Ухвала від 23.10.2025 по справі 369/19722/25

Справа № 369/19722/25

Провадження №1-кс/369/3057/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2025 року м. Київ

Києво-Святошинськийрайонний судКиївської областів складіслідчого судді ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора Києво-Святошинськоговідділу Бучанськоїокружної прокуратуриКиївської області ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Києві клопотанняслідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116410000214 від 11.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116410000214 від 11.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Клопотання обґрунтоване тим, що під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванні час та місці, але не пізніше липня 2023 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006, (цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006 була ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у 2009 році отримала її від свого батька ОСОБА_9 на підставі договору дарування земельної ділянки від 26.09.2009.

ОСОБА_4 , з метою вчинення злочину, пов`язаного із заволодінням чужим майном особи (шахрайство), шляхом обману, використовуючи при цьому завідомо підроблений документ, з метою підготовки до вчинення кримінальних правопорушень та особистого збагачення за рахунок обернення на свою користь чужого майна, залучив до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 , які діючи з попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та допускаючи їх настання, реалізували свої злочинні наміри за наступних обставин.

У невстановленому місці, у невстановлений час ОСОБА_4 вступив у попередню змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою підробки офіційного документу договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), відповідно до якого ОСОБА_8 продає ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006. Договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 .

Встановлено, що бланк ВМО №590977 дійсно був використаний 26.11.2009 приватним нотаріусом ОСОБА_11 при укладанні іншої угоди купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220884401:01:005:0040 загальною площею 0,12 га, яка розташована в с. Кірове, Бориспільського району Київської області між ОСОБА_12 (продавець) та ОСОБА_13 (покупець).

Так, ОСОБА_14 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою заволодіння майном приватної форми власності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977) з підписом ОСОБА_8 підроблений, передає його ОСОБА_10 , для подальшого переоформлення права власності.

05.07.2023, в денну пору доби, точного часу не встановлено, ОСОБА_10 , достовірно усвідомлюючи, що вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки підроблений, що останній не купував такої ділянки, маючи підроблений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), перебуваючи в приміщенні Бородянської селищної ради Київської області, що за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, з метою реєстрації права власності на нерухоме майно та подальшого заволодінням земельною ділянкою приватної форми власності з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, шляхом обману, подав особі, уповноваженій на здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно - державному реєстратору Бородянської селищної ради Київської області ОСОБА_15 , завідомо підроблений документ договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), відповідно до якого ОСОБА_8 начеб то продала ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з чим, державний реєстратор Бородянської селищної ради Київської області ОСОБА_15 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні Бородянської селищної ради Київської області, що за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, на підставі документів, поданих ОСОБА_10 , 10.07.2023 здійснивреєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до примітки ст. 358 КК України, під офіційним документом у ст.ст. 357 і 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

На підставі чого, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), в даному випадку виступає офіційним документом, який видається та посвідчується уповноваженими на те особами, які мають право видавати такі документи, і які надають права, зокрема, здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді державної реєстрації прав на земельну ділянку, тобто можуть бути використані як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що видаються повноважними (компетентними) особами та складений з дотриманням визначених законом форм та містить передбачені законом реквізити.

Таким чином, ОСОБА_4 , надав ОСОБА_10 завідомо підроблений офіційний документ, а саме договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), чим сприяв вчиненню кримінального правопорушення останнім.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, як пособник у використанні завідомо підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_4 реалізуючи спільний з ОСОБА_10 злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою заволодіння майном приватної форми власності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), відповідно до якого ОСОБА_8 начебто продала ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не посвідчувався та не видавався приватним нотаріусом ОСОБА_11 , 05.07.2023, в денну пору доби, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , маючи підроблений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), надав його ОСОБА_10 , який перебуваючи в приміщенні Бородянської селищної ради Київської області, що за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, з метою реєстрації права власності на нерухоме майно та подальшим заволодінням земельною ділянкою приватної форми власності з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, шляхом обману, подав особі, уповноваженій на здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно - державному реєстратору Бородянської селищної ради Київської області ОСОБА_15 , завідомо підроблений документ договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), відповідно до якого ОСОБА_8 продала ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з чим, державний реєстратор Бородянської селищної ради Київської області ОСОБА_15 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні Бородянської селищної ради Київської області, що за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, на підставі документів, поданих ОСОБА_10 , 10.07.2023 здійснивреєстрацію права власності на земельнуділянку з кадастровим номером3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_10 , використовуючи завідомо підроблений офіційний документ договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2009 (бланк ВМО №590977), який йому надав ОСОБА_4 , увівши таким чином в оману державного реєстратора Бородянської селищної ради Київської області ОСОБА_15 , заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3222485900:03:008:0006, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого ОСОБА_8 завдано майнову шкоду у розмірі 6632 000, 00 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шо вчинене в особливо великих розмірах.

Згідно звимогами статтей276-278Кримінального процесуальногокодексу України 03жовтня 2025року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, повністю обґрунтована і підтверджується доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.

Згідно частини 2 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В даному випадку, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України обґрунтовується тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення його вини в суді. Зокрема, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі доведення його вини в суді, останньому загрожує покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від на строк п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому є всі підстави вважати, що у разі обрання менш суворого запобіжного заходу він буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Крім того, ОСОБА_4 під час досудового розслідування не завжди з`являвся до органу прокуратури на виклики, відомостей про поважність причин неприбуття не надавав.

Також, органом досудового розслідування встановлено існування ризику передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На даний час органом досудового розслідування встановлюються інші особи, причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, речі, письмові записи та інші документи, які складалися, видавалися та використовувалися задля незаконного заволодіння грошовими коштами. Знаючи про місце зберігання вказаних речей підозрюваний ОСОБА_4 може їх знищити з метою уникнення відповідальності, що в свою чергу унеможливить встановленню істини у справі.

Щодо наявності ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний маючи вільну можливість у пересуванні та знаючи про фактичне місце проживання свідків, які ще не допитані безпосередньо в суді, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Сторона обвинувачення також просить суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання підозрюваною обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.

На підставі вище наведеного, слідчий просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

?цілодобово не залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?з`являтись до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу;

?здати до органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

?не спілкуватись із іншими підозрюваними та свідками без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши доводи прокурора, захисника та пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів клопотання СВ Бучанського РУПГоловного управлінняНаціональної поліціїв Київськійобласті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2024116410000214 від 11.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України.

3 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_16 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, повністю обґрунтована і підтверджується доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, N182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню частково.

Враховуючи те, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке в свою чергу підтверджується доданими до клопотання матеріалами, є доцільним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

У відповідності до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відтак, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Саме домашній арешт у нічний час з 23год.00хв.до 06год.00хв. наступного дня забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Оцінивши в сукупності усі обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певнийчас доби за місцем проживання ОСОБА_4 та покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відтак, клопотання слідчого не підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024116410000214від 11.12.2024року заознаками кримінальнихправопорушень (злочинів),передбачених ч.5ст.27ч.4ст.358,ч.4ст.190,ч.5ст.27ч.1ст.209Кримінального кодексуУкраїни, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 про які йдеться в клопотанні слідчого.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенніклопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116410000214від 11.12.2024року заознаками кримінальнихправопорушень (злочинів),передбачених ч.5ст.27ч.4ст.358,ч.4ст.190,ч.5ст.27ч.1ст.209Кримінального кодексуУкраїни відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта вища, раніше не судимий, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за місцем фактичного перебування: АДРЕСА_2 , строком на 40 (сорок) діб, до 01 грудня 2025 року (включно).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на 40 (сорок) діб, до 01 грудня 2025 року (включно) наступні обов`язки, а саме:

?перебувати унічний час,з 23:00до 06:00за місцемфактичного перебуванняза адресою: АДРЕСА_2 за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту;

?з`являтись до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу;

?здати до органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

?не спілкуватись із іншими підозрюваними та свідками без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1