02/5897
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2008 р. Справа № 02/5897
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:
позивача: не з'явився, відповідачів: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу
за позовом національного комплексу "Експоцентр України"
до приватного підприємства "Абак"
про стягнення 1900 грн.78 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про стягнення із відповідача 1 900 грн. 78 коп., в тому числі 1 433 грн. боргу за надані позивачем послуги по обладнанню експозиційної площі на участь у виставці “ПАКУКРАЇНА/ЕТИКЕТКА-2006”, три проценти річних в сумі 69 грн. 77 коп., 296 грн. 68 коп. інфляційних втрат, 100 грн. 38 коп. штрафу за прострочення оплати вартості послуг понад 30 днів виконання зобов'язання.
17.01.2008 року до суду від позивача надійшла заява № 0411/47 про розгляд даної справи за відсутності представника позивача в зв'язку необхідністю йому бути присутнім у інших судових засіданням у господарському суді м. Києва. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але відзив на позов суду не подав, свого представника у судове засідання не направив. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником, чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступне.
Приватне підприємство "Абак" надало Національному комплексу "Експоцентр України" заявку від 21.03.2006 року на участь у виставках “ПАКУКРАЇНА-2006”, “ЕТИКЕТКА-2006” у м. Київ, оформлену за запропонованою позивачем формою, в якій відповідач вказав вимоги до рекламної продукції, яку він замовляв.
Позивач виставив відповідачу рахунок № 336/с від 21.03.2006 року на оплату вартості послуг за обладнаний експозиційний модуль в сумі 1433 грн. 95 коп.
07 квітня 2006 року сторони підписали Акт прийняття-здачі наданих послуг на суму 1433 грн. 95 коп.
Відповідач надав Гарантійний лист від 03 квітня 2006 року, в якому гарантував оплату за участь у виставці згідно рахунку № 336/с від 21.03.2006 року до 18 квітня 2006 року.
Як вбачається із позовної заяви позивача та не спростовано і не заперечено відповідачем, останній не оплатив вказану у гарантійному листі суму, підтверджену вказаними вище доказами.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, які згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 202 Господарського кодексу України повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (зокрема, надала послуги), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Проаналізувавши подані суду докази, суд приходить до висновку, що сторони уклали договір про надання послуг, зазначивши вид послуг, їх вартість, строк оплати.
Згідно статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач повинен був виконати своє зобов'язання і сплатити позивачу кошти в сумі 1 433 грн. 98 коп. не пізніше 18 квітня 2006 року. Відповідач не заперечив доводи позивача, не спростував встановлені факти, не подав суду доказів виконання ним свого зобов'язання, вказаного у гарантійному листі, чи, навпаки, невиконання позивачем своїх зобов'язань за угодою, не подав доказів проведення розрахунку із позивачем у встановлений договором строк.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений ні законом, ні договором, факти прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань підтверджені матеріалами справи, тому суд вважає правомірним і таким, що підлягає стягненню нарахування індексу інфляції в сумі 296 грн. 68 коп., трьох процентів річних в сумі 69 грн. 77 коп.
Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача штраф в сумі 100 грн. 38 коп. Заява відповідно до статті 267 Цивільного кодексу відповідачем до суду не направлялася.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із приватного підприємства "Абак" (19634, Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Берегова, 21 б, ідентифікаційний код 31448720) на користь Національного комплексу "Експоцентр України" (03680, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, ідентифікаційний код 21710384) борг в сумі 1 433 грн. 95 коп., 296 грн. 68 коп. індексу інфляції, три проценти річних в сумі 69 грн. 77 коп., 100 грн. 38 коп. штрафу, 102 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко
Рішення підписане суддею 25.01.2008 року.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1310867 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Пащенко А.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні