Постанова від 27.10.2025 по справі 911/1175/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2025 р. Справа№ 911/1175/18 (911/908/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

без виклику учасників справи

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2025 року

у справі №911/1175/18(911/908/24) (суддя Лутак Т.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід"

до 1.Обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал-Жаботинського"

2. ОСОБА_1

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Транс"

про визнання недійсною додаткової угоди до договору

у відокремленому провадженні в межах справи №911/1175/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наяда-Сервіс"

до Обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал-Жаботинського"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2025 у справі №911/1175/18(911/908/24) позов задоволено, визнано недійсною Додаткову угоду від 20.06.2017 року до договору №15.02.1.491 про сплату пайових внесків у ОК "Набережний квартал-Жаботинського" від 11.03.2016 року, укладену між ОК "Набережний квартал-Жаботинського", в особі представника Комара Г.М., та ОСОБА_1 . Здійснено розподіл витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2025 року у справі №911/1175/18(911/908/24) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

За результатами апеляційного перегляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2025 року у справі №911/1175/18(911/908/24) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2025 року у справі №911/1175/18(911/908/24) залишено без змін.

ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" у відзиві на апеляційну скаргу, у поданій суду заяві від 03.10.2025 та в судовому засіданні 09.10.2025 у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України, тобто до закінчення судових дебатів, зроблено заяву про відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, докази понесення яких та їх розміру останній зобов`язався подати протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення по суті спору.

14.10.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року прийнято до розгляду заяву ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1175/18 (911/908/24) про розподіл судових витрат без повідомлення учасників справи та запропоновано учасникам провадження у справі подати до суду письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат.

23.10.2025 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у справі №911/1175/18(911/908/24), в якому останній просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Згідно статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану позивачем заяву без повідомлення учасників справи, враховуючи клопотання представника ОСОБА_1 про зменшення судових витрат, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи заявником до суду надано договір № 52/25 про надання правничої допомоги від 16.09.2025 року, укладений між ФОП Згода О.О., який проводить діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №002932 виданого радою адвокатів Одеської області 18.01.2017 року (надалі - адвокат) та ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" в особі Голови наглядової ради Куруч Л.В. (надалі - клієнт).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту в судовій справі №911/1175/18(911/908/24) в суді апеляційної інстанції, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

На виконання п. 1.1. даного Договору Клієнт надає право (уповноважує) адвоката при здійсненні своїх повноважень:

- представляти клієнта та захищати його права перед державними органами, банками, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та будь-якими фізичними особами;

- представляти клієнта та захищати його права в правоохоронних та контролюючих органах, в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, органах Державної виконавчої служби, в приватних виконавців, судах всіх інстанцій, у тому числі місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної та касаційної інстанцій (загальних, господарських, адміністративних), Верховному Суді, Конституційному Суді України з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику клієнта незалежно від його процесуального статусу (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок тощо).

Для вчинення вищезазначених дій адвокату надається право:

- одержувати необхідні довідки та документи, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, листи, клопотання, позовні заяви, заяви щодо відмови від позовних вимог або залишення позову без розгляду, заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання клієнта кредитором у справах про банкрутство, адміністративні позови, цивільні позови у кримінальних справах, заяви про видачу судових наказів та виконавчих листів, скарги, апеляційні скарги, касаційні скарги, розписуватись на них в інтересах клієнта, укладати з експертами та експертними установами договори щодо проведення експертних досліджень та експертиз необхідних для надання правничої допомоги клієнту, подавати для примусового виконання до Державних виконавчих служб та приватних виконавців виконавчі документи, сплачувати від імені клієнта судовий збір, а також знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення (вироки, рішення, постанови, ухвали) судів, збирати будь-які відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, а також користуватися всіма іншими правами, наданими законодавством України для такого роду повноважень та цим договором адвокату.

Згідно з п.2.2.2 Договору, адвокат має право вимагати сплати гонорару та компенсації фактичних витрат на надання правничої допомоги у розмірі та в порядку, передбаченого договором.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 Договору передбачено обов`язок клієнта сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк окремо погоджені між ними, а також сплатити Адвокату витрати на надання правничої допомоги передбаченої даним договором у розмірі та в строк окремо погоджені між ними.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг адвоката за цим Договором становить 30 000,00 гривень. Вартість послуг за даним договором може бути зменшена або збільшена за домовленістю сторін, у зв`язку з неможливістю або безперспективністю вжиття процесуальних заходів для захисту прав та інтересів клієнта, або збільшена при можливості вжиття заходів для позитивного результату для клієнта, але не може бути менш ніж 80% від загальної суми договору.

Відповідно до п. 3.2 договору витрати адвоката пов`язані з транспортними розходами під час виконання ним своїх обов`язків за вищевказаним договором несе клієнт в розмірі та в строки окремо погоджені між сторонами договору.

Пунктом 3.3. договору погоджено, що розрахунки за цим Договором проводяться наступним чином: оплата робіт адвоката, проводиться до 30.09.2025 року в повному обсязі.

За бажанням клієнта вартість послуг адвоката може бути сплачена ним в повному обсязі достроково. При цьому Акт приймання-передачі наданих послуг підписаний Сторонами договору є документом, який підтверджує здійснення повного розрахунку між Сторонами. (пункт 3.4 договору).

Згідно п. 4.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту здійснення адвокатом всіх можливих дій, необхідних для досягнення результату, в тому числі по справі для клієнта.

Як вбачається з п. 6.1 договору, детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору.

09.10.2025 року між ФОП Згодою О.О. (адвокат) та ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" було складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №52/25 від 16.09.2025 року про те, що в період з 16.09.2025 року по 09.10.2025 року адвокатом надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу, а саме:

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу з 16.09.2025 року по 23.09.2025 року, вартість наданої правничої допомоги - 20 000,00 грн.;

- участь в судовому засіданні 09.10.2025 року, вартість наданої правничої допомоги - 10 000,00 грн.

Загальна вартість послуг адвоката за цим Актом складає 30 000,00 грн.

Вказаним актом підтверджується, що будь-які претензії щодо виконання умов Договору у клієнта відсутні.

У матеріалах справи міститься ордер на надання правої допомоги серія ВН №1514412, виданий на представництво інтересів ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Згодою О.О. на підставі договору про надання правової допомоги №52/25 від 16.09.2025.

Отже, з огляду на наведені докази, понесені ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" судові витрати на професійну правничу допомогу складають 30000,00 грн та, на переконання заявника, підлягають стягнення з відповідачів.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 ГПК України).

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 року у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 року у справі №922/928/18, від 30.07.2019 року у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Стосовно вимог ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" про стягнення з відповідачів у даній справі витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини товариства з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг клієнту.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Сторона має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою товариства наданих йому послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг товариству не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідачів, від покладення на них обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення товариством та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідачів.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви докази, врахувавши клопотання представника ОСОБА_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у даній справі, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. не є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, судом встановлено, що виконавцем фактично було здійснено підготовку відзиву на апеляційну скаргу та участь адвоката в одному судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. значно завищені, а відтак не є розумними та виправданими, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі №910/20852/20, при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, а адвокат Згода О.О. надавав правову допомогу протягом всього розгляду справи, а тому останній був обізнаний з усіма обставинами справи, як наслідок визначена вартість в акті приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2025 року у розмірі 30 000,00 грн. на думку суду, не відповідають та не є співмірним обcягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки дана справа не відноситься до категорії складних, а отже не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи під час підготовки відповідних документів.

Окрім наведеного, слід вказати, що згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2025 до Договору про надання правничої допомоги №53/25 від 16.09.2025, адвокатом в період з 16.09.2025 року по 23.09.2025 року було виконано підготовку відзиву на апеляційну скаргу вартістю 20 000,00 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у провадженні судів знаходиться/знаходилось більше десяти справ за подібним складом учасників справи та подібними правовідносинами, а тому ці справи є шаблонними для позивача, відтак, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у даній справі не потребувала значних витрат часу, додаткового аналізу чи розроблення нової правової позиції, а носила повторювальний характер.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підготовка документу незначної юридичної та технічної роботи протягом 8 днів є значно завищеною у часі процедурою з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідачів.

До того ж, у акті приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2025 року до Договору про надання правничої допомоги №53/25 від 16.09.2025 року, зазначено, що адвокатом 09.10.2025 року було надано правничу допомогу -участь в судовому засіданні, вартість якої становить 10 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2025 року у даній справі було розглянуто з ухваленням відповідної постанови Північним апеляційним господарським судом у першому ж судовому засіданні, тривалість якого складала 7 хвилин (з 12:18 год. до 12:25 год.), що підтверджується протоколом судового засідання від 09.10.2025 року.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заявлена сума у розмірі 10 000,00 грн є неспівмірною із фактичним обсягом наданої правничої допомоги та не відповідає критеріям розумності. Окрім того, суд зазначає, що до матеріалів заяви позивачем не долучено жодного доказу на обґрунтування наданої правничої допомоги.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що вартість виконаних робіт, зазначених у акті приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2025 року до Договору про надання правничої допомоги №52/25 від 16.09.2025 року, є завищеною та не відповідає критерію розумності.

За таких обставин, оцінивши витрати ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, та витраченого часу на участь у справі, керуючись критеріями реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд вважає справедливим та співрозмірним призначення відшкодування ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" таких витрат у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові, - на позивача.

З огляду на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 року у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2025 року у справі №910/1175/18(911/908/24) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2025 року у справі №911/1175/18(911/908/24) залишено без змін, витрати ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" на професійну правничу допомогу, згідно з правилами ст. 129 ГПК України, в цьому випадку підлягають стягненню безпосередньо з ОСОБА_1, як апелянта, шляхом постановлення додаткової постанови в силу приписів ст. 244 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1175/18(911/908/24) задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (29011, м.Хмельницький, вул. Веретка Івана, буд., 13/1; код ЄДРПОУ 34350285) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №911/1175/18(911/908/24) в суді апеляційної інстанції.

3.Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

4.Дану постанову вважати невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 року у справі №911/1175/18 (911/908/24).

5.Справу повернути до господарського суду Київської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков