Ухвала від 23.10.2025 по справі 911/1685/24

УХВАЛА

23 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/1685/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Прокурора відділу представництва інтересів держави в суді першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора (далі - Прокурор відділу)

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі

за позовом Заступника Генерального прокурора Мустеци Ігоря Васильовича в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"

про стягнення 4 639 036,69 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Медичні закупівлі України",

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу 23.09.2025 (згідно зі вхідним штампом Суду) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 зі справи № 911/1685/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) без урахування висновків Верховного суду щодо застосування вказаних норм, викладених у постановах, які скаржник наводить у скарзі.

Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2025 касаційну скаргу Прокурора залишено без руху у зв`язку з тим, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують наявність у прокурора відділу представництва інтересів держави в суді першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора повноважень на підписання та подання касаційної скарги відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру"; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Копія ухвали Верховного Суду від 01.10.2025 про залишення касаційної скарги без руху була надіслана в електронний кабінет одержувача 01.10.2025 о 17:10, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет "Електронного суду", сформованою з автоматизованої системи документообігу Суду.

Прокурор 06.10.2025 (через систему "Електронний суд") на виконання вимог вказаної ухвали від 01.10.2025 подав заяву про усунення недоліків, в якій скаржник з посиланням на частину третю статті 24 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою право подання касаційної скарги на судове рішення надається, зокрема, прокурору, який брав участь у судовому розгляді, зазначає про те, що скарга підписана прокурором, якому надані такі повноваження, оскільки останній брав участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, про що свідчать протоколи судового засідання, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги Суд, враховуючи що касаційна скарга подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України, та відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, наведених у скарзі.

Водночас у касаційній скарзі Прокурор просить про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, вмотивовуючи таку необхідність тим, що прокуратура належить до неприбуткових організацій та фінансується за рахунок коштів держбюджету, а тому необґрунтоване стягнення коштів зі скаржника негативно впливатиме на його матеріальне становище та утруднить здійснення повороту виконання судового рішення.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть утруднити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Однак саме лише посилання скаржника на потенційну можливість настання для нього негативних наслідків без подання відповідних доказів, які підтверджували б необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, а право скаржника на касаційне оскарження судового рішення саме по собі також не може бути причиною зупинення виконання (дії) рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду й відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора відділу представництва інтересів держави в суді першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 зі справи № 911/1685/24.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 13 листопада 2025 року о 10:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.

3. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 06 листопада 2025 року.

4. У задоволенні клопотання Прокурора відділу представництва інтересів держави в суді першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 зі справи № 911/1685/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Суддя І. Колос