із ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп», за умовами якого орендодавець надала товариству в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224683600:04:016:0002, яка знаходиться на території Кашперівської сільської ради Тетіївського району, Київської області. Договір укладено на десять років ( а. с. 19-22).

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.07.2025 земельна ділянка площею 3,5403 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224683600:04:016:0002, яка знаходиться на території Кашперівської сільської ради Тетіївського району, Київської області, власником якої є ОСОБА_3 , перебуває в оренді в ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп» ( а. с. 23-24).

На вимогу попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_4 до ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп» про не продовження дії договору оренди землі від 15.05.2015 року, їй було повідомлено, відповідач не визнає закінчення терміну дії договору оренди землі ( а. с. 25).

16.04.2025 року позивачка, як власниця вищезаначеної земельної ділянки, звернулась до ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп» з заявою про не бажання поновлення дії договору і намір самостійно обробляти орендовану ними за договором земельну ділянку і використовувати її для власних потреб на свій розсуд ( а. с. 26-29).

Норми права, застосовані судом, та мотиви їх застосування.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачає, що по закінченню строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі»). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний зазмістом висновоквикладено впостановах ВеликоїПалати ВерховногоСуду від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21), від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) та Постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У справі, яка розглядається, судом, встановлено, що відповідач ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» не дотримався вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», не повідомивши орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, не направив з цього приводу листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди.

В той же час, позивачка та попередній власник земельної ділянки завчасно повідомили відповідача про своє небажання продовжувати термін дії спірного договору оренди на новий строк.

Із листа відповідача від 26.02.2025, адресованого попередньому власнику земельної ділянки ОСОБА_4 , на її заяву про небажання продовжувати договір на новий строк, вбачається, що ПАТ «Кашперівський Бурякорадгосп» повідомило заявницю про його переважне право на укладення договору оренди на таких же умовах та на той же строк, однак до цього листа не долучено проєкту додаткової угоди до договору оренди.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Кашперівський Бурякорадгосп» про визнання відсутнім права оренди землі та повернення земельної ділянки підлягають задоволенню.

Заперечення представника відповідача з приводу позову мотивовані тим, що сторони, реалізуючи принцип свободи договору, встановили особливий, відмінний від диспозитивної норми ст. 33 Закону «Про оренду землі», порядок пролонгації. Пунктом 8 Договору чітко та недвозначно передбачено: «За відсутності письмових заперечень орендодавця, отриманих орендарем не пізніше, ніж за півтора року до закінчення строку дії цього договору, цей договір вважається продовженим на тих же умовах на наступні сім років», ні попередній власник земельної ділянки ні позивачка, на думку відповідача, не виконали цю умову договору та у строк до 15.11.2023 не повідомили відповідача про небажання продовжувати строк дії договору оренди. Відтак, право оренди відповідача є чинним, а запис про це у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є законним та достовірним. Порушення орендодавцем терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у продовженні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на продовження цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше.

Такі доводи відповідача не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову з огляду на таке.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20), та зазначила, що «процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк.

Але стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало. Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі. […]

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18). Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону № 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою».

При цьому виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі»). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 34-38.2 постанови від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) фактично підтримала свої висновки, викладені у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) щодо обов`язку орендаря у строки, визначені законом повідомити про поновлення договору оренди, щодо загального та спеціального правила продовження оренди землі (частини п`ята, шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»), щодо «мовчазної згоди» з обов`язковим оформленням договірних відносин шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі відмови орендодавця від цього - у судовому порядку.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не намагався реалізувати своє переважне право продовження користування земельною ділянкою та своєчасно не надіслав позивачці відповідну пропозиції з проєктом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі..

Оскільки відповідач та позивач у встановлений частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі» строк не уклали додаткову угоду, спрямовану на продовження терміну дії договору оренди землі від 15.05.2015, саме по собі подальше користування орендарем земельною ділянкою, сплата ним орендної плати та відсутність заперечень орендодавця з цього приводу не свідчить про автоматичне продовження орендних правовідносин (правовий висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 19 жовтня 2021 року в справі № 615/1410/17, провадження № 61-21657св19, від 03 листопада 2021 року в справі № 317/277/19, провадження № 61-15314св20).

Суд відхиляє посилання відповідача на положення п. 8 договори оренди землі від 15 травня 2015 року, оскільки ч. 3 ст. 792 ЦК України чітко встановлює, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, чинна редакція якого мала бути врахована сторонами вказаного договору оренди землі при його укладенні, однак цього ними здійснено не було.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 13, 17, 19, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 90, 124 Земельного кодексу України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Кашперівський Бурякорадгосп» про визнання відсутнім права оренди землі - задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди Приватного акціонерного товариства «Кашперівський Бурякорадгосп» (код ЄДРПОУ 00385879), номер запису про інше речове право 30479885, на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224683600:04:016:0002.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кашперівський Бурякорадгосп» (код ЄДРПОУ 00385879) повернути ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером: 3224683600:04:016:0002.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кашперівський Бурякорадгосп» (код ЄДРПОУ 00385879, адреса: вул. Богдана Хмельницького, буд. 15, с. Кашперівка, Білоцерківський район, Київська область) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 17 жовтня 2025 року.

Суддя Р.В. Самсоненко