Рішення

від 04.09.2006 по справі 12/6/1910

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/6/1910

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2006 р.Справа № 12/6/1910

Розглянувши матеріали за позовом Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин

до 1. Загальноосвітньої школи №2 м. Нетішин

до 2. Управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської Ради м. Нетішин

про стягнення 13733грн. 79коп.

та зустрічним позовом Загальноосвітньої школи №2 м. Нетішин

до Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин

про визнання договору підряду №23 від 29.07.2005р.

Суддя            Шпак В.О.

Представники сторін

Позивача:      Книш І.Ф. –за довіреністю від 01.03.2006р.

Відповідачів:  не з'явились

          Рішення приймається 04.09.2006р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з першого відповідача заборгованість по оплаті  виконаних позивачем підрядних робіт згідно договору №23 від 29.07.05р. в сумі 8765,5 грн. основного боргу, 721,44 грн. –пені, інфляційні в сумі 525,94 грн., 3%  річних  в сумі 120,24 грн., а також збитки, заподіяні позивачу неналежним  виконанням  умов договору  в сумі 3600,67 грн.

Повноважні представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, вказуючи, що 29.07.05р. між МП „СВ-плюс” та Загальноосвітньою  школою №2 Управління освіти виконкому Нетішинської міської Ради укладено договір підряду, за умовами якого позивач зобов'язувався здійснити підрядні роботи по технічному обслуговуванню, поточному ремонту сантехнічного, електротехнічного, вентиляційного, прального обладнання, технологічного обладнання кухонь, а відповідач в свою чергу оплатити виконані роботи.

Позивач вказує, що станом на 05.10.05р. взяті на себе зобов'язання за даним договором ним виконані, що на думку позивача, підтверджується  актами виконаних робіт за серпень 2005р.та вересень 2005р. на загальну суму 8765,5 грн. Крім того, позивач зазначає, що  відповідно до п.п.1.1, 3.3.2. вказаного договору  відповідач зобов'язаний був оплатити виконані роботи до 11.10.05р., однак  відповідачем  на даний час оплата не здійснена, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про її стягнення в судовому порядку.

1-й відповідач за первісним  позовом та позивач за зустрічним позовом, ЗОШ №2  І-ІІІ ступенів м. Нетішина в свою чергу в зустрічному позові та його повноважний представник в попередніх судових засіданнях просять визнати договір підряду №23 від 29.07.05р., укладений між  ЗОШ №2, м. Нетішина та МП „СВ Плюс”, м. Нетішин недійсним, обґрунтовуючи тим, що ЗОШ №2  м. Нетішина є  шкільним навчальним закладом Управління освіти Нетішинської міської Ради, власними коштами не володіє, а кошти для здійснення господарської діяльності отримує від централізованої бухгалтерії Управління, яке є розпорядником коштів. Таким чином, будь-які проекти договорів на проведення господарських робіт підлягають погодженню з Управлінням. Позивачем при укладенні договору із ЗОШ №2  вказувалося, що проект договору узгоджений з Управлінням, що це не відповідає дійсності.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до п.2.4. вказаного договору, оплата проведених робіт здійснюється лише на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт. Однак, виставлені  позивачем акти виконаних робіт, на думку відповідача, не є такими по суті, оскільки не містять  ані переліку виконаних робіт, ані їх обсягу, в зв'язку з чим вважає, що обов'язку оплати у нього не виникло.

В зв'язку із вищенаведеним,  просить визнати договір про виконання технічних робіт №23 від 29.07.05р. недійсним, на підставі ч.1. ст.216 Цивільного кодексу України.

2-й відповідач по первісному позову Управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської Ради позовні вимоги позивача вважає безпідставними з наступних причин.  Проаналізувавши додані до позовної заяви документи, Управління освіти прийшло до висновку,  що 29 липня 2005  року між Загальноосвітньою школою №2,  м.  Нетішин (за договором - Замовник) та Малим підприємством «СВ-Плюс»(за договором - Підрядник) було укладено  Договір  №23   на  технічне  обслуговування,  згідно  якого   Замовник  доручає,   а Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування, поточного ремонту сантехнічного, електротехнічного, вентиляційного, прального обладнання, технологічного обладнання кухонь Загальноосвітньої школи №2, м. Нетішин. Згідно розділу II договору, обов'язок оплачувати виконані роботи покладається на Замовника. Це дає підстави зробити висновок про те, що зобов'язаними особами за вказаним Договором є Загальноосвітня школа №2, м. Нетішин і Мале підприємство „СВ-Плюс”. Стаття 11 Цивільного кодексу України, яка визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, не містить положень, яки давали б змогу стверджувати, що в Управління освіти виникли хоча б якісь права та обов'язки за Договором №23 від 29 липня 2005 року.

Листом від 18.08.2006р. Управлінням освіти виконавчого комітету Нетішинської міської Ради заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду скарги начальника управління освіти на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  зупиняє  провадження  у  справі  в  разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Приймаючи до уваги, що вказане клопотання не відповідає положенням кодексу, його необхідно відхилити.

Відповідач по зустрічному позову у відзиві на позов повідомив, що 29 липня 2005 року МП „СВ-Плюс” уклало в письмовій формі, тобто з дотриманням вимог ст. 207 Цивільного   кодексу   України   договір №23 з загальноосвітньою школою №2 м. Нетішина. Даний договір підписаний керівниками організацій, які наділені цим правом згідно статутних документів. Тому з моменту його підписання та скріплення печатками договір набув тієї форми, яка визначена ч.2 ст. 207 ЦК України як необхідна у відносинах між юридичними особами. При виконанні робіт, які були визначені договором №23, і складенні та підписанні актів їх виконання, повинні бути проведені розрахунки через перерахування коштів з рахунку управління освіти через централізовану бухгалтерію на рахунок МП „СВ-Плюс”, оскільки замовник загальноосвітня школа №2 м. Нетішина здійснити це самостійно не може із-за відсутності відкритого в нього розрахункового рахунку в установі банку. Наявність і визнання відповідачем укладеного договору №23 від 29.05.2005 року між МП „СВ-Плюс” та загальноосвітньою школою №2 м. Нетішина свідчить лист №01-12/703 від 12.08.05 року управління освіти в якому йде вимога надати в іншій формі додатки, ніж це визначається в договорі. Крім того,  листом №01-12/913 від 21.09.2005 року управління освіти  намагається, не дивлячись на виконаний об'єм робіт з обслуговування загальноосвітньої школи №2 м. Нетішина, наголошувати на не існування   договірних відносин, посилаючись на невиконання його консультативних вимог, які не могли МП „СВ-Плюс” були прийняті за основу під час виконання умов укладеного договору. З незрозумілих причин, управління освіти почало висувати необгрунтовані претензії,  посилаючись на заборону МП „СВ-Плюс” залучати для  виконання певних видів робіт за договором субпірядні організації. Ніяких обмежень ні в тексті договору, ні актами цивільного законодавства відносно дій МП „СВ-Плюс” щодо цих претензій не встановлено. Окрім словесних претензій щодо небажання виконання підрядником робіт з обслуговування загальноосвітньої школи №2 м. Нетішина з залученням на певні види небезпечних робіт спеціалізованих організацій, ніяких істотних недоліків не надав, а тому і вони не приймалися до уваги. В листі №01-12/913 від 21.09.2005 року управління освіти визнає факт виконання робіт з обслуговування загальноосвітньої школи №2 м. Нетішина  у відповідності до умов укладеного договору і в пункті другому погоджується на необхідність оплати фактично виконані роботи за серпень та вересень 2005 року і накладних на використані Виконавцем власні матеріали, що оформлені відповідно до чинних вимог з урахуванням фактично затраченого часу на проведення робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту технічних мереж. Аналогічне визнання виконаних робіт з обслуговування загальноосвітньої школи №2 м. Нетішина і пропозицією про їх оплату відображено і в самому зустрічному позові, де вказується на необхідність провести розрахунки щодо вартості отриманого майна в грошовій формі. Однак управління освіти стверджує, що не має підписаних актів виконаних робіт з врахуванням вартості матеріалів, робіт та інших визначених законодавством України витрат. Це не відповідає дійсності, оскільки замовник підтвердив придбання підприємством за свій рахунок матеріалів і прийняв їх, підписавши акти за серпень та вересень 2005 року і скріпив їх печатками.

          Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

          29.07.2005р. між ЗОШ №2 м. Нетішин (замовник) та Малим підприємством „Св-плюс” (підрядник) укладено договір на технічне обслуговування.

          Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.2.1, п.2.4, п.2.5) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт технічного обслуговування, поточного ремонту сантехнічного, електротехнічного, вентиляційного, прального обладнання, технологічного обладнання кухонь: ЗОШ №2 м. Нетішин, вул. Шевченко, 14. Замовник сплачує виконавцю вартість робіт за технічне обслуговування і поточний ремонт сантехнічного, електротехнічного, вентиляційного, прального обладнання в загальній сумі 20000грн. за термін дії договору. Оплата за виконані роботи проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі рахунку на оплату і акта про виконання робіт за підписами замовника і виконавця. Розрахунки за виконані роботи проводяться замовником не пізніше 5-ти календарних днів з моменту підписання акту при виконані роботи.

          Додатком від 01.01.2005р. до договору на технічне обслуговування №23 від 29.07.2006р.  сторони погодили графік оплати за виконання робіт з технічного обслуговування, поточного ремонту сантехнічного, електротехнічного, вентиляційного, прального обладнання, технологічного обладнання кухонь, а саме: серпень 2005р. – 7000грн., вересень 2005р. –7000грн., жовтень 2005р. –2000грн., листопад 2005р. –2000грн., грудень 2005р. –2000грн.

          На протязі серпня-вересня 2005р. ЗОШ №2 подавались позивачу заявки на виконання певних видів робіт.

          Згідно актів прийому-передачі (запчастин, матеріалів) за серпень-вересень 2005р. позивачем було змінено запчастини, матеріали на суму 773грн. 50коп. Дані акти підписано сторонами та скріплено печатками.

Як вбачається з акту виконаних робіт за серпень 2005р. позивач виконав відповідачу – ЗОШ №2 роботи на суму 4278грн. 54коп. Даний акт підписано лише позивачем та скріплено його печаткою.

Постановою прокуратури м. Нетішина від 14.07.2006р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб дитячих навчальних закладів, НВК, ЗОШ та управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 191, 364, 365 Кримінального кодексу України. Постановою встановлено, що МП „СВ-Плюс” м. Нетішин звернулось з позовами до управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради та 5 навчально-виховних закладів м. Нетішин про стягнення заборгованості по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт по технічному обслуговуванню, поточному ремонту сантехнічного, електротехнічного, вентиляційного, прального обладнання. Позивач вказує, що взяті на себе зобов'язання за даними договорами ним виконано, що підтверджується актами виконаних робіт. В ході перевірки встановлено, що дійсно позивачем проводились роботи по технічному обслуговуванню ДНЗ № 6, ДНЗ №7, ДНЗ №8, ЗОШ №2 та НВК, однак оплата за  виконані роботи проведена не була оскільки навчальні заклади власними коштами не володіють, а кошти для здійснення господарської діяльності отримують від централізованої бухгалтерії управління освіти, яке є розпорядником коштів. При цьому договори підряду не були погоджені управлінням освіти, що в подальшому призвело до неможливості проведення оплати за виконані роботи. Окрім того, встановлено, що керівники навчальних закладів свідомо підписали договори підряду, в подальшому надавали заявки на виконання тих чи інших видів робіт, а твердження управління освіти про те, що такі договори не існували є безпідставним, про що свідчать відповідні листи на адресу МП „СВ-Плюс”. З пояснень керівників навчальних закладів вбачається, що факт виконаних робіт вони не заперечують і готові провести оплату фактично виконаних робіт за умови погодження з розпорядником коштів. З пояснень начальника управління освіти Моцик М.А. вбачається, що управління освіти готово було провести оплату, але лише за умови наявності укладених договорів без яких казначейство не приймає до оплати ні акти виконаних робіт, ні оплату використаних матеріалів. Окрім того, вивченням матеріалів справи та договорів не зрозумілим став факт неможливості залучення субпідрядних організацій, на що посилається управління освіти.

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виник перед позивачем станом на 05.10.2005р. борг в сумі 5052грн. 04коп.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Пунктом 2.6 договору від 29.07.2005р. передбачено, що за допущені порушення встановлених договором порядку розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми договору за кожний прострочений день, але не більше 10% від суми договору.

Відповідно, позивачем нараховано 721грн. 44коп. пені за період з 10.10.2005р. по 27.03.2006р. на суму 8765грн. 50коп.

З посиланням на ст.611, ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3600грн. 67коп. збитків, 525грн. 94коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період з жовтня 2005р. по лютий 2006р., 120грн. 24коп. 3% річних за період з 10.10.2005р. по 27.03.2006р.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за   договором підряду одна сторона    (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правомірним є нарахування 439грн. 18коп. пені за період з 10.10.2005р. по 27.03.2006р. на суму 5052грн. 04коп., 310грн. 19коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період за жовтень 2005р. по лютий 2006р. на суму 5052грн. 04коп., 69грн. 34коп. 3% річних за період з 10.10.2005р. по 27.03.2006р. на суму 5052грн. 04коп.

Виходячи із вищенаведеного, позов Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин до Загальноосвітньої школи №2 м. Нетішин в частині стягнення 5052грн. 04коп. основного боргу, 439грн. 18коп. пені, 310грн. 19коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 69грн. 34коп. 3% річних є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

В стягненні 3713грн. 46коп. боргу, 282грн. 26коп. пені, 215грн. 75коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 50грн. 90коп. 3% річних необхідно відмовити, оскільки дані суми не підтверджені належними доказами по справі.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Оскільки позивачем не подано належних доказів понесення зазначених збитків в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, в стягненні 3600грн. 67коп. збитків належить відмовити.

Оскільки договір №23 на технічне обслуговування від 29.07.2006р. укладався між ЗОШ №2 м. Нетішин та МП „СВ-Плюс” м. Нетішин, у позові Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин до Управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської Ради м. Нетішин про стягнення 13733грн. 79коп. належить відмовити, оскільки Управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської Ради не є стороною у договорі.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме відповідність  змісту   угод  вимогам  закону;  додержання  встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою  у чому конкретно полягає неправомірність дії сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідачем не подано доказів невідповідності вказаного договору вимогам закону та порушення прав сторін.

Таким чином, у зустрічному позові Загальноосвітньої школи №2 м. Нетішин до Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин про визнання договору №23 на технічне обслуговування від 29.07.2005р. недійсним з моменту його укладення належить відмовити, оскільки відповідачем не доведено невідповідність вказаних договорів вимогам закону.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин до Загальноосвітньої школи №2 м. Нетішин про стягнення 13733грн. 79коп. задоволити частково.

Стягнути з Загальноосвітньої школи №2 м. Нетішин, вул. Будівельників, 5 (р/р 354130160001121, МФО 815013 в УДУ в Хмельницькій області) на користь Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин, вул. Незалежності, 26/76 (р/р 26003301260155, МФО 315472 в „Промінвестбанк”, ф-я м. Славута, код 22778160) –5052грн. 04коп. (п'ять тисяч п'ятдесят дві гривні 04коп.) заборгованості, 439грн. 18коп. (чотириста тридцять дев'ять гривень 18коп.) пені, 310грн. 19коп. (триста десять гривень 19коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 69грн. 34коп. (шістдесят дев'ять гривень 34коп.) 3% річних, 58грн. 71коп. (п'ятдесят вісім гривень 71коп.) державного мита, 50грн. 44коп. (п'ятдесят гривень 44коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

У позові Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин до Управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської Ради м. Нетішин про стягнення 13733грн. 79коп. відмовити.

У зустрічному позові Загальноосвітньої школи №2 м. Нетішин до Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин про визнання договору №23 на технічне обслуговування від 29.07.2005р. недійсним з моменту його укладення відмовити.

Стягнути з Малого підприємства „СВ-Плюс” м. Нетішин, вул. Незалежності, 26/76 (р/р 26003301260155, МФО 315472 в „Промінвестбанк”, ф-я м. Славута, код 22778160) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31115095600002 ВДК у м.Хмельницькому, код. 23565225, УДК у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 0,34коп. (тридцять чотири копійки).

 Видати наказ.

                              Суддя                                                                      В.О. Шпак

Віддруковано в 4  примірниках:

1.          До справи; 2- Позивачу; 3,4 –Відповідачам.