Ухвала від 13.10.2025 по справі 214/2673/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025року

м. Київ

справа № 214/2673/24

провадження № 61-11934ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року у справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів дарування, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що Криворізька міська рада звернулась до суду із зазначеним позовом у березні 2024 року.

02 квітня 2024 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено підготовче судове засідання.

У вересні 2024 року міська рада уточнила свої позовні вимоги.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23 травня 2025 року.

15 червня 2025 року третя особа - ОСОБА_1 подала до суду позовну заявудо Криворізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року, у прийнятті позовної заяви відмовлено та повернуто заявниці.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що третя особа позов пред`явила з порушенням встановленого судом процесуального строку. Справа, що розглядається, знаходиться на стадії судового розгляду по суті та у ній закрито підготовче судове засідання. Крім того, об`єднання справ в одне провадження в даному випадку не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справ, виконанню завдання цивільного судочинства, таке об`єднання не є недоцільним. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть по суті однорідних, а за обставинами вказаних справ підстави та предмет позовів є різними, хоч і стосується одного і того ж нерухомого майна, розширює предмет доказування, ускладнює розгляд та вирішення справи.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з її пред`явленням з порушенням встановленого судом процесуального строку. Зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 подана після закриття підготовчого провадження. Поважних причин неподання позову з моменту відкриття провадження у справі (02 квітня 2024 року) і до закриття підготовчого провадження (14 травня 2025 року) суду не наводить, а тому місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо повернення вказаного позову.

22 вересня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та повернути справу для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що Криворізька міська рада просить зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівель та споруд, у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі ухвалою від 14 травня 2025 року відмовлено, це стало об`єктивною обставиною для подання позову третьої особи. Суди дійшли помилкових висновків щодо пропуску строку для подання позову, оскільки розгляд справи по суті не розпочався, тому ОСОБА_1 подала позов своєчасно. Позовні вимоги Криворізької міської ради порушують майнові прави та інтереси ОСОБА_1 . Прийняття позову є доцільним та сприятиме результату вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження (стаття 195 ЦПК України).

У частинах першій - третій статті 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику (частина третя статті 194 ЦПК України).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (частина сьома статті 178 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву.

У частині третій статті 188 ЦПК України передбачено, що об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 197 ЦПК України об`єднання справналежить до питань, які суд вирішує у підготовчому зсіданні, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить, що третя особа має право пред`явити самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, у строк для подання відзиву, але не пізніше ніж до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті, а у випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд наголошував, що повернення зустрічного позову (позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору) не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах (див., зокрема постанову Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у cправі № 904/372/23 (904/6351/23), ухвалу Верховного Суду від 10 січня 2025 року у справі № 765/15415/23)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року в справі № 237/3566/17 вказано, що «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику. За таких обставин, установивши, що ОСОБА_4 пропустив строк на звернення до суду з зустрічною позовною заявою та з клопотанням про продовження строку на подання зустрічного позову не звертався, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви».

Встановивши, що третя особа ОСОБА_1 подала позов з пропуском строку, поважних причин неподання позову у встановлений строк і до закриття підготовчого провадження (14 травня 2025 року) не зазначила, суди зробили обґрунтований висновок про його повернення.

Аргумент касаційної скарги, що ОСОБА_1 подала позов своєчасно, оскільки ще не було оголошено про початок розгляду справи по суті, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_1 є учасником цієї справи з початку провадження, тому мала право заявити самостійні вимоги щодо предмета спору протягом строку, який був встановлений судом для подання відзиву, але не пізніше ніж до початку підготовчого засідання, оскільки справа розглядалася за правилами загального позовного провадження. Відповідний строк був встановлений судом в ухвалі від 02 квітня 2024 року про відкриття провадження у цій справі. Ухвалою від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23 травня 2025 року. ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву 15 червня 2025 року.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року тапостанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 214/2673/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко