Ухвала від 22.10.2025 по справі 152/1434/25

Справа № 152/1434/25

2/152/865/25

У Х В А Л А

22 жовтня 2025 року м. Шаргород

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, -

у с т а н о в и в:

21 жовтня 2025 року в провадження Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2025 року, справу передано в провадження судді Войнаровського І.В..

Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає статтям 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову -це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначені вимоги ст. 175 ЦПК України не дотримані, а самев порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачка вказує, що виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та заявлених двох позовних вимог однієї майнової та однієї немайнової, судовий збір становить 2422,40 грн, відповідно до ціни позову 69169,18 грн.

Відповідно до п. 9 та 10 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниу позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель», вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець; нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, нормативна вартість земельної ділянки не є тотожною вартості земельної ділянки, а для визначення ціни позову позивачці слід надати доказ вартості спірної ділянки, у формі, визначеній чинним законодавством.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до ст. 205Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачці для визначення ціни позову слід долучити до позовної заяви звіт про оцінку вартості майна, а саме земельної ділянки площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.

З урахуванням визначеної ціни позову сплати судовий збір за подання до суду позовної зави, докази сплати надати суду.

Також,в порушенняп.6ч.3ст.175ЦПК України,позовна заяване міститьвідомостейпро вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Окрім того, подана до суду позовна заява містить клопотання про витребування від державного нотаріуса Шаргородської державноїнотаріальної конториВінницької областіта Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькійобластідокументів, які додатково підтверджують обґрунтованість позову.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, позивачкою не надано доказів неможливості самостійного отримання документів, питання щодо яких порушене у клопотанні.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність виправлення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання нею копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Войнаровський