Ухвала від 23.10.2025 по справі 927/994/23

УХВАЛА

23 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 927/994/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. (головуючого), Колос І. Б., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

позивача - Майструка Є. С.,

відповідача - Фролкова В. А., Підгорного К. Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву відповідача

про відвід колегії суддів Власова Ю. Л., Колос І. Б., Малашенкової Т. М.

у справі № 927/994/23

за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 липня 2025 року

за позовом Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"

про стягнення 31 219 436, 87 грн,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СТОВ "Батьківщина", заявник) на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 липня 2025 року у справі № 927/994/23. 12 серпня 2025 року від СТОВ "Батьківщина" до Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року касаційну скаргу СТОВ "Батьківщина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 липня 2025 року у справі № 927/994/23 залишено без руху, як таку, що оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України; надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою від 10 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Власова Ю. Л. (головуючого), Колос І. Б., Малашенкової Т. М. відкрив касаційне провадження у справі. Розгляд касаційної скарги призначено у судовому засіданні на 02 жовтня 2025 року о 14:30.

У судовому засіданні від 02 жовтня 2025 року колегія суддів Верховного Суду задовольнила клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Судове засідання з розгляду касаційної скарги СТОВ "Батьківщина" призначено на 23 жовтня 2025 року о 12:20.

23 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява директора СТОВ "Батьківщина" про відвід колегії суддів Власова Ю. Л., Колос І. Б., Малашенкової Т. М. з посиланням на пункти 3 та 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заява про відвід суддів мотивована тим, що судді Власов Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкова Т. М. ухвалювали рішення на користь компаній групи OSTCHEM Holding, що викликає обґрунтовані сумніви у заявника щодо об`єктивності та безсторонності суду під час розгляду цієї справи, враховуючи, що позивач у цій справі - ПрАТ "Украгро НПК" - теж належить до групи компаній OSTCHEM Holding. Крім того, колегія суддів у складі Власова Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкової Т. М. своєю ухвалою за відсутності належного правового обґрунтування відмовила у задоволенні клопотання заявника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, чим унеможливила вирішення виключної правової проблеми.

У судовому засіданні представник СТОВ "Батьківщина" підтримав заявлене клопотання про відвід колегії суддів з тих підстав, що: 1) судді Власов Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкова Т. М. ухвалювали рішення на користь компаній групи OSTCHEM Holding, що викликає обґрунтовані сумніви у заявника щодо об`єктивності та безсторонності суду під час розгляду цієї справи; 2) колегія суддів до цього часу не розглянула клопотання заявника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, чим унеможливила вирішення виключної правової проблеми.

Вирішуючи питання заявленого відводу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити таке.

Частиною другою статті 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: (1) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; (2) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Водночас особиста безсторонність суду презюмується, поки не доведено протилежне. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

ЄСПЛ зазначив, що "безсторонність" в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22 лютого 1996 року, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10 червня 1996 року). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому особиста безсторонність суду як суб`єктивний критерій презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09 листопада 2006 року).

При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженості або необ`єктивність судді, однак в цьому Кодексі зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, висновки або позиції судді (суддів), висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (пункт 14 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 761/16124/15-ц).

В обґрунтування своїх доводів про те, що колегія суддів у складі Власова Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкової Т. М. має сформовану правову позицію щодо спорів, безпосередньо пов`язаних із групою компаній OSTCHEM Holding, СТОВ "Батьківщина" посилається на постанови Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 910/10186/15, від 05 липня 2022 у справі № 910/15541/19 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 910/15541/19.

Верховний Суд зазначає, що незгода заявника з правовими позиціями суддів Власова Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкової Т. М., висловлених в інших справах, враховуючи приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, не може бути підставою для відводу.

Стосовно нерозгляду клопотань СТОВ "Батьківщина" про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, про що заявнику стало відомо безпосередньо в судовому засіданні від 23 жовтня 2025 року, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що зазначене обумовлене об`єктивними підставами та не свідчить про упередженість суддів Власова Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкової Т. М. у справі № 927/994/23.

Так, відповідно до положень частини третьої статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

При цьому згідно з частиною сьомою статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

У судовому засіданні від 02 жовтня 2025 року колегія суддів відклала розгляд справи у зв`язку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача, з яким відповідач погодився, тому розгляд справи по суті не розпочався.

Перед початком судового засідання від 23 жовтня 2025 року до суду надійшла заява директора СТОВ "Батьківщина" про відвід колегії суддів, яка відповідно до положень частини сьомої статті 39 ГПК України має бути вирішена першочергово.

Отже, обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість, необ`єктивність чи особисту заінтересованість суддів Верховного Суду Власова Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкової Т. М. Верховний Суд не установив.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви СТОВ "Батьківщина" про відвід колегії суддів Верховного Суду Власова Ю. Л., Колос І. Б. та Малашенкової Т. М. у справі № 927/994/23 слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Власова Ю. Л. (головуючий), Колос І. Б. та Малашенкової Т. М. у справі № 927/994/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Л. Власов

Суддя І. Б. Колос

Суддя Т. М. Малашенкова