Постанова від 27.10.2025 по справі 420/8739/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8739/25

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 09.06.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРУПЯНИЙ ДВІР до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю КРУПЯНИЙ ДВІР (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці та просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000167/2 від 25.09.2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.05.2024 року між фірмою SUNRISE FOODSTUFF., JSC (В`єтнам) (Постачальник) та ТОВ (Покупець) укладено контракт №ІМР-07/05/2024, відповідно до якого Продавець зобов`язується постачати та передавати у власність Покупця бакалійну продукцію, а Покупець приймати та оплачувати вказаний товар.

Згідно п.п.1.1.1., 1.1.2. контракту найменування товару та кількість вказуються в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього контракту та на вимогу Покупця затверджується Продавцем. Показники якості товару вказуються в специфікації якості, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.п.2.1.-2.4. контракту ціна товару остаточно визначається в специфікації до цього контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт.

Після підпису сторонами специфікацій зі вказаною кількістю, ціною та терміном поставки та/або сплати товару Покупцем, згідно до умов цього контракту, ціна товару зміні не підлягає.

Загальна вартість контракту складається з суми усіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього контракту.

За умовами п. 4.1. контракту сплата здійснюється Покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об`єму, ціни, вказаних у специфікації, що є невід`ємною частиною контракту на кожну поставку товару.

23.09.2024 року декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним контрактом №ІМР-07/05/2024 від 07.05.2024 року до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500020008218U0.

ТОВ митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-проформа (Proforma invoice) №24282 від 07.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №24282 від 17.07.2024; коносамент №MEDUOE126224 від 12.07.2024; навантажувальний документ №DOL00001054 від 18.09.2024; фітосанітарний сертифікат №129951/24/0201 від 14.07.2024; сертифікат про походження товару №2401051875 від 01.08.24; банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 05.06.24; банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 18.09.24; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № UAEWI0526124 від 16.09.24; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 24.09.24; виписка з бухгалтерської документації видаткова накладна №243 від 01.06.23; виписка з бухгалтерської документації податкова накладна №46 від 31.05.23; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 02.05.2024; висновок про вартісні характеристики №1730 від 12.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 07.05.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №1 від 07.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №IMP07/05/2024 від 07.05.2024; договір (контракт) про перевезення №MEDU0004012024 від 04.01.2024; заява Non GMO №б/н від 17.07.2024; інформація про позитивні результати контролю №11921191 від 21.09.24; Health cert. №б/н від 17.07.24; Quality cert. б/н від 17.07.24; платіжка за перевезення №б/н від 18.09.2024; копія митної декларації країни відправлення №306573604100 від 17.07.24.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) враховуючи наявність перевантаження, в коносаменті від 12.07.2024 MEDUOE126224 судно MSC ANUSHA III V. HW426A, а в наряді від 18.09.2024 №DOL00001054 судно MSC LEVANTE F/RK437A, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МКУ. Документи які підтверджують витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару (п.10 статті 58 МКУ);

3) в п.2.1 контракту від 07.05.2024 № IMP-07/05/2024 передбачена специфікація до контракту, де має бути зазначено складові вартості товару та згідно п.3.1. контракту: поставка товару здійснюється на підставі специфікацій (замовлень покупця), відомості про які відсутні;

4) в податковій накладній №46 від 31.05.2023р. вказано товар - рис довгозернистий чорний, який відмінний від заявленого згідно з товаросупровідних документів;

5) в митній декларації країни відправлення зазначено коносамент №122400029493918, який відмінний від поданого до митного оформлення MEDUOE126224.

На підставі зазначеного було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

25.09.2024 року митному органу було надано лист яким повідомлено митний орган, що всі документи вже надані та інших додаткових документів надаватися не буде.

25.09.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500020/2024/000167/2 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу. В рішенні зазначено, що у копії експортної декларації зазначено умови поставки FCA , проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000368.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту (договору). В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Суд також зазначив, що приписи МКУ зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Крім того, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Положеннями ч.3 ст.318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту № ІМР-07/05/2024 від 07.05.2024 року, укладеного між компанією SUNRISE FOODSTUFF., JSC (В`єтнам) (Постачальник) та ТОВ (Покупець).

Щодо твердження відповідача про те, що п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

Відповідно до п.2.1 контракту № ІМР-07/05/2024 від 07.05.2024 року, ціна товару остаточно визначається в специфікації до цього контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт.

Також, п.6.2. контракту №ІМР-07/05/2024 від 07.05.2024 року передбачено, що упаковка товару повинна відповідати стандартам і нормам для даною виду товару і забезпечувати його збереження при зберіганні, транспортуванні та перевантаженні.

Крім того, у п.п.1.3., 1.4. контракту вказано точні відомості щодо пакування та маркування, зокрема: упаковка оригінальні ПП мішки, вагою нетто 25 кг (вага прдукта без урахування ваги мішка), якщо інше не вказано в специфікації. Відхилення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не дозволяється. Щільність мішка: не менше 90 г/м2. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма. Маркування - українською та англійською мовами на кожному пакеті.

Згідно із п.1.4. специфікації №1 до контракту №ІМР-07/05/2024 від 07.05.2024 року, упаковка оригінальні ПП мішки, вагою нетто 25 кг (вага продукта без урахування ваги мішка). Відхилення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не дозволяється. Щільність мішка: не менше 90 г/мІ. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма.

Отже, за умовами контракту №ІМР-07/05/2024 від 07.05.2024 року ціна товару включає в себе вартість упаковки та пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

До того ж, відповідачу до митного оформлення надавався комерційний інвойс №24282 від 17.07.2024 року в якому зазначено, що постачальником до ціни товару додано таку складову, як вартість тари та пакування.

Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 815/6794/17 та від 18.12.2019 року у справі № 160/8775/18.

Відповідно до проформи інвойсу №24282 від 07.05.2024 року умови поставки визначено FOB VUNG TAU, Vietnam.

Згідно з правилами Інкотермс за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

З вищенаведеного вбачається, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки FOB обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.

Тобто, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Оскільки поставку товару здійснено у тарі Постачальника товару, судом встановлено, що її вартість входить до ціни товару. Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, котрі понесено покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Щодо доводів митного органу про те, що в п.2.1 контракту від 07.05.2024 № IMP-07/05/2024 передбачена специфікація до контракту, де має бути зазначено складові вартості товару та згідно п.3.1. контракту: поставка товару здійснюється на підставі специфікацій (замовлень покупця), відомості про які відсутні.

Як вже зазначалося, відповідно до п.2.1. контракту №IMP-07/05/2024 від 07.05.2024 року, ціна товару, остаточно визначається в специфікації до цього контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт.

Згідно із специфікації №1 від 07.05.2024 року до контракту № IMP-07/05/2024 від 07.05.2024 року, зокрема у п.1.2. вказано найменування товару, кількість та ціну:

Довгозернистий коричневий рис 5% дроблених зерен Вьетнамського походження, код УКТЗЄД 1006209800 згідно специфікації якості №1, яка є невід`ємною частиною цього контракту, у розмірі 81 (вісімдесят один) метричних тон за ціною 625 долар США

З матеріалів справи вбачається, що у специфікації №1 від 07.05.2024 року до контракту № IMP-07/05/2024 від 07.05.2024 року визначено загальну вартість товару та умови поставки, із зазначенням складових вартості, зокрема, згідно п.2.1. та 2.2. загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією специфікацією, становить 50625,00 (п`ятдесят тисячі шістсот двадцять п`ять) доларів США. Валюта контракту долари США. Валюта платежу долари США. Ціна за товар встановлюється в євро та визначаються сторонами згідно до FOB Хошимін, В`єтнам., за умовами поставки (Інкотермс 2020).

При цьому, специфікація №1 від 07.05.2024 року до контракту № IMP-07/05/2024 від 07.05.2024 року містить детальні відомості щодо складових вартості товару, а тому твердження митного органу є необґрунтованими.

Стосовно тверджень митного органу про те, що враховуючи наявність перевантаження, в коносаменті від 12.07.2024 MEDUOE126224 судно MSC ANUSHA III V. HW426A, а в наряді від 18.09.2024 №DOL00001054 судно MSC LEVANTE F/RK437A, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МКУ. Документи які підтверджують витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару (п.10 статті 58 МКУ).

Відповідно до п.1.3 специфікації №1 від 07.05.2024 року, умови поставки товару (Інкотермс: 2020): FOB Хошимін, В`єтнам.

Згідно з базисом поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Ціна FOB складається з таких складових: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення. Таким чином, при поставці товару на умовах FOB вартість вказаних потенційних витрат закладається Продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена.

Суд 1-ї інстанції вірно зауважив, що 04.01.2024 року між ТОВ (Замовник) та компанією Mediterranean Shipping Company S.А. 1208 (Швейцарія) (Виконавець) укладено договір надання послуг № MEDU0004012024 від 04.01.2024 року, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати перевезення імпортних/експортних вантажів на суднах Mediterranean Shipping Company S.A відповідно до письмових інструкцій Замовника (у тому числі он-лайн букірування) за взаємно узгодженими ставками, термінами та умовам в/з будь-якого порту (місця) вивантаження (призначення) або завантаження, а також надавати Замовнику у тимчасове користування контейнера з вантажем Замовника/його клієнтів.

За умовами вказаного Договору здійснюється міжнародне морське та інтермодальне перевезення імпортних/експортних вантажів Замовника та/або клієнтів Замовника у контейнерах наданих Виконавецем.

На підтвердження вартості перевезення позивачем надано рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.09.2024 року №UAEWI0526124, платіжку на перевезення від 18.09.2024 року №б/н, коносамент №MEDUОЕ126224 від 12.07.2024 року, довідку про транспортні витрати від 24.09.2024 року №б\н.

Відповідно до рахунку-фактури від 16.09.2024 року №UAEWI0526124 вартість транспортних витрат з міжнародного перевезення вантажобагажу морським транспортом в контейнерах CAIU3269931, CAIU342D499, CRSU1230107, по маршруту порт VUNG TAU (VN) Одеса (UA), становлять 20076,36 доларів США.

Також, згідно з довідкою про транспортні витрати від 24.09.2024 року №б\н контейнери CAIU3269931, CAIU342D499, CRSU1230107 з вантажем РИС були перевезені на умовах FOB VUNG TAU з використанням портів перевалки за маршрутом: порт VUNG TAU (В`єтнам) порт SINGAPORE (Сінгапур) - порт TEKIRDAG (Турція) - порт Одеса (Україна).

Між портом відправлення VUNG TAU (В`єтнам) та портом перевалки SINGAPORE (Сінгапур) вищевказані контейнери пливли на т/х MSC ANUSHA III, відповідно це судно вказано в коносаменті №MEDUОЕ126224 та декларації країни відправлення), далі між портом перевалки SINGAPORE (Сінгапур) та портом перевалки TEKIRDAG (Турція) контейнери пливли на т/x MSC INGY, далі між портом перевалки TEKIRDAG (Турція) та портом прибуття Одеса (Україна) контейнери пливли на т/х MSC LEV ANTE F (це судно вказано в наряді DOL00001054 від 18.09.2024).

Таким чином, надані митному органу документи щодо транспортних послуг містять необхідну інформацію про вартість перевезення оцінюваних товарів, що є необхідною умовою таких документів. Також, з їх змісту можна ідентифікувати транспорт перевезення, маршрут перевезення товару та перевізника.

Стосовно тверджень митного органу про те, що в накладній №46 від 31.05.2023р. вказано товар - рис довгозернистий чорний, який відмінний від заявленого згідно з товаросупровідних документів, колегія суддів зазначає, що статтею 53 МК України чітко визначений перелік документів, які підтверджують саме митну вартість товарів. У визначеному переліку відсутній такий документ, як податкова накладна.

Крім того, податкова накладна не є документом який визначає митну вартість товару, а тому не має прийматися до уваги митним органом під час перевірки митної вартості.

Крім того, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Також, митними органом не зазначено яким чином вказані обставини не дають змоги визначити вартість оплаченого товару.

Стосовно доводів митного органу, що в митній декларації країни відправлення зазначено коносамент №122400029493918, який відмінний від поданого до митного оформлення MEDUOE126224, апеляційний суд зазначає, що експортна декларація країни виробника - це документ, оформлений в країні експорту товару у В`єтнамі, у відповідності до законодавства В`єтнаму, без застосувань норм українського законодавства, а тому наявність або відсутність будь-якої інформації у наданому документі не може впливати на правильність обчислення митної вартості товарів.

Як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.

Необхідно зазначити, що в експортній митній декларації країни відправлення №306573604100 від 17.07.2024 року у графі Номер букінгу (Коносаменту) вказано №122400029493918, тобто номер бронювання місця на судні, на підставі якого в подальшому оформлено коносамент №MEDUOE126224 від 12.07.2024 року.

Вказане також підтверджується довідкою про транспортні витрати від 24.09.2024 року №б\н, в якій корелюється наведена інформація щодо номеру бронювання вантажомісткості судна. Та зазначено, що даний номер було вказано за вимогою митного органу оформлення вантажу в порту VUNG TAU (В`єтнам).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500020/2024/000167/2 від 25.09.2024 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Тобто, митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Окрім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Проте, приписи вказаної статті митним органом були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 МК України документи, а відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що апелянтом в доводах апеляційної скарги не було наведено буд-яких заперечень щодо правильності визначення суми витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді 1-ї інстанції, а тому апеляційний суд не надає оцінки рішенню суду 1-ї інстанції у цій частині.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький