Рішення від 09.10.2025 по справі 922/3921/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в особі Харківської міської ради до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про стягнення коштів за участю :

прокурора : Клейн Л.В., службове посвідчення № 072868, видане 01.03.2023

представника відповідача: адвокат Третьякова Н.Ю., (в режимі відеоконференції), ордер

ВСТАНОВИВ:

Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на користь Харківської міської ради коштів у розмірі 682 654,88 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2025 (суддя Прохоров С.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25); постановлено здійснювати розгляд справи в межах справи №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва" за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.

04.07.2025 року через підсистему Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову посилаючись на необґрунтованість розрахунку заборгованості, просить суд перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження по справі, також просить суд призначити по справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) судову експертизу з питань землеустрою.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025, для розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22)(922/1967/25) визначено суддю Міньковського С.В.

11.07.2025 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якому він заперечує проти призначення експертизи по справі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 17.07.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження; почав підготовче провадження і призначив підготовче засідання на "14" серпня 2025 р., зазначивши, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи буде вирішено під час підготовчого провадження; встановив позивачу та відповідачу строк для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою суду від 14.08.2025 року в задоволенні клопотання боржника про призначення судової експертизи з питань землеустрою відмовлено; відкладено підготовче засідання по справі на 11.09.2025.

09.09.2025 року до суду від прокурора надійшли письмові пояснення щодо земельної ділянки.

В судовому засіданні 11.09.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви прокурору Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах Харківської міської ради, про долучення письмових пояснень до матеріалів справи та повернення даних пояснень, оскільки вони були подані з пропуском строку, та керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, оголосив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2025.

Прокурор підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Також, згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до Господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 було зазначено про те, що надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

У зв`язку з викладеним, Харківська міська рада є належним позивачем у вказаній справі.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів за використання земельної ділянки без укладання договору оренди.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Разом з цим, як зазначає позивач в поданій заяві, Харківською міською радою, у тому числі її службовими особами, при наявності зазначених вище порушень інтересів територіальної громади м. Харкова, а саме факту не сплати ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Про зазначені вище порушення та намір представництва інтересів держави органами прокуратури у суді в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова повідомлено Харківську міську раду листами від 18.03.2025 за № 52-106-1721вих-25 та від 08.05.2025 за № 52-106-2923вих-25. Однак, Харківська міська рада не скористалася своїм правом на звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, оскільки вказані інтереси залишилися незахищеними, наведене стало підставою для звернення Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Отже, як свідчить зміст позовної заяви, прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом у межах даної справи.

Розглянувши спір по суті суд встановив такі обставини.

Так судом встановлено, що у власності Харківської міської ради перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013, загальною площею 0,0575 га, яка розташована за адресою: м. Харків, Холодногірський район, вул. Різдвяна (Енгельса), 10.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.07.2021 за №НВ-0007212032021 державну реєстрацію зазначеної вище земельної ділянки здійснено 06.07.2011.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, сформована як об`єкт цивільних прав 06.07.2011 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі), що погоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах у справах № 922/3780/17, № 922/536/18, №922/391/18, № 922/981/18, №922/2843/19.

В порядку ст. 189 Земельного кодексу України уповноваженою особою Харківської міської ради - головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В. здійснено обстеження зазначеної вище земельної ділянки, про що складено акт від 14.07.2020 з додатками у вигляді план-схеми земельної ділянки та фото.

За результатами проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 розташована нежитлова будівля літ. "А-3" право власності на яку зареєстроване за Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва") та ОСОБА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. «А-3», загальною площею 1 482,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстроване:

- 218/2000 з 25.06.2019 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 25.06.2019 № 998;

- 1782/2000 з 02.12.2014 за ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2014 № 3368.

Реєстрація речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 6310137200:01:002:0013 за ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" не здійснювалась.

Відповідно до п. 286.6 ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Оскільки, на земельній ділянці площею 0,0575 га по вул. Різдвяній, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:01:002:0013) знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 та ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», то розмір безпідставно збережених коштів за її використання був визначений Харківською міською радою шляхом застосування пропорційного підходу відповідно до площі належного відповідачу нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 17.08.2022 у справі № 922/1646/20, від 18.10.2023 у справі № 639/6422/21.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 02.06.2021 за № 13231/5/20-40-04-03-11 відповідно до наявних інформаційних ресурсів ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" загальна сума надходжень земельного податку з юридичних осіб становить: 2020 рік 13116,7 гривень, протягом 2021 року станом на 27.05.2021 земельний податок не сплачувався.

Таким чином, ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" використовує земельну ділянку з кадастровим номером: 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1482,3 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1247/18 затверджено Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

Зокрема, вказаним порядком передбачено, що самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Харкова здійснює Харківська міська рада в особі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності м. Харкова Департамент проводить обстеження будь- яких земельних ділянок комунальної власності м. Харкова, здійснює фото- та відеозйомку земельної ділянки, застосовує технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів територіальної громади м. Харкова, за результатами чого складається акт обстеження земельної ділянки. В акті обстеження земельної ділянки зазначається її фактична площа (наприклад, відповідно до меж будівель, паркану тощо). Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Департаментом за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності), сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності) (п.п. 5.1, 5.3, 5.4, 5.6 Порядку).

Отже, саме Департамент уповноважений, за результатами вжитих заходів самоврядного контролю, скласти акт обстеження земельної ділянки та здійснити розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

На підставі вищевказаних документів, згідно з Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, яке затверджено рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 за № 41/08, Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 без правовстановлюючих документів на неї.

Так, в період з 01.01.2020 по 31.10.2021 розмір орендної плати в місяць становив 33 131,98 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 4969797,00 грн., ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1).

Сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку в зазначений період використовував відповідач, визначена пропорційно розміру його частки на об`єкт під літ. «А-3», загальною площею 1 482,3 кв.м. по вулиці Різдвяній, 10 (1782/2000), від загальної суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 575 кв. м, що складає 5 577 772,00 гривень.

Водночас, 18.03.2020 набув чинності Закон України від 17.03.2020 за № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" (Закон №533), яким, зокрема, внесені зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю.

Так, підрозділ 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 524, згідно з яким за період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України від 02.04.2020 р. № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 540), яким змінено норму пункту 524 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо плати за землю.

Згідно з нормами Закону № 540 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Розмір безпідставно збережених ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою, становить: 695 771,58 грн. 13 116,70 грн. = 682 654,88 гривень. Отже, за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" мало би сплатити 682 654,88 грн. Розрахунок зазначених сум здійснено згідно з даними, наявними у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4674 та від 22.07.2021 за № 828/176-21.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м.Харкова не є належним доказом, оскільки він сформований на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Проте, суд не погоджується із даними твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 (далі Порядок № 489) (діючий на момент видачі витягів від 27.07.2021 № 2898 та від 27.07.2021 № 2895).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8 до Порядку № 489) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9 до Порядку № 489).

Як вже було зазначено, рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

Вказана Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка застосовується відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 з 01.01.2020 пройшла державну експертизу, у відповідності до діючої на момент її затвердження ст. 21 Закону України "Про оцінку земель".

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати.

Аналогічна позиція викладена в постанові КГС ВС від 29.05.2020 по справі № 922/2843/19.

Крім того, згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013, який надано до заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» є чинний, та не скасований в судовому порядку. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, вищевказаний витяг є належним та допустимим доказом по справі, який визначає розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також, суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо неправомірності зазначення у витягах з нормативної грошової оцінки про те, що у відомостях з державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель стосовно даної земельної ділянки, адже такий код визначений на підставі УКЦВЗ і становить 1.11.6, що і повинно бути відображено у витягах про нормативну грошову оцінку, що в свою чергу привело до неправильного розрахунку розміру нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, і відповідно впливає на розмір зобов`язань відповідача щодо сплати оренди за землю та зазначає наступне.

Так, Листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205 затверджено Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ). Відповідно до вказаного класифікатора код 1.11.6 відповідає цільовому призначенню землі комерційного використання - Іншої комерційної діяльності. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено нову Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ). Відповідно до п. 1.2 вказаної КВЦПЗ код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (діючий на момент оформлення витягу від 03.07.2020 № 4674 та від 22.07.2021 № 828/176-21).

Пунктом 3 Розділу І вказаного Порядку інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів здійснюється за формулою: Цн =В х Нп/ Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1). Додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 5 розділу ІІ) визначено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф). У п. 2 примітки до даного додатку зазначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. Отже, оскільки в відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 по вул. Різдвяна, 10 у м. Харкові відсутній код КВЦПЗ, а лише наявний код УКЦВЗ - 1.11.6 (що не є тотожним), у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4674 та від 22.07.2021 № 828/176- 21 вірно зазначено про відсутність коду КВЦПЗ.

Також суд не погоджується з позицією відповідача, що він не є повноцінним співкористувачем вказаної земельної ділянки, оскільки його право користування порушується власниками суміжних ділянок, на земельній ділянці встановлена огорожа, яка позбавляє відповідача фактично користуватись земельною ділянкою за її практичним цільовим призначенням обслуговування нежитлової будівлі, та зазначає що розмір безпідставно збережених коштів за її використання був визначений Харківською міською радою шляхом застосування пропорційного підходу відповідно до площі належного відповідачу нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 статті 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; З) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88ц-13, постанова ВПВС у справі № 587/430/16-ц, 629/4628/16-ц від 23.05.2018, № 922/3412/17 від 20.11.2018, № 917/1739/17 від 04.12.2019).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним с, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондиційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Під безпідставно збереженим майном мається на увазі грошові кошти в розумінні статей 179, 190 ЦК України, оскільки відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ІДК України.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах: Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15, Великої Палати Верховного Суду від 20.1 1.2018 у справі № 922/3412/17, Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року, у справі №320/5877/17, Верховного Суду від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі № 922/207/15, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17).

Таким чином, ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" безпідставно використовувало спірну земельну ділянку та зберегло кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за наявності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

Тобто відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" за рахунок Харківської міської ради.

Розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню, розрахований міською радою виходячи з розміру орендної плати за землю та складає 682654,88 гривень.

Внаслідок використання ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Аналогічна правова позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, постановами Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15 та від 12.04.2017 у справі № 922/207/15.

Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог прокурора, тому, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 8191,86 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ: 14344275, адреса : с. Шарівка, Богодухівський район, Харківська область, 63030) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, код класифікації доходів бюджету: 24062200, номер рахунку: UA698999980314090611000020649) кошти у розмірі 682 654,88 грн

3. Стягнути з торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ: 14344275, адреса : с. Шарівка, Богодухівський район, Харківська область, 63030) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код банку 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800) судовий збір у розмірі 8191,86 грн

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити позивачу, відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "20" жовтня 2025 р.

СуддяС.В. Міньковський