Ухвала від 06.10.2025 по справі 505/2909/16-к

Номер провадження: 21-з/813/47/25

Справа № 505/2909/16-к

Головуючий у першій інстанції

Доповідач ОСОБА_1

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року щодо ОСОБА_7 ,

встановив:

Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненнізлочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України та йому призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 364 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від покарання за ч. 2 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку він не скоїть нового злочину.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Призначене ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади в державних органах, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій підлягають реальному виконанню.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_7 збитків завданих державі в розмірі 963500 (дев`ятсот шістдесят три тисячі п`ятсот)грн.- залишено без задоволення.

Речові докази у кримінальному провадженні: довідку про відсутність ДП ДГ «Новоселівське» СГІ-НЦНС заборгованості перед бюджетом із сплати податку з доходів фізичних осіб №42/01 від 10.08.2010 року; заявку на отримання часткової компенсації обсягів витрат у первинному насінництві; зобов`язання та опис документів визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави (кошти за реквізитами: УК у м.Одесі/Малиновський р-н/24060300, р/р 31118115015007, код ЄДРПОУ 38016923, банк Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) процесуальні витрати за проведення судово-економічної експертизи №787/16-21 від 11.02.2016 року в сумі 8808 (вісім тисяч вісімсот вісім) грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави (кошти за реквізитами: УК у м.Одесі/Малиновський р-н/24060300, р/р 31118115015007, код ЄДРПОУ 38016923, банк Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) процесуальні витрати за проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи №280/281/16-21 від 25.01.2016 року в сумі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року частково задоволено апеляційні скарги прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року,яким ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України скасовано в частині визнання ОСОБА_7 винуватим за ч.2 ст.366 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України закрито на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпання можливості їх отримати.

Вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року,яким ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.2 ст. 364 КК України змінено.

Перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.222 КК України, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.222 КК України (в ред. Закону від 15.04.2008 року) та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або/чи адміністративно-господарських функцій на строк до двох років.

На підставі ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначених основного та додаткового покарання в зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.49 КК України.

Виключено з резолютивної частини вироку абзаци 3, 4, 5 щодо застосування до ОСОБА_7 при призначенні покарання положень ст.ст. 75, 76 КК України та щодо реального відбування додаткового покарання.

В іншій частині вирок суду залишено без змін.

16.04.2025 року вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області набрав законної сили.

29.07.2025 року на адресу апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року в частині об`єму залишення без змін вироку Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року.

Захисник просить роз`яснити:

1) чи залишений без змін вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь держави процесуальних витрат за проведення судово-економічної експертизи №787/16-21 від 11.02.2016 року в сумі 8808 грн. та за проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи №280/281/16-21 від 25.01.2016 року в сумі 1920 грн.?;

2) чи підлягає виконанню вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь держави процесуальних витрат за проведення судово-економічної експертизи №787/16-21 від 11.02.2016 року в сумі 8808 грн. та за проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи №280/281/16-21 від 25.01.2016 року в сумі 1920 грн.?

Захисник вказує, що при частковому скасуванні вироку суду першої інстанції, часткової його зміни та звільнення ОСОБА_7 від призначених основного та додаткового покарання, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.49 КК України, витрати досудового розслідування на проведення судових експертиз не могли стягуватись з ОСОБА_7 , однак місцевим судом було видано виконавчий лист для примусового стягнення відповідних втрат.

Посилаючись на наведені обставини захисник вважає, що ухвала Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року є незрозумілою в частині об`єму залишення без змін вироку Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року, тому просить її роз`яснити.

Розгляд заяви про роз`яснення судового рішення, апеляційним судом проведено за відсутності засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися. При цьому, в поданій заяві захисник ОСОБА_6 просив розглянути його заяву за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який заперечував проти задоволення заяви про роз`яснення; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи заяви про роз`яснення судового рішення; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Згідно з ч.2 ст.418 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз`яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення рішення це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

Таким чином, механізм роз`яснення судового рішення, визначенийст. 380 КПК, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення та порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.

Вказана правова позиціяміститься в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2022 року (справа№451/1340/19) та від 30.06.2022 року (справа№515/2820/14-к).

Колегія суддів, перевіривши доводи заяви захисника ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали апеляційного суду, приходить до висновку, щодоводи його заяви фактично зводяться до констатації захисником незгоди із прийнятим апеляційним судом рішенням, яким залишено без змін вирок суду в частині стягнення із засудженого ОСОБА_7 процесуальних витрат за проведення експертних досліджень під час досудового розслідування.

Водночас, на переконання колегії суддів, ухвала Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року складена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, містить мотиви прийнятого апеляційним судом рішення, які викладені зрозумілими реченнями, зміст яких не викликає труднощів для розуміння, та містить посилання на відповідні норми законодавства України, тому є доступною для сприйняття та будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння не містить, що виключає необхідність роз`яснення ухвали.

Колегія суддів звертає увагу, що захисник в своїй заяві не навів жодного доводу в чому саме полягає незрозумілість ухвали апеляційного суду, а по суті посилається на те, що витрати досудового розслідування на проведення експертиз не могли стягуватись з ОСОБА_7 , що вказано у вироку місцевого суду.

Тобто фактично, захисник ОСОБА_6 не погоджується із вирішенням питання щодо стягнення із засудженого ОСОБА_7 процесуальних витрат, однак це не є підставою для роз`яснення ухвали апеляційного суду в контексті положень ст.380 КПК.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року не підлягає роз`ясненню, оскільки є зрозумілою, не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння. Мотиви ухваленого рішення, і тим більше незгода з судовим рішенням учасника судового провадження не є підставою для його роз`яснення в порядкуст.380 КПК,або внесення до його змісту будь-яких змін.

За таких обставин, заява захисника ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 380, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Заяву захисника ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Одеського апеляційного суду від 16.04.2024 року, постановленої за результатами розгляду апеляційних скаргпрокурора Котовськоїмісцевої прокуратуриОдеської області ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 вирок Котовськогоміськрайонного судуОдеської областівід 28.01.2020року щодо ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3