Постанова від 21.10.2025 по справі 320/2387/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2387/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. за участю секретаря: Волошка О. Л.

представника позивача Пудкалюк К. О., представника відповідача Шевченко М. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» та Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 09 травня 2025 року) у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902 та №8748/0902.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902 та №8746/0902.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» сплачений судовий збір у розмірі 24 810,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до хибного висновку про можливість застосування до даних правовідносин більш нової правової позиції Верховного Суду замість тієї, що склалась у відношення саме позивача.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням у частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відмовляючи в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 8748/0902 суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом вручено керівнику товариства письмовий запит, однак докази таких тверджень у матеріалах справи відсутні.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 01.08.2022 № 803-п «Про проведення фактичної перевірки товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» проведено фактичну перевірку ТДВ «Узинський цукровий комбінат» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу спирту, за результатами якої складено акт від 12.08.2022 №4998/10-36-09-00-10/00372536 (надалі - акт перевірки).

Проведено перевіркою встановлено допущення позивачем порушень, а саме :

- ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до 21.08.2020 не було зареєстровано платником акцизного податку з реалізації спирту етилового, чим порушено вимоги п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України;

- ТДВ «Узинський цукровий комбінат» здійснювало виробництва спирту етилового денатурованого за відсутності діючої ліцензії на виробництво спирту етилового, чим порушено вимоги ст.2 Закону України №481/95-ВР;

- ТДВ «Узинський цукровий комбінат» здійснювало оптову торгівлю спиртом етиловим денатурованим за відсутності діючої ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, чим порушено ст. 14 Закону України №481/95-ВР.

ТДВ «Узинський цукровий комбінат» посадовим особам ГУ ДПС у Київській області не надано документи, визначені у запиті, чим порушено вимоги п.85.2. ст.85 ПК України.

Позивачем подано до податкового органу заперечення на акт від 12.08.2022.

Листом від 12.10.2022 №25526/6/10-36-09-00-10 за результатами розгляду заперечень на акт податковий орган залишив без змін висновки акту фактичної перевірки.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.10.2022 :

№8749/0902, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 54 662 029,12 грн. за порушення ч.1 ст.2 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»,

№8767/0902, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 54 662 029,12 грн. за порушення ч.1 ст.14 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»,

№8746/0902, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі у сумі 27 331 014,56 грн. за порушення п.п.212.3.4. п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010,

№8748/0902, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПС України.

Рішенням ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 09.12.2022 №16437/6/99-00-06-03-02-06 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 17.10.2022 без змін.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із нормами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України обумовлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як слідує з матеріалів справи, представники Головного управління ДПС у Київській області, прибувши на підприємство, вручили директору підприємства копію наказу про проведення перевірки та ознайомили його під підпис з направленнями на право проведення перевірки.

Як зазначено відповідачем під час перевірки директору підприємства Кроту Л.П. вручено запит про надання документів, проте зазначена особа відмовилася від підпису, про що зроблена відповідна відмітка у запиті.

З акту перевірки слідує, що на дату закінчення перевірки позивачем не надано податковому органу документів, зазначених у запиті, а тому під час перевірки використані документи, які надані ТДВ «Узинський цукровий комбінат» при проведенні попередньої перевірки (акт від 10.02.2020 №45/10-36-32-00-10/00372586), постанова Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №320/3824/20 та інформація інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС (АІС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних, Ліцензійний реєстр).

Як вірно зауважено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують проведення фактичної перевірки позивача за адресою здійснення діяльності (не встановлено ні місця виробництва, ні місця зберігання підакцизних товарів, ні відібрання зразків товару), а також акт перевірки не містить відомостей щодо встановлення виготовлення та/або реалізації позивачем підакцизної продукції.

Висновки контролюючого органу базуються на наявності відомостей в базах даних відповідача, що не може слугувати єдиним та достатнім доказом вчинення податкового порушення та про що неодноразово зазначалося Верховним Судом у постановах, зокрема, від 22.09.2023 у справі № 160/5435/20, від 18.03.2021 у справі № 826/9061/17, від 14.02.2020 у справі № 820/5478/16.

Фактично, податковим органом продубльовано зміст акту №45/10-36-32-00-10/00372536 від 10.02.2020, складеного за результатами проведення фактичної перевірки з 29.01.2020 по 07.02.2020, без встановлення будь яких обставин та дослідження документів, а частина акту перевірки дублює зміст постанови Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №320/3824/20.

Поряд зі цим, податковим органом поза увагою залишено інший акт перевірки, зокрема від 11.10.2019 №136/10-36-05-02/00372536, де податковий орган встановивши виготовлення того ж товару, прийшов до висновку, що він не являється підакцизним.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом не було належним чином проведено фактичну перевірку позивача.

Щодо виявлених порушень суд зазначає наступне.

Як вбачається із наданих доказів та не заперечується апелянтом, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про реалізацію товариством у період з 23.01.2020 по 04.11.2020 підакцизного товару, яким, на переконання контролюючого органу, був саме «Етанол як складник бензину» на користь контрагентів - ТОВ «АКСІОМА» (код ЄДРПОУ 31542542), ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 40337361), ТОВ «ЗОРЯ-ТРЕЙДИНГ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41926325), ТОВ «МС-2018» (код ЄДРПОУ 42104769), ТОВ «ДРАЙ ТРЙД» (код ЄДРПОУ 43253274), ТОВ «ГСМ ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 42795417), ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 43119577), ТОВ «РОЛАШ» (код ЄДРПОУ 40468255), оскільки вказаний товар підлягає оподаткуванню акцизним податком.

Підпунктом 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПК України визначено, що платником податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст.213 ПК України об`єктами оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Відповідно п. 214.1 ст.214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п. 214.1.1).

вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (п.п. 214.1.4).

Підпунктом 14.1.4 п.14.1ст.14 ПК України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

В силу п.п.14.1.145 п.14.1 ст. 14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД (українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності), на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому в п.215.3 ст.215 ПК України перелічені коди товарів, які є підакцизними і з яких справляється акцизний податок за встановленими даною статтею ставками. Зокрема, п.п. 215.3.1 встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до спирту етилового та інші спиртових дистилятів, а п.п. 215.3.4 встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

Відповідно до п.216.1 ст.216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що підакцизними є товари згідно УКТ ЗЕД, які зазначені в п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Преамбулою Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (який був чинний станом на момент спірних правовідносин) (далі - Закон №481) визначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до термінів, викладених в ст. 1 Закону № 481, спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД.

Виходячи з викладеного, дія Закону №481 поширюється в частині спиртів етилових та біоетанолу виключно, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Як слідує з акту перевірки, податковий орган вказує на здійснення позивачем виробництва етанолу як складника бензину, що відповідає коду товару згідно УКТ ЗЕД 3824 90 97 90.

Таке виробництво здійснюється згідно вимог ДСТУ ЕN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань» та на підставі Технологічного регламенту з виробництва «Етанолу як складника бензину» в умовах ТДВ «Узинський цукровий комбінат» ТР - 00372536.004:2015.

Відповідно до розділу І «Галузь використання» ДСТУ ЕК 15376:2015 «Етанол як складник бензину» етанол як складник бензину призначений для використання в якості розчинника для автомобільного палива для автомобілів з бензиновими двигунами.

Визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України».

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до ГС версії 2012 року і затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 № 401.

У свою чергу, УКТ ЗЕД (українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) - це систематизований перелік товарів, який складається з кодів товарів та найменувань для цих кодів.

Згідно Закону України «Про Митний тариф України» (який був чинний станом на момент спірних правовідносин) (група 38), а також наказу ДФС України №401 від 09.06.2015 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» до товарної позиції 3824 відносяться - Готові сполучні суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати» що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені.

Хімічна продукція та хімічні або інші препарати.

Відповідно до трьох винятків (див. нижче пункти (7), (19) і (31) до цієї товарної позиції не включаються окремі елементи або сполуки визначеного хімічного складу.

До цієї товарної позиції включається хімічні продукти невизначеного хімічного складу незалежно від того, чи одержують їх як побічні продукти виробництва інших речовин (це застосовано, наприклад, до нафтенових кислот) чи безпосередньо як цільові продукти.

Хімічні або інші препарати бувають або сумішами (спеціальними видами яких є емульсії і дисперсії), або, іноді, розчинами.

Згідно ДСТУ ЕN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину» етанол призначений для використання в якості розчинника для автомобільного палива для автомобілів з бензиновими двигунами.

Відтак, етанол це хімічна продукція, яка використовується в якості розчинника для автомобільного палива для автомобілів з бензиновими двигунами. Відтак, етанол як складник бензину не відноситься до переліку підакцизних товарів, вказаних у ст. 215 ПК України.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.04.2025 у справі №520/1791/19.

Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, у межах розгляду справи №320/3824/20 позивачем проводилася комплексна фізико-хімічна та товарознавча експертиза із наданням зразків продукції, яка виготовлялася у перевіряємий в межах цієї справи період.

За результатами проведеної експертизи експерти дійшли наступних висновків:

1. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови»;

2. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ДСТУ 4284:2004 «Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови»;

3. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ДСТУ 7166:2010 «Біоетанол. Технічні умови»;

4. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ТУ 15.09-00274105-019:2011 «Спирт етиловий технічний. Технічні умови»;

5. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань»;

6. Використання «Етанолу як складника бензину» в якості палива для транспортних засобів з бензиновими двигунами не уявляється можливим. «Етанол як складник бензину» призначений для виробництва, в якості компонента, альтернативних видів палива для транспортних засобів з бензиновими двигунами.;

7. За технологічним регламентом з виробництва «Етанолу як складника бензину» в умовах ТДВ «Узинський цукровий комбінат» ТР-00372536.004:2015 процес "денатурування" не відповідає визначенню по ДСТУ 3296-95 «Виробництво етилового спирту з харчової сировини Терміни та визначення». Виробництво "Етанолу як складника бензину" в умовах ТДВ "Узинський цукровий комбінат" ТР- 00372536.004:2015 відповідно до визначень ДСТУ 3296-95 "Виробництво етилового спирту з харчової сировини Терміни та визначення" є виробництвом технічних спиртовмісних рідин у потоці, без стадії отримування спирту етилового.

8. Наданий зразок - Етанол як складник бензину по ДСТУ EN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань», виготовлений за технологічним регламентом з виробництва «Етанолу як складника бензину» в умовах ТДВ «Узинський цукровий комбінат» ТР-00372536.004:2015 не відповідає критеріям, зазначеним в додатковій примітці 2 до товарній підкатегорії 2207 20 00 10, та не класифікується як біоетанол. Відповідно до правил класифікації товарів в УКТЗЕД етанол як складнику бензину по ДСТУ EN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань» відповідає коду: 3824 90 97 90 Готові сполучені суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати, шо складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені.

За положеннями ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з частиною сьомою вищезазначеної статті у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як вбачається зі змісту Висновку № 14925, він складений експертами Юрченко Є.М. та Бугровою Н.К., які мають кваліфікацію судових експертів та повідомлені про кримінальну відповідальність у порядку статті 384 КК України.

Дійсно, при вирішенні адміністративної справи № 320/3824/20 Верховним Судом зауважено, що вказаний експертний висновок не може слугувати як єдиний доказ у справі, який підтверджує факт виготовлення і реалізації позивачем товару, який не відноситься до підакцизних з огляду на технологічний процес його виготовлення, оскільки поставлені перед експертами питання стосувалися здебільшого відповідності наданого зразка товару тому чи іншому ДСТУ. При цьому, технологічні питання виробництва продукції та її відповідності ДСТУ не є визначальними для вирішення спору.

Поряд із цим, Верховним Судом вказано на необхідність аналізу правил, за якими здійснюється класифікація товарів в УКТ ЗЕД, визначені в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД - складовій Митного тарифу України (додаток до Закону ''Про Митний тариф України'').

У зазначеній постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив: «Аналогічний підхід до правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №810/2684/15, від 3 серпня 2020 року у справі №826/14877/15, від 23 жовтня 2020 року у справі №810/841/16, а також в ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду постанові від 13 лютого 2020 року у справі №816/2897/15. Судова палата сформулювала висновок, відповідно до якого визначальною ознакою для віднесення товару до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД є визначення у складі речовини вмісту спирту в його відсотковому відношенні - концентрація спирту 80 об.% або більше».

Водночас, Верховний Суд у постанові від 09.04.2025 у справі №520/1791/19 зазначив: «При цьому, Верховний Суд вказує, що посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 810/2684/15 та від 13.02.2020 у справі № 816/2897/15 є необґрунтованими, оскільки обставини, встановлені у цих справах, не є релевантними до обставин, встановлених у даній справі, оскільки стосуються іншого товару, а саме - Компоненту моторного палива альтернативного, який відповідає технічним умовам ТУ У 20.5-00372536-001:2013».

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Відтак, суд першої інстанції при вирішенні даної справи врахував саме останню правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові 09.04.2025 у справі №520/1791/19.

Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідно до п. 56.21. ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом під час розгляду справи не надано належних доказів того, що позивачем здійснювалась виготовлення, зберігання та реалізація підакцизних товарів, що свідчить про безпідставність визначення податкового зобов`язання, а тому податкові повідомлення рішення від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення рішення від 17.10.2022 № 8748/0902, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із змісту акту перевірки підставою накладення вказаним рішенням штрафних санкцій обґрунтовано ненаданням на дату закінчення перевірки податковому органу документів, зазначених у запиті.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 121.1. ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу, що співробітниками Головного управління ДПС у Київській області під час перевірки директору підприємства Кроту Л.П. вручено запит про надання документів, проте зазначена особа відмовилася від підпису, про що зроблена відповідна відмітка у запиті.

Колегія суддів критично оцінює такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п.85.4. ст.85 ПК України: При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Стаття 42 ПК України визначає, яким чином повинен бути належно вручений запит. Зокрема, в ч.2 цієї статті зазначено: Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Щодо належного оформлення відмови платника надати первинні документи, що запитувалися податковим органом, п. 85.6. ст.85 ПК визначає : У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

З аналізу зазначених норм ПК України вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин запит на отримання первинних документів міг бути вручений двома шляхами: або шляхом особистого вручення, або поштою. Відповідно доказами вручення запиту має бути поштове повідомлення про вручення, або у випадку, якщо не вдалося вручити запит безпосередньо під підпис законному представнику платника, то в акті про відмову надати первинні документи повинно бути зазначено: посаду, прізвище, ім`я, по батькові законного представника платника податків, перелік документів, які йому запропоновано подати з відміткою про відмову.

Як вбачається із наданих доказів, 02.08.2022 року о 14:00 співробітниками податкового органу вручено директору підприємства Кроту Л.П. копії наказу про призначення фактичної перевірки та копії направлень на перевірку.

Копії наказу та направлень додано до матеріалів справи.

Також, до матеріалів справи копії запиту про надання інформації, при цьому із вказаної копії вбачається, що такий запит не містить дати його складання та номеру запиту (т. 1 а.с. 102).

Дійсно, на такому запиті про надання інформації міститься запис про відмову директора товариства від його отримання.

Однак, із вказаної відмітки неможливо встановити ким та коли вчинялась спроба вручити запит посадовими особами не вказано коли ними вчинялись дії із вручення запиту.

Також, матеріали справи свідчать, що будь яких інших спроб вручити або направити посадовій особі позивача запит про надання інформації податковим органом не вчинялась.

Відтак, із наданих доказів неможливо встановити коли складено запит про надання інформації, оскільки він не містить жодних реквізитів та коли та ким вчинялись дії щодо його вручення, адже відмітка про відмову посадової особи товариства отримати запит не містить інформації щодо дати її вчинення та осіб, що її вчинили.

З огляду на викладене, податковим органом не доведено, що ним взагалі вручався запит про надання інформації, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 8748/0902 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти у цій частині нову постановою якою позов товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 17.10.2022 № 8748/0902.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 23.10.2025)