Ухвала від 20.10.2025 по справі 120/11818/21-а

УХВАЛА

20 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №120/11818/21-а

адміністративне провадження №Зі/990/202/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Рибачука А.І. від участі у розгляді справи №120/11818/21-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 120/11818/21-а.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду судової справи №120/11818/21-а (провадження № К/990/42048/25) визначено склад колегії суддів: Рибачук А. І. (суддя-доповідач), Бучик А. Ю., Коваленко Н. В.

У поданій касаційній скарзі скаржником, зокрема, заявлено відвід від участі у розгляді справи №120/11818/21-а (провадження № К/990/42048/25) судді Рибачука А. І.

Клопотання Іваненка В. В. обґрунтоване тим, що суддя Рибачук А.І. не може розглядати справу № 120/11818/21-а, через те, що в період з 01.01.2025 по 09.10.2025 цим суддею постановлено 782 ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, що, на переконання заявника, свідчить про упередженість судді щодо розгляду касаційних скарг громадян та неналежне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

ОСОБА_1 , заявляючи відвід з наведених підстав, послався на пункти 2 та 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За наслідками вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу Верховний Суд на підставі частини четвертої статті 40 КАС України постановив ухвалу від 16.10.2025, якою визнав необґрунтованим клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Рибачука А. І. від участі у розгляді справи № 120/11818/21-а та передав клопотання до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.

За наслідками автоматизованого розподілу заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рибачука А. І. від участі у розгляді справи № 120/11818/21-а, передано на розгляд судді-доповідачу Тацій Л. В.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 відвід колегії судді Рибачука А. І. від участі у розгляді справи № 120/11818/21-а, суддя-доповідач виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Білух проти України", заява №33949/02, пункт 49; "Fey v. Austria", заява №14396/88, пункти 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява №33958/96, пункти 42-43, "Pullar v. United Kingdom", заява №22399/93, пункт 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Як на підставу відводу судді Рибачука А. І. від участі у розгляді справи № 120/11818/21-а Іваненко В. В. зазначає, що у період з 01.01.2025 по 09.10.2025 цим суддею постановлено 782 ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, що, на думку заявника свідчить, про упередженість судді щодо розгляду касаційних скарг громадян та неналежне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Наведені ОСОБА_1 обставини не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Рибачука А. І. Такі доводи фактично зводяться до незгоди з ухвалами Верховного Суду.

Отже, зазначені у заяві про відвід судді доводи, у відповідності до положень частин другої, четвертої статті 36 КАС України, не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для відводу судді Рибачука А. І., а також їх не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції судді.

Аналогічна позиція щодо застосування критерію "неупередженості" судді висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27.10.2020 у справі №826/8426/14, від 06.10.2022 у справі №640/17351/19, від 24.01.2023 у справі №826/9693/13-а, від 11.07.2023 у справі №200/5179/22.

У той же час Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши доводи, наведені заявником у клопотанні про відвід судді Рибачука А. І., суддя-доповідач дійшов висновку, що зазначене клопотання не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує позивач у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Рибачука А.І.

Керуючись статтями 36, 37, 40 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Рибачука А.І. від участі у розгляді справи №120/11818/21-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Тацій