Постанова від 24.10.2025 по справі 520/18338/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 р. Справа № 520/18338/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: П`янової Я.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 15.07.25 по справі № 520/18338/25

за позовом ОСОБА_1

до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (далі по тексту ХНАДУ, Університет, відповідач), в якій просив суд:

- визнати бездіяльність Харківського національного автомобільно - дорожнього університету щодо зарахування ОСОБА_1 у 2024 році протиправною;

- зобов`язати Харківський національний автомобільно-дорожній університет здійснити дії, необхідні для усунення наслідків протиправної бездіяльності.

В обґрунтування позову зазначив про протиправність відмови ХНАДУ у вступі на навчання ОСОБА_1 , як необґрунтованої та протиправної, оскільки не зважаючи на успішне складення позивачем співбесід влітку 2024 року замість ЄВІ та ЄФВВ, заклад освіти відмовив йому без зазначення причин та будь-яких законодавчих підстав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/18338/25 у відкритті провадження - відмовлено.

Роз`яснено позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до відповідного суду загальної юрисдикції, в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснено позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позивач, на погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження по справі №520/18338/25 та повернути справу до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про помилковість висновків суду першої інстанції щодо непідсудності цього спору адміністративному суду, оскільки спір між ОСОБА_1 та закладом освіти (ХНАДУ) є публічно-правовим спором, з огляду на те, що однією із його сторін є суб`єкт, який здійснює публічно-владні управлінські у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/18338/25 без змін.

В обґрунтування відзиву зазначив, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій, однак Університет, як юридична особа публічного права до таких суб`єктів не відноситься, що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції на підставі пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки Харківський національний автомобільно-дорожній університет не є суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України, а тому поданий для вирішення адміністративним судом спір не є публічно-правовим, а є приватно - правовим, що виключає можливість його вирішення адміністративним судом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегією суддів встановлено, що підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом слугувала незгода позивача з відмовою ХНАДУ у зарахуванні його на навчання після успішного складення співбесіди (замість ЄВІ та ЄФВВ) та подання заяви на вступ до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету за спеціальністю 122 (Комп`ютерні науки).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України Про освіту від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі Закон № 2145-VIII) заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність

За змістом положень частини другої статті 81 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Указана стаття ЦК України містить вказівку на одну зі складових порядку створення юридичних осіб публічного права. Так, частиною третьою статті 81 ЦК України передбачено порядок створення виключно юридичних осіб приватного права, у той час, як порядок створення юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Однією з ознак юридичної особи публічного права є реалізація публічних інтересів держави чи територіальної громади.

Пунктом 16 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що освітній процес система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Освітній процес у широкому значенні включає різні елементи: форму здобуття освіти, рівні освіти, форми організації освітнього процесу та види навчальних занять, отримання кваліфікації, учасники освітнього процесу: здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники, академічна мобільність тощо.

З аналізу правової природи юридичної особи публічного права, з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 2145-VIII, можна зробити висновок про те, що юридична особа публічного права може бути суб`єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин.

Юридичні особи публічного права поряд з іншими юридичними та фізичними особами можуть брати участь у цивільних правовідносинах. Виступаючи як суб`єкт цивільних правовідносин, юридична особа публічного права користується такими ж правами і несе такі ж обов`язки, як і інші суб`єкти цивільного права.

Згідно з положеннями статті 24 Закону № 2145-VIII система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами.

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

До органів управління у сфері освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти; державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування (стаття 62 Закону № 2145-VIII).

Надаючи оцінку твердженням позивача про наявність у ХНАДУ статусу суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України та здійснення у спірних правовідносинах публічно-владних управлінських функцій на виконання делегованих повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Так, ключовим у розумінні поняття делегування повноважень може (має) бути визначено як наділення (передавання) своїм повноваженням (уповноваження) одним суб`єктом владних повноважень іншого суб`єкта або юридичну особу (приміром, публічного права), яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Суб`єкт владних повноважень може делегувати повноваження лише в межах своєї компетенції (не можна передати більше повноважень, ніж має сам суб`єкт, так само не можна передати повноваження, яких він не має). У таких відносинах один орган, маючи власну компетенцію, що визначена нормативними актами, передає іншому, що має відповідно правоздатність на одержання і реалізацію цих повноважень, надає повноваження на певний час зі збереженням права їх повернути до власного виконання.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, за наведеною нормою суб`єктами владних повноважень можуть бути не лише органи, їхні посадові чи службові особи, а й юридичні чи фізичні особи, якщо їм делеговано певні владні управлінські повноваження.

Колегія суддів зазначає, що необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження в рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Заклад освіти хоча і реалізує публічні інтереси держави під час здійснення освітнього процесу, однак не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, не є органом управління освітою та не здійснює функцій суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а його керівник не є посадовою чи службовою особою суб`єкта владних повноважень.

Належність ХНАДУ до юридичних осіб публічного права вказує лише на порядок створення цієї юридичної особи.

За загальним правилом, передбаченим у пункті 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з приватноправових правовідносин.

Ураховуючи те, що спірні правовідносини пов`язані, зокрема, із захистом соціальних прав позивача на здобуття освіти, колегія суддів вважає, що ініційований ОСОБА_1 спір до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету не є публічно-правовим, оскільки ХНАДУ у спірних правовідносинах не належить до суб`єктів владних повноважень, які виконують відповідні владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта цих відносин, а відтак не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №420/3453/19 та постанові Верховного Суду від 02.11.2020 по справі № 420/2976/19.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, як такі, що зводяться лише до суб`єктивної переоцінки позивачем встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України.

З урахуванням вищевикладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/18338/25 - без змін.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/18338/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.В. П`янова С.П. Жигилій