Рішення
від 18.01.2008 по справі 15/577пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/577пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.08 Справа № 15/577пн

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства Виробничого об'єднання «Луганський верстатобудівний завод», м. Луганськ

до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», м. Луганськ

про визнання права власності

Представники сторін:

від позивача –Віскунов О.В., представник по довіреності від 03.12.07 №3;

від відповідача –Дуднік К.М., представник по довіреності від 03.10.2007р.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: первісно за позовною заявою заявлено вимоги про визнання права власності за державою Україна в особі Верховної ради України (балансоутримувач - державне підприємство виробниче об'єднання „Луганський верстатобудівний завод", м.Луганськ, вул.Почтовая, 1 код 14311005), на об'єкти нерухомості за переліком зазначеним в позовній заяві.

В судовому засіданні 11.01.2008р. оголошувалася перерва до 18.01.2008р. о 12 год. 40 хв.

Заявою про уточнення позовних вимог позивач конкретизував перелік об'єктів нерухомості щодо яких заявлено позовні вимоги, та просить визнати право власності за державою Україна в особі Міністерства промислової політики України (балансоутримувач –державне підприємство виробниче об'єднання „Луганський верстатобудівний завод”, м.Луганськ, вул.Почтовая, 1 код 14311005), на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою:

- м. Луганськ, вул. Лінія желєзной дорогі, 31 а:

1. Виробнича будівля (літ.Ж-1), загальною площею 605,9 кв.м

2. Виробнича будівля (літ. З1-1, З-2), загальною площею 935,1 кв.м.

3. Будівля автовагової (літ.Л-1) з навісом (літ. л), загальною площею 33,6 кв.м.

4. Будівля складського приміщення (літ.Г-1), загальною площею 131,4 кв.м.

5. Будівля складського приміщення (літ.В-1), загальною площею 29,9 кв.м.

6. Естакада (літ.А) зі складами (літ.А1-1, А2-1), загальною площею 378,2 кв.м.

7. Складська будівля (літ.К-1) з вхідним ганком (літ.к), загальною площею 84,0 кв.м.

8. Виробнича будівля (літ.М-1), загальною площею 190,7 кв.м.

9. Виробнича будівля маслосушильні (літ.Д-3), загальною площею 274,3 кв.м.

10. Вапногасильні ємності (літ.Е-1), загальною площею 151,8 кв.м.

11. Складська будівля (літ.И-2), загальною площею 145,7 кв.м.

- м. Луганськ, вул. Лінія желєзной дорогі, 31 б:

1. Виробнича будівля №95 (літ.А-1), прибудова (літ.А1-1), підвал (літ.пд), входи до підвалу (літ.а, а2, а3, а4), тамбур (літ.а1), загальною площею 2610,8 кв.м.

- м.Луганськ, пров. Красноармєйскій, 4 г:

1. Кафе-їдальня №124 (літ.З-1), з вхідними ганками (літ.з,з1), загальною площею 378,3 кв.м.

2. Виробнича будівля №130 (літ.А-1, А-4), загальною площею 8002,1 кв.м.

3. Виробнича будівля №132 (літ.Б-1, Б-2, Б-3), загальною площею 12250,1 кв.м.

4. Електропідстанція №134 (літ.В-1) з рампою (літ.в), загальною площею 321,0 кв.м

5. Складська будівля №141 (літ.Ж-1), з навісом (літ.К), загальною площею 436,8кв.м.

6. Паророзподільча будівля №144 (літ.Д-1), загальною площею 43,1 кв.м.

7. Будівля компресорної №213 (літ.Г-1), з вхідними ганками (літ.г, г1), загальною площею 259,8 кв.м.

8. Паророзподільча будівля №145 (літ.Л).

- м.Луганськ, вул.Курчатова, 11:

1. Підвальне нежитлове приміщення №4, загальною площею 128,1 кв.м., у загальнобудинковому користуванні: підвал-сходова клітина І, 1-й поверх-коридор XIV.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення про відсутність заперечень щодо заявлених вимог.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання права власності виходячи з наступних підстав.

Державне підприємство Виробниче об'єднання "Луганський верстатобудівний завод" засноване на державній власності.

Відносно підприємства позивача ухвалою арбітражного суду Луганської області від 23.07.1998р. порушено провадження у справі про банкрутство. На даний час підприємство перебуває у стадії санації.

Позивач звернувся до відповідача за реєстрацією права власності на зазначені об'єкти. Відповідач листом від 11.12.2007р. відмовив позивачу у проведенні такої реєстрації через ненадання всіх правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 5.1. статуту підприємства позивача майно підприємства становлять основні фонди та оборотні засоби, інші цінності вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.

Відповідно до п. 5.2. статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання підприємство володіє, користується та розпоряджається майном вчиняючи до нього дії, що не суперечать чинному законодавству та статуту.

Тому, Державне підприємство Виробниче об'єднання "Луганський верстатобудівний завод" може бути позивачем у спорі про визнання права власності на майно за державою.

До джерел формування майна підприємства п. 5.3. статуту зокрема віднесено: майно, передане йому на органами управління, майно набуте на підставах не заборонених законодавством та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 3 зазначеної статті щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Спірне майно обліковується на балансі підприємства позивача і відноситься до основних засобів, що підтверджується інвентарними картками та довідками про балансову приналежність.

Так, підприємство позивача здійснює правомочності з повного господарського відання на спірне майно.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація –це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна (та з урахуванням положень п. 1 ст. 37 Закону України «Про власність»особа, якій майно належить на праві повного господарського відання) може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 за № 66/7387 (далі - Тимчасове положення), обов'язковій реєстрації в комунальних підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Відмовою в реєстрації відповідач вчиняє дії, якими юридично не визнає право власності за позивачем.

Тому, враховуючи положення ст. 392 Цивільного кодексу України позивач пред'явив даний позов до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації».

Правильність наведеної позиції, зокрема про те, що бюро технічної інвентаризації є належними відповідачами у справах про визнання права власності, також співпадає з позицією Вищого господарського суду України наведеною у п. 18 Інформаційного листа від 31.01.2001р. №01-8/98, в редакції чинній на даний час.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 22, 44, 49 ГПК України витрати зі сплаченого державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. і інформаційно-технічні послуги у сумі 118 грн. 00 коп. відносяться на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій –непредставлення відповідачу всіх необхідних документів.

Зайве сплачене державне мито у сумі 17 грн., перераховане платіжним дорученням від 12.12.2007р. №1170 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за державою Україна в особі Верховної ради України (балансоутримувач –державне підприємство Виробниче об'єднання "Луганський верстатобудівний завод", м. Луганськ, вул. Почтовая, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14311005) на наступне майно, розташоване за адресами:

· м. Луганськ, вул. Лінія желєзной дорогі, 31 а: