Ухвала від 16.10.2025 по справі 755/11544/24

Справа №:755/11544/24

Провадження №: 1-кс/755/2785/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2025 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна JK LTD ( Джей Кей ЛТД ), про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України,

в с т а н о в и л а :

представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна JK LTD (Джей Кей ЛТД), звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме: судна «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІМО НОМЕР_1), яке належить на праві власності юридичній особі, зареєстрованій за законодавством Республіки Маршаллові острови, JK LTD (Джей Кей ЛТД), номер компанії 112453.

Мотивуючи клопотання тим, що арешт судна «ІНФОРМАЦІЯ_1» є незаконним, оскільки був накладений з численними процесуальними порушеннями, без належних підстав та всупереч нормам міжнародного й національного права. З огляду на відсутність підозрюваних, відсутність морської вимоги та наявність підтвердженого законного власника (JK LTD), у зв`язку з чим виникла необхідність скасування арешту судна.

Адвокатом зазначено, що з самого початку порушено процедуру накладення арешту, оскільки власника майна не повідомлено про судове засідання, окрім того, арешт постановлено у закритому засіданні, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та окрім того, порушено норми міжнародного морського права, так як даний арешт суперечить Конвенції ООН з морського права 1982 року та Конвенції 1952 року.

Наступними підставами, на які посилається представник власника майна, є відсутність підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки підозра, раніше вручена капітану судна, скасована як незаконна, а на даний час у кримінальному провадженні немає підозрюваних; відсутність будь яких слідчих дій з вищевказаним судном, що на думку адвоката, свідчить про відсутність його доказового значення; неналежність доказів обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення надано суду ксерокопії та скріншоти документів іноземними мовами без перекладу й належного засвідчення, що робить їх недопустимими доказами .

Звертає увагу на те, що сторона обвинувачення невірно визначила власника, оскільки у клопотанні вказана чорногорська компанія FAB PETROL DOO, однак документи підтверджують, що з 10.01.2025 єдиним власником судна є JK LTD (Джей Кей ЛТД), який до того ж є добросовісним власником. Однак, останніми не здійснювалось управління судном, яке перебувало під контролем компаній-менеджерів, адже відповідальність за маршрути покладається на судновласника та капітана.

Відтак, враховуючи вищевикладені підстави, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18.04.2025 року.

У судове засідання представник власник майна - адвокат ОСОБА_3 не з`явився подав клопотання про розгляд без його участі, підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в нього підстав.

Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась подала клопотання про розгляд без її участі, заперечувала проти клопотання про скасування арешту на майно, зазначила, що немає підстав для зняття арешту на вказане майно.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 5 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб`єкт; по-друге, чи накладався арешт на майно, по-третє, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року вбачається, що при арешті майна вбачається, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

До того ж, зі змісту ухвали вбачається, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчою суддею Дніпровського районного суду м. Києва належним чином враховані, як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв`язку з чим слідча суддя обґрунтовано дійшла висновку, що судно «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та наклала арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, стороною захисту не наведено належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року.

Зокрема, представником власника майна та власником майна не надано переконливих доказів, щодо того, що судно «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке було під керуванням капітана ОСОБА_7 , якому вручено підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1, а саме: порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України, з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчиненого повторно, службовою особою з використанням службового становища - не використовувалось у злочинній діяльності, а відтак і не має значення для даного кримінального провадження. А тому, необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 , який, будучи капітаном судна «ІНФОРМАЦІЯ_1», в порушення всіх вимог, заплив на тимчасово окуповану територію, керуючи даним кораблем. Щодо цієї підозри винесено два рішення у суді першої інстанції, одне щодо скасування повідомлення про підозру, інше про залишення скарги адвоката ОСОБА_3 без задоволення. Окрім того, Київським апеляційним судом 22.09.2025 ухвалу суду щодо скасування повідомлення про підозру скасовано, підозрюваний з липня 2025 року перебуває у розшуку, що підтверджується відомостями, які містяться на сайті МВС України у відкритому доступі.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах JK LTD (Джей Кей ЛТД), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року, у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а:

у задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна JK LTD ( Джей Кей ЛТД ), про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя