Рішення

від 18.09.2006 по справі 12/245-3389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/245-3389

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2006 р.Справа № 12/245-3389

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Скрипчук О.С.             

Розглянув справу

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Ковельське ремонтно-транспортне підприємство" вул. Миру, 4а, с.Любитів, Ковельський район, Волинська область           

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС" с.Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область            

до відповідача-2 Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" вул.Січова,22а, м.Луцьк             

про  визнання договору дійсним.

За участю представників сторін:

позивача: Тарарук Л.Р.,  довіреність   № 12  від 16.03.06 р.   

відповідача-1: Арошідзе Н.Б. - директор, протокол зборів засновників № 6  від 29.06.06 р.

відповідача-2:

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Ковельське ремонтно-транспортне підприємство", с.Любитів, Ковельський район, Волинська область, надалі позивач звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС", с. Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область, надалі відповідач-1, та до комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", м.Луцьк, надалі відповідача-2 про визнання договору дійсним та зобов»язання бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію нерухомого майна.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.07.2006р., акт прийому-передачі від 07.07.2006р., витяги з реєстру прав власності, інші матеріали та просить суд визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 7 липня 2006р. дійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Відповідача-1 відзиву на позовну заяву не подав. Представник відповідача-1 в судовому засіданні факт ухилення від нотаріального посвідчення договору підтверджує посилаючись  на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДАКС" має намір вести переговори, щодо повернення майна позивачу придбаного на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 7 липня 2006р.  

Відповідач -2 комунальне підприємство Волинське обласне бюро технічної інвентаризації відзиву на позовну заяву не подало, представника в судове засідання не делегувало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, судом встановлено.

07 липня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Ковельське ремонтно-транспортне підприємство", с.Любитів, Ковельський район, Волинська область та товариством з обмеженою відповідальністю "ДАКС" с.Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, надалі Договір.

За Договором продавець - позивач по справі, зобов‘язувався передати у власність покупцю - відповідач-1 по справі, нежитлові приміщення, що знаходяться в с.Любитів Ковельського району по вул.Миру, 4 А Волинської області, які належать на праві колективної власності відкритому акціонерному товариству "Ковельське ремонтно-транспортне підприємство".

А покупець зобов‘язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти зазначені нежитлові будівлі і сплатити Продавцеві ціну продажу за них.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Ціна придбаних відповідачем-1 об'єктів складала  274333,80 грн., в тому числі ПДВ 45722,30 грн. .

Перелік об»єктів сторони визначили в п.п.1.1. п.1 Договору

Судом встановлено, що повноваження на укладення Договору директор ВАТ «Ковельське ремонтно-транспортне підприємство отримав на підставі рішення загальних зборів акціонерів  ВАТ «Ковельське РТП»№ 1 від 20.09.2005р.

Як підтверджується Протоколом загальних зборів акціонерів від 2 грудня 2005р.ВАТ «Ковельське РТП»прийняло рішення про продаж об»єктів нерухомості, що є предметом Договору, більшістю голосів.

Право власності продавця на об»єкти нерухомості підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно № 110720077, 110730005, 11071964,11071665,11070932,11072183,11072277,11071829,11072388,11070747,11072490,11072609,11072742,11072881,11071077,11070261 від 29.06.2006р. виданими реєстратором.

Як підтверджується Протоколом зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Дакс»від 3 липня 2006року, останні прийняли рішення про купівлю нерухомого майна, що належить ВАТ «Ковельське  РТП»на загальну суму 274333грн.80коп.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( п. 1 ст. 203 ЦК України ) .

Статтею 657 Цивільного Кодексу України визначено , що договір купівлі –продажу  земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

А статті 209,210,638-640,655-675 Цивільного Кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та ст. ст. 22,23 Закону № 2171-12 встановлюють, що договір купівлі-продажу спірного об'єкта, обов'язковість якого випливає із зазначеного Закону, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Разом з тим, статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий Договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Так, позивач свої зобов‘язання за Договором виконав, а саме передав у власність покупцю - відповідачу 1 по справі, нежитлові приміщення, що знаходяться в с.Любитів Ковельського району по вул.Миру, 4 А Волинської області, які належать на праві колективної власності відкритому акціонерному товариству "Ковельське ремонтно-транспортне підприємство".

Передача нежитлових приміщень була проведена за Актом прийому-передачі, підписання якого уповноваженими представниками сторін 07.07.2006 року свідчить про фактичну передачу об'єкта купівлі –продажу.

Представник відповідача -1 в судовому засіданні факт передачі об»єктів купівлі-продажу підтверджує та фактичне володіння ними не заперечує.

Однак, як встановлено в судовому засіданні відповідач-1 відмовляється з‘явитися до нотаріальної контори за місцезнаходженням нерухомого майна для нотаріального посвідчення Договору, що і є підставою звернення до суду з позовними вимогами.

Таким чином,  суд встановив, що позовні вимоги про визнання договору дійсним підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально, а відтак підлягають до задоволення вимоги про зобов»язання бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію  нерухомого майна на підставі Договору.

Державне мито і інші судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-1, оскільки як встановлено в судовому засіданні він ухиляється від нотаріального посвідчення договору.  

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.07.2006р., що укладений між продавцем –ВАТ «Ковельське РТП»та покупцем ТзОВ «ДАКС»дійсним.

3. Зобов‘язати комунальне підприємство Волинське обласне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію нерухомого майна придбаного на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.07.2006рв порядку, встановленому законодавством.   

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКС», с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 32577162 на користь відкритого акціонерного товариства «Ковельське ремонтно-транспортне підприємство», с.Любитів, вул.Миру, 4 «А», Ковельського району, Волинської області, ідентифікаційний код 03569255 –85 грн. в рахунок повернення сплаченого позивачем державного мита, 118 грн. в рахунок повернення сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з моменту набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          О.С. Скрипчук