Вирок від 28.10.2025 по справі 604/226/24

604/226/24

1-кп/604/23/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №62023140140000244 від 27.12.2023 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, стрільця першого відділення охорони першого взводу охорони шостої роти охорони п`ятого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

11 липня 2022 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_3 призвано на військову службу під час мобілізації.

12 липня 2022 року солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду шевця майстерні речового та технічного майна взводу матеріального забезпечення роти забезпечення вказаної військової частини.

28 червня 2023 року солдата ОСОБА_3 увільнено від займаної посади і призначено на посаду оператора-стрільця першого відділення охорони третього взводу охорони третьої роти охорони п`ятого батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

31 липня 2023 року солдата ОСОБА_3 увільнено від займаної посади і призначено на посаду стрільця першого відділення охорони першого взводу охорони шостої роти охорони п`ятого батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість солдат ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби.

Так, солдат ОСОБА_3 з 20 листопада 2023 року по 22 листопада 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Підволочиська центральна лікарня». Після завершення лікування солдат ОСОБА_3 повинен був з`явитися до військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

22 листопада 2023 року о 21 годині 15 хвилин солдат ОСОБА_3 без поважних причин з метою тимчасового ухилення від військової служби у розташування військової частини НОМЕР_1 не прибув.

У період з 21 години 15 хвилин 22 листопада 2023 року по 17 годину 00 хвилин 06 лютого 2024 року, військовослужбовець за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов`язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.

06 лютого 2024 року о 17 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_3 прибув до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.

Допитаний судом ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав. Пояснив суду, що він проходив військову службу на території Тернопільської області. В листопаді 2023 року він захворів і був доправлений до лікарні, після завершення лікування він до військової частини не повернувся, а самовільно поїхав додому в м. Дрогобич Львівської області, де і перебував до лютого 2024 року. Командуванню про своє місце перебування не повідомляв. Про вчинене шкодує та кається. Також просив суд суворо його не карати.

Оскільки ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши ОСОБА_3 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого (вік, стан здоров`я, раніше не судимий, характеризується негативно за місцем служби, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває), який вину у скоєному визнав, конкретні обставини справи, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст.65КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 5 ст. 407 КК України, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді позбавлення волі.

Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.

Цивільний позов не пред`являвся.

Строк запобіжного заходу спливає 17.11.2025 року, який за клопотанням прокурора необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Речові докази відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 349, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу обрання запобіжного заходу 18 вересня 2025 року.

Запобіжний захід тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1