Ухвала від 14.10.2025 по справі 902/579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14 жовтня 2025 р. Справа № 902/579/24

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3-5, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22455; код ЄДРПОУ 44110528)

про банкрутство

за участю :

арбітражний керуючий Комлик І.С. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ПАТ "Укрнафта": Мошенець Д.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ГУ ДПС у Вінницькій області: Панасюк В.В.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 902/579/24 за заявою ПАТ "Укрнафта" до ТОВ "Вілара" про банкрутство.

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Постановою суду від 11.03.2025 року боржника визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комлика І.С..

24.07.2025 року до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява б/н від 22.07.2025 року (вх. № 01-36/925/25) про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника в розмірі 45 098 684,00 грн у справі № 902/579/24.

Ухвалою суду від 25.07.2025 року призначено заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 22.07.2025 року (вх. № 01-36/925/25) про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/579/24 до розгляду в судовому засіданні на 14.10.2025 року об 11:00 год..

На визначену - 14.10.2025 року в судове засідання, яке проведено режимі відеоконференції, з`явилися арбітражний керуючий Комлик І.С., представники ПАТ "Укрнафта" та ГУ ДПС у Вінницькій області.

Також, судом встановлено, що 13.10.2025 року до суду від арбітражного керуючого Комлика І.С. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-57/5151 від 13.10.2025 року про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 902/579/24.

В ході розгляду справи, представник Заявника просила суд включити Головне управління ДПС у Вінницькій області до реєстру вимог кредиторів у справі.

Арбітражний керуючий зазначив, що дані вимоги є конкурсними, однак були заявлені після встановленого законодавством строку.

Представник ПАТ "Укрнафта" повідомив, що заперечень щодо кредиторської заяви ГУ ДПС у Вінницькій області немає.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.

Так, за змістом кредиторської заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 22.07.2025 року та наявних матеріалів справи, вбачається, що станом на дату звернення до суду, відповідно до інтегрованих карток особового рахунку платника податків, що містить хронологію та підстави виникнення боргу, не заявлені конкурсні вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Вілара" становлять 45 098 684,00 грн, а саме:

- податок на додану вартість - 45 096 644,00 грн, з яких : основного платежу - 30048109,00 грн, штрафної санкції - 15 048 535,00 грн;

- адмін. штрафи та інші санкції - 2 040,00 грн - штрафної санкції;

Таким чином, сума конкурсних вимог, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів становить 45 098 684,00 грн із яких : основний платіж в сумі 30 048 109,00 грн, штрафні санкції в сумі 15 050 575,00 грн.

Разом з цим, заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника податку та податковими повідомленнями-рішеннями № 0169430702 від 05.06.2025 р., №0169390702 від 05.06.2025 р., № 0169420702 від 05.06.2025 р., які були надіслані за місцезнаходженням ТОВ "Вілара".

Водночас, зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені у адміністративному чи судовому порядку, а тому набули статусу узгоджених.

Також, відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення № 0169430702 від 05.06.2025 року, періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є 01.02.2022 року - 29.02.2024 року.

Відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення № 0169390702 від 05.06.2025 та розрахунку фінансових санкцій (штрафів) до податкового повідомлення-рішення, періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є лютий 2022 року - січень 2023 року.

Відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення № 0169420702 від 05.06.2025 року, періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є лютий 2022 року - грудень 2023 року.

Таким чином, зі змісту податкових повідомлень-рішень № 0169430702 від 05.06.2025, № 0169390702 від 05.06.2025, № 0169420702 від 05.06.2025, вбачається, що моментом виникнення заявлених кредиторських вимог є період з лютого 2022 року до 29 лютого 2024 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство TОB "Вілара", з чого слідує, що такі вимоги є конкурсними.

Поряд з цим, відповідно до змісту акту документальної перевірки № 11482/02-32-07-13/44110528 від 30.04.2025, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0169430702 від 05.06.2025, № 0169390702 від 05.06.2025, № 0169420702 від 05.06.2025, періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є 01.02.2022 року - 29.02.2024 року.

На підставі викладеного, Заявник просить суд включити ГУ ДПС у Вінницькій області до реєстру кредиторів у справі № 902/579/24 із основними вимогами у розмірі 45 098 684,00 грн із яких : 30 048 109,00 грн - основного платежу (третя черга задоволення), 15 050 575,00 грн - штрафні санкції (шоста черга задоволення), а також із сумою судового збору у розмірі 6056,00 грн (перша черга задоволення).

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Комлика І.С. № 02-57/5151 від 13.10.2025 року про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 902/579/24, із заяви кредитора слідує, що станом на день подання заяви вищезазначений податковий борг у сумі 45 098 684, 00 грн Боржником до бюджету не сплачений.

Із встановлених у справі обставин вбачається, що позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання Боржником вимог податкового законодавства охоплювала період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, ліквідатор ТОВ "Вілара" вважає, що існують підстави для визнання грошових вимог ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Вілара" у сумі на загальну суму 45 098 684, 00 грн, які складаються з : 30 048 109,00 грн - основного боргу, податку на додану вартість; 15 050 575, 00 грн - штрафні санкції; 6 056,00 - судовий збір.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до відомостей з офіційного веб-порталу судової влади України, 23.08.2024 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника : протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до матеріалів справи, заява ГУ ДПС у Вінницькій області б/н від 22.07.2025 року про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/579/24, надійшла до суду 24.07.2025 року за вх. № 01-36/925/25, тобто поза межами визначеного ч.1 ст.45 КУзПБ строку на подання заяв з конкурсними грошовими вимогами до боржника.

Принагідно, суд зважає на те, що із долучених до вказаної кредиторської заяви документів вбачається, що заявлені конкурсні кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до Боржника в загальній сумі 45 098 684,00 грн, виникли до відкриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Вілара" (ухвала від 21.08.2024 року у справі №902/579/24), а отже є конкурсними, однак заявлені після закінчення строку, встановленого КУзПБ для їх подання.

Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2024 року у справі № 910/6555/21, визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку (відповідний висновок наведений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14).

Абзацом 11 частини 1 статті 1 КУзПБ до кредиторів боржника віднесено контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ у межах своїх повноважень, який має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; у разі виникнення вимог податкового органу до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника-платника податків та відсутності їх забезпечення заставою майна боржника, такі вимоги є конкурсними за своєю правовою природою (п. 37 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 916/177/17).

Виходячи з вимог КУзПБ обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі №904/10198/15).

При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, адже законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Водночас, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора кореспондує його праву на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18).

Відтак, саме на кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15).

Натомість обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, від 27.02.2024 у справі № 902/1406/15).

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Слід також зазначити, що норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до карток особового рахунку платника податку - ТОВ "Вілара", у Боржника наявна заборгованість перед ГУ ДПС у Вінницькій області в загальній сумі 45 098 684,00 грн, з яких :

- 30 048 109,00 грн (податок на додану вартість, донараховано основного платежу за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення № 0169390702 від 05.06.2025 р.);

- 15 048 535,00 грн (донараховані штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік), податкові повідомлення-рішення № 0169420702 від 05.06.2025 р., № 0169390702 від 05.06.2025 р.);

- 2 040,00 грн (донараховані штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік), податкове повідомлення-рішення № 0169430702 від 05.06.2025 р.).

Водночас, в матеріалах справи наявні копії зазначених вище податкових повідомлень-рішень, з яких вбачається, що зазначені суми штрафних санкцій нараховані на підставі акта перевірки № 11482/02-32-07-13/44110528 від 30.04.2025 року.

Так, за змістом акта перевірки № 11482/02-32-07-13/44110528 від 30.04.2025 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Вілара" (код ЄДРПОУ 44110528) щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період діяльності з 01.02.2022 року по 29.02.2024 року" (копія наявна у справі), серед іншого, вказано, що перевіркою дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період діяльності з 01.02.2022 року по 29.02.2024 року встановлено порушення платником податків :

1) п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.4 Податкового кодексу України : занижено позитивне значенням різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) за період з 01.02.2022 року по 29.02.2024 року на загальну суму 30 048 109,00 грн;

2) п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України - не подано податку декларацію з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди лютий 2022 року - грудень 2023 року;

3) пп. 16.1.5., р. 16.1. ст. 16, п. 44.1., п. 44.3., п. 44.6. ст. 44, п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме : ненадання документів, необхідних для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені ГУ ДПС у Вінницькій області до визнання кредиторські вимоги до ТОВ "Вілара" у розмірі 45 098 684,00 грн (30 048 109,00 грн (основний платіж) + 15 048 535,00 грн (штрафні санкції) + 2 040,00 грн (штрафні санкції)), виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство TОB "Вілара" (ухвала суду від 21.08.2024 року у справі № 902/579/24), а тому є конкурсними та підтверджені наявними у справі доказами, в зв`язку з чим, підлягають визнанню у повному обсязі.

Відповідно до підпунктів 14.1.39., 14.1.156., 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.19. п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 31.1. ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно 42.1. ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Приписами п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Приписами пунктів 113.1., 113.7., 113.8. ст. 113 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. е) п. 176.1. ст. 176 ПК України, платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Суд зауважує, що матеріали цієї справи не містять доказів щодо оскарження Боржником зазначених вище податкових повідомлень-рішень у адміністративному чи судовому порядку.

Також, судом встановлено, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви ГУ ДПС у Вінницькій області, доказів щодо спростування чи погашення ТОВ "Вілара" податкового боргу в сумі 45 098 684,00 грн, який заявлений до визнання, останнім не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

За змістом пунктів 3, 6 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому : у третю чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 22.07.2025 року (вх. № 01-36/925/25) про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/579/24 в повному обсязі з мотивів наведених вище та визнання конкурсних грошових вимог у розмірі 45 098 684,00 грн, із яких : 30 048 109,00 грн - основного платежу (третя черга задоволення вимог кредиторів); 15 050 575, 00 грн - штрафні санкції (шоста черга задоволення вимог кредиторів), які підтверджені наданими доказами.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/579/24 (перша черга задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 22.07.2025 року (вх. № 01-36/925/25) про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/579/24, в повному обсязі.

2. Визнати конкурсні грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028; код ЄДРПОУ 44069150) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22455; код ЄДРПОУ 44110528) в розмірі 45 098 684,00 грн, із яких : 30 048 109,00 грн - основного платежу (третя черга задоволення вимог кредиторів); 15 050 575, 00 грн - штрафні санкції (шоста черга задоволення вимог кредиторів); а також 6056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/579/24 (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому (ліквідатору) Комлику І.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Вілара" у справі № 902/579/24.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС учасників справи та на електронні адреси: ПАТ "Укрнафта" - office@ukrnafta.com; представникам ПАТ "Укрнафта": адвокату Григор`євій Н.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокату Юхименко С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адвокату Мошенцю Д.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Пилипчук В.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвоката Савону О.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ТОВ "Вілара" - vilara_llc@ukr.net; представнику ТОВ "Вілара" та уповноваженій особі учасника ТОВ "Вілара" адвокату Шевченку В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; арбітражному керуючому Комлику І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - pobox@ukrtatnafta.com; представнику АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" адвокату Михайленко А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ТОВ "ВНП" - vnp_llc@ukr.net; ТОВ "Люкс Інвестмент" та представнику ТОВ "Люкс Інвестмент" Кульчицькій І.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ГУ ПФУ у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.