Ухвала від 17.10.2025 по справі 909/196/21

УХВАЛА

17 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 909/196/21

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Скол"

про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21

за касаційними скаргами Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "ЗЛАК"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025

за позовом: Приватного підприємства "Скол"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "ЗЛАК"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа"

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол"

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мервін Трейд",

відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс плюс"

відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс"

відповідача-7: Відділу Державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції

відповідача-8: Державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича

відповідача-9: Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича

відповідача-10: Івано-Франківської міської ради

відповідача-11: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа" Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про: скасування результатів аукціону, визнання недійсним та скасування договору, скасування реєстрації права власності, визнання припиненим рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права, скасування речового права на земельну ділянку, визнання звіту про експертну оцінку від 25.04.2019 та визначеної вартості, такими, що не відповідають вимогам законодавства, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу майна, скасування реєстрації права власності ТОВ "ЛММ Сервіс", скасування речового права на земельну ділянку, визнання незаконними дій Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, скасування рішення сесії Вовчинецької сільської ради, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 04.07.2023 касаційну каргу ПП "Скол" задоволено, вищевказані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Під час нового розгляду справи Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23.04.2024 позовну заяву ПП "Скол" від 12.03.2021 залишив без руху задля усунення її недоліків.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 02.07.2024 позов у частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу майна за якими за АПФ "Злак" зареєстровано право власності на незавершене будівництво, залишив без розгляду; заяви ПП "Скол" від 14.06.2024 та від 24.06.2024 щодо збільшення позовних вимог залишив без розгляду.

Зазначена ухвала від 02.07.2024 залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024.

Постановою Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 909/196/21 постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2024 у справі № 909/196/21 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 позов ПП "Скол" залишено без розгляду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 909/196/21 скасовано та постановлено справу №909/196/21 направити до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

Івано-Франківська міська ради з постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 не погодилась, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 у справі № 909/196/21.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2025 у справі № 909/196/21 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.

Ухвалою Суду від 23.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025. Зупинено касаційне провадження у справі №909/196/21 за касаційною скаргою Івано-Франківської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах №367/252/24 та №280/5691/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

10.09.2025 Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову у справі № 367/252/24, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 13.10.2025 поновлено касаційне провадження у справі №909/196/21 за касаційною скаргою Івано-Франківської міської ради та призначено справу до розгляду.

25.09.2025 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "ЗЛАК" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2025 у справі №909/196/21 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.

Ухвалою Суду від 13.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АПФ "Злак" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 та призначено справу до розгляду.

14.10.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21.

Заяву обґрунтовано тим, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. 18.12.2024 було ухвалено постанову у даній справі, що, на думку заявника, виключає можливість повторної участі зазначених суддів при касаційному розгляді скарг Івано-Франківської міської ради та АПФ "Злак" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України. На думку заявника, після подання касаційної скарги Радою у справі № 909/196/21 мав бути проведений новий автоматизований розподіл суддів, із виключенням зі складу колегії зазначених суддів. Крім того, ухвалою Суду від 23.09.2025 було зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справ № 367/252/24 та № 280/5691/24. На переконання заявника, таке процесуальне рішення є необґрунтованим, оскільки зупинення провадження було застосовано вже після того, як Велика Палата ухвалила рішення у справі №367/252/24 (10.09.2025), хоча на той момент воно ще не було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також заявник наголошує, що справа №367/252/24 має інший предмет спору, не містить попереднього питання, без вирішення якого було б неможливо розглянути справу №909/196/21 по суті. Відтак, застосування механізму зупинення провадження у такій ситуації не мало правових підстав і виходило за межі передбачених законом випадків.

Окремо заявник звертає увагу на оперативність поновлення касаційного провадження ухвалою від 13.10.2025, що, на його думку, додатково свідчить про обґрунтованість сумнівів у неупередженості колегії суддів, яка розглядала справу. На переконання заявника, поєднання зазначених обставин формує підстави для висновку, що процесуальні дії відповідної колегії могли мати вибірковий та упереджений характер, що суперечить принципу об`єктивної неупередженості суду, гарантованому як національним процесуальним законодавством, так і практикою Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2025 заяву Приватного підприємства "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи №909/196/21 визнано необґрунтованою. Передано матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Приватного підприємства "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21.

16.10.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від Приватного підприємства "Скол" надійшли заперечення на ухвалу Верховного Суду від 15.10.2025. Відповідно до яких скаржник зазначає, що колегія суддів Касаційного господарського суду перевищила межі своїх процесуальних повноважень, попередньо оцінивши обґрунтованість заяви про власний відвід, що прямо суперечить вимогам частини третьої статті 39 ГПК України. Такі дії на думку заявника створюють обґрунтований вигляд упередженості (appearance of bias) та потенційно впливають на незалежність судді, який буде визначений для подальшого розгляду заяви. Так, в ухвалі містяться ознаки дискредитації сторони позову, що виходять за межі предмета розгляду заяви про відвід та підривають довіру до суду як інституту. У результаті дій колегії порушено вимоги частини третьої статті 39 та частини третьої статті 36 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 129 Конституції України, яка гарантує забезпечення неупередженості суду як одну з основних засад судочинства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви Приватного підприємства "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21 визначено суддю Огородніка К.М. (16.10.2025).

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 7 статті 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів.

Відповідно до частини восьмої статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Перевіривши наведені Приватним підприємством "Скол" доводи, на обґрунтування заяви про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно доводів заявника про неналежність визначення складу суду у зв`язку з переданням справи на розгляд попередньо визначеному складу суддів, Суд зазначає таке.

За положеннями частин першої-третьої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною одинадцятою статті 6 цього Кодексу несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

За приписами частини восьмої статті 32 Господарського процесуального кодексу України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.

Частиною тринадцятою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає випадки, за яких виключається можливість повторної участі судді у розгляді справи. Зокрема відповідною нормою передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Поряд з цим слід зазначити, що правовою підставою визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду є Господарський процесуальний кодекс України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (надалі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду), Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджені постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 №7 (надалі - Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді) та Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджені рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6 (надалі - Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду).

Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що введені в дію з 01.04.2025.

Згідно із приписами пункту 1.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до положень пункту 2.12. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, у разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею- доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду.

За приписами підпункту 2.3.2. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді.

Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду касаційні скарги (апеляційні скарги), що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, підлягають передачі раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів), крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.

У підпункті 2.3.39.7. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), які надійшли до суду касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі якщо провадження не закінчено.

У пункті 3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, закріплено, що у судовій справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.

Таким чином, з аналізу положень внутрішньоорганізаційних актів, що визначають порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, безпосередньо підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, вбачається, що вони не встановлюють жодних обмежень щодо формування складу суду чи передачі справи раніше визначеному складу суддів. Навпаки, їх зміст прямо передбачає правило, відповідно до якого у випадку подання до Касаційного господарського суду касаційної скарги після визначення судді-доповідача у цій справі, така справа підлягає передачі судді (складу суду), визначеному раніше. Виключення з цього правила встановлено лише для передбачених випадків, зокрема надходження касаційної скарги після нового розгляду справи судом нижчої інстанції.

Суд зазначає, що 22.10.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП "Скол" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2024 у справі № 909/196/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.10.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 909/196/21 було визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.

Постановою Верховного Суду від 18.12.2024 у цій же справі постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2024 залишено без змін.

Подання касаційних скарг Івано-Франківською міською радою та АПФ "Злак" обумовлено оскарженням постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 і не пов`язане з надходженням касаційної скарги після нового розгляду справи судом нижчої інстанції. Це зумовлює застосування загального правила "передачі раніше визначеному складу", закріпленого у внутрішньоорганізаційних актах, що регламентують роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Щодо наявності сумнівів у неупередженості складу колегії суддів, які обґрунтовані постановленням ухвали від 23.09.2025 про зупинення касаційного провадження у справі № 909/196/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справ № 367/252/24 та №280/5691/24, та оперативністю поновлення провадження на підставі ухвали від 13.10.2025 Суд зазначає таке.

Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Суд зазначає, що доводи заявника фактично зводяться до необхідності відводу суддів Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. з підстав незгоди з позицією, висловленою суддями при попередньому розгляді цієї справи у Верховному Суді, процесуальними рішеннями цих суддів при попередньому розгляді справи; змістом прийнятих Судом у складі цих суддів, постанови від 18.12.2024, а також ухвали Верховного Суду від 23.09.2025 про зупинення касаційного провадження у справі та ухвали Верховного Суду від 13.10.2025 щодо швидкого поновлення провадження у справі.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України.

Обставини наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід суддів, не знайшли свого підтвердження, тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених у статті 35 ГПК України та інших передумов для відводу суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21.

З урахуванням вищевикладеного, Суд приходить до висновку, що заява Приватного підприємства "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21, не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності даних суддів, отже у задоволенні заяви про відвід суддів, слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.