Ухвала від 27.08.2025 по справі 761/38036/23

Справа №761/38036/23 1-кп/760/1863/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року Солом`янський районний суд м.Києва

в складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8

ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження №№ 22023000000000773 від 31.07.2023 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, -

встановив :

На розгляді Солом`янського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження №22023000000000773 від 31.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 04.07.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01.09.2025 року включно, без визначення розміру застави.

До вказаного строку провадження не може бути розглянуто по суті.

Прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ще на 60 днів.

Сторона обвинувачення вважає, просила суд звернути увагу на при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому,що на їх думку досудовим слідством зібрано достатньо доказів, які викривають обвинуваченого у вчиненні особливо тяжких злочинів, в яких він обвинувачується.

Тому прокурор продовжує бути переконаним в тому,що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались раніше судом, а саме: можливість переховуватись від суду та залишити територію України; незаконний вплив на свідків; перешкоджати суду іншим чином.

Також прокурор взяти до уваги суду те, що 28.04.2025 року ОСОБА_6 повідомлено ще одну підозру у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.3 ст.209, ч.5 ст.191 КК України.

Тому прокурор вважав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам,а також просив суд не визначати в якості альтернативного запобіжного заходу застави.

Не погоджуючись із позицією прокурора про продовження саме такого запобіжного заходу,захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подали клопотання про зміну запобіжного заходу своєму підзахисному із тримання під вартою - на домашній арешт.

Вважають,що прокурором ризики не доведені.

Просили врахувати,що обвинувачений похилого віку, має ряд хронічних захворювань. Також запевняли суд про те,що обвинувачений не має намірів ухилятись від суду,має можливість проживати в місті Києві і тому цілодобовий домашній арешт для останнього буде достатнім для контролю за його процесуальною поведінкою.

Також захист запевнив суд в тому, здійснювати тиск на свідків їх підзахисний також не має наміру,бо впевнений в своїй невинуватості.

Також захист вважає,що нова пред`явлена підозра ОСОБА_6 надумана та не містить під собою жодних ознак злочину і тому не є ризиком.

В разі незадоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт, просили суд розглянути можливість щодо визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.

Суд,заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисників,дослідивши матеріали справи , прийшов до наступного висновку.

Відповідно до чч. 1,2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом,який застосовується виключно у разі,якщо прокурор доведе,що жоден із біль м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Крім того, чч. 3 і 5 ст.199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд враховує, що на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд приходить до висновку, що обвинувачення обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, досить серйозне і потребує ретельного дослідження доказів,наданих стороною обвинувачення. На даний час тільки оголошений обвинувальний акт та судом розпочато допит декількох свідків.

Суд вважає,що ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України вказані стороною обвинувачення є актуальними і сталими, хоча дещо знизились, але з огляду на тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень,в тому числі проти основ національної безпеки України,виправдовують подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, виходячи з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа "Бекчиєв проти Молдови").

Також, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв`язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (справа «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що прокурором у клопотаннях про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в цілому дотримано вимоги ч.1 ст.184 КПК України щодо клопотань слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, в т.ч. викладено обставини, що дають підстави висунути обвинувачення щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України.

Суд на даний час вважає,що продовжують існувати і такий ризик як можливість незаконно впливати на свідків, оскільки неможливо не враховувати становище ОСОБА_10 у суспільстві, широке коло його знайомств.

Суд продовжує вважати , що існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, суттєво не зменшилися, а саме ризик переховуватися від суду, оскільки останні в умовах воєнного стану обвинувачується у низці злочинів, серед яких особливо тяжкі, проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, зокрема санкцією ч.1 ст. 258-3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Факт про наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 громадянства рф та значної кількості активів на території держави-агресора підтверджується наданими прокурором документами .

Отже, на думку колегії суддів, при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ще на 60 днів, дотримуються вимоги кримінального процесуального закону, при цьому досліджуються всі обставини,з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу.

На думку суду застосування щодо обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Також у відповідності до ст.178 КПК України судом враховується і така підстава як наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Суду стало відомо,що ОСОБА_6 пред`явлено 28.04.2025 року підозру і оцінювати її суд не вправі.

Виходячи із вищенаведеного, клопотання захисту на даний час не підлягає задоволенню.

Суд також ураховує, що згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вищенаведеного, а також, що судовий розгляд вищевказаного обвинувачення у злочинах щодо проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки триває в умовах воєнного стану, обумовленого збройною агресією РФ проти України, з врахуванням особи обвинувачених та високого ступеню встановлених щодо них ризиків, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання завдань кримінального провадження, на підставі ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст..ст.331 ч.3 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.10.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Відкласти судове засідання на 08 вересня 2025 року 16.30.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Судді: