Ухвала від 20.10.2025 по справі 464/2026/13-к

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/2026/13-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/157/25 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 358, 138, 119, 190 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в режимі відеоконференцзв`язку, заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 щодо розгляду апеляційної скарги прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання публічного обвинувачення в суді Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2024 р. у кримінальному провадженні № 12012000000000011 від 07.11.2013 р. відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст.358, ст.138, ч.1 ст.119, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Тернопільського апеляційного суду перебуває справа № 464/2026/13-к за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2024 р. у кримінальному провадженні № 12012000000000011 від 07 листопада 2013 р. відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст.358, ст.138, ч.1 ст.119, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України.

Суддя ОСОБА_3 подав заяву про самовідвід у зв`язку з наявністю обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості під час розгляду кримінального провадження.

Заслухавши думку прокурора, який заперечує щодо задоволення поданої заяви про самовідвід з наведених у ній мотивів; захисників обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не вбачають підстав для відводу судді; ознайомившись із заявою про самовідвід судді та матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя ОСОБА_3 приймав участь у розгляді даного кримінального провадження щодо перегляду в апеляційному порядку вироку Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 р. про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.119, ст.138, ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України за апеляційними скаргами захисників обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 .

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Тернопільської області від 07 грудня 2017 р., постановленої за участі судді ОСОБА_3 , вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 р. про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.119, ст.138, ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, скасовано, а кримінальне провадження направлено на новий судовий розгляд.

За змістом судового рішення апеляційного суду, викладаючи у мотивувальній частині ухвали мотиви скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів наголосила щодо відсутності в матеріалах провадження доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.190 ч.2 КК України та ст.190 ч.3 КК України; щодо недоведеності пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ч.4 ст.358 КК України; щодо необґрунтованості вироку суду в частині наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_7 та смертями ОСОБА_13 і ОСОБА_14 з урахуванням висновків експертиз, а також у передчасності висновків суду щодо винуватості ОСОБА_7 за ст.138 КК України, оскільки його медична освіта була підтверджена в Україні уповноваженим органом, що надавало йому право на здійснення лікувальної діяльності в Україні.

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2024р. ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ст.138, ч.1 ст.119, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України визнаний невинуватим та виправданий у зв`язку з відсутністю в його діях складу даних кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення місцевим судом виправдувального вироку відносно ОСОБА_7 у даному кримінальному провадження узгоджуються з висновками апеляційного суду, наведеним в ухвалі Апеляційного суду Тернопільської області від 07 грудня 2017 р.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставини, які викликають сумніви у його неупередженості.

Виходячи з положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 р. № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За змістом рішення Європейського Суду з прав людини у справі ОСОБА_15 (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що мотиви ухвалення виправдувального вироку Шевченківським районним суду м. Львова від 1 листопада 2024 р. відносно ОСОБА_7 , з урахуванням висновків колегії суддів Апеляційного суду Тернопільської області, викладених в ухвалі суду від 07 грудня 2017 р., дають підстави учасникам провадження для обґрунтованого сумніву у наявності обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості судді ОСОБА_3 під час розгляду апеляційної скарги прокурора на вирок суду першої інстанції, яким обвинувачений виправданий у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Згідно ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити собі самовідвід.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що наведені суддею ОСОБА_3 обставини, зважаючи на приписи п.4 ч.1 ст.75 КПК України, виключають його участь у розгляді справи, а тому подана ним заява про самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 464/2026/13-к за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2024 р. у кримінальному провадженні № 12012000000000011 від 07 листопада 2013 р. відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст.358, ст.138, ч.1 ст.119, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України задовольнити.

Матеріали судової справи № 464/2026/13-к передати на повторний автоматизований розподіл між суддями.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4