Постанова

від 22.01.2008 по справі 20/226-07-8046

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/226-07-8046

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" січня 2008 р. Справа № 20/226-07-8046

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф.,

                                                  Ліпчанської Н.В.,

При секретарі                                Юзьковій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача  - Томицька Н.М.,

від відповідача –Кірічек С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2007р.           

по справі № 20/226-07-8046

за позовом ВАТ „Єнакієвський металургійний завод”

до ДП „Одеська залізниця”

про стягнення 5 294,02 грн.,

встановив:

У вересні 2007р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” (надалі - Завод) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця” (надалі - Залізниця) 5 294,02 грн. заподіяної шкоди, що виникла в результаті недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2007р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 294,02 грн. боргу, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, Залізниця оскаржила його. Просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Вважає його винесеним без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, судова колегія вважає, що  апеляційна  скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим судом, по накладній № 49003934 від 07.12.2006р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” відвантажило на адресу фірми „Леман Коммодитиес С.А.” (вантажоотримувач –Спеціалізований морський порт „Октябрьск”) 66 т  сталі сортової.

З комерційного акту БЖ № 321162/9 від 12.12.2006р. вбачається, що до станції призначення Жовтнева Одеської залізниці вантаж, завантажений вантажовідправником, прибув в технічно справному вагоні № 53534863. На підставі акту загальної форми АОФ № 5255 від 10.12.2006р. було проведено переважування даного вагону і вага вантажу виявилась менше зазначеного в перевізному документі на 3060 кг. При переважуванні нестача підтвердилась. Вантаж у вагоні розміщений ярусами. У першому нижньому ярусі у двох штабелях завантажено 12 пачок, у другому ярусі в двох штабелях 10 пачок, 8 пачок розміщені біля подовжніх бортів вагону, 2 пачки по центру вагону. У другому штабелі в першій верхній пачці справа по ходу потягу і в 1 пачці верхньої по центру обірвані по чотири обв'язування. 20 пачок стандартні, справні, обв'язані чотирма обв'язками.

В зв'язку з виявленою нестачею вантажу, відповідно до переуступного напису, 13.04.2007р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” направив до Одеської залізниці претензією № 65 від 13.04.2007р. про відшкодування збитків за недостачу вантажу в розмірі 5 933,95 грн.

Як свідчить повідомлення № 76 від 05.06.2007р., Залізниця претензію визнала на суму 4 906,18 грн., врахувавши норми природної втрати та різницю в тарі.

Пославшись на те, що до теперішнього часу кошти по визнаній претензії на рахунок ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” не перераховані, останній  звернувся з позовом у господарський суд з вимогами про стягнення з Одеської залізниці вартості втраченого вантажу на суму 5 594,59 грн., тобто з врахуванням норм природної втрати, але без різниці в тарі.

Задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з вимог ст. 924 ЦК України та статей 110, 114, 115 Статуту залізниць України (надалі - Статут), відповідно до яких перевізник несе відповідальність  за  збереження  вантажу від  часу  його  прийняття  для  перевезення  і  до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, а у разі незбереження прийнятого до перевезення вантажу, залізниці несуть відповідальність у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як правильно встановив суд, Одеською залізницею взята до перевезення сталь масою 66 000 кг, однак при транспортуванні її кількість зменшилась на 3060 кг. При огляді вагону виявилось, що у другому штабелі в першій верхній пачці справа по ходу потягу і в 1 пачці верхньої по центру обірвані по чотири обв'язування, що, як правильно зробив висновок місцевий суд, свідчить про виїмку сталі при транспортуванні.

Крім того, як зазначалось вище, Залізниця визнала претензію, скоригувавши суму нестачі з врахуванням норм природної втрати.

Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що судом не прийнято до уваги, що вагон прибув в справному стані, що, в свою чергу, відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, звільняє Залізницю від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Відповідно до п. „а” ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов  у  непошкодженому  вагоні (контейнері) з непошкодженими  пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення  дозволено  Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі,  завантаженому засобами відправника,  якщо  немає  ознак втрати,  псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Тобто, в даному випадку, доводи апелянта спростовуються самими матеріалами справи, а саме, комерційним актом.

Оскаржуючи рішення, апелянт також послався на пропущення позивачем шестимісячного строку, встановленого для подання позову до залізниці.

Дане посилання раніше наводилось апелянтом у відзиві на позов та відповідь на нього дана місцевим судом у рішенні, з якою апеляційний суд повністю погоджується.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В даному випадку  повідомленням № 76 від 05.06.2007р. № 151/4 Залізниця визнала претензію позивача „Про відшкодування вартості недостачі продукції” № 65 від 13.04.2007р. № 73/5-557.

З врахуванням цього та ч. 3 ст. 264 ЦК України, відповідно до якої після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується, позивачем 25.09.2007р. подано позов своєчасно, з додержанням шестимісячного строку позовної давності.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення постановлено на повно, всебічно і об'єктивно досліджених обставинах справи, належно оцінених судом доказах у їх сукупності, з додержанням норм як процесуального, так і матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2007р. у справі № 20/226-07-8046 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                        Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                П.Ф. Мацюра

                                                                                       Н.В. Ліпчанська