Рішення від 16.10.2025 по справі 320/14976/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2025 року справа № 320/14976/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» до Аудиторської палати України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю сторін:

представника позивача Філозоп О.В.,

представника відповідача Лєман Н.Г.,

представника третьої особи: Семенихіна Н.І.,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» далі позивач та/або ТОВ «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит», товариство) з позовом до Аудиторської палати України (далі відповідач) та просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Аудиторської палати України №152/4 від 21.11.2024 про притягнення ТОВ «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» (код за ЄДРПОУ 30303488), як суб`єкта аудиторської діяльності, до професійної відповідальності повністю.

Мотивуючі позовні вимоги позивач зазначає, що державні середні підприємства не стали підприємствами, що становлять суспільний інтерес, після внесення змін до статті 2 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII. Представник позивача наголошує, що право на проведення обов`язкового аудиту таких підприємств залишилось і у суб`єктів аудиторської діяльності, які перебувають у третьому реєстрі суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності. Необхідним, у даному випадку, є виключно врахування суб`єктом аудиторської діяльності особливостей організації, проведення аудиту, передбачені для підприємств, що становлять суспільний інтерес. На переконання товариства, відповідачем помилково віднесено державні підприємства до підприємств, що становлять суспільний інтерес, з огляду на що протиправно прийнято спірне рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 24.06.2025. Витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

10.06.2025 канцелярією суду зареєстровано відзив відповідача на позовну заяву, поданий через підсистему «Електронний суд» 10.06.2025. Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог представник відповідача наполягає, що оскаржуване рішення прийнято ним в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. Представник відповідача наголошує, що товариством надано аудиторські послуги підприємству, що становлять суспільний інтерес, незважаючи на відсутність у Реєстрі реєстраційних відомостей про позивача у розділі: «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит, що становлять суспільний інтерес».

12.06.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю", подане через підсистему "Електронний суд» 03.06.2025, в якій остання просить суд залучити Державну установу «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» (код ЄДРПОУ 42505644, місце знаходження: місто Київ, вулиця Володимира Мономаха, будинок 26, 04107) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Аудиторської палати України.

12.06.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про долучення доказів на виконання ухвали суду від 20.04.2025, подану через підсистему «Електронний суд».

У підготовче судове засідання, призначене на 08.07.2025, з`явились представники сторін.

У підготовчому судовому засіданні 08.07.2025 суд поставив на обговорення клопотання Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю», подане через підсистему "Електронний суд" 03.06.2025, про залучення Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» до участі у справі в якості третьої особи, яка не залучає самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Аудиторської палати України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну установу «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» (далі третя особа).

17.07.2025 канцелярією суду зареєстровано письмові пояснення третьої особи, подані через підсистему «Електронний суд» 16.07.2025, у якому стверджує, що позивач з метою уникнення відповідальності за професійний проступок тлумачить норму частини третьої статті 2 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII з ігноруванням системного підходу до її змісту та мети. Представник третьої особи категорично не погоджується з позовними вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час підготовчого судового засідання 30.09.2025 судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті.

В ході проведення судового засідання 30.09.2025, судом заслухано пояснення представників сторін, з`ясовано обставини по справі та на місці ухвалено про перехід до наступної стадії розгляду справи в судових дебатах.

В судовому засіданні 16.10.2025 суд заслухав пояснення представника відповідача, повернувшись до стадії судового розгляду справи. В судовому засіданні 16.10.2025 проведено судові дебати, та проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» зареєстровано як юридична особа за адресою: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, б. 3, офіс 7, код ЄДРПОУ: 30303488, код КВЕД (основний): 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Згідно з Витягу з Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» є суб`єктом аудиторської діяльності, реєстрований номер у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності: 2085; дата внесення реєстрової інформації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності: 31.10.2018; дата внесення реєстрової інформації до розділу «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності: 26.12.2018; дата внесення реєстрової інформації до розділу «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності: відомості відсутні.

14.10.2024, керуючись частиною шістнадцятою статті 40 Закону України від 21 грудня 2017 року № 2258-VІІІ «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності», інспектором комітету з контролю якості аудиторських послуг Чілікіним О.Г. складено та направлено до Ради аудиторської служби Подання про порушення дисциплінарної справи № б/н стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» із визначеною підставою порушення дисциплінарної справи пункт 6 частини п`ятої статті 42 Закону України від 21 грудня 2017 року № 2258-VІІІ «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності»

(далі Подання) (т. 1, а.с. 38-42).

У висновках Подання зазначено наступне.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 40 Закону України від 21 грудня 2017 року № 2258-VІІІ «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності» у разі вчинення суб`єктом аудиторської діяльності професійного проступку, визначеного статтею 42 цього Закону, комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України направляє до Ради Аудиторської палати України подання про порушення дисциплінарної справи, у зв`язку із наявністю в діях суб`єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку.

Недотримання суб`єктом аудиторської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» вимог, встановлених частиною третьою статті 2, частиною першою статті 6, частиною 4 статті 14, частиною 4 статті 21, частиною 3 статті 29 Закону України від 21 грудня 2017 року № 2258-VІІІ «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності» свідчить про наявність у діях суб`єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку, передбаченого пунктом 6 частини п`ятої статті 42 Закону України від 21 грудня 2017 року № 2258-VІІІ «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності».

З огляду на зазначене, Комітетом виявлено підставу для порушення дисциплінарної справи щодо суб`єкта аудиторської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» (т. 1, а.с. 42).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Витягу з протоколу органу аудиторського самоврядування Аудиторської палати України чергового засідання Ради Аудиторської палати України від 31.10.2024 № 151, вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно суб`єкта аудиторської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» (код ЄДРПОУ 30303488, реєстровий номер у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності 2085) (далі Протокол)(т. 1, а.с. 44).

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Протоколу визначено, що розгляд дисциплінарної справи відбудеться 24 листопада 2024 року, за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, б. 10, об 11 год. 00 хв.

Рішення Ради Аудиторської палати України про порушення дисциплінарної справи стосовно суб`єкта аудиторської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» та призначення її розгляду на 21.11.2024 об 11 годині 00 хвилин надіслано відповідачем позивачу листом від 04.11.2024 № 01-36/731 (т. 1, а.с. 48).

Надалі, керуючись Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності (далі Закон), Статутом Аудиторської палати України (нова редакція), затвердженим рішенням чергового з`їзду аудиторів України від 21.06.2024 № 4/4, Положенням про Раду Аудиторської палати України, затвердженим рішенням чергового з`їзду аудиторів України від 24.06.2023 № 3/8, із змінами внесеними рішенням чергового з`їзду аудиторів України від 21.06.2024 № 4/5, рада Аудиторської палати України, розглянувши у черговому засіданні дисциплінарну справу щодо суб`єкта аудиторської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» (код ЄДРПОУ 30303488, реєстровий номер у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності 2085), прийняла рішення від 21.11.2024 № 152/4, яким вирішила, зокрема (пункт 1) притягнути до професійної відповідальності суб`єкта аудиторської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» (код ЄДРПОУ 30303488, реєстровий номер у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності 2085) та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (далі оскаржуване та/або спірне рішення, Рішення № 152/4) (т. 1, а.с. 49-52).

Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує чинні нормативно-правові акти, станом на час їх виникнення та зазначає про наступне.

Правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають при її провадженні визначає Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII (далі Закон № 2258-VIII).

Відповідно до пунктів 1, 3, 7, 21 частини першої статті 1 згаданого закону аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам; аудиторська діяльність - незалежна професійна діяльність аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг; аудиторські послуги - аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються суб`єктами аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту, стандартів аудиту Великої Британії або Сполучених Штатів Америки, та з урахуванням вимог цього Закону; суб`єкт аудиторської діяльності - аудиторська фірма або аудитор, що відповідає таким критеріям: провадить аудиторську діяльність як фізична особа - підприємець або провадить незалежну професійну діяльність; набув права на провадження аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених цим Законом; зареєстрований у Реєстрі як суб`єкт аудиторської діяльності.

Згідно з статтею 2 Закону № 2258-VIII він поширюється на аудиторів, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та виду діяльності, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Цей Закон не поширюється на діяльність органів державної влади, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю, а також на діяльність з внутрішнього аудиту юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вимоги цього Закону щодо особливостей організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг, встановлені до підприємств, що становлять суспільний інтерес, поширюються також на політичні партії, які отримують фінансування з державного бюджету, державні підприємства (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства), Національний банк України, банківські групи, небанківські фінансові групи.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 2258-VIII усі аудитори та суб`єкти аудиторської діяльності підлягають суспільному нагляду.

Відповідальним за здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні є Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ч. 2 ст. 15 Закону № 2258-VIII).

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю (далі - Рада нагляду) та Інспекції із забезпечення якості (далі - Інспекція) (ч. 3 ст. 15 Закону № 2258-VIII).

В розрізі положень пункту 5 та пункту 6 частини четвертої статті 15 Закону № 2258-VIII орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забезпечує здійснення нагляду і несе відповідальність за нагляд , зокрема за: дисциплінарними провадженнями щодо аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов`язковий аудит фінансової звітності; застосуванням стягнень.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оформлює матеріали про адміністративні правопорушення (у тому числі за зверненням користувачів фінансової звітності), пов`язані з порушенням законодавства в частині ненадання інформації до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю у випадках, передбачених цим Законом, за нестворення аудиторського комітету або непокладання відповідних функції на орган (підрозділ) у випадках та порядку, визначених цим Законом (якщо адміністративні або інші стягнення не накладаються відповідно до іншого закону), за порушення, визначеного цим Законом, порядку призначення суб`єкта аудиторської діяльності для проведення обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (крім вчинення порушення порядку оприлюднення фінансової звітності банками, небанківськими фінансовими установами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на регульованих ринках капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, оформлення матеріалів щодо яких здійснює відповідний уповноважений орган). Документальне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зазначені у цьому абзаці, здійснюється у порядку, визначеному Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Одночасно положеннями пункту 4 частини п`ятої статті 15 Закону № 2258-VIII встановлено, що Аудиторській палаті України, за умови що її організаційна структура унеможливлює виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів або втручання її органів управління у виконання делегованих повноважень, що може вплинути на об`єктивність або неупередженість рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, делегуються такі повноваження як здійснення дисциплінарних проваджень щодо суб`єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов`язковий аудит фінансової звітності, крім суб`єктів аудиторської діяльності, які здійснюють аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та аудиторів, крім випадків, визначених цим Законом.

Між тим статтею 47 Закону № 2258-VIII визначено, що Аудиторська палата України є юридичною особою, яка здійснює професійне самоврядування аудиторів та не має на меті отримання прибутку, та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань аудиторського самоврядування.

Членами Аудиторської палати України є зареєстровані у Реєстрі аудитори і аудиторські фірми.

Діяльність Аудиторської палати України провадиться відповідно до законодавства та Статуту Аудиторської палати України. Статут Аудиторської палати України затверджується з`їздом аудиторів України відповідно до вимог цього Закону.

Повноваження Аудиторської палати України визначаються цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 49 Закону № 2258-VIII Рада Аудиторської палати України представляє інтереси членів Аудиторської палати України у період між з`їздами аудиторів України.

Рада Аудиторської палати України приймає рішення від імені Аудиторської палати України. Рішення Ради Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів членів Ради Аудиторської палати України, які беруть участь у її засіданні, за наявності більш як половини її членів, крім випадків, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 2258-VIII комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітети з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, яким у порядку, визначеному цим Законом, делеговано повноваження з контролю якості аудиторських послуг, забезпечують проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності, крім тих, які здійснюють обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Своєю чергою положеннями частини першої статті 40 Закону № 2258-VIII регламентовано, що контроль якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності здійснюється шляхом проведення перевірки якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності щодо дотримання ними міжнародних стандартів аудиту, принципу незалежності, ефективності системи внутрішнього контролю якості аудиторських послуг (системи управління якістю), дотримання вимог цього Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Закону № 2258-VIII контроль якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право надавати послуги із обов`язкового аудиту фінансової звітності (крім суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес), проводиться комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України.

З метою організації проведення контролю якості аудиторських послуг комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій делеговано такі повноваження: готує подання Раді Аудиторської палати України про порушення дисциплінарних справ за результатами перевірок з контролю якості аудиторських послуг та/або інших перевірок (п. 7 ч. 6 ст. 40 Закону № 2258-VIII).

Порядок проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (ч. 14 ст. 40 Закону № 2258-VIII).

Абзацом другим частини шістнадцятої статті 40 Закону № 2258-VIII у разі вчинення суб`єктом аудиторської діяльності професійного проступку, визначеного статтею 42 цього Закону, комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів направляє до Ради Аудиторської палати України подання про порушення дисциплінарної справи, у зв`язку із наявністю у діях суб`єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку.

Згідно з абзацом другим та абзацом третім частини вісімнадцятої статті 40 Закону протиправні рішення комітету з контролю якості аудиторських послуг професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій делеговано повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов`язковий аудит, прийняті за результатами перевірки контролю якості аудиторських послуг, можуть бути оскаржені до Ради нагляду або до суду.

Оскарження таких рішень не зупиняє їх дії.

Разом з цим частиною першою та другою статті 42 Закону № 2258-VIII регламентовано, що аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності може бути притягнуто до професійної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це сукупність процедурних дій, що вчиняються Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторською палатою України в межах повноважень з розгляду та вирішення дисциплінарної справи, підставою для порушення якої стало письмове звернення або подання або загальнодоступна інформація, що містять відомості про наявність у діях аудитора та/або суб`єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку (далі - заява (скарга).

Дисциплінарне провадження стосовно аудиторів (крім зазначених в абзаці першому цієї частини) та суб`єктів аудиторської діяльності (крім суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес) здійснюється Радою Аудиторської палати України (абзац другий частини третьої статті 42 Закону № 2258-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 2258-VIII підставою для притягнення аудитора та/або суб`єкта аудиторської діяльності до професійної відповідальності є вчинення ними професійного проступку.

Згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 42 Закону № 2258-VIII професійним проступком аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності є порушення інших обов`язків, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 42 Закону № 2258-VIII за вчинення професійного проступку до аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності може застосовуватися одне з таких стягнень, серед іншого попередження, що вимагає від аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності, відповідального за порушення, припинення неприйнятної поведінки або усунення порушення та утримання від будь-яких подібних повторних дій.

Аналіз наведених положень Закону № 2258-VIII дає суду підстави дійти до висновку, що контроль якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право надавати послуги із обов`язкового аудиту фінансової звітності (крім суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес), проводиться комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України (далі Комітет). За результатами такого контролю, у разі виявлення наявності ознак в діях суб`єкта аудиторської діяльності професійного проступку, Комітетом формується та направляється до Ради Аудиторської палати України подання про порушення дисциплінарної справи, у зв`язку із наявністю у діях суб`єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку. За результатами дисциплінарного провадження Рада Аудиторської палати України приймає рішення від імені Аудиторської палати України. Рішення Ради Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів членів Ради Аудиторської палати України, які беруть участь у її засіданні, за наявності більш як половини її членів, крім випадків, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України. При цьому, як протиправні рішення комітету з контролю якості аудиторських послуг професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій делеговано повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов`язковий аудит, прийняті за результатами перевірки контролю якості аудиторських послуг, так і рішення Аудиторської палати України, прийняте, за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржено суб`єктом аудиторської діяльності до суду.

Суд зауважує, що товариство не обґрунтовує позовні вимоги порушенням порядку проведення Комітетом перевірки контролю якості аудиторських послуг, а судом таких порушень не встановлено.

Відтак, суд переходить до дослідження обставини, які покладені в основу рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Як слідує зі змісту спірного рішення, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 6 частини п`ятої статті 42 Закону № 2258-VIII, тобто порушення суб`єктом аудиторської діяльності інших обов`язків, визначених Законом № 2258-VIII.

Наявність професійного проступку обумовлено тим, що під час проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг Комітетом було виявлено, що у 2023 та у 2024 роках, не зважаючи на положення частини третьої статті 2 Закону № 2258-VIII суб`єкт аудиторської діяльності (далі САД), тобто позивач надав послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності за 2022 та 2023 роки державним підприємствам, що за показниками фінансової звітності належать до категорії середніх підприємств, а саме:

1) Державному підприємству «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів (код ЄДРПОУ 02568182);

2) Державному підприємству «УДВП «ІЗОТОП» (код ЄДРПОУ 14308322).

На 5 аркуші спірного рішення зазначено про те, що розрахунки у поданні Комітету від 14.10.2024 про порушення дисциплінарної справи щодо САД, наочно демонструють, що протягом двох років поспіль (2022-2023) ДП «Всеукраїнський державний

науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів та ДП «УДВП «ІЗОТОП» відповідали критеріям середнього підприємства по двом з трьох показників фінансової звітності.

Станом на 01.01.2023, на дату набрання чинності частини третьої статті 2 Закону № 2258-VIII, та по теперішній час реєстрові дані по САД містяться у таких розділах Реєстру: суб`єкти аудиторської діяльності; суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності.

У розділі Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності: відомості відсутні.

Отже, позивач надавав аудиторські послуги вищезгаданим замовникам без достатнього на те права, порушивши умови, визначені Законом № 2258-VIII, зокрема абзацу другого частини першої статті 6 Закону № 2258-VIII.

Також у спірному рішенні зазначено про те, що у аудиторських звітах, підготовлених САД за результатами виконання завдань з аудиту фінансової звітності згаданих підприємств за 2022-2023 роки відсутня інформація, що вимагається відповідно до частини четвертої статті 14 Закону № 2258-VIII.

САД не дотримані вимоги щодо необхідності чисельності працюючих за основним місцем роботи аудиторів, які залучаються до виконання завдань з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, визначеної у пункті 4 частини першої статті 23 Закону № 2258-VIII, що має становити не менше п`яти аудиторів.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач наголосив, що поза увагою САД залишилися положення частини третьої статті 29 Закону № 2258-VIII.

Перевіряючи наявність / відсутність обставин порушення позивачем абзацу другого частини першої статті 6 Закону № 2258-VIII, суд зауважує про наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад провадження аудиторської діяльності в Україні» від 20.09.2022 № 2597-IX, який набув чинності 01.01.2023, внесено зміни до Закону № 2258-VIII (далі Закон № 2597-IX).

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону № 2258-VIII, з урахуванням змін, внесених Законом № 2597-IX, вимоги цього Закону щодо особливостей організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг, встановлені до підприємств, що становлять суспільний інтерес, поширюються також на політичні партії, які отримують фінансування з державного бюджету, державні підприємства (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства), Національний банк України, банківські групи, небанківські фінансові групи.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що особливості організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг, встановлені до підприємств, що становлять суспільний інтерес, з 01.01.2023 підлягають застосуванню до державних підприємств (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства).

Отже, змістове навантаження окресленої норми свідчить про фактичне встановлення на законодавчому рівні необхідності застосування певних особливостей організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг, які встановлені до підприємств, що становлять суспільний інтерес не тільки до таких підприємств, а й до державних підприємств, за виключенням тих, відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства.

Разом з цим відповідно до статті 2 Закону № 2258-VIII, з урахуванням змін, внесених Законом № 2597-IX терміни "бухгалтерський облік", "фінансова звітність", "консолідована фінансова звітність", "користувачі фінансової звітності", "звіт про управління", "група", "велика група", "середня група", "національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку", "міжнародні стандарти фінансової звітності", підприємства, що становлять суспільний інтерес", "великі підприємства", "середні підприємства", "малі підприємства" у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами України.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Закону, для регулювання відносин у сфері аудиторської діяльності застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Закону.

Отже, зміст терміну «підприємства, що становлять суспільний інтерес», застосовується у значенні, наведеному в Законі № 996-XIV.

Так, статтею 1 Закону № 996-XIV, серед іншого визначено, що підприємства, що становлять суспільний інтерес, - підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств.

Аналізуючи наведений термін, суд зауважує, що до підприємств, що становлять суспільний інтерес належать, зокрема, ті підприємства, які відповідно до Закону № 996-XIV належать до великих підприємств.

Згідно з частиною другої статті 2 Закону № 996-XIV для цілей цього Закону підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до таких категорій підприємств - мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро;

середня кількість працівників - понад 250 осіб.

Суд звертає увагу, що аудит позивачем було проведено стосовно середніх державних підприємств, що не заперечувалось відповідачем та прослідковується судом зі змісту спірного рішення.

Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку, що середні державні підприємства, в розумінні положень статті 1 Закону № 996-XIV не підпадають під визначення «підприємства, що становлять суспільний інтерес».

В контексті застосування правової конструкції, викладеної у частині третій статті 2 Закону № 2258-VIII, з урахуванням наведеного в сукупності, суд вважає, що державні підприємства не прирівняні до підприємств, які становлять суспільний інтерес.

Законодавцем передбачено виключно необхідність застосування до аудиту державних підприємств певних особливостей організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг.

На підтвердження наведеного висновку також свідчать положення абзацу другого частини першої статті 6 Закону № 2258-VIII, відповідно до якого суб`єкти аудиторської діяльності можуть надавати послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств (їх груп) або інших утворень без статусу юридичної особи та послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, лише після внесення інформації про такого суб`єкта аудиторської діяльності до відповідних розділів Реєстру.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 2258-VIII реєстр складається з таких розділів:

1) аудитори;

2) суб`єкти аудиторської діяльності;

3) суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності;

4) суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до таких висновків.

По-перше, суб`єкти аудиторської діяльності можуть надавати послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств (їх груп) або інших утворень без статусу юридичної особи у разі внесення інформації про них до розділу Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» (3-й розділ Реєстру).

По-друге, суб`єкти аудиторської діяльності можуть надавати послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес у разі внесення інформації про них до розділу Реєстру: «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» (4-й розділ Реєстру).

Тобто, законодавцем чітко відокремлено, що послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес можуть надавати тільки ті суб`єкти аудиторської діяльності, які включені до розділу Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес», у той час коли, відповідні послуги щодо інших підприємств можуть бути надані суб`єктами аудиторської діяльності, відомості стосовно яких включено до розділу Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності».

Суд наголошує, що для надання послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності державних підприємств, які не є великими підприємствами, в розумінні положень Закону № 996-XIV, та які не відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства є необхідним застосування Суб`єктами аудиторської діяльності особливостей проведення обов`язкового аудиту та аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес, які встановлені розділом VI Закону № 2258-VIII.

Наведеним розділом Закону № 2258-VIII, зокрема статтями 23-30 врегульовано: вимоги до внутрішньої організації суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності; організація роботи з виконання завдання з обов`язкового аудиту фінансової звітності; обмеження щодо обсягу завдання з обов`язкового аудиту фінансової звітності; винагорода за послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності; обмеження щодо надання послуг; оцінка загроз незалежності; призначення та відсторонення суб`єкта аудиторської діяльності від надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності; тривалість завдання з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону № 2258-VIII суб`єкт аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності має забезпечити достатній рівень кваліфікації та досвіду аудиторів і персоналу, який залучається до надання послуг відповідно до міжнародних стандартів аудиту. У суб`єкта аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту за основним місцем роботи має працювати не менше трьох аудиторів. У суб`єкта аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, за основним місцем роботи на умовах нормальної тривалості робочого часу не менше 40 годин на тиждень (крім працівників, яким законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу) має працювати не менше п`яти аудиторів, які залучаються до виконання завдань, із загальної чисельності штатних кваліфікованих працівників, не менше 10 осіб, з яких щонайменше дві особи мають підтвердити кваліфікацію відповідно до статті 19 цього Закону або скласти іспит за напрямом, зазначеним у пункті 7 частини 2 статті 19 цього Закону, або мати чинні сертифікати (дипломи) професійних організацій, що підтверджують високий рівень знань з міжнародних стандартів фінансової звітності.

Буквальний аналіз окресленого положення свідчить, що законодавцем встановлено вимоги, що

-у суб`єкта аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту за основним місцем роботи має працювати не менше трьох аудиторів;

-у суб`єкта аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, за основним місцем роботи на умовах нормальної тривалості робочого часу не менше 40 годин на тиждень (крім працівників, яким законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу) має працювати не менше п`яти аудиторів, які залучаються до виконання завдань, із загальної чисельності штатних кваліфікованих працівників, не менше 10 осіб, з яких щонайменше дві особи мають підтвердити кваліфікацію відповідно до статті 19 цього Закону або скласти іспит за напрямом, зазначеним у пункті 7 частини 2 статті 19 цього Закону, або мати чинні сертифікати (дипломи) професійних організацій, що підтверджують високий рівень знань з міжнародних стандартів фінансової звітності.

Разом з цим частиною третьою статті 29 Закону № 2258-VIII на підприємствах, що становлять суспільний інтерес, проводять конкурс з відбору суб`єктів аудиторської діяльності, які можуть бути призначені для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, визначають умови конкурсу та можуть проводити прямі переговори з учасниками конкурсу. У конкурсі можуть брати участь суб`єкти аудиторської діяльності, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом до суб`єктів аудиторської діяльності, які можуть надавати послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, інформація про яких внесена до відповідного розділу Реєстру та які не мають обмежень, пов`язаних з тривалістю надання послуг цьому підприємству.

Умови конкурсу не можуть містити обмежень щодо участі у процедурі відбору тих суб`єктів аудиторської діяльності, у яких за попередній річний звітний період загальна сума винагороди за обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, не перевищувала 15 відсотків загальної суми чистого доходу від надання аудиторських послуг.

Для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити та оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб`єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб`єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності.

Суб`єктам аудиторської діяльності, які виявили бажання брати участь у конкурсі, безкоштовно надається документація, яка розкриває інформацію про діяльність підприємства, що становить суспільний інтерес, та містить завдання з обов`язкового аудиту фінансової звітності.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, яке є замовником відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", здійснює відбір та призначення суб`єкта аудиторської діяльності, який відповідає вимогам, встановленим цим Законом, для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі".

Для участі у конкурсі з відбору суб`єктів аудиторської діяльності або у закупівлі послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності суб`єкт аудиторської діяльності зобов`язаний забезпечити достовірність подання інформації, яка вимагається умовами такого конкурсу або закупівлі.

Аналізуючи положення частини третьої статті 29 Закону № 2258-VIII, суд доходить висновку, що нею встановлюються вимоги для суб`єктів аудиторської діяльності, які можуть брати участь в конкурсі для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства, зокрема суб`єкти аудиторської діяльності мають відповідати вимогам, встановленим цим Законом до суб`єктів аудиторської діяльності, які можуть надавати послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, інформація про яких внесена до відповідного розділу Реєстру та які не мають обмежень, пов`язаних з тривалістю надання послуг цьому підприємству.

Суд наголошує, що положення частини третьої статті 29 Закону № 2258-VIII слід застосовувати у взаємозв`язку з положеннями розділу VI Закону № 2258-VIII у сукупності.

Враховуючи здійснений аналіз нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що стаття 29 Закону № 2258-VIII передбачає проведення конкурсу для надання суб`єктами аудиторської діяльності послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності для державних підприємств, які не є великими підприємствами та не відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства і такий суб`єкт аудиторської діяльності має бути включений до розділу Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» та у суб`єкта аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту за основним місцем роботи має працювати не менше трьох аудиторів.

З матеріалів справи прослідковується, що позивачем було надано послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності для державних підприємств в межах укладених з ними договорів, після проведення тендерних процедури, що безумовно свідчить про дотримання вимог статті 29 Закону № 2258-VIII. Обставини проведення тендеру підтверджується і у Поданні Комітету (т. 1, а.с. 40). Також відповідно до матеріалів справи у позивача станом на 01.05.2023 за основним місцем працювало 8 працівників, у тому числі 4 аудитора; станом на 21.02.2024 7 працівників, у тому числі 4 аудитора; станом на 02.04.2024 6 працівників, у тому числі 3 аудитора. Тобто кількість працівників аудиторів у товаристві відповідає положенням пункту 4 частини першої статті 23 Закону № 2258-VIII.

Щодо зауважень до аудиторських звітів, суд вказує про таке.

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 2258-VIII в аудиторському звіті за результатами обов`язкового аудиту, щонайменше, має наводитися така інформація:

1) повне найменування юридичної особи; склад фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності, звітний період та дата, на яку вона складена; також зазначається - відповідно до яких стандартів складено фінансову звітність або консолідовану фінансову звітність (міжнародних стандартів фінансової звітності або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правил);

2) твердження про застосування міжнародних стандартів аудиту;

3) чітко висловлена думка аудитора немодифікована або модифікована (думка із застереженням, негативна) або відмова від висловлення думки, про те, чи розкриває фінансова звітність або консолідована фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах достовірно та об`єктивно фінансову інформацію згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та відповідає вимогам законодавства з питань її складання. Якщо суб`єкт аудиторської діяльності не може висловити аудиторську думку, звіт повинен містити відмову від висловлення думки;

4) окремі питання, на які суб`єкт аудиторської діяльності вважає за доцільне звернути увагу, але які не вплинули на висловлену думку аудитора;

5) про узгодженість фінансової інформації у звіті про управління (консолідованому звіті про управління), який складається відповідно до законодавства, з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) за звітний період та/або з іншою інформацією, отриманою аудитором під час аудиту, а за наявності суттєвих викривлень у звіті про управління наводиться опис таких викривлень та їх характер;

6) суттєву невизначеність, яка може ставити під сумнів здатність продовження діяльності юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, на безперервній основі у разі наявності такої невизначеності;

7) основні відомості про суб`єкта аудиторської діяльності, що провів аудит (повне найменування, місцезнаходження, інформація про реєстрацію у Реєстрі).

Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону № 2258-VIII в аудиторському звіті за результатами обов`язкового аудиту підприємства, що становить суспільний інтерес, додатково до інформації, зазначеної у частині третій цієї статті, має наводитися така інформація:

1) найменування органу, який призначив суб`єкта аудиторської діяльності на проведення обов`язкового аудиту;

2) дата призначення суб`єкта аудиторської діяльності та загальна тривалість виконання аудиторських завдань без перерв з урахуванням продовження повноважень, які мали місце, та повторних призначень для надання послуг з обов`язкового аудиту;

3) аудиторські оцінки, що включають, зокрема:

а) опис та оцінку найбільш значущих ризиків суттєвого викривлення інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності), що перевіряється, у тому числі внаслідок шахрайства;

б) чітке посилання на відповідну статтю або інше розкриття інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності) для кожного опису та оцінки найбільш значущих ризиків у звітності, що перевіряється;

в) стислий опис заходів, вжитих аудитором для врегулювання таких ризиків;

г) якщо це доречно, основні застереження щодо таких ризиків;

4) пояснення щодо того, якою мірою вважалось можливим виявити порушення, включаючи шахрайство, під час обов`язкового аудиту;

5) підтвердження того, що думка аудитора, наведена в аудиторському звіті, узгоджується з додатковим звітом для аудиторського комітету;

6) твердження про ненадання неаудиторських послуг, визначених статтею 6 цього Закону, і про незалежність ключового партнера з аудиту та суб`єкта аудиторської діяльності від юридичної особи під час проведення аудиту;

7) інформація про інші надані аудитором або суб`єктом аудиторської діяльності юридичній особі або контрольованим нею суб`єктам господарювання послуги, крім послуг з обов`язкового аудиту, що не розкрита у звіті про управління або у фінансовій звітності;

8) пояснення щодо обсягу аудиту та властивих для аудиту обмежень.

В аудиторському звіті, за виключенням підтвердження, наданого відповідно до пункту 5 цієї частини, не має бути будь-яких посилань на додатковий звіт для аудиторського комітету.

Суб`єкту аудиторської діяльності забороняється в аудиторському звіті використовувати згадування про Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та/або Національний банк України, та/або Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у будь-який спосіб, який би вказував чи наводив на думку, що цей аудиторський звіт схвалений або затверджений такими органами.

Зміст аудиторського звіту має бути зрозумілим та не викликати двозначності розуміння.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти висновку, що частина четверта статті 14 Закону № 2258-VIII встановлює вимоги до аудиторського звіту за результатами обов`язкового аудиту підприємства, що становить суспільний інтерес, шляхом наведення суб`єктом аудиторської діяльності додаткової інформації до інформації, зазначеної у частині третій статті 14 Закону № 2258-VIII.

Суд наголошує, що частина четверта статті 14 Закону № 2258-VIII встановлює вимоги саме до аудиторського звіту за результатами обов`язкового аудиту підприємства, що становить суспільний інтерес, а не державних підприємств, аудиторські послуги яким були надані суб`єктами аудиторської діяльності.

Суд звертає увагу, що положення частини третьої статті 2 Закону № 2258-VIII передбачають встановлюють обов`язок враховувати особливості організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг, встановлені до підприємств, що становлять суспільний інтерес при наданні аудиторських послуг державним підприємством, які встановлені, як вже було вказано судом вище розділом VІ Закону № 2258-VIII.

Своєю чергою, розділ VІ Закону № 2258-VIII не відносить зміст аудиторського звіту до особливостей проведення обов`язкового аудиту та аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Отже, всі посилання відповідача та третьої особи у наведеній частині, за висновком суду, є помилковими.

Стосовно вимог в частині страхування, посилання третьої особи на не сплату позивачем фіксованого внеску з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб`єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес, суд зауважує, що такі обставини у спірному рішенні не зафіксовані, що виключає наявність правових підстав для їх оцінки.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що Комітетом, а надалі й відповідачем помилково віднесено державні підприємства, яким позивач надавав послуги з обов`язкового аудиту фінансової звітності до підприємств, які становлять суспільний інтерес.

Суд наголошує, що для віднесення державного підприємства до підприємства, що становить суспільний інтерес є необхідність наявності у такого підприємства ознак, визначених у статті 1 Закону № 996-XIV, у взаємозв`язку із положеннями статті 2 Закону № 996-XIV, а саме бути великим підприємством.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що спірне рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Інші доводи та заперечення не спростовують вище встановленого судом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 25.03.2025 № 1074 (т. 1, а.с. 13).

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В судовому засіданні 16.10.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення суду складено 20.10.2025.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Аудиторської палати України від 21.11.2024 №152/4 про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» (ідентифікаційний код 30303488), як суб`єкта аудиторської діяльності, до професійної відповідальності.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Аудиторської палати України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Стрітенська, б. 10, офіс 434; ідентифікаційний код 00049972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Нюанс-Аудит» (місцезнаходження: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, б. 3, офіс 7; ідентифікаційний код 30303488) судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.